Справа № 462/1373/22 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н. М.
Провадження № 22-ц/811/2408/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
15 січня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Суди В.І.,
секретаря: Цьони С.Ю.
з участю: представника позивача - адвоката Новосядло В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Залізничного районного суду м.Львова від 07 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В березні 2022 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Новосядло В. Р., звернулася до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 423 065 грн. 26 коп. та судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 15.03.2019 року між сторонами було укладено довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я., зареєстрованої у реєстрі за № 671 згідно якої, позивач уповноважив відповідача бути представником позивача, у тому числі з питань володіння, користування, розпорядження (з правом продажу, за ціну та на умовах на її розсуд) належної йому (позивачу) на праві власності земельної ділянки, площею 0, 0900 га, розташованої у садівничому товаристві «Геолог» по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4610136800:02:005:0170. Так, на виконання умов довіреності, відповідачем 28.03.2019 року укладено від імені позивача та у його інтересах договір купівлі-продажу земельної ділянки, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я. та зареєстровано у реєстрі за № 830. Продаж земельної ділянки вчинено за 1 867 419 грн. 00 коп., які повністю оплачені покупцем продавцю до підписання договору. Підписанням цього договору продавець підтверджує, що покупець повністю розрахувався з ним за продану земельну ділянку і претензій матеріального характеру не має. Відповідно до п. 16 Договору купівлі-продажу, зі сторони продавця (позивача) підписалась відповідач ( ОСОБА_1 ) із вказівкою «від імені ОСОБА_3 », згідно виданої довіреності від 15.03.2019 року, а зі сторони покупця - ОСОБА_4 . Зазначає, що з моменту продажу земельної ділянки та отримання коштів за земельну ділянку ще до підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки, відповідач не повернула кошти позивачу, на дзвінки не відповідає, на контакт не виходить. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача кошти за продаж його земельної ділянки у сумі 2 423 065 грн. 26 коп., з яких: 1 867 419 грн. 00 коп. сума основного боргу, 167 607 грн. 25 коп. - 3 % річних та 388 039 грн. 01 коп. - інфляційні витрати, а також судові витрати.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 07 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі - 2 423 065 (два мільйони чотириста двадцять три тисячі шістдесят п'ять) грн. 26 коп., з яких: 1 867 419 грн. 00 коп. сума основного боргу, 167 607 грн. 25 коп. - 3 % річних та 388 039 грн. 01 коп. - інфляційні витрати.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 6 202 (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп. суму сплаченого судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави - 6 202 (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп. судового збору.
Заочне рішення в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
В своїй апеляційній скарзі на заочне рішення покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Покликається на те, що приймаючи рішення по справі суд першої інстанції, не з'ясувавши позиції відповідачки, керуючись лише наданими позивачем доказами передчасно прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Звертає увагу, що відповідачка 28.03.2019 року дійсно отримала від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 1 867 419,00 грн. за продаж земельної ділянки належної Позивачу, однак зазначені грошові кошти були повернуті Позивачу упродовж 2019-2020 років згідно існуючих із ним домовленостей, а тому як на час звернення до суду так і на сьогоднішній день у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед Позивачем у зв'язку із продажем даної земельної ділянки.
Також покликається на те, що справ убуло розглянуто без належного повідомлення відповідачки про час та місце слухання справи.
Просить скасувати рішення постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача - адвоката Новосядло В.Р. на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позов про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконала умови наданої їй довіреності (відповідно до усного договору доручення) від 15.03.2019 року, та з часу укладення Договору купівлі-продажу земельної ділянки користується майном позивача у власних інтересах.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Матеріалами справи та судом встановлено, що згідно Довіреності від 15.03.2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я., зареєстрованої у реєстрі за № 671, ОСОБА_3 відповідно до усного договору доручення цією довіреністю уповноважив ОСОБА_1 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх держаних, громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, в нотаріальних органах, а також перед будь-якими фізичними та юридичними особами з питань володіння, користування, розпорядження (з правом продажу, за ціну та на умовах на її розсуд) належної йому (позивачу) на праві власності земельної ділянки, площею 0, 0900 гектарів, розташованої в садівничому товаристві «Геолог» на АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4610136800:02:005:0170, а також інші надані повноваження, передбачені довіреністю.
Згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.03.2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я., зареєстрованого у реєстрі за № 830, ОСОБА_1 , яка діє на підставі довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я., зареєстрованої у реєстрі за № 671 від імені ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_4 уклали цей договір.
Згідно п. 1 зазначеного Договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 купила земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,0900 гектарів, розташовану в садівничому товаристві «Геолог» в місті Львові. Кадастровий номер земельної ділянки: 4610136800:02:005:0170, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 836460546101.
Пунктом 2 зазначеного Договору купівлі-продажу стверджується, що ця земельна ділянка належить ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Управлінням земельних ресурсів у місті Львові 28.09.2007 року, серія ЯД № 462141.
Земельну ділянку зареєстровано Львівським міським відділом Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 28.09.2007 року, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданим Кулиняком І. Я., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 26.03.2019 року, номер витягу НВ-0002919622019.
Відповідно до п. 3 зазначеного Договору купівлі-продажу, продаж вчинено за 1 867 419 грн. 00 коп., які повністю оплачені покупцем продавцю до підписання договору. Сторони свідчать, що розрахунок здійснений у відповідності до чинного на його момент законодавства. Підписанням цього договору продавець підтверджує, що покупець повністю розрахувався з ним за продану земельну ділянку і претензій матеріального характеру до неї не має.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України, власник користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Приписами частини 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами першою та третьою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Юридична сила довіреності не залежить від отримання згоди на її видачу з боку представника. Повноваження виникає незалежно від згоди останнього, а правильно оформлена довіреність дійсна у будь-якому разі, тому що повноваження, яке виникає у представника, не зачіпає його майнових або особистих немайнових прав. При цьому здійснення цього повноваження залежить від представника, бо він сам вирішує, чи використати довіреність для здійснення діяльності на користь іншої особи (довірителя), чи відмовитися від неї (постанова Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 360/1742/18).
За своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику від імені довірителя відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16).
Відповідно до частини першої статті 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).
Частинами першою та другою статті 238 ЦК України встановлено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (стаття 239 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір купівлі-продажу від 28.03.2019 року підписаний: зі сторони продавця ОСОБА_1 (відповідач у справі) із вказівкою «від імені ОСОБА_3 » (позивач у справі), згідно виданої довіреності від 15.03.2019 року, а зі сторони покупця - ОСОБА_4 (п. 16 Договору купівлі-продажу).
Копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 462141 стверджується, що такий видано ОСОБА_3 , який є власником земельної ділянки площею 0,0900 гектарів, розташованої у садівничому товаристві «Геолог» в місті Львові № 28.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, отримання ОСОБА_1 коштів за договором купівлі - продажу у розмірі 1 867 419 грн. 00 коп., підтверджується п. 3 Договору купівлі - продажу згідно якого підписанням цього договору продавець підтверджує, що покупець повністю розрахувався з ним за продану земельну ділянку і претензій матеріального характеру до неї не має.
Судом першої інстанції встановлено, що передбачений цивільно-правовою угодою обов'язок відповідачем виконаний не був, ОСОБА_3 звертався до ОСОБА_1 з приводу передачі йому грошових коштів у розмірі 1 867 419 грн., але остання ухилялася від виконання свого безумовного обов'язку перед довірителем.
Враховуючи те, що вимога позивача про передачу одержаних грошових коштів у зв'язку з виконанням доручення на суму 1 867 419 грн. була залишена без належного виконання з боку відповідача, доказів про передачу ОСОБА_3 коштів від продажу земельної ділянки відповідачем матеріали справи не містять, тому апеляційний суд вважає правильним висновок суду про те, що зазначене є підставою для задоволення позову.
Крім того, своїм підписом договору купівлі-продажу ОСОБА_1 підтвердила факт особистого отримання грошових коштів від покупця земельної ділянки у розмірі 1 867 419 грн. і ця обставина є беззаперечним доказом проведення безпосередніх розрахунків між відповідачем та покупцем належної ОСОБА_3 земельної ділянки.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що справу розглянуто за відсутності відповідача, яка не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.
Як вбачається з копії закордонного паспорта, ОСОБА_1 з 08.04.2022 року перебуває за межами України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Заочне рішення Залізничного районного суду м.Львова від 07 лютого 2023 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі - 2 423 065 (два мільйони чотириста двадцять три тисячі шістдесят п'ять) грн. 26 коп., з яких: 1 867 419 грн. 00 коп. сума основного боргу, 167 607 грн. 25 коп. - 3 % річних та 388 039 грн. 01 коп. - інфляційні витрати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 6 202 (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп. суму сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 6 202 (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп. судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 29.01.2024 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.