ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.01.2024Справа № 910/5660/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників,
справу № 910/5660/23
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС";
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія";
про відшкодування 113 364,00 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" завдані збитки у розмірі 113 364,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 59237Га2в від 07.09.2022 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику транспортного засобу "Toyota Land Cruiser 200", державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 115 864,00 грн, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 відкрито провадження у справі №910/5660/23, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" подало суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги визнало частково в розмірі 87 740,51 грн, посилаючись на незастосування позивачем коефіцієнту фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota Land Cruiser 200", державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідь на відзив Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" від позивача до господарського суду не надходила.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
07.09.2022 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач) та ОСОБА_1 (далі - cтрахувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 59237Га2в (далі - договір страхування), об'єктом страхування якого є транспортний засіб "Toyota Land Cruiser 200", державний номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії даного договору з 10.09.2022 по 09.09.2023.
29.11.2022 по вулиці Головній у селі Гать, Закарпатської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Toyota Camry", д/н НОМЕР_2 та транспортного засобу "Toyota Land Cruiser 200", д/н НОМЕР_1 .
Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 09.01.2023 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності № 207/3773/22 винним у вчиненні вищевказаної ДТП було визнано водія транспортного засобу "Toyota Camry", д/н НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 .
Відповідно до акту огляду колісного транспортного засобу "Toyota Land Cruiser 200", д/н НОМЕР_1 від 09.12.2022, рахунку № СПМ-К-ДГ7844 від 09.12.2022 загальна вартість відновлювального ремонту становить 115 864,00 грн.
29.11.2022 до позивача звернувся страхувальник з заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до умов договору страхування Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 99 364,00 грн, що підтверджується страховим актом № ARX33483460 від 16.12.2022 та платіжним дорученням № 936922 від 11.01.2023.
Відповідно до статтей 8, 9 Закону України "Про страхування", страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (стаття 25 Закону України "Про страхування").
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Судом, на підставі даних, наданих Моторним (транспортним) страховим бюро України супровідним листом № 9-03/14037 від 28.04.2023, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Toyota Camry", д/н НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/207136631.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Договором (полісом) № ЕР/207136631 передбачено, що франшиза становить 2 500,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн.
Положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з абзацу 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що розрахунок матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ""Toyota Land Cruiser", реєстраційний номер НОМЕР_4 має проводитись з урахуванням фізичного зносу.
Як вказувалося вище, статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика) коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісного транспортного засобу, строк експлуатації яких не перевищує:
5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;
7 років - для інших легкових КТЗ;
3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;
4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;
5 років - для мототехніки.
Винятками стосовно використання зазначених вимог є:
а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний);
б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини));
в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ;
г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики;
ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.
Водночас суд вказує, що в акті огляду транспортного засобу №22/711 від 09.12.2022 року зазначено, що транспортний засіб "Toyota Land Cruiser", реєстраційний номер НОМЕР_4 , має сліди попереднього відновлювального ремонту крила заднього правого та дверей задніх правих (які є складовими частинами кузова автомобіля), що є підставою для застосування коефіцієнту фізичного зносу.
Керуючись викладеним та пунктом 7.39 Методики, яка є основним підзаконним нормативно-правовим актом, який визначає виключні підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу, відповідач звернувся до оцінювача, Вадути Д. Ю. (право на здійснення оціночної діяльності Вадути Д. Ю. підтверджується сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності №807/20, виданий Фондом державного майна України від 08.09.2020, посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №7979-ПК від 11.03.2021, що видано спільно Фондом державного майна України та КП "Інформаційно-консультаційний центр українського товариства оцінювачів"), яким складено звіт № 38-R/12/43 від 29.11.2022 про оцінку величини фізичного зносу транспортного засобу "Toyota Land Cruiser", реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Відповідно до звіту № 38-R/12/43 від 29.11.2022, фізичний знос транспортного засобу "Toyota Land Cruiser", реєстраційний номер НОМЕР_4 складає 26,50%, тобто 0,2650.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що пред'явлення позивачем до відповідача вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.
Така правова позиція господарських судів зазначена в постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.
Відповідно до вимог пункту 8.2 Методики, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з додатку № 1 до страхового акту № № ARX33483460 від 16.12.2022 та рахунку № СПМ-К-ДГ7844 від 09.12.2022, вартість робіт складає (С р) 16 201,60 грн, вартість матеріалів (С м) складає 2 970,00 грн, вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту (С с) складає 96 692,40 грн.
Враховуючи наведене, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу дорівнює: 16 201,60 грн+2 970,00 грн+ 96 692,40 *(1-0,2650) = 90 240,51 грн.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № ЕР/207136631 розміру лімітів відповідальності та франшизи, яка складає 2 500,00 грн, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в розмірі 87 740,51 грн (90 240,51 грн - 2 500,00 грн = 87 740,51 грн).
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім цього, суд зазначає, що ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено спеціальні правила розподілу судового збору, зокрема відповідно до частини 1 згаданої статті, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву частково визнано позов у розмірі 87 740,51 грн, а судовий збір, який підлягав сплаті за заявлення вказаної вимоги, з урахуванням мінімальної ставки такого збору за подання позову майнового характеру, складав 2684,00 грн, суд приходить до висновку про повернення 50 % зазначено судового збору, що становить 1342,00 грн, з державного бюджету на користь позивача.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, який має бути покладений на відповідача, становить 735,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 87 740 (вісімдесят сім тисяч сімсот сорок) грн 51 коп. страхового відшкодування та 735 (сімсот тридцять п'ять) грн 00 коп. судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити повністю.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 1 342 (одну тисячу триста сорок дві) грн 00 коп. судового збору (оригінал платіжного доручення № 957778 від 13.03.2023 міститься в матеріалах справи).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Мандриченко