номер провадження справи 17/42/22
29.01.2024 Справа № 908/731/22
м. Запоріжжя
Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши заяву ТОВ “ЄВРОГАЗ ЛТД” за вих. від 23.01.24 № 392/01-01 про повторну видачу судового наказу у справі № 908/731/22
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОГАЗ ЛТД”, 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18
про стягнення 4 483 217,45 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.08.22 у справі № 908/731/22 позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОГАЗ ЛТД” заборгованість за спожитий природний газ у січні-лютому 2022 р. - 3 318 342 грн. 78 коп., пеню у сумі 17 236 грн. 97 коп., 3 % річних у сумі 20 768 грн. 29 коп., інфляційні збитки у розмірі 60 153 грн. 88 коп. та 51 247 грн. 53 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 30.08.22 по справі № 908/731/22, судом 12.10.22 видано відповідний наказ.
Строк пред'явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 12.10.22 по справі № 908/731/22 до виконання по 05.10.25.
24.01.24 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява за вих. від 23.01.24 № 392/01-01, в якій представник позивача просить суд повторно видати наказ по справі № 908/731/22 (дублікат виконавчого документу (наказу) від 12.10.22) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОГАЗ ЛТД” заборгованість за спожитий природний газ у січні-лютому 2022 р. - 3 318 342 грн. 78 коп., пеню у сумі 17 236 грн. 97 коп., 3 % річних у сумі 20 768 грн. 29 коп., інфляційні збитки у розмірі 60 153 грн. 88 коп. та 51 247 грн. 53 коп. судового збору.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.01.24 вказану заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Розглянувши заяву ТОВ “ЄВРОГАЗ ЛТД” за вих. від 23.01.24 № 392/01-01 про повторну видачу судового наказу у справі № 908/731/22, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У пункті 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.12 № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.12 № 11-рп/2012).
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997р.).
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97; у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.02; у справі "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.03).
У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейський Суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.
Згідно із частиною 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом 3 років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Строк пред'явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 12.10.22 у справі № 908/731/22 по 05.10.25.
Інформація щодо виконання рішення суду від 30.08.22 у справі № 908/731/22 щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОГАЗ ЛТД” заборгованість за спожитий природний газ у січні-лютому 2022 р. - 3 318 342 грн. 78 коп., пеню у сумі 17 236 грн. 97 коп., 3 % річних у сумі 20 768 грн. 29 коп., інфляційні збитки у розмірі 60 153 грн. 88 коп. та 51 247 грн. 53 коп. судового збору у матеріалах справи станом на час винесення цієї ухвали відсутня.
Станом на час звернення до суду строк пред'явлення виконавчого документу - наказу Господарського суду Запорізької області від 12.10.22 по справі № 908/731/22 не сплинув.
Положеннями п. 19.4 Розділу XI ГПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі заявником (стягувачем) надано до заяви за вих. від 23.01.24 № 392/01-01 про повторну видачу судового наказу у справі № 908/731/22.
Факт зарахування судового збору за подання до суду заяви про видачу дублікату виконавчого документу перевірено судом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ “ЄВРОГАЗ ЛТД” за вих. від 23.01.24 № 392/01-01 про повторну видачу судового наказу у справі № 908/731/22.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 326, 327, п. 19.4 Розділу XI ГПК України, суд
Заяву ТОВ “ЄВРОГАЗ ЛТД” за вих. від 23.01.24 № 392/01-01 про повторну видачу судового наказу у справі № 908/731/22 задовольнити.
Видати дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 12.10.22 по справі № 908/731/22.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Надіслати стягувачу дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 12.10.22 по справі № 908/731/22.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею - 29.01.24 та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя В.Л. Корсун