Справа № 299/984/22
Іменем України
23 січня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,
суддів: Куштана Б.П., Фазикош Г.В.
за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою органу опіки і піклування Виноградівської міської ради Закарпатської області на заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 травня 2023 року, ухвалене суддею Надопта А.А. в справі за позовом Органу опіки і піклування Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого органу Виноградівської міської ради, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
встановив:
У лютому 2022 року Орган опіки і піклування Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третіх осіб: орган опіки та піклування виконавчого органу Виноградівської міської ради, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28.01.2016 позбавлена батьківських прав відносно сина.
З 16.12.2021 дитина перебуває на обліку служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації як така, що опинилася в складних життєвих обставинах, у зв'язку з тим, що проживає в сім'ї, де батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.
За повідомленням ОСОБА_4 , яка є бабусею малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона з народження займається його вихованням при цьому батько вихованням сина не займається, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків. Онук не відвідує жодний навчальний заклад через те, що має діагноз: важка розумова відсталість, системне недорозвинення мовлення І рівня.
Відповідно до інформації служби у справах дітей Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 23.08.2021 стало відомо, що у с. Мрія проживає ОСОБА_5 , яка є бабусею малолітнього ОСОБА_6 , та має на утриманні ще двох онуків, батьком яких є ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_5 батько хлопця постійно їздить на заробітки та не може займатися вихованням сина. З ОСОБА_1 була проведена бесіда щодо виконання ним батьківських обов'язків відносно сина та влаштування дитини до закладу соціального захисту. ОСОБА_1 відмовився влаштовувати дитину, пояснивши, що немає на це часу, у зв'язку з чим ОСОБА_1 передав сина на виховання ОСОБА_4 .
З повідомлення правоохоронних органів встановити місце знаходження ОСОБА_2 не виявилось можливим. Листом виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24.12.2021 було підтверджено факт реєстрації відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
За весь час перебування дитини на обліку служби відповідач ОСОБА_1 , ухилявся від співпраці з працівниками служби, правоохоронними органами та іншими суб'єктами соціальної роботи.
З метою захисту прав та законних інтересів дитини, позивач просив суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав з підстав, встановлених законом та одночасно ставить питання про стягнення аліментів на утримання дитини.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 травня 2023 року позов задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , стосовно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Передано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на опікування органу опіки та піклування виконавчого органу Виноградівської міської ради Закарпатської області.
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 грн, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.02.2022 і до повноліття дитини.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави, судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду орган опіки і піклування Виноградівської міської ради Закарпатської області, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, з наявних в матеріалах справи доказів слідує, що місце реєстрації та проживання ОСОБА_2 є м.Київ, де він проживає від народження постійно з бабусею.
Позивач звернувся до Виноградівського районного суду, вказав зареєстроване місце проживання відповідача, за яким останній не знаходився понад 10 років, а не фактичне місце проживання (перебування), що унеможливить належним чином повідомити відповідача про час та місце розгляду справи та ознайомити його із змістом позовних вимог, оскільки за місцем своєї реєстрації він не з'являється. Фактичне місце проживання (перебування) відповідача АДРЕСА_2 .
Працівникам служби у справах дітей Виноградівської міської ради вдалось зв'язатись з матір'ю ОСОБА_1 , яка повідомила, що її син на даний час перебуває за кордоном разом з сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить там лікування.
Оскільки дитина знаходиться на утриманні батька, який турбується про фізичний та духовний стан здоров'я свого сина, орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на утримання дитини.
Разом з тим, зазначаємо, що наразі фактичне місце перебування вищезазначеної дитини органу опіки та піклування Виноградівської міської ради невідоме. В зв'язку з чим, взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на первинний облік служби у справах дітей Виноградівської міської ради є неможливим.
Вважає, що Служба у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації мала вирішити питання щодо взяття на облік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з наданням йому відповідного статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.
Служба у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Зазнає, що ОСОБА_1 відмовляється від виконання своїх обов'язків щодо свого сина ОСОБА_2 та не бажає брати участі в його вихованні. Вказане підтверджується належними доказами доданими до позовної заяви. З метою захисту інтересів неповнолітнього ОСОБА_2 позивач звернувся до суду і судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення, з врахуванням якнайкращих інтересів дитини.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційні скарги, вважає що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Матір дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28.01.2016 позбавлена батьківських прав відносно сина.
З 16.12.2021 року дитина перебуває на обліку служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації як така, що опинилася в складних життєвих обставинах, у зв'язку з тим, що проживає в сім'ї, де батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.
Вперше інформація про родину надійшла до служби 08.02.2021 від громадянки ОСОБА_7 (сусідка з кв. АДРЕСА_3 ), яка в зверненні зазначила, що цілими днями кричить неповнолітня дитина, яка потребує допомоги та можливо медичного огляду.
В подальшому громадянка ОСОБА_8 зверталася до служби 01.03.2021, 17.03.2021 та 18.03.2021, в зверненнях остання зазначала, що родина проживає за адресою: АДРЕСА_4 , протягом не тривалого часу. В помешканні не створені умови для проживання дитини.
16.03.2021 року спеціалістами служби спільно із інспекторами сектору ювенальної превенції Солом'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві було відвідано вищезазначену адресу проживання. Під час візиту було встановлено, в помешканні проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент відвідування умови для проживання дитини бабусею не були створені. В ході бесіди ОСОБА_4 повідомила, що дитиною займається з народження, батько малолітнього ОСОБА_1 вихованням сина не займається, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків. Також ОСОБА_4 зазначила, що в даній квартирі вони мешкають нещодавно (близько року), орендують кімнату. Власне помешкання знаходиться у Святошинському районі міста Києва за адресою: АДРЕСА_5 , де зареєстровані вона та малолітній онук. Онук не відвідує жодний навчальний заклад через те, що має діагноз: важка розумова відсталість, системне недорозвинення мовлення І рівня.
Згідно листа комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3» Шевченківського району м. Києва від 26.03.2021 стало відомо, що декларація з лікарем-педіатром на дитину не укладена.
23.03.2021, 19.07.2021, 12.08.2021, 16.08.2021, 14.09.2021, 10.11.2021, 18.11.2021, 26.11.2021 спеціалістами служби спільно із працівниками правоохоронних органів та іншими суб'єктами із соціальної роботи було відвідано родину за місцем тимчасового проживання. Під час обстеження було в черговий раз встановлено, що малолітній ОСОБА_6 проживає із бабусею ОСОБА_4 . Остання повідомила, що ймовірно батько хлопця проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформації служби у справах дітей Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 23.08.2021 стало відомо, що у с. Мрія проживає ОСОБА_5 , яка є бабусею малолітнього ОСОБА_6 , та має на утриманні ще двох онуків, батьком яких є ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_5 батько хлопця постійно їздить на заробітки та не може займатися вихованням сина. З ОСОБА_1 була проведена бесіда щодо виконання ним батьківських обов'язків відносно сина та влаштування дитини до закладу соціального захисту. ОСОБА_1 відмовився влаштовувати дитину, пояснивши, що немає на це часу, у зв'язку з чим ОСОБА_1 передав сина на виховання ОСОБА_4
11.08.2021 року до служби з'явився ОСОБА_1 та надав письмове пояснення, в якому зазначив, що немає змоги забрати сина на виховання в свою родину.
З отриманої інформації центру соціальних служб від 06.12.2021 року, зокрема акту оцінки потреб сім'ї/особи вбачається, що ознаки складних життєвих обставин родини наявні. Батько не проживає разом із дитиною, вихованням малолітнього займається його бабуся ОСОБА_4 .
З листа Солом'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 17.12.2021 вбачається, що встановити місце знаходження ОСОБА_2 не виявилось можливим.
Листом виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 24.12.2021 було підтверджено факт реєстрації відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
За весь час перебування дитини на обліку служби відповідач ОСОБА_1 , ухилявся від співпраці з працівниками служби, правоохоронними органами та іншими суб'єктами соціальної роботи.
Питання щодо неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків відносно дитини розглянуто комісією з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації, засідання якої відбулося 20.01.2022. Рішенням комісії рекомендовано ініціювати у судовому порядку питання про позбавлення батьківських прав батька дитини.
Як вбачається із Висновку органу опіки та піклування Солм'янської районної у місті Києві державної адміністрації за №108-1387 від 01.02.2022, доцільно позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_1 відносно його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція ООН про права дитини) про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до статті 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 654/1409/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 588/1781/19.
З матеріалів справи випливає, що, звернувшись до суду з позовом, позивач стверджує про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як стверджує апелянт, за повідомленням матері відповідача, останній разом з сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває за кордоном і ОСОБА_2 проходить там лікування.
Апеляційним судом вживалися заходи щодо встановлення місця перебування неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та як вбачається з листа Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації за №108-140668 від 01.09.2023р., згідно повідомлення ОСОБА_1 його син ОСОБА_2 проживає разом з бабусею ОСОБА_4 в Федеративній Республіці Німеччина, яка там займається його вихованням та лікуванням, а він перебуває в Чеській Республіці на заробітках.
А звідси, надані позивачем до суду докази не свідчать про злісне ухилення відповідача від виховання, утримання дитини, свідоме нехтування ним батьківськими обов'язками, його винну поведінку щодо дитини.
Вказаного суд першої інстанції не врахував та передчасно дійшов висновку про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Враховуючи викладене, на підставі належним чином оцінених доказів, апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави, передбачені статтею 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав, наразі відсутні.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Пунктом 2 частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, тому суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області, у розмірі 2 977,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Зважуючи на викладене та керуючись нормами статей 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу органу опіки і піклування Виноградівської міської ради Закарпатської області, задовольнити.
Заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 травня 2023 року скасувати та постановити у даній справі постанову, якою у задоволенні позову Органу опіки і піклування Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого органу Виноградівської міської ради, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, відмовити.
Стягнути з Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ:37378937, юридична адреса: 033020, м. Київ, просп. Повітрянофлотський, 41 на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04053677, юридична адреса: 90300, м. Виноградів, пл. Миру,5, Закарпатська область судові витрати у розмірі 2 977,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 29 січня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді: