Справа № 461/3189/21 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.
Провадження № 22-ц/811/2847/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
15 січня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря: Цьони С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гривни Тетяни Богданівни на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 22 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини,-
В квітні 2021 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Гаталяк Макар Ярославович, звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини.
В обґрунтування позову покликалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , який проживав адресою АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з садового будинку АДРЕСА_2 зі всіма належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований в кооперативному садівничому товаристві «Голоско-Фтизіатр», урочище «Голоско» м. Львова.
Спадкоємцями за законом є його внуки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а вона, позивач ОСОБА_2 , є спадкоємцем за заповітом, оскільки ОСОБА_6 за життя, а саме 14 травня 2010 року, склав на неї заповіт.
Визначений законом строк для прийняття спадщини нею був пропущений, оскільки, вона не знала і не могла знати, про смерть спадкодавця.
Вона, ОСОБА_2 , не була зі спадкодавцем у родинних чи інших стосунках, а лише знала його як продавця дачного будинку і фактично замість договору купівлі-продажу, ОСОБА_6 , 14 травня 2010 року склав на неї заповіт. З того часу позивачка користується дачним будинком, який в кооперативному садівничому товаристві «Голоско-Фтизіатр», урочище «Голоско» м. Львова.
Через конфлікти зі сусідами, які не визнавали її право на дачний будинок, вона почала розшукувати спадкодавця і з листа № 204/21.1-109 від 03 березня 2021 року Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану дізналася про те, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вважає, що даний строк був пропущений нею, позивачем ОСОБА_2 з поважних причин, а тому вирішила звернутись в суд.
Враховуючи вищевикладене, просила ухвалити рішення, яким визначити їй, ОСОБА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 .
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Гаталяк Макар Ярославович, до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини - задоволено.
Визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Львові, - 3 (три) місяці з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень) витрат по оплаті судового збору.
Рішення в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Гривна Тетяна Богданівна.
Вважає, що при ухваленні рішення не були з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому воно є незаконним та необґрунтованим.
Покликається на те, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів того, що з моменту відкриття спадщини у неї були об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв'язку з чим позивач не виконала свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що спадщину після смерті спадкодавця прийняла його дружина ОСОБА_7 , яка проживала з спадкодавцем за однією адресою до його смерті та в силу непрацездатного віку мала право на обов'язкову частку у спадковому майні.
Дружина померлого - ОСОБА_7 , як спадкоємець за законом має правовий інтерес до спадкового майна, та відмовилась від своєї частки та обов'язкової частки на користь своєї дочки - відповідачки у справі.
На момент написання ОСОБА_7 заяви про відмову від обов?язкової частки їй не було відомо про існування спадкоємців по заповіту. У зв?язку з чим спір щодо спадкового майна існує саме між позивачкою та дружиною померлого - ОСОБА_7 та її донькою - відповідачкою у справі та сином спадкодавця ОСОБА_8 , а пред?явлені у цій справі позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов?язків ОСОБА_7 та не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому останню не було залучено відповідачем (співвідповідачем), оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обгрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Вважає, що без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені. З огляду на те, що ОСОБА_7 як спадкоємець за законом, та особа яка має обов'язкову частку при спадкуванні по заповіту, не залучена до участі у справі, а тому вирішення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права та інтереси ОСОБА_7 та є самостійною і достатньою підставою для відмови в задоволенні пред'явленого позову через неналежний склад відповідачів у справі.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 10.01.2024 року надійшла заява про слухання справи без їх участі.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 15.01.2024 року надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з сімейними обставинами.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання представника відповідача і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску позивачем ОСОБА_2 строку для подання заяви на прийняття спадщини є поважними, а тому позивачу слід визначити додатковий строк для подання такої заяви.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Матеріалами справи та судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка, зокрема, включає в себе садовий будинок АДРЕСА_2 зі всіма належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований в кооперативному садівничому товаристві «Голоско-Фтизіатр», що знаходиться урочище «Голоско» м. Львова.
14 травня 2010 року ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповів позивачу ОСОБА_2 належний йому на праві приватної власності садовий будинок АДРЕСА_2 зі всіма належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований в кооперативному садівничому товаристві «Голоско-Фтизіатр», урочище «Голоско» м. Львова. Вищевказаний заповіт було посвідчено державним нотаріусом третьої Львівської державної нотаріальної контори Станкевич В.М. та зареєстровано в реєстрі за №5-404.
Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини 1 та 3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Як вбачається з матеріалів справи, спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкодавця ОСОБА_6 прийняла його дружина ОСОБА_7 , яка проживала з спадкодавцем за однією адресою до його смерті та в силу непрацездатного віку мала право на обов'язкову частку у спадковому майні.
ОСОБА_1 11.09.2014 року звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_6 .
Заявою від 11.09.2014 року ОСОБА_7 відмовилась від належної їй частки спадщини за законом на користь доньки померлого ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_2 не прийняла спадщину за заповітом в шести місячний строк з дня смерті спадкодавця, шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори.
Вважаючи поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_2 звернулася до суду для його поновлення на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
Станом на момент написання ОСОБА_7 заяви про відмову від обов?язкової частки їй не було відомо про існування спадкоємців по заповіту.
Спадкоємець може відмовитися від права на обов?язкову частку у спадщині шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст статті 1241 Цивільного кодексу України йому роз?яснено і він не претендує на одержання обов?язкової частки у спадщині.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача з цієї підстави і не повинен робити інших висновків щодо обставин справи не пов'язаних із встановленням належності відповідача.
Будучи спадкоємцем за законом, та особою, що має право обов'язкову частку при спадкуванні по заповіту після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до участі у справі в якості відповідача не була залучена судом першої інстанції.
Оскільки, дані позовні вимоги заявлені не до всіх осіб, чиїх прав та інтересів стосується предмет спору, зокрема без залучення до участі у справі ОСОБА_7 , вирішення даного спору в цілому без залучення у встановленому процесуальним законом порядку всіх заінтересованих осіб є передчасним.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 5 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі, суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.
Відтак, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Із врахуванням наведеного, без залучення належних відповідачів, суд першої інстанції не в праві був давати оцінку підставам та предмету позову та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного відповідача (відповідачів, співвідповідача), на права та обов'язки якого впливатиме таке судове рішення, суд вирішувати питання про задоволення позову не в змозі.
Клопотань про залучення співвідповідача (співвідповідачів), тощо позивачка не заявляла.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22) зазначено, що:
"якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див. постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).
Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі у справі інших осіб, а суд першої інстанції дане питання не вирішив, - колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи те, що судом першої інстанції не залучено до участі у справі осіб, права та інтереси яких порушено: ОСОБА_7 як спадкоємця за законом, та особу, що має право обов'язкову частку при спадкуванні по заповіту після смерті ОСОБА_6 , постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційним судом відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 , тому до стягнення з неї на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір, сплачений нею за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 1362 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 6, 381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гривни Тетяни Богданівни - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 22 серпня 2023 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1362 гривні судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 29.01.2024 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.