29 січня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/4765/23
Провадження № 22-ц/4820/118/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2023 року (суддя Стефанишин С. Л., повне судове рішення складено 18.08.2023) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, суд
У лютому 2023 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 12 жовтня 2022 року сталося залиття належної їй квартири водою. Відповідно до акту про залиття, складеного КП Управляюча муніципальна компанія «Центральна», залиття квартири відбулося через протікання води на кухні у зв'язку з відкриттям крана холодної води з вини мешканців квартири АДРЕСА_2 будинку, яка розташована поверхом вище. Власником зазначеної квартири є відповідач. У добровільному порядку заподіяну матеріальну шкоду не відшкодовано. Внаслідок залиття квартири їй заподіяно також моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку із знищенням, пошкодженням майна. По вині ОСОБА_1 такі випадки уже мали місце раніше.
Тому позивачка просила стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 41092,20 грн, моральної шкоди - 20000 грн і судові витрати.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 41092,20 грн, моральну шкоду - 10000 грн, судові витрати у сумі 5285,56 грн, витрати на правову допомогу 15282 грн, судовий збір - 1333,30 грн, а всього 72993,06 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2023 року у справі залишено без задоволення.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність рішення суду, порушення його права. Він не був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 та ніколи не проживав за вказаною адресою і не отримував кореспонденцію із суду. Вказує, що сторона відповідача не була присутня при складанні акту про залиття квартири. Складення акту не відповідає вимогам діючого законодавства. Вказана в акті інформація про протікання води на кухні в квартирі АДРЕСА_2 о 8.00 год 12 жовтня 2022 року не відповідає дійсності, оскільки впродовж усього дня води в мережі не було. Розмір збитків визначений на підставі експертного дослідження за зверненням ОСОБА_2 . Висновок не містить зазначення того, що його підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Вважає, що акт про залиття та висновок експертного дослідження № 37/22 від 28.12.2022 є неналежними доказами у справі. Не погоджується із стягненням витрат на правову допомогу у сумі 15282 грн. Відповідно до пункту 4.1. договору гонорар адвоката за надані послуги складає 1000 грн за годину роботи, а розрахунок витрат проведений виходячи із розміру 2000 грн за годину роботи.
У відзиві представник позивачки ОСОБА_4 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Вважає рішення законним та обґрунтованим. Відповідач не довів відсутність його вини у заподіянні шкоди та не спростував її розмір. У договорі про надання правової допомоги № 35/22 від 25.10.2022 зазначено гонорар адвоката за надані послуги за годину роботи 2000 грн та описка прописом одна тисяча гривень, що підтверджується додатковою угодою від 20.12.2023.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи.
За матеріалами справи відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 у реєстрі територіальної громади м. Хмельницького відсутні (а. с. 48).
Відомості про відсутність зареєстрованого місця проживання у відповідача підтверджуються витягом з Єдиного демографічного реєстру (а. с. 137).
На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до наведених вище норм права відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а. с. 59).
Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 (попередня назва АДРЕСА_4 , а ОСОБА_1 - власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному житловому будинку (а. с. 30, 31).
12 жовтня 2022 року сталося залиття водою належної позивачці квартири.
Згідно з актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 13.10.2022, затвердженим директором КП Управляюча муніципальна компанія «Центральна», яка забезпечує обслуговування будинку за адресою АДРЕСА_4 , комісією установлено, що 12 жовтня 2022 року о 8 год у квартирі АДРЕСА_5 сталося залиття (холодне водопостачання). Залито три кімнати з коридором та санвузлом (залито стелю, стіни, меблі, техніку), пошкоджено меблі, шпалери, техніку, стелю та стіни. Залиття квартири АДРЕСА_5 відбулося через протікання води на кухні в квартирі АДРЕСА_2 у зв'язку з відкриттям крану холодної води.
Внаслідок залиття квартири було пошкоджено майно позивачки.
Відповідно до висновку за результатами проведення експертного дослідження № 37/22 від 28.12.2022, складеного судовим експертом Марченковим Г. Г., кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для приведення приміщень квартири АДРЕСА_1 в належний стан для подальшої експлуатації становить 40710 грн.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
При частковому задоволенні позову суд виходив з того, що шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
На підставі частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
За змістом статі 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частинами 1 і 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до вимог частини 1, пункту 3 частини 2, частини 3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина 1 статті 1167 ЦК України).
За змістом норми статті 1166 ЦК України юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка заподіювача шкоди, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами і вина заподіювача шкоди.
При цьому на потерпілого покладається обов'язок доведення факту заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Факт залиття квартири АДРЕСА_1 і заподіяння позивачці шкоди підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема актом про залиття, аварію, що трапилася в системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 13.10.2022, висновком за результатами проведення експертного дослідження № 37/22 від 28.12.2022, договором на проведення ремонту (будівельно-ремонтних робіт), укладеним позивачкою 10.01.2023 з ТОВ «Хмельницьке бюро нерухомості», договором купівлі-продажу на виготовлення заказного товару № 599 від 26.11.2022 (двері міжкімнатні) і квитанцією до прибуткового касового ордера № 599 від 26.11.2022.
Посилання в апеляційний скарзі на неналежність доказу - акта про залиття у зв'язку з його невідповідністю по формі типовому зразку акта, який затверджений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкової території, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, апеляційний суд відхиляє, оскільки недотримання форми акту не спростовує його зміст.
Доводи апеляційної скарги про неналежність доказу - висновку за результатами проведення експертного дослідження № 37/22 від 28.12.2022 не заслуговують на увагу.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).
За змістом частини 1 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Висновок за результатами проведення експертного дослідження № 37/22 від 28.12.2022 складений за результатами візуального обстеження квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , який є судовим експертом, на підставі договору від 05.12.2022, укладеного з ОСОБА_2 .
Зазначений документ є належним письмовим доказом у справі.
Відповідач не спростував відсутність своєї вини та розмір спричиненої позивачці майнової шкоди.
Апеляційний суд погоджується з визначеним судом розміром морального відшкодування, що відповідає засадам розумності, виваженості і справедливості з урахуванням характеру заподіяння шкоди та обсягу душевних страждань позивачки.
Апеляційна скарга не містить посилання на докази, які б спростовували висновок суду першої інстанції.
На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішення судом питання про розподіл судових витрат відповідає вимогам статті 141 ЦПК України.
Твердження ОСОБА_1 про неправильне визначення розміру витрат на правничу допомогу є безпідставним.
Укладений позивачкою з адвокатом Худняком В. А. 25.10.2022 договір № 35/22 (пункт 4.1.) містить зазначення вартості години роботи адвоката за надані послуги 2000 грн, прописом одна тисяча гривень.
Правильне визначення вартості години роботи адвоката 2000 грн підтверджується додатковою угодою до договору № 35/22 від 20.12.2023.
Відповідно слушними є аргументи щодо законності та обґрунтованості судового рішення, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 29 січня 2024 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта