Справа № 372/533/23
Провадження № /369/3421/23
Іменем України
07.12.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчко А.Я.,
при секретарі Лоу А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Києві, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований Голосіївським районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 31.07.2020 року, про що складений актовий запис № 431 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого Чабанівською селищною радою Фастівського району Київської області від 30.12.2021 року.
Підставами розірвання шлюбу вказує, що сімейні відносини у них розладилися, було втрачено почуття любові, зникло взаємопорузуміння, підтримка та турбота один про одного, відсутні спільні інтереси. Сторони мають різні погляди на життя та сімейні цінності, що призвело до виникнення конфліктів та суперечок, внаслідок чого були припинені сімейні стосунки та ведення спільного побуту. Через наявність постійних конфліктів подальше спільне проживання та примирення подружжя є неможливим, оскільки буде суперечити їх інтересам. Сторони проживають окремо з жовтня 2022 року та їх шлюб носить лише формальний характер.
Крім того, позивачка ОСОБА_1 просить суд,визначити місце проживання дитини,малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із матір'ю ОСОБА_1 .
Дану позовну вимогу мотивує, тим що на утриманні позивачки перебуває малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає разом з матір'ю, окремо від відповідача, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання дитини від 31.12.2021 року та копією паспорта позивачки.Дитина з моменту народження проживає разом з матір'ю, позивачка завжди відповідально ставилася і ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків та приділяє значну увагу вихованню сина та піклуванню про нього.Позивачкою створені належні та комфортні умови для фізичного та психологічного розвитку дитини. Житло забезпечене всім необхідним для проживання, розвитку та дозвілля дитини. Житло, в якому проживають позивачка з дитиною належить позивачці на праві приватної власності, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №199531033 та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №199530954.
Крім того, позивачка має постійну роботу та стабільний дохід, який дозволяє їй забезпечити матеріальні потреби дитини. Вона працює у ТОВ «Управлінське товариство УЛФ» на посаді бухгалтера департаменту бухгалтерського обліку та методології за основним місцем роботи з 01.03.2021 року.
Натомість, батько дитини майже не приділяє часу дитині, ніколи самостійно не дбав про сина, не володіє інформацією про лікування дитини, особливості харчування, режим дня дитини. Крім того, відповідач зловживає алкоголем.
Позивачка ж прагне створити необхідні умови для проживання та розвитку дитини в атмосфері любові, розуміння.
Крім того, позивачка просила суд також стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Позов мотивований тим, що відповідач є батьком їх спільної дитини, яка проживає разом з позивачем та утримання якої відповідач не здійснює.
У судове засідання позивач не з'явилася. При цьому, від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла заява, згідно з якою остання просила суд проводити судовий розгляд справи за відсутності позивача та її представника, де також вказала, що позивач позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду невідомі. Письмовий відзив відповідача до суду не надходив.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
13.03.2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області з Обухівського районного суду Київської області за підсудністю надійшла цивільна справа № 372/533/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
На підставі протоколу автоматичного розподілу вищевказана цивільна справа 13.03.2023 року передана до провадження судді Волчка А. Я.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.03.2023 року у цивільній справі № 372/533/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
21.04.2023 року за вх. № 18834 до суду, від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме характеристики виданої ПОГ СВГ ВП Фастівсього РУП ГУНП в Київській області на ім'я ОСОБА_1 .
28.04.2023 року за вх. № 20329до суду, від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме, представник позивача просить суд залишити без розгляду позовну вимогу що стосується визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з чим, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.06.2023 року позовну заяву, в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, залишено без розгляду та того ж дня постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справі № 372/533/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, до судового розгляду по суті.
Так, згідно із вимогами ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У силу положень ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
Судом встановлено, що з 31.07.2020 року сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим Голосіївським районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 431.
Від спільного життя сторони мають малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого Чабанівською селищною радою Фастівського району Київської області від 30.12.2021 року, актовий запис №12.
Шлюбні відносини між сторонами припинені з жовтня 2022 р. через несумісність характерів, протилежні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння, втрати почуття любові і поваги один до одного.
На момент розгляду справи дитина проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на заяву представника позивача ОСОБА_5 , спору про розподіл майна між сторонами та місце проживання дитини на момент розгляду справи не має.
Надання строку на примирення суд вважає недоцільним, тому що шлюбні відносини між сторонами припинені, клопотання про надання строку на примирення позивачем не заявлялось, відповідач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, що свідчить про байдужість до збереження сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Приписами ч. 1 ст. 24 СК України встановлено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Встановивши, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя є неможливим, подальше спільне життя та збереження шлюбу не відповідає інтересам подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і тому може бути розірваним.
Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов, розірвавши шлюб між сторонами по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Вирішуючи вимоги про стягнення аліментів, суд дійшов такого.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Приписами ч. 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є людиною працездатного віку, мешкає окремо від позивача та сина, документів про те, що відповідач має постійний дохід (заробітну плату), суду не надано.
Відповідно до ст.141 СК України мати та батько мають рівні обов'язки до дитини, в т.ч. і обов'язку її утримання.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що відповідач є людиною працездатного віку, здоровий за станом здоров'я, має об'єктивну можливість офіційно працювати, а також враховує, те, що сторони мають рівний обов'язок по утриманню дитини має також і позивач у справі.
З огляду на те, що обов'язок по утриманню дитини лежить на обох батьках, виходячи із засад справедливості та розумності, суд, враховуючи обставини, передбачені ст. 182 СК України, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 10.02.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вказаний розмір аліментів є доцільним, відповідає інтересам обох сторін та інтересам дитини, а також чинному законодавству.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позов в цій частині вимог також підлягає задоволенню.
На підставі ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину підлягають присудженню з дня подачі позову, тобто з 10.02.2023 року, і до повноліття дитини.
Також з відповідача згідно ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 2 147,20 грн (за ставками розміру судового збору, що діяв на час звернення позивача до суду).
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 3, 24, 84, ч. 3 ст. 105, 112, 115, 141, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273, 280-282, 354, 430 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянкою України та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянином України, зареєстрований 31 липня 2020 року Голосіївським районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 431, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.02.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 2 147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
Третя особа: Виконавчий комітет Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, ЄДРПОУ 04362160, місцезнаходження: вул. Машинобудівників, 4 А, смт Чабани, Фастівський район, Київська область, 08162.
Суддя Андрій ВОЛЧКО