Справа № 686/1149/24
Провадження № 1-кс/686/567/24
26 січня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У скарзі зазначає, що 21.12.2023 ним було подано засобами поштового зв'язку до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області заяву про вчинення кримінального правопорушення, у якій повідомив про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, який намагається обманом отримати у нього повторно грошові кошти в сумі 20957,5 дол. США, які уже були йому повернуті, тобто заволодіти коштами шляхом обману.
Однак, станом на дату звернення до суду із скаргою, відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 не внесені, з чим скаржник не погоджується.
Просить зобов'язати уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 21.12.2023.
Скаржник у судове засідання не з'явився, про дату та час, місце розгляду скарги був повідомлений належним чином. Від представника скаржника надійшла заява, у якій вона зазначила, що судовий розгляд просить проводити у відсутності ОСОБА_3 та підтримала подану скаргу.
Представник органу досудового розслідування, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що у її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Слідчим суддею встановлено, що 21.12.2023 ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
У заяві зазначив, що ОСОБА_4 звернувся до нього з вимогою поверненні грошових коштів згідно із борговою розпискою від 17.07.2012 року в сумі 27 003,00 доларів США. Однак, у зв'язку із тим, що боргу в такій сумі не існує, ОСОБА_3 надав відповідь, у якій вказав, що розмір заборгованості станом на 22.01.2018 року становив 6670,00 доларів США та просив надати реквізити для оплати залишку заборгованості, проте реквізити надано не було
Зазначив, що повернув ОСОБА_4 (як особисто, так і через дружину) більшу частину коштів, що були отримані ним у позику. Факт повернення коштів (позики), серед іншого, також підтверджується платіжними інструкціями, згідно яких було повернуто частину коштів за договором позики на рахунок дружини ОСОБА_4 .
У січні 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було здійснено звірку щодо загальної суми повернутих коштів та залишку заборгованості, відповідно до якої залишок боргу станом на 22.01.2018 року становить 6670,00 доларів США. У зв'язку із тим, що на час звірки кошти не були повернуті повністю, то розписка залишилася у позивача.
Станом на січень 2018 року загальна сума повернутих ОСОБА_3 коштів становила 20957,5 доларів США.
Однак ОСОБА_4 намагається обманом повторно отримати грошові кошти в сумі 20957,5 доларів США, які уже були повернуті йому, а тому в його діях є ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 КК України.
Заява про вчинення кримінального правопорушення була зареєстрована у Хмельницькому РУП ГУНП в Хмельницькій області 28.12.2023 за № 22030.
Однак, відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 , до ЄРДР внесено не було у зв'язку із тим, що в даному випадку між сторонами виникли цивільно-правові відносини, про що листом № 95/121/119/04/2024 від 04.01.2024 заст. начальника Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_5 повідомив скаржника.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
З об'єктивної сторони шахрайство, відповідальність за яке передбачена ст. 190 КК України, полягає в протиправному заволодінні чужим майном, в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою.
Як випливає зі змісту зазначеної норми кримінального закону та правозастосовної практики, отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання належить кваліфікувати як шахрайство в тому разі, коли винна особа в момент заволодіння цим майном мала на меті його присвоїти, а зобов'язання не виконувати. Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати укладення договорів кредиту, позики, попередньої оплати за виконання певної роботи тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати належно обумовлену роботу чи повернути борг. Із суб'єктивної сторони шахрайство характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
Відсутність хоча б одного зі складових елементів шахрайства, у тому числі об'єктивної чи суб'єктивної сторони, означає, що дії осіб, поведінка яких оцінюється, можуть бути в іншій юридичній площині, ніж кримінальна, а саме свідчити про наявність цивільного або господарського спору.
Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою.
ВС у постанові № 541/440/15-к від 27.02.2018, указав, що шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм. Це означає, що шахрайство передбачає такий перехід певного предмета у володіння винного, який дозволяє йому реально здійснити хоча б первісне розпорядження.
Скаржником у заяві про злочин не наведено конкретних фактичних даних, які би свідчили про існування обставин, що підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення та давали би підстави для кваліфікації дій ОСОБА_4 за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Із наведених скаржником у заяві про вчинення кримінального правопорушення відомостей слідує, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наявний цивільно-правовий спір стосовно зарахування певних платежів за договором позики, здійснених, за повідомленням ОСОБА_3 , у погашення заборгованості перед ОСОБА_4 за розпискою від 17.07.2012, оцінку якому має бути надано судом в цивільно-правовому порядку.
У даному конкретному випадку, заява ОСОБА_3 про вчинення ОСОБА_4 шахрайства, а також зібрані слідчим матеріали не містять об'єктивних відомостей, які б свідчили про фактичне заволодіння ОСОБА_4 обманним шляхом грошовими коштами ОСОБА_3 та указували на існування обставин, які дають підстави для кваліфікації дій за відповідними статтями Кримінального кодексу України, а між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по суті існують цивільно-правові відносин з приводу боргового зобов'язання.
А тому представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив скаржнику у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя