29.01.2024 Справа № 908/190/24
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка Артура Олеговича, розглянувши матеріали заяви Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області № 52-4222-23 від 22.01.2024 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/190/24
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -
позивача: Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний комплекс «Строітєль», ідентифікаційний код юридичної особи 42491726 (вул. Незалежної України, буд. 82, офіс 124, м. Запоріжжя, 69035)
про стягнення 645 600 грн 34 коп.
Без виклику учасників справи.
25.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - позивача: Запорізької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний комплекс «Строітєль» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 у розмірі 645 600 грн 34 коп.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 справу № 908/190/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Разом з позовом від прокурора надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, яка також була передана на розгляд судді Науменку А.О. в рамках справи № 908/190/24.
Заяву подано в порядку ст.ст. 136-140 Господарського процесуального кодексу України, підписано уповноваженою особою, за заяву сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
У заяві заявник просить суд:
1. Задовольнити заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову.
2. Накласти арешт на нерухоме майно: приміщення, підвалу літ. Ж, розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Грищенка Володимира (раніше - Волгоградська), будинок 30а, приміщення 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1655797123101, номер відомостей про речове право 28151927, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 82, офіс 124, ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) на праві власності.
3. Накласти арешт на нерухоме майно: будівлі та споруди, розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Грищенка Володимира (раніше - Волгоградська), будинок 30а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1655778323101, номер відомостей про речове право 28151562, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 82, офіс 124, ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) на праві власності.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (адреса місцезнаходження: 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Якова Новицького, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA 43 8201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 1 514,00 грн.
В обґрунтування заяви заявником надано:
1) Копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) (оригінал якого знаходиться у єдиній державній інформаційній системі «Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», держателем якого є Міністерство юстиції України);
2) Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) від 22.01.2024 №362658916;
3) Копію акта від 25.09.2018 приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» (оригінал зберігається у ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» та ТОВ «АЛЬФА-СІТІ»);
4) Копію розрахунку недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Спортивний комплекс «Строітєль» (ЄДРПОУ 42491726) земельною ділянкою площею 12 425 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 (оригінал зберігається у Запорізькій міській раді та Вознесенівській окружній прокуратурі міста Запоріжжя);
5) Доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Заява мотивована таким.
Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель комунальної власності. У зв'язку з чим, Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, у розмірі 645 600,34 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.09.2018 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуриним О.Ю. за ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) зареєстровано право власності на будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, а сам: будівлю літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літній павільйон літ. Г, площею 34.3 кв.м.; гараж літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівлю тиру літ. Ж. загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення № 1); роздягальню літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальню літ. М, загальною площею 25,0 кв.м.; душову літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м., вбиральню літ. З, стадіон літ. № 1, паркан літ. № 2, замощення І, II. У подальшому ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» 24.10.2018 звернулось до першого заступника міського голови із заявою про надання дозволу на розробку проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі в оренду під спортивно-оздоровчий комплекс за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а. Відповідно до указаної заяви на зазначеній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості, рухомі споруди, які належать ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» на праві власності. Крім того, до зазначеної заяви додано графічні матеріали-схема, на якій зазначено місцезнаходження, розміри і конфігурація земельної ділянки. Рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 38/35 товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний комплекс «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5000 га по вул. Волгоградській, 30а для розташування спортивно-оздоровчого комплексу та подальшої передачі її в оренду. На підставі зазначеного рішення міської ради державним підприємством «Запорізький інститут землеустрою» у 2020 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Спортивний комплекс «Строітєль» для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту (вид використання - для розташування спортивно-оздоровчого комплексу) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а на території Запорізької міської ради Запорізької області. Відповідно до кадастрового плану вищезазначеної земельної ділянки, який є складовою частиною указаного вище проекту землеустрою, на земельній ділянці розташовані стадіон літ. № 1 (площа 0,8351 га) та будівля тиру літ. Ж (площа 0,0141 га). Рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 111/15 товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» затверджено проект землеустрою та в оренду строком на 19 років передано земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:009:0410) площею 1,2425 га по вул. Волгоградській, 30а для розташування спортивно-оздоровчого комплексу за рахунок земель Запорізької міської ради. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 14.11.2023 №НВ-4600825712023 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 11.06.2020. Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» земельної ділянки площею 1,2425 га з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 відсутні. Відповідно до листів виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.03.2023 № 01815/03-20/05 та від 22.11.2023 № 20388/03.3-20/03 договори оренди землі за кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 в інформаційній базі (договорів оренди землі, укладених із Запорізькою міською радою) управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради не значаться. Відповідно до відповідей Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 4173/5/08-01-04-04 та від 28.08.2023 № 7705/5/08-01-04-07 ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) не нараховує та не сплачує плату за землю (земельний податок або орендну плату за землю) за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410. Згідно витягу від 20.11.2023 № НВ-2300102042023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 складає 15 391 965,75 грн. Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) земельною ділянкою (кадастровий номер 2310100000:05:009:0410) площею 12 425 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 12.06.2020 по 11.03.2022. Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.06.2020 по 11.03.2022, становить 645 600,34 грн., зокрема: за період з 12.06.2020 по 31.12.2020-201 778,70 грн; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021-365 026,86 грн; за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 - 78 794,78 грн.
Позивач зазначає, що враховуючи, що ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» до теперішнього часу користується вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 у розмірі 645 600,34 грн.
Відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов, як і фактичний добровільний землекористувач.
У даній справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов'язку сплатити орендну плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору оренди за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 у розмірі 645 600,34 грн.
Отже, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості або майна, вартість якого еквівалентна такій сумі.
При цьому обраний вид забезпечення позову відповідає принципу збалансованості інтересів сторін, оскільки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач має зареєстрований статутний капітал на рівні 500 000,00 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем зареєстровано право власності на наступне нерухоме майно, а саме:
- нежитлове приміщення загальною площею 99,2 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 82, приміщення 124;
- приміщення підвалу літ. Ж загальною площею 11,3 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, будинок 30а;
- будівлі та споруди (будівля літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літній павільйон літ. Г, загальною площею 34,3 кв.м.; гараж літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівля тиру літ. Ж, загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення № 1); роздягальня літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальня літ. М, загальною площею 25,0 кв.м.; душова літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м., вбиральня літ. З, стадіон літ. № 1, паркан літ. № 2, замощення І, II) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, будинок 30а.
Із відкритих даних, які містяться в державних реєстрах, на спеціальних аналітичних вебпорталах, встановлено, що інше майно у відповідача відсутнє.
Нежитлове приміщення загальною площею 99,2 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 82, приміщення 124, є предметом іпотеки, розмір основного зобов'язання становить 8 000 000,00 грн.
Право власності відповідача на приміщення підвалу літ. Ж (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1655797123101), будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1655778323101) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, будинок 30а, зареєстровано на підставі акта приймання-передачі від 25.09.2018, договору купівлі-продажу від 19.11.2009 № 1382, протоколів загальних зборів від 21.09.2018 № 10 та від 25.09.2018 №2.
Відповідно до акта приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» від 25.09.2018, вартість приміщення підвалу літ. Ж, будівель та споруд за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, будинок 30а, становить 439 923,00 грн.
Отже, для забезпечення позову прокурора необхідним є накладення арешту на вказані об'єкти нерухомості загальною вартістю 439 923,00 грн.
Накладення арешту на зазначене майно є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Оскільки предметом спору є стягнення орендної плати у розмірі 645 600,34 грн, накладення арешту на грошові кошти відповідача, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, щодо яких, станом на день звернення з заявою про забезпечення позову, відсутні обтяження, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його діяльність. Отже, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Зазначений захід забезпечення позову не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Заявник звертає увагу суду на те, що відповідач, отримавши у власність 27.09.2018 нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці комунальної власності, стягнення коштів за використання якої є предметом спору в цій справі, не вжив заходів до оформлення належним чином правовідносин щодо користування землею за період з 12.06.2020 до 11.03.2022. Зазначене спричинило матеріальну шкоду місцевому бюджету, через те, що земельна ділянка комунальної власності безоплатно використовується відповідачем. Наведене свідчить про неправомірну поведінку відповідача та підтверджує його наміри ухилятися від сплати коштів за використання земельної ділянки. З урахуванням вищевикладеного, є реальні, існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення суду.
Також, заявник зазначає, що наразі набули розповсюдження факти відчуження відповідачами належного їм нерухомого майна під час слухання справ про стягнення з них коштів за позовами прокурора.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та додані до неї документи, суд вбачає підстави для задоволення заяви, виходячи з такого.
Відповідно ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Позов може забезпечуватися іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У даному випадку, у цій справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов'язку сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 у розмірі 645 600 грн 34 коп.
Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач має зареєстрований статутний капітал на рівні 500 000,00 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем зареєстровано право власності на наступне нерухоме майно, а саме:
- нежитлове приміщення загальною площею 99,2 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 82, приміщення 124;
- приміщення підвалу літ. Ж загальною площею 11,3 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, будинок 30а;
- будівлі та споруди (будівля літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літній павільйон літ. Г, загальною площею 34,3 кв.м.; гараж літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівля тиру літ. Ж, загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення № 1); роздягальня літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальня літ. М, загальною площею 25,0 кв.м.; душова літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м., вбиральня літ. З, стадіон літ. № 1, паркан літ. № 2, замощення І, II) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, будинок 30а.
Із відкритих даних, які містяться в державних реєстрах, на спеціальних аналітичних вебпорталах, встановлено, що інше майно у відповідача відсутнє.
Нежитлове приміщення загальною площею 99,2 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 82, приміщення 124, є предметом іпотеки, розмір основного зобов'язання становить 8 000 000,00 грн.
Право власності відповідача на приміщення підвалу літ. Ж (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1655797123101), будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1655778323101) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, будинок 30а, зареєстровано на підставі акта приймання-передачі від 25.09.2018, договору купівлі-продажу від 19.11.2009 № 1382, протоколів загальних зборів від 21.09.2018 № 10 та від 25.09.2018 №2.
Відповідно до акта приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» від 25.09.2018, вартість приміщення підвалу літ. Ж, будівель та споруд за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, будинок 30а, становить 439 923,00 грн.
Отже, для забезпечення позову прокурора необхідним є накладення арешту на вказані об'єкти нерухомості загальною вартістю 439 923,00 грн.
Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленим прокурором заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача в межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність і адекватність, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.
При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.
Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.
Між сторонами існує спір щодо сплати недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 в розмірі 645 600 грн 34 коп., а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідача, присудженої до стягнення суми заборгованості.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову прокурором доведено, що статутний капітал відповідача складає суму, меншу від заявлених до відповідача позовних вимог, а також перебування частини майна відповідача під обтяженням, тобто наявність обставин, що в підсумковому висновку може свідчити про існування сумнівів щодо можливості виконання судового рішення у випадку стягнення з відповідача 645 600 грн 34 коп.
Оскільки предметом спору є стягнення 645 600 грн 34 коп., накладення арешту на грошові кошти відповідача у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, щодо якого, станом на день звернення з заявою про забезпечення позову, відсутні були обтяження, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний прокурором вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у праві № 908/2382/21.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод “Право на ефективний засіб юридичного захисту” встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову прокурором доведено, що статутний капітал відповідача менше заявлених до відповідача позовних вимог, а також перебування частини майна відповідача під обтяженням, тобто наявність обставин, що в підсумковому висновку може свідчити про існування сумнівів щодо можливості виконання судового рішення у випадку стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми.
Вжиті судом заходи з забезпечення позову жодним чином не порушать права відповідача на здійснення його статутної діяльності, зокрема, права користування цим майном.
Таким чином, суд вважає, що прокурором доведено обґрунтованість, адекватність, співрозмірність заявлених заходів забезпечення позову із позовними вимогами.
Аналогічна позиція міститься і у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у праві № 908/2382/21.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції", від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області № 52-4222-23 від 22.01.2024 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/190/24 законної сили, накласти арешт на нерухоме майно: приміщення, підвалу літ. Ж, розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Грищенка Володимира (раніше - Волгоградська), будинок 30а, приміщення 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1655797123101, номер відомостей про речове право 28151927, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 82, офіс 124, ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) на праві власності, в межах суми (645 600 грн 34 коп.), заявленої до стягнення.
3. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/190/24 законної сили, накласти арешт на нерухоме майно: будівлі та споруди, розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Грищенка Володимира (раніше - Волгоградська), будинок 30а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1655778323101, номер відомостей про речове право 28151562, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 82, офіс 124, ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) на праві власності, в межах суми (645 600 грн 34 коп.), заявленої до стягнення.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 29.10.2024, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України). Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Стягувачем за даною ухвалою є: Запорізька обласна прокуратура в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, адреса місцезнаходження: вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивний комплекс «Строітєль», ідентифікаційний код юридичної особи 42491726 (вул. Незалежної України, буд. 82, офіс 124, м. Запоріжжя, 69035)
5. Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати заявникові.
6. Ухвала підлягає оскарженню.
Суддя Артур Олегович Науменко