Справа № 603/588/23
Провадження №2/603/29/2024
(заочне)
26 січня 2024 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гудкової Ю. Г.,
секретар судового засідання Сандалюк О. В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко І. Я., звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000 грн на кожну дитину щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що за час перебування у шлюбі із відповідачем у них народилися дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу 12.12.2019 року діти залишилися проживати разом із нею та перебувають на її утримані. Водночас відповідач не бере участі у матеріальному забезпеченні дітей та не надає жодних коштів на їх утримання, хоча він є працездатною, здоровою особою, що дає йому можливість працювати та утримувати дітей. Зважаючи на наведені обставини, враховуючи те, що вона не в змозі самостійно забезпечити потреби дітей, просить позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Андрусенко І. Я.у судове засідання не з'явилися, проте представник позивача разом із позовом подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився у судове засідання, не повідомивши про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 26.01.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом установлені такі обставини.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.04.2011 року, який розірвано рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 12.12.2019 року.
За час перебування у шлюбі у сторін народилися діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 21.10.2011 року), син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 10.06.2013 року).
Як убачається із витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 742 від 12.10.2023 року, позивач ОСОБА_1 та діти сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи із таких підстав.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
У силу ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).
З 1 січня 2024 року для дітей віком від 6 до 18 років Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум у розмірі 3196 грн.
Враховуючи вищезазначені норми закону, суд виходить із того, що батьки повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі, не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини.
Враховуючи, що встановлений ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому, виходячи із аналізу цієї норми Закону, слід дійти висновку, що іншу рівну частину аліментів, тобто не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, на виконання батьківського обов'язку щодо утримання дитини повинен забезпечити той з батьків, із ким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів слід врахувати факт перебування дітей на утриманні позивача (матері), вік дітей (шкільного віку), розмір доходу та матеріальне становище відповідача (докази про його дохід суду не надано), вартість життя та необхідність здійснення витрат як для забезпечення соціально-побутових потреб, розвитку, навчання, здоров'я дітей, так і необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб і самого відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи надані суду докази, виходячи із рівності обов'язку батьків щодо утримання дітей, розумності та достатності розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб дітей, зважаючи на встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати із відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн на кожну дитину щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.11.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд також ураховує відсутність інформації про незадовільний стан здоров'я відповідача та про наявність на його утриманні інших дітей. Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на спростування доводів позивача, що викладені у позовній заяві, суду не подав.
Водночас суд звертає увагу на те, що, заявляючи вимоги про стягнення аліментів у розмірі 5000 грн на кожну дитину, ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів, які б свідчили про можливість ОСОБА_2 сплачувати аліменти у такому розмірі. Матеріали справи також не містять доказів про доходи відповідача, придбання ним майна тощо.
Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
У силу ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 273, 280, 281, 315, 354 ЦПК України, 141, 181, 182, 184, 191 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн на кожну дитину щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.11.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 у дохід держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 (шістдесят) коп судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова