Справа № 686/28689/23
Провадження № 1-кс/686/1003/24
26 січня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славута Хмельницької області, українця, громадянина України,з вищою освітою, розлученого, зареєстрованого за місцем проживання та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у кримінальному провадженні № 12023240000000482,
встановив:
25.01.2024 слідчий ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, посилаючись на те, що продовжують існувати передбачені ст.177 КПК України ризики ухилення від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні слідчий і прокурор наполягали на задоволенні клопотання.
Підозрюваний і його захисник заперечили проти задоволення клопотання.
Вважають, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, а органом досудового розслідування неправильно кваліфіковані обставини, з якими пов'язується вчинення кримінального правопорушення та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вимагання, в той час як на думку сторони захисту між потерпілою та ОСОБА_6 були цивільно-правові відносини, що у всякому різ може свідчити про спонукання до виконання їх потерпілою.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
13.09.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023240000000482 зареєстроване кримінальне провадження із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст.189 КК України.
За версією органу досудового розслідування, що ОСОБА_6 будучи раніше судимим Славутським міським судом Хмельницької області за ст.ст. 263 ч. 1, 309 ч. 1, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік, на шлях виправлення не став, а навпаки вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності громадян.
Так, 25.08.2023 починаючи з 7 год. 03 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи в умовах воєнного стану (введеного в дію 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», який продовжено до 14 лютого 2024 року), керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на вимагання - вимогу передачі чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, за допомогою мобільного додатку «Viber», з особистого мобільного номеру НОМЕР_1 , надіслав на мобільний номер ОСОБА_8 НОМЕР_2 повідомлення з вимогою передачі йому грошових коштів в сумі 50 000 гривень, які остання або її донька ОСОБА_9 повинні надати йому в якості повернення неіснуючої надуманої заборгованості. При цьому ОСОБА_6 у вказаних повідомленнях зауважив ОСОБА_8 та її доньці ОСОБА_9 , що у разі відмови передачі зазначеної суми грошових коштів, він використає той факт, що на даний час правоохоронними органами проводиться досудове розслідування у якому ОСОБА_9 повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід у вигляді застави, а саме ОСОБА_6 виступить свідком у вказаному кримінальному провадженні та надасть покази, які стануть підставою для зміни запобіжного заходу ОСОБА_9 на тримання її під вартою. Також ОСОБА_10 у своїх повідомленнях зазначив, що розголосить відомості про вищевказаний факт проведення правоохоронними органами досудового розслідування відносно ОСОБА_9 , а саме надасть таку інформацію до шкільного закладу, де навчається її малолітній син, що негативно впливатиме на нього.
Надалі, ОСОБА_6 , в період часу з 25.08.2023 по 06.10.2023, використовуючи мобільні додатки «Viber» та «Telegram», з особистого мобільного номеру НОМЕР_1 , неодноразово надсилав на мобільний номер ОСОБА_8 НОМЕР_2 повідомлення у яких повторно під надуманим приводом продовжував вимагати у останньої та її доньки ОСОБА_9 передати йому грошові кошти в сумі 50 000 гривень, при цьому висловлював ті ж самі погрози, що й попередньо, а також зазначив, що додатково через соціальну мережу «Facebook» опублікує відомості про досудове розслідування відносно ОСОБА_9 , які остання бажає зберегти в таємниці.
В подальшому, 24.10.2023 о 15 год. 14 хв. ОСОБА_6 зустрівши ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на безпідставне заволодіння грошовими коштами потерпілих, повторно висловив останній вимогу передати йому грошові кошти в сумі 50 000 гривень, при цьому пригрозив застосуванням фізичного насильства. Надалі, ОСОБА_10 , з метою переконання серйозності своїх намірів, застосував до ОСОБА_9 фізичне насильство, а саме наніс удар лівою рукою в область шиї, після чого ще один удар лівою рукою в обличчя. Далі ОСОБА_6 спробував нанести ще один удар правою рукою потерпілій ОСОБА_9 від якого вона захистилася своєю рукою. Внаслідок нанесення вказаних ударів ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_9 травму носа та правої навколо очної ділянки обличчя з зовнішніми тілесними ушкодженнями у вигляді одного підшкірного крововиливу зовнішньої частини верхньої повіки правого ока та 2-х поверхневих саден шкіри: передньої частини правого бічного схилу носа на рівні перенісся, в проекції верхньої частин и зовнішнього краю правої очниці, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Продовжуючи свої злочинні дії, 22.11.2023 о 16 год. 17 хв. ОСОБА_6 , в черговий раз зустрівши ОСОБА_9 по вул. Івана Сірка, неподалік перехрестя з вул. Богдана Хмельницького, в м. Славута Шепетівського району Хмельницької області, реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на незаконне заволодіння чужим майном, повторно висловив останній вимогу передати йому грошові кошти в сумі 50 000 гривень та надав реквізити банківської картки НОМЕР_3 АТ КБ «ПриватБанк», при цьому дозволив потерпілій сплатити вказану суму грошових коштів частинами.
В подальшому, 30.11.2023 близько 11 год. потерпіла ОСОБА_9 перебуваючи по АДРЕСА_3 , виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_6 , діючи під контролем працівників поліції, за допомогою банківського терміналу, перерахувала на банківський рахунок з номером картки НОМЕР_3 АТ КБ «ПриватБанк», попередньо наданий ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 10 000 гривень, як частину від поставленої останнім незаконної вимоги.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у даний час об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- заявами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про вчинення відносно них кримінального правопорушення;
- показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка повідомила про факт вимагання ОСОБА_6 у неї та її матері грошових коштів, в ході чого останній висловлює погрози та заподіяв тілесні ушкодження;
- показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка повідомила про факт вимагання ОСОБА_6 у неї та її доньки грошових коштів в ході чого останній висловлює погрози та заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження;
- оглядами мобільного телефону ОСОБА_8 , де у додатках «Viber» та «Telegram» наявні повідомлення від ОСОБА_6 в яких він вимагає грошові кошти та висловлює погрози;
- висновком судово-медичного експерта № 717 від 27.10.2023, відповідно до якого у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження;
- матеріалами за результатами проведення НСРД;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
01.12.2023 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 29.01.2024, однак завершити розслідування у вказаний строк за твердженням прокурора неможливо внаслідок необхідності проведення низки слідчих і процесуальних дій, у тому числі :
провести тимчасовий доступ до інформації АТ КБ «ПриватБанк» (рух коштів по банківській картці на яку потерпіла перерахувала грошові кошти);
провести огляд вилученої інформації у вказаній банківській установі;
в установленому законом порядку розсекретити та долучити до кримінального провадження клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та ухвали Хмельницького апеляційного суду, які стали підставою для проведення НСРД;
за результатами проведення вказаних слідчих та процесуальних дій провести додаткові допити потерпілих та підозрюваного;
вирішити питання про повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6
24.01.2024 постановою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 29.02.2024.
Слідчий суддя зазначає, що повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту.
З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК.
Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз'яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому Суд, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права. Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32).
Разом із тим, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Згідно з положеннями ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.
Повідомлена ОСОБА_6 підозра повністю відповідає зазначеним вимогам та не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Доводи ОСОБА_6 та його захисника в судовому засіданні про те, що він оформив підприємницьку діяльність та картковий рахунок на потерпілу, проте, підприємницькою діяльністю займався лише він , у зв'язку із чим між ними існують цивільні правовідносини, як обставину, яка свідчить про неправильність кваліфікації інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та свідчить про відсутність підстав продовжувати відносно нього застосований запобіжний захід,слідчий суддя відхиляє.
Указані обставини оцінювались під час застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу та перевірки правильності його застосування судом апеляційної інстанції.
Разом із цим, слідчий суддя зазначає, що зайняття підприємницькою діяльністю від імені іншої особи без оформлення документів, що регламентують співпрацю , саме по собі не може вважатися належним порядком виникнення цивільних правовідносин.
Заперечення стороною захисту визначеної слідством кваліфікації кримінального правопорушення слідчий суддя відхиляє у якості належного аргумента при продовженні відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не може оцінити обставини вчинення кримінального правопорушення та докази на підтвердження його вчинення у тому обсязі, в якому здійснюється їх оцінка під час розгляду обвинувального акта.
У кримінальному провадженні виконано не всі слідчі дії, спрямовані на досягнення мети кримінального провадження.
Ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу на даний час продовжують існувати.
Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, можливістю вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 підозрюється, в тому числі, у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку суттєво підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Отже, зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Повідомлення ОСОБА_6 у судовому засіданні про відсутність підстав, на його думку, для його подальшого тримання під вартою до завершення досудового розслідування, слідчий суддя за встановлених обставин обґрунтованої причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, до уваги не бере.
Слідчий суддя враховує наявність у ОСОБА_6 постійного місця проживання, сім'ї, того, що він має на утриманні двох дітей.
Однак, вказані обставини не дають змоги дійти висновку про нівелювання ризиків у кримінальному провадженні та застосувати відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Наведені стороною обвинувачення в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваному належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення не змінилися.
На переконання слідчого судді інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 слід продовжити в межах строку досудового розслідування.
На підставі п.4 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при продовженні запобіжного заходу підозрюваному розмір застави не визначає.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Строк тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити по 29.02.2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя