Справа № 686/28739/23
Провадження № 1-кс/686/115/24
26 січня 2024 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
30.10.2023 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В обґрунтування скарги зазначає, що 19.09.2023 журналіст ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 подали Генеральному прокурору України заяву про вчинення суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 та ч. 1 ст. 374 КК України, які полягали у службовій підробці документу - журналу судового засідання від 18.07.2023 із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про те, що головуючий суддя ОСОБА_5 роз'яснив учаснику судового засідання ОСОБА_3 права та право відводу суддям, хоча в дійсності права не були роз'яснені, а також не було допущено ОСОБА_3 до заявлення клопотань.
Тому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали Генеральному прокурору України заяву про вказані злочини, щоб зупинити беззаконні, на його думку, наміри вказаних суддів не задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_3 на незаконність невнесення УСБУ у Хмельницькій області до ЄРДР заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про злочини Кремля - геноцид військовополонених вермахту під час Другої світової війни в таборах росії, які були очевидцями цих подій.
ОСОБА_9 проігнорував факт підробки суддями журналу судового засідання від 18.07.2023 і виніс протизаконне, на думку скаржника, рішення про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР, обґрунтовуючи своє рішення абстрактною фразою про відсутність об'єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення. Хоча слідчий та прокурор зобов'язані встановлювати склад злочину лише в ході досудового розслідування, якого не було проведено.
Просить суд скасувати рішення начальника першого СВ (з дислокацією у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_10 про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР та поновити строк звернення до суду із скаргою, оскільки оскаржуване рішення отримано скаржником засобами поштового зв'язку 27.10.2023.
Скаржник у судовому засіданні вимоги скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково пояснив, що судді Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підробили службовий документ - журнал судового засідання від 18.07.2023 та внесли до нього неправдиві фальшиві записи про те, що ОСОБА_3 був ознайомленим із своїми правами, правом заявити відвід суддям, подати клопотання, підтвердженням чого є диск із технічним записом судового засідання від 18.07.2023, який був виданий скаржнику. У заяві, адресованій Генеральному прокурору України, коротко було вказано обставини злочину, передбачені ст. 214 КПК України, зокрема дату та місце сконання злочину, його об'єктивну сторону. З цього приводу була подана заява про відвід, яка не була задоволена, чим прикрито протиправні дії суддів. Уважає, що начальник першого СВ (з дислокацією у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_9 зобов'язаний був внести відомості про вчинений суддями злочин до ЄРДР, а не займатися перевіркою, оскільки факт підробки судового документу - журналу судового засідання можливо встановити лише проведенням слідчих дій: вилученням диску із технічним записом судового засідання від 18.07.2023 та винесенням постанови про призначення судової експертизи на предмет встановлення наявності записів судового засідання та з'ясування їх змісту. Окрім того, перевірка начальником першого СВ (з дислокацією у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_11 в дійсності не проводилася, оскільки в наданих суду матеріалах немає жодного документу чи дії, які би свідчили, що вона була, а твердження про перевірку фактів, викладених у заяві ОСОБА_3 від 11.10.2023, є голослівним та неконкретизованим.
Уповноважена особа ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явилася, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши думку скаржника, дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що у її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 дізнався про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР 27.10.2023, отримавши засобами поштового зв'язку повідомлення ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_10 за № 2814зкп/14-01-01-5970/2023 від 18.10.2023.
Із скаргою до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області скаржник звернувся 30.10.2023, а тому слідча суддя приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 не пропущено строк звернення до суду із скаргою, а відтак підстави для його поновлення відсутні.
Із матеріалів справи слідує, що 19.09.2023 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Генерального прокурора України із заявою, у якій повідомили про вчинення суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 та ч. 1 ст. 374 КК України.
У заяві вказали, що 13.12.2022 ОСОБА_3 та ОСОБА_12 подали до Президента України заяву про злочини Кремля - вбивство сталінським режимом сотень тисяч військовополонених вермахту шляхом отруєнь, розстрілів в таборах росії протягом 1942-1946 рр. та прикриття геноциду керівництвом росії, очевидцями чого були заявники. Проте начальник СВ УСБУ ОСОБА_13 прийняв незаконне рішення про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР, яке ОСОБА_3 оскаржив до суду. Ухвалою слідчого судді від 11.07.2023 було відмовлено у задоволенні скарги про внесення відомостей до ЄРДР та означене судове рішення було оскаржено до суду апеляційної інстанції. Суддям Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скаржником неодноразово було заявлено відводи, які не були ними задоволені. 18.07.2023 головуючий суддя ОСОБА_5 відкрив судове засідання, не роз'яснивши ОСОБА_3 його права та право на заявлення відводу. Отримавши копію журналу судового засідання від 18.07.2023, скаржник побачив, що до нього внесені неправдиві відомості про те, що секретарем судового засідання ОСОБА_14 була оголошена явка учасників судового засідання та роз'яснювалися права відводу. Таким чином, скаржник ОСОБА_3 та представник ОСОБА_4 виявили факт підробки журналу судового засідання від 18.07.2023 та з цих підстав суддям неодноразово заявлялися відводи. Просили внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вчинення суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 та ч. 1 ст. 374 КК України.
Заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була зареєстрована в Офісі Генерального прокурора 26.09.2023 за №209557-23 та направлена до Хмельницької обласної прокуратури, де зареєстрована 03.10.2023 за № 27177-23.
Із Хмельницької обласної прокуратури заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була направлена до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, зареєстрована адресатом 11.10.2023 за № 2814 зкп
У подальшому листом за підписом начальника першого СВ (з дислокацією у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_10 № 2814зкп/14-01-01-5970/2023 від 18.10.2023 ОСОБА_3 було відмовлено у внесенні відомостей за заявою про злочин до ЄРДР у зв'язку із тим, що факти, викладені у ній, не містять об'єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення.
За клопотанням скаржника слідчим суддею були витребувані матеріали перевірки за № В-1603 від 16.04.2021, № 1235зкп від 01.09.2022, №В-3951 від 20.09.2021, однак дослідженням їх змісту встановлено, що будь-якого доказового значення для з'ясування обставин, які є предметом даного судового розгляду, вони не мають, позаяк стосується розгляду ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому заяв ОСОБА_3 про злочини за іншими обставинами та фактами.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Ч. 1 ст. 366 КК України передбачено кримінальну відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Об'єктивна сторона службового підроблення полягає в перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 366 КК України суб'єктивна сторона злочину, передбаченого цими нормами кримінального закону, характеризується наявністю прямого умислу у винної особи, тобто суб'єкт має чітко усвідомлювати, що він вносить до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, вчиняє інше підроблення документів, або складає та видає завідомо неправдиві документи і бажає так чинити.
Вказане відповідає висновку, викладеному в постанові ВС у справі № 742/318/18 від 04 червня 2020 року.
Таким чином, суб'єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, характеризується тільки прямим умислом, бо винний діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів, або усвідомлює, що документ, який він видає, повністю чи частково не відповідає дійсності (є неправдивим).
Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 364 КК України. Істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 ст. 27, п. 3 ч. 1 ст. 73 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом. Контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами
Положеннями ст.108 КПК України передбачено, що під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості: 1) найменування та склад суду (слідчий суддя); 2) реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників; 3) дата і час початку та закінчення судового засідання; 4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них; 5) ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати; 6) інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом. Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.
З урахуванням викладеного, відсутні підстави вважати, що суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 всупереч інтересам служби було вчинено службове підроблення або зловживання владою або службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, оскільки вказані особи не є відповідальними за ведення журналу судового засідання.
Окрім того, у заяві не викладено відомостей про спричинення скаржнку істотної шкоди в результаті вчинення, на його думку, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
Окрім того, недоліки змісту журналу судового засідання, у разі якщо судом буде встановлено, що такі мали місце, можуть бути усунуті шляхом подання учасником справи письмових зауважень щодо неправильності запису, відображеного у журналі судового засідання.
Дій, які могли би кваліфікуватися як порушення права на захист (зокрема недопущення чи ненадання своєчасно захисника, інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист) у заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взагалі не указано, а тому відсутні підстави для внесення до ЄРДР відомостей із подальшою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 374 КК України.
Окрім того, слід звернути увагу на те, що обґрунтовуючи скаргу, скаржник пов'язує звернення до Генерального прокурора України із заявою про вчинення, на його думку, суддями Хмельницького апеляційного суду злочинів, із прагненням зупинити таким чином беззаконні, на його думку, наміри вказаних суддів не задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_3 на незаконність невнесення УСБУ у Хмельницькій області до ЄРДР заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про злочини, що не відповідає завданням кримінальному провадження, якими кримінально-процесуальний закон визначає захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура та є неприпустимим.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у заяві про вчинення кримінального правопорушення відомості не можуть слугувати належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу, а відтак підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідча суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 29.01.2024.
Слідча суддя