Справа №766/1361/23
н/п 1-кп/766/658/24
про продовження строку дії запобіжного заходу
26.01.2024 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
та його захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
під час відкритого судового засідання, з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12023231040000289 від 06.02.2023, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
На розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12023231040000289 від 06.02.2023, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в останнє продовжено до 03 лютого 2024 року.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор під час розгляду клопотання вважав за доцільне продовжити раніше обраний запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки ризики, які мали місце на момент його обрання, не зменшились, зокрема останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що може стати причиною для переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, крім того останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді «тримання під вартою», оскільки заявлені прокурором ризики необґрунтовані та не доведені. Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду необґрунтований, обвинувачений не може виїхати за межі країни. Просив суд застосувати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали клопотання, суд, враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження тримання ОСОБА_4 під вартою, виходячи з наступного.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, раніше судимий, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки розуміє, що до нього може бути застосована реальна міра покарання на тривалий строк. Крім того, не встановлено міцних соціальних зв'язків обвинуваченого, які б стримували б його не переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, однак висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний тяжкий корисливий злочини майнового характеру. Тим більше обвинувачений офіційно ніде не працює, не має офіційного джерела доходів. Також, може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки останньому відоме їх місце роботи та після отримання додатків до клопотання стало відоме їх місце проживання, тому матиме можливість в разі перебування п на волі реально вплинути на них з метою зміни раніше наданих ним свідчень.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України»).
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спосіб та наслідки ймовірно вчиненого кримінального правопорушення за попередньої змовою з іншою особою, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, міцних соціальних зв'язків не має, не працює, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого; відомості, що характеризують особу ОСОБА_4 .
Перелічені відомості вагомо свідчать про продовження існування ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинити інше правопорушення.
Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу ОСОБА_4 , тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання саме такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України.
Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились. Нових даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надійшло, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення, судовий розгляд не завершено.
Тривалість тримання обвинуваченого під вартою, сама по собі, не може слугувати безумовною підставою для прийняття рішення про зміну запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ним процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 25 березня 2024 р.).
При цьому суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 197, 199, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк «тримання під вартою» відносно ОСОБА_4 до 25 березня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, прокурором протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повний текст ухвали оголошено у приміщенні суду 26.01.2024 р. о 12:05 годині.
СуддяОСОБА_1