номер провадження справи 33/248/23
23.01.2024 Справа № 908/3818/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.
при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 908/3818/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Трінчук (Карпусенко) Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м.Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (02192, м. Київ, проспект Петра Григоренко, 15),
2) Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович (69035, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 47, прим. 1)
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи-1 - не з'явився;
від третьої особи-2 - не з'явився;
До Господарського суду Запорізької області звернулася Фізична особа-підприємець Трінчук (Карпусенко) Олена Володимирівна з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №14160 від 22.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №069213-КС-008 від 20.09.2020 у розмірі 144468,50 грн.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/248/23, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 23.01.2024 о/об 12 год. 30 хв. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду Володимира Олександровича; 2) Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулу Артема Михайловича.
Визначено відповідачу строк для подання до суду: відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, встановлено третім особам строк для надання письмових пояснень щодо позову - протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали суду, щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
Копію ухвали доставлено до електронного кабінету представника позивача та відповідача 28.12.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Третя особа-2 отримала копію ухвали суду 05.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Від третьої особи-1 копія ухвали суду повернулася до суду 08.01.2024 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відомості про іншу адресу третьої особи-1 у суду відсутні.
У зв'язку з цим 10.01.2024 копію ухвали суду розміщено до відома третьої особи-1 на сайті Господарського суду Запорізької області.
19.01.2024 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Відзиву на позов відповідач не надав, строк для подання відзиву сплив.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Треті особи 1, 2 не надали письмових пояснень щодо позову, строк для подання письмових пояснень сплив.
В судове засідання 23.01.2024 учасники справи своїх представників не направили.
Оскільки в судове засідання не з'явились представники всіх учасників судового процесу, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 23.01.2024 судом прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
20.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (кредитодавець, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Карпусенко Оленою Володимирівною (позичальник, позивач) укладено договір №069213-КС-008 про надання кредиту на суму 90000,00 грн. терміном дії до 10.01.2021 зі сплатою фіксованої процентної ставки на день 1,41822124. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту визначена в цьому договорі в сумі 189040,00 грн.
22.06.2021 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем (третя особа 1 у справі) вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №14160, про стягнення з боржника (позивача) на користь стягувача (відповідача) 144468,50 грн. на підставі кредитного договору від 20.09.2020 №069213-КС-008. У виконавчому написі зазначено, що строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.11.2020 по 31.05.2021. Сума заборгованості становить 144468,50 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 78865,34 грн. та простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 64953,16 грн.
29.07.2021 Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем (третя особа 2 у справі) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66304861 на підставі вказаного виконавчого напису.
13.01.2022 у виконавчому провадженні ВП №66304861 винесено постанову про арешт грошових коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також коштів на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору /основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 159215,35 грн.
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 04.05.2023 серії НОМЕР_2 прізвище позивача змінено з Карпусенко на Трінчук .
22.12.2023 Фізична особа-підприємець Трінчук (Карпусенко) Олена Володимирівна звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №14160 від 22.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №069213-КС-008 від 20.09.2020 у розмірі 144468,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безопірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Крім того, вказує, що позивач не отримував від відповідача повідомлень про стягнення боргу.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 1, 11 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 87-89 Закону України "Про нотаріат", п. п. 1.4, 3.5.7, 3.5.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999.
Згідно з ч. 4 ст. 29 ГПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред'являтися за місцем його виконання.
Відповідно до ст.ст. 87 - 89 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, яка діяла на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Зміст виконавчого напису
У виконавчому написі повинні зазначатися:
дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
найменування та адреса стягувача;
найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
строк, за який провадиться стягнення;
суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
дата набрання юридичної сили;
строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
На момент вчинення оспорюваного виконавчого напису діяв Порядок із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 2075 від 11.11.99№ 693 від 24.04.2000 № 1602 від 29.11.2001 № 662 від 26.11.2014 - з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/20084/14 від 20.03.2015, ухвали Вищого адміністративного суду України №К/800/24829/15 від 24.11.2015, постанови Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017, ухвали Вищого адміністративного суду № К/800/6492/17 від 06.03.2017, ухвали Вищого адміністративного суду №К/800/7651/17 від 04.04.2017, ухвали Вищого адміністративного суду № К/800/6492/17 від 01.11.2017, із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 347 від 27.05.2015.
Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2015 у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:
п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)";
доповнити розділ пунктом 11 такого змісту:
"11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.",
п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:
"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 у справі №К/800/24829/15 касаційні скарги Кабінету Міністрів України і Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:
п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)";
доповнити розділ пунктом 11 такого змісту:
"11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу".
п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:
"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 № К/800/6492/17, №К/800/7651/17 залишено без задоволення касаційні скарги Кабінету Міністрів України та публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у даній справі - без змін.
Таким чином, з 01.11.2017 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік), слід застосовувати в редакції без урахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" , тобто в редакції зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1602.
Вказана редакція в п.1 Переліку передбачала стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Визначала, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
В подальшому в п. 83 постанови Великої палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 було викладено правовий висновок про те, що оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору №069213-КС-008 від 20.09.2020, що не був нотаріально посвідченим, тобто за відсутності належних правових підстав.
Крім того, на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису не було дотримано вимоги щодо безспірності заявлених вимог, оскільки боржнику не надсилалась вимога про сплату заборгованості. Зі змісту виконавчого напису вбачається, що період стягнення заборгованості становив з 01.11.2020 по 31.05.2021, а виконавчий напис вчинено 22.06.2021.
Враховуючи викладене, суд ухвалив задовольнити позовні вимоги та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №14160 від 22.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з боржника на корить стягувача заборгованості за кредитним договором №069213-КС-008 від 20.09.2020 у розмірі 144468,50 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн. квитанцією ID: 6042-8265-3657-7709 від 13.09.2023.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем заявлені в позовній заяві витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21446,85 грн., які складаються з вартості послуг адвоката на складання позовної заяви - 7000,00 грн., гонорару за ведення справи в сумі - 14446,85 грн.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги від 12.05.2023, укладений позивачем із Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого», відповідно до п. п. 3.1 - 3.4, 3.7 якого розмір гонорару визначається та сплачується за погодженням сторін та викладається в додатку (додатковому договорі) до вказаного договору, який вважається його невід'ємною частиною. Мінімальна вартість послуг адвоката, яка пов'язана з необхідністю перебування адвоката за межами місцезнаходження офісу, не може бути меншою за вартість однієї години роботи адвоката. Вартість послуг розраховується шляхом множення погодинної ставки згідно п. 2.1 договору на кількість робочого часу, витраченого на надання таких послуг. Гонорар сплачується адвокату в порядку та розмірах, що визначені додатковим договором до вказаного договору. Факт оплати послуг (гонорару) адвоката клієнтом підтверджує факт фактичного отримання клієнтом наданих послуг.
У п. 2.1 додаткового договору від 12.05.2023 до цього договору визначено вартість послуг з написання позовної заяви - 7000,00 грн. (7 годин).
Згідно з п. 3.1 цього додаткового договору гонорар адвоката за ведення справи в суді становить 10% від суми, зазначеної у виконавчому написі (сума боргу 144468,5 грн. х 10%). Гонорар сплачується клієнтом у разі повного стягнення коштів (суми гонорару) з відповідача за рішенням суду. Якщо гонорар не стягується то клієнт не оплачує гонорар.
Актом від 12.05.2023 про надані послуги, підписаним позивачем із Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого», засвідчено факт надання позивачу послуг з написання позовної заяви про скасування виконавчого напису на суму 7000,00 грн.
Відповідно до рахунка Адвокатського бюро «ЮРКОНСАЛТ» від 12.05.2023 позивачу виставлено до плати вартість послуг з написання позовної заяви про скасування виконавчого напису на суму 7000,00 грн.
Також відповідно до акту від 12.05.2023 про надані послуги, підписаного позивачем із Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого», та рахунку Адвокатського бюро «ЮРКОНСАЛТ» від 12.05.2023, вартість гонорару за ведення справи в суді склала 14446,85 грн.
Правова допомогу в даній справі надавалась позивачу адвокатом Працевитим Г.О. на підставі ордеру, виданого Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» серії АР №1123482 від 22.12.2023.
Таким чином, загальна вартість пред'явлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу складає 21446,85 грн.
Згідно з ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами
Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн., мотивоване тим, що вартість послуг є завищеною, а розмір витрат є неспівмірним складності справи та виконаній адвокатом роботі.
Клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд задовольнив частково, оскільки суд визнав витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. за підготовку позовної заяви співмірними з обсягом фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), заявленими позовними вимогами, складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи.
Враховуючи те, що за результатами вирішення спору позовні вимоги судом задоволені, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн., які визнані судом обґрунтованими.
В іншій частині витрати на професійну правову допомогу (сума гонорару в розмірі 14446,85 грн.) покладаються на позивача, оскільки адвокатом надано позивачу тільки послуги з підготовки позовної заяви на суму 7000,00 грн., інших послуг не надавалось, справа за своїм характером не є складною та не потребує вивчення великої кількості документів та судової практики. Погодження позивачем виплати гонорару адвокату не покладає на відповідача обов'язку з понесення цих витрат у разі, коли вони є неспівмірними складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Крім того, суд враховує, що за умовами п. 3.1 додаткового договору до договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.05.2023 гонорар сплачується клієнтом у разі повного стягнення коштів (суми гонорару) з відповідача за рішенням суду. Якщо гонорар не стягується то клієнт не оплачує гонорар.
В даному випадку предмет спору є немайновим та не передбачає стягнення грошових коштів на користь позивача, а тому підстави для виплати гонорару відсутні.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №14160 від 22.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з боржника Фізичної особи-підприємця Трінчук (Карпусенко) Олени Володимирівни на корить стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованості за кредитним договором №069213-КС-008 від 20.09.2020 у розмірі 144468,50 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м.Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) на користь Фізичної особи-підприємця Трінчук (Карпусенко) Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) та витрати на оплату професійної правової допомоги в сумі 7000,00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 29.01.2024.
Суддя М.В. Мірошниченко