Справа № 446/198/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/874/23 Доповідач: ОСОБА_2
24 січня 2024 року у м. Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 липня 2023 року щодо ОСОБА_7 ,
з участю: прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 липня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим за ч.1 ст. 190 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років обмеження волі.
Звільнено ОСОБА_7 на підставі ч.1 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України від покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Вирішено питання про арешт майна, речові докази та процесуальні витрати.
На вказаний вирок суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним за ч. 3 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, в органах державної влади, строком на 3 роки, з конфіскацією майна. На підставі ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення.
Свої апеляційні вимоги прокурор мотивує тим, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Вказує, що згідно вироку суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, а тому суд тим самим частково перебрав на себе повноваження прокурора щодо змінення обвинувачення та висунення додаткового обвинувачення.
Окрім цього, при ухваленні оскаржуваного вироку районний суд прийшов до поспішного і необґрунтованого висновку про відсутність складу злочину передбаченого ч. 3 ст.368 КК України в діях ОСОБА_7 .
Покликаючись на роз'яснення, які викладені у п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про хабарництво», прокурор зазначає, що ОСОБА_7 на момент вчинення кримінального правопорушення, відповідно до розпорядження Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №21/01-05 від 01.02.2017, обіймав посаду начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, головного архітектора району та згідно пункту 2 примітки до ст. 368 КК України являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Згідно Положення про відділ містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, затвердженого розпорядженням голови Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації 02.02.2017 №46/02-08/17, відділ очолює начальник, який здійснює керівництво структурним підрозділом. Крім цього, згідно п.5.13 цього Положення, відділ видає будівельні паспорти забудови земельної ділянки.
Акцентує, що при винесенні вироку судом не спростовано та не надано належної оцінки показам свідка ОСОБА_10 , наданих попередньому складу суду та які дослідженні в судовому засіданні на підставі ч.4 ст.95, ст.225 КПК України.
Також судом не надано оцінки показань свідка (понятого) ОСОБА_11 , який підтвердив факт вилучення в службовому кабінеті ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 4200 грн., номери та серії купюр яких співпадали з протоколом ідентифікації та помічення грошових коштів.
Крім цього прокурор вказує, що суд передчасно прийшов до висновку про відсутність в діяннях ОСОБА_7 такої кваліфікуючої ознаки, як вимагання зважаючи на те, що останній не вчиняв жодних дій щодо вимагання у ОСОБА_10 грошових коштів, а навпаки остання добровільно передала ОСОБА_7 кошти в сумі 4200 грн.
Звертає увагу, що ОСОБА_10 при передачі неправомірної вигоди ОСОБА_7 чітко усвідомлювала, що давала його саме службовій особі у зв'язку із можливостями його посади, а підсудний розумів значущість займаної ним посади, його статус та можливості, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_7 , відповідно до розпорядження Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №21/01-05 від 01.02.2017, займав посаду начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка - Бузької районної державної адміністрації Львівської області, головного архітектора району.
Наголошує, що обвинувачений, одержуючи грошові кошти від ОСОБА_10 не міг не розуміти, що вони надавалась за використання ним можливостей своєї посади. Посилання суду на те, що обвинувачений отримав вищевказані кошти уже після виготовлення будівельного паспорту не виключає наявності складу інкримінованого йому вимагання і одержання неправомірної вигоди, оскільки ці дії перебувають поза межами об'єктивної сторони цього злочину.
Акцентує, що вимагання, як кваліфікуюча ознака протиправних діянь обвинуваченого, стверджується послідовними показаннями свідка ОСОБА_10 яка наголосила на тому, що за виготовлення будівельного паспорту на забудову земельної ділянки ОСОБА_7 висловив вимогу в наданні йому коштів у сумі 100 доларів США та 1500 гривень.
Звертає увагу, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав, а також не визнав факт отримання грошових коштів. При цьому обвинувачений нелогічно заперечив суть наявних відеоматеріалів, що у сукупності із іншими зібраними та перевіреними доказами дає однозначні підстави стверджувати про неправдивість показань обвинуваченого та намагання таким чином уникнути справедливої відповідальності за вчинене протиправне діяння.
Вказує, що на підставі ухвали апеляційного суду Львівської області від 13.11.2017 та постанови прокурора у кримінальному провадженні, в порядку ст. 271 КПК України, здійснювався контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експеримента з використанням заздалегідь ідентифікованих та помічених грошових коштів, технічних засобів аудіо-, відео контролю ОСОБА_7 . В ході проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій отримано фактичні дані, згідно яких встановлено, що 13.11.2017 орієнтовно 16:30 год., ОСОБА_10 під час наступної зустрічі з ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому кабінеті останнього, на 1 поверсі приміщення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації за адресою: вул. Незалежності,27 м. Кам'янка-Бузька Львівської області передала, а ОСОБА_7 , умисно, протиправно одержав неправомірну вигоду в розмірі 4 200 грн. за видачу будівельного паспорта житлового будинку, після чого правоохоронними органами було припинена протиправна діяльність ОСОБА_7 , а предмет неправомірної вигоди вилучено. Таким чином, ОСОБА_7 з огляду на займану адміністративну посаду начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка - Бузької районної державної адміністрації Львівської області, головного архітектора району був службовою особою, а отже, й суб'єктом злочину, передбаченого статтею 368 КК України.
Також прокурор вказує, що суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та на підстав ст.49 КК України звільнив його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Однак у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_7 , який не визнав своєї вини у пред'явленому йому обвинуваченні, надав згоду щодо його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Тобто у даному випадку місцевий суд, визнавши ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, повинен був призначити йому покарання, і у подальшому, за наявності передбачених законом обставин, міг прийняти рішення про звільнення обвинуваченого від покарання.
Крім цього, прокурор зазначає, що вирішуючи долю речових доказів, судом у відповідності до ч.9 ст.100 КПК України визнано об'єктом кримінального правопорушення та передано в дохід держави грошові кошти у сумі 4200 грн., які ОСОБА_7 отримано від ОСОБА_10 , а в подальшому вилучено працівниками міліції. Отже судом констатовано факт вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, при цьому залишено поза увагою факт спричинення ОСОБА_10 матеріальної шкоди у розмірі 4200 грн.
Зазначає, що в ході перегляду судового рішення у порядку ч. 3 ст.404, ч.1 ст.405 КПК України слід дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, щодо кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки такі дослідженні судом першої інстанції не повністю. Зокрема дослідити показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Положення про відділ містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, затвердженого розпорядженням голови Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації 02.02.2017 №46/02- 08/17, протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-,відео контролю особи ОСОБА_7 від 21.12.2017 з додатками, а саме відеозаписами, розташованими на флеш носіях, висновок №6438 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 19.12.2017.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що він, обіймаючи, відповідно до розпорядження Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №21/01-05 від 01.02.2017, посаду начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, головного архітектора району та згідно Положення про відділ містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, затвердженого розпорядженням голови Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації 02.02.2017 № 46/02-08/17, будучи, згідно пункту 2 примітки до ст. 368 КК України, службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, у своєму службовому кабінеті в приміщенні Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Кам'янка-Бузького району, що знаходиться в м. Кам'янка-Бузька, Львівської області по вул. Незалежності,27, 13.11.2017 вимагав неправомірну вигоду в розмірі 4 200 гривень за вчинення дій з використанням службового становища, а саме виготовлення будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку, що буде розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, під час розмов у листопаді 2017 року, точних дат досудовим розслідуванням та судом не встановлено, які відбулись між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 в службовому кабінеті ОСОБА_7 , що знаходиться на 1 поверсі приміщення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації за адресою: вул. Незалежності,27 м. Кам'янка-Бузька Львівської області, в ході яких ОСОБА_7 вимагав неправомірну вигоду від ОСОБА_10 в сумі 100 доларів США та 1500 гривень за видачу будівельного паспорта, а остання усвідомлюючи, що лише ОСОБА_7 , завдяки займаній посаді, приймає рішення щодо підписання будівельного паспорта житлового будинку та його видачі, розуміючи, що знаходиться в умовах, за яких відмова від надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди могла потягнути порушення її законних прав на отримання дозволу на виготовлення будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку, що буде розташований за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 13.11.2017 має надати за видачу будівельного паспорта житлового будинку вищевказану суму коштів.
На виконання вищевказаних умов, ОСОБА_10 13.11.2017р. орієнтовно 16:30 год., під час наступної зустрічі з ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому кабінеті останнього, на 1 поверсі приміщення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації за адресою: вул. Незалежності, 27 м. Кам'янка-Бузька Львівської області передала, а ОСОБА_7 , умисно, протиправно одержав неправомірну вигоду в розмірі 4 200 грн. за видачу будівельного паспорта житлового будинку, після чого правоохоронними органами було припинена протиправна діяльність ОСОБА_7 , а предмет неправомірної вигоди вилучено.
Такі дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
За наслідками судового розгляду судпершої інстанції встановив, що ОСОБА_7 на початку листопада 2017р., діючи умисно з корисливих мотивів, в приміщені Кам'янка - Бузької районної державної адміністрації Кам'янка - Бузького району по вул. Незалежності, 27 у м. Кам'янка - Бузька, шляхом обману заволодів майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 4200 гривень.
Так, ОСОБА_7 на початку листопада 2017р. точної дати судом не встановлено, в ході розмови із ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що виготовлення та видача будівельних паспортів відбувається у Центрі надання адміністративних послуг (далі ЦНАП) Кам'янка - Бузької райдержадміністрації відповідно до «Положення про порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» на безоплатній основі впродовж десяти днів, повідомив останній що за видачу будівельного паспорту потрібно сплатити грошові кошти в сумі 1500 гривень та 100 доларів США.
В подальшому, з метою особистого збагачення, 13.11.2017р. ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на заволодіння чужим майном, шляхом обману, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету: Львівська область, м. Кам'янка - Бузька, вул. Незалежності, 27 , отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 4200 гривень за видачу будівельного паспорту, знаючи, що будівельний паспорт вже виготовлений 09.11.2017 та знаходиться у ЦНАП.
Судом першої інстанції дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме як заволодіння чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав подану апеляційну скаргу, з наведених у ній мотивів, та просив таку задоволити.
Обвинувачений та його захисник заперечили апеляційні вимоги сторони обвинувачення, з огляду на необґрунтованість таких, та просили залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора.
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила таке.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У частині 1 статті 91 КПК України наведені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Серед іншого у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, тощо.
Згідно зі ст.94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На переконання колегії суддів вказаних вимог закону місцевим судом при ухваленні вироку дотримано не у повній мірі.
Згідно обвинувального акта дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Судом першої інстанції дії ОСОБА_7 перекваліфіковано з ч.3 ст.368 КК України на ч. 1 ст. 190 КК України, а саме як заволодіння чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману.
У своєму рішенні місцевий суд зазначив, що під час судового розгляду не знайшло свого підтвердження склад кримінального правопорушення щодо одержання службовою особою ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди,
Згідно оскаржуваного вироку такі висновки місцевого суду мотивовано тим, що досліджені у судовому засіданні докази не містять об'єктивних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_7 такої кваліфікуючої ознаки як вимагання неправомірної вигоди, тобто створення обвинуваченим умов, за яких ОСОБА_10 була вимушена дати таку неправомірну вигоду з метою вчинення будь-якої дії.
Як зазначено місцевим судом у вироку про відсутність у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України свідчать, зокрема, такі досліджені у судовому засіданні докази:
- заява ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення подана нею 10.11.2017 керівнику Радехівської місцевої прокуратури, тобто вже після виготовлення будівельного паспорту та подачі заяви у ЦНАП;
- показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що йому невідомо, щоб ОСОБА_7 вимагав та отримував від ОСОБА_10 неправомірну вигоду. ОСОБА_7 перебуваючи на посаді начальника відділу містобудування архітектури та будівництва Камянка-Бузької РДА не давав йому жодних вказівок щодо виготовлення будівельного паспорту за заявою ОСОБА_10 ;
- показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що заяву про виготовлення будівельного паспорту вона особисто приймала у ОСОБА_10 , роз'яснила їй про порядок і процедуру отримання будівельного паспорту. ОСОБА_7 не давав їй жодних вказівок та не звертався до неї із проханнями щодо поданої ОСОБА_10 заявою;
- результати негласних слідчих (розшукових) дій, зі змісту яких не вбачається факту вимагання неправомірної вигоди, з протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій вбачається, що 13.11.2017 о 16:28 год. ОСОБА_10 зайшла в магазин де придбала коньяк який поклала у коробку,після цього 16.32 зайшла у приміщення Камянка-Бузької райдержадміністрації подзвонила до ОСОБА_7 ,16.37 вони разом зайшли до службового кабінету ,сіли за стіл та ОСОБА_10 запитала за документи, 16.37 год. ОСОБА_7 вийшов із кабінету та одразу повернувся ,16.37 подзвонив зі свого мобільного телефону та сказав ОСОБА_15 щоб він підійшов; ОСОБА_10 запитує чи віддадуть їй документи та ОСОБА_7 говорить про те що зараз все віддасть і розкаже ,після цього ОСОБА_10 говорить про те, що у неї гроші лише у гривнях ,1500 гривень офіційно та сто доларів по курсу, 16.38 ОСОБА_10 бере з своєї сумки грошові кошти та кладе ОСОБА_7 на стіл, він одразу накриває їх папером, до кабінету заходить працівник ОСОБА_16 приносить документи та передає ОСОБА_7 , ОСОБА_7 каже де розписатись та звертається до працівника щоб той відвів ОСОБА_10 до ОСОБА_17 , після цього ОСОБА_10 каже що хоче подякувати та передає ОСОБА_7 поліетиленовий пакет, ОСОБА_7 каже що потрібно їхати у ДАБІ та передає їй документи; 16.40 ОСОБА_10 виходить із кабінету ОСОБА_7 приходить до кабінету працівника та кладе на стіл документи, працівник каже що не має тої дівчини якій видавали документи, після чого виходить із кабінету.
Разом з тим, у вироку суду наведено показання самої ОСОБА_10 , які були надані попередньому складу суду, та які досліджувались місцевим судом у судовому засіданні на підставі ч.4 ст.95, ст.225 КПК України, у яких остання повідомляла про виникнення обставини за яких вона передала ОСОБА_7 вказану ним грошову суму.
Однак, згідно оскаржуваного вироку у наведених судом мотивах перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч.3 ст.368 КК України на ч. 1 ст. 190 КК України не має згадки про такі показанням ОСОБА_10 , що не дає розуміння оцінки судом показань ОСОБА_10 .
Крім цього, у мотивах рішення про перекваліфікацію дій обвинуваченого місцевий суд зазначив, що на час отримання грошових коштів в сумі 4200 гривень від ОСОБА_10 , будівельний паспорт за її заявою вже був виготовлений, про що було відомо ОСОБА_7 , та йому не потрібно було вчиняти жодних дій щодо сприяння у його видачі чи виготовленні в інтересах ОСОБА_10 .
Однак, колегія суддів звертає увагу на роз'яснення, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2020р. № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», згідно яких виконання чи невиконання службовою особою відповідних дій перебуває за межами об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 368 КК України, а відтак відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій було одержано хабар, був чи не був він обумовлений до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити.
Також у мотивах прийнятого рішення зазначено про те, що у ході судового розгляду стороною обвинувачення не надано жодного доказу про те, що ОСОБА_7 вчинив будь-яку дію з використання свого службового становища, так як до його повноважень не входила видача ані складання будівельних паспортів.
Водночас колегія суддів вважає такий висновок передчасним, з огляду на те, що місцевим судом у вироку не надано оцінки Положенню про відділ містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, затвердженого розпорядженням голови Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації 02.02.2017 № 46/02-08/17, згідно якого до повноважень цього відділу належить видача будівельних паспортів забудови земельних ділянок, а також тому, що саме ОСОБА_7 перебував на посаді начальника цього відділу, головного архітектора району, і саме ОСОБА_7 підписав згаданий будівельний паспорт, як начальний зазначеного відділу та головний архітектор.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України суд апеляційної інстанції вправі скасувати вирок або ухвалу суду першої інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Положеннями ст. 409 КПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Ураховуючи встановлене під час апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд при ухваленні оскаржуваного вироку не дав належну оцінку усім доказам у справі та не навів у своєму рішенні достатніх та обґрунтованих доводів щодо прийнятого рішення, та прийшов до передчасного висновку щодо перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч.3 ст.368 КК України на ч. 1 ст. 190 КК України.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які не можуть бути усунуті при апеляційному розгляді, а тому вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_7 слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому під час нового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7 суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, з використанням наданих процесуальних можливостей дослідити доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, які не були предметом дослідження при апеляційному розгляді даної справи, та в залежності від установленого прийняте законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволити частково.
Вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 липня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити у даному кримінальному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий
Судді: