Справа № 909/1207/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
29.01.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.
розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 29.12.2023 (вх. № 14401/23 від 29.12.2023)
АДРЕСА_1
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи
ВСТАНОВИВ: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся фізична особа ОСОБА_1 із заявою від 29.12.2023 (вх. № 14401/23 від 29.12.2023) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2024, суд залишив без руху заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, встановив заявнику строк п'ятнадцять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, шляхом надання до суду:
- засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують право власності ОСОБА_1 на наявне у нього майно;
- проекту плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 3258/5 від 24.10.2019;
- документів з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника з зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення;
- заповнених належним чином декларацій про майновий стан боржника.
22.01.2024 через підсистему Єдиної судової інформаційно-елекомунікаційної системи "Електронний суд" до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про усунення недоліків (вх.№ 1118/24), якою заявник частково усунув виявлені судом недоліки, а саме, надав суду: пояснення щодо поданих раніше документів; конкретизований список кредиторів і боржників; інформацію з Єдиних державних реєстрів щодо наявності майна у членів сім'ї; оновлений проект плану реструктуризації боргів, декларацій про майновий стан боржника. Однак, документів з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника з зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення до заяви заявник не подав, натомість подав наявні в нього копії договорів, довідки про заборгованість, гарантійні листи та відповіді на запити, з яких не можливо встановити розмір помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення.
Крім того, до заяви про усунення недоліків заявник подав клопотання про поновлення строку на усунення недоліків, в якому зазначив, що встановлений судом строк пропущено ним внаслідок намагань отримати всі можливі документи в підтвердження заборгованості перед кредиторами.
24.01.2024 до господарського суду від фізичної особи ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. № 1336/24) про долучення доказів до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 3-4, 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
При вирішенні питання щодо поновлення строку на звернення до суду з даною скаргою суд враховує, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії").
Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справах "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").
Водночас, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №910/17258/20.
Враховуючи викладене, розглянувши клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про поновлення строку на усунення недоліків та встановивши, що наведені заявником обставини свідчать про обґрунтованість причин пропуску строку для усунення недоліків, суд дійшов висновку про поновлення заявнику строку для подання заяви про усунення недоліків.
Дослідивши долучені до заяви про усунення недоліків документи, суд вважає за необхідне зазначити таке.
За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози.
Згідно з даними долучених до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документів не можливо встановити, який розмір зобов'язань боржника перед кожним і кредиторів, чи боржник припинив погашення кредитів та інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців з врахуванням вимог ч. 3 ст. 115 Кодексу (не включаючи неустойку (штраф, пеня) та інші фінансові санкції).
Враховуючи те, що заявник виявлені судом недоліки в повному обсязі не усунув, а саме: не подав документів з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника з зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення, направлена ним заява про усунення недоліків з додатками не може вважатись належним виконанням вимог ухвали суду про залишення заяви без руху.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що виявлені судом недоліки заявником в повному обсязі не усунуті, заява та додані до неї документи підлягають поверненню.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у відповідності до п. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи фізичної особи ОСОБА_1 від 29.12.2023 (вх. № 14401/23 від 29.12.2023) з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до Господарського суду у встановленому порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 29.01.2024
Суддя О.В. Рочняк