Справа № 603/614/23
Провадження №2-о/603/1/2024
17 січня 2024 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гудкової Ю. Г.,
секретар судового засідання Сандалюк О. В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Монастириська міська рада Тернопільської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрусенко І. Я., звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю з 2009 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що з 1970 року він проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у належному матері будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_3 , він продовжив проживати разом із ОСОБА_2 однією сім'єю та здійснювати догляд за ним, оскільки останній був похилого віку. Окрім того, вони вели спільне господарство та були пов'язані спільним побутом. Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку площею 0,51 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 049427, яка розташована на території Задарівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області. Вказану спадщину він прийняв, оскільки відноситься до спадкоємців четвертої черги за законом та проживав разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, однак не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину у зв'язку із неможливістю підтвердження факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_2 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Враховуючи те, що встановлення вищевказаного факту необхідне йому для оформлення спадкових прав, просить задовольнити заяву.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Андрусенко І. Я. у судове засідання не з'явилися, представник ОСОБА_1 подав суду письмову заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.
У попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що із дванадцятирічного віку він із матір'ю проживав разом з ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 . Приблизно у 1980 році ОСОБА_2 остаточно переїхав до них. Заявник вказав, що ОСОБА_2 був йому як батько. Останній разом із матір'ю працював на фермі у селі, вони жили однією сім'єю, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. З 2009 року ОСОБА_2 зареєстрував своє місце проживання разом із матір'ю за вищевказаною адресою. Заявник додатково пояснив, що забезпечував ОСОБА_2 усім необхідним, отримував для нього пенсію за довіреністю, опікувався ним як після смерті матері, так і до цього, оскільки мати важко хворіла. Про наявність у ОСОБА_2 дітей йому не відомо. ОСОБА_1 також зазначив, що встановлення факту проживання однією сім'єю разом із ОСОБА_2 більше п'яти років йому необхідне для оформлення спадкових прав на земельну ділянку, що залишилася після смерті спадкодавця.
Заінтересована особа - Монастириська міська рада Тернопільської області (далі - Монастириська міська рада) не забезпечили явку представника у судове засідання, подали суду письмову заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, з обставинами, викладеними у заяві ОСОБА_1 , погоджуються.
Ухвалою суду від 17.11.2023 року задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів по справі та витребувано у Монастириської державної нотаріальної контори копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 08.12.2023 року задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів по справі та витребувано у Монастириського відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть ОСОБА_2 , а також витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області копію пенсійної справи ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою суду від 22.12.2023 року задоволено клопотання представника заявника про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Судом установлено такі обставини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.08.1960 року матір'ю заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказано ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними будівлями, що за адресою: АДРЕСА_2 .
Матір заявника ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 29.07.2020 року.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Задарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області 04.01.2017 року ОСОБА_6 , згідно якого заповіла усе належне їй майно своєму сину ОСОБА_1 .
Згідно довідки № 331 від 16.10.2023 року, виданої виконкомом Монастириської міської ради, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_3 разом із нею за вищевказаною адресою також були зареєстровані її співмешканець ОСОБА_2 , 1938 р. н., син ОСОБА_1 , 1960 р. н., та онуки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Згідно відповіді державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 343/01-16 від 22.11.2023 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведено спадкову справу № 146 за 2020 рік.
Як убачається із матеріалів вищевказаної спадкової справи, із заявою про прийняття спадщини 07.08.2020 року звернувся ОСОБА_1 .
Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 049427 ОСОБА_2 належала земельна ділянка загальною площею 0,51 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Задарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, до складу якої входять земельні ділянки площею 0,35 га, 0,11 га та 0,05 га, кадастрові номери 6124285000:01:001:0448, 6124285000:01:001:1186 та 6124285000:01:001:1546.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис № 40.
Як убачається із копії актового запису про смерть ОСОБА_2 № 40 від 26.01.2022 року, із заявою про смерть ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 .
Згідно довідки № 330 від 16.10.2023 року, виданої виконавчим комітетом Монастириської міської ради, ОСОБА_2 , 1938 р. н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_2 разом із ним за вищевказаною адресою також були зареєстровані син його співмешканки ОСОБА_1 , 1960 р. н., та діти сина співмешканки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Як убачається зі змісту погосподарської книги с. Задарів за 2006-2010 року, ОСОБА_3 була вказана як голова домогосподарства. Іншими членами домогосподарства зазначено її онуків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , правнуків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також співмешканця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 05.02.2009 року прибув із домогосподарства АДРЕСА_3 .
Згідно облікової картки об'єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки, а також на 2016-2020 роки ОСОБА_3 вказана головою домогосподарства, що по АДРЕСА_1 . Іншими членами цього домогосподарства зазначено її онуків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , правнуків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також співмешканця ОСОБА_2 .
Згідно фотокопії облікової картки об'єкта погосподарського обліку на 2021-2025 роки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказаний як голова домогосподарства, що по АДРЕСА_1 . Іншими членами цього домогосподарства зазначено його дочку ОСОБА_7 , сина ОСОБА_8 , онука ОСОБА_10 , а також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як убачається із матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній з 12.07.1998 року отримував пенсію за віком.
26.12.2018 року ОСОБА_2 склав довіреність, посвідчену 26.12.2018 року секретарем виконкому Задарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області Рожаловською Г. О., якою надав ОСОБА_1 право представляти його інтереси у банкових установах, відкривати рахунки на його ім'я, отримувати грошові кошти, пенсії, писати заяви у банку, право підпису, отримувати належну йому пенсію у поштовому відділенні зв'язку с. Задарів Монастириського району Тернопільської області, а також вчиняти всі інші дії, пов'язані із цією довіреністю.
Те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2009 року до дня смерті останнього проживали однією сім'єю, піклувались один про одного, вели спільне господарство та були пов'язані спільним побутом також підтверджується довідкою № 348 від 19.10.2023 року, виданою виконкомом Монастириської міської ради.
Згідно відповіді державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 343/01-16 від 22.11.2023 року після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 197 за 2022 рік.
Як убачається із матеріалів вищевказаної спадкової справи, із заявою про прийняття спадщини 17.11.2022 року звернувся ОСОБА_1 .
Листом завідувача Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 326/01-16 від 14.11.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із відсутністю підтвердження факту спільного проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до дня відкриття спадщини.
Допитана у судовому засіданні як свідок двоюрідна сестра заявника ОСОБА_4 пояснила суду, що проживає у с. Задарів неподалік ОСОБА_1 . Свідок зазначила, що ОСОБА_2 був для ОСОБА_1 як вітчим, вони жили однією сім'єю, вели спільне господарство. ОСОБА_1 отримував за дорученням ОСОБА_2 його пенсію, купував йому усе необхідне та відносився до нього як до рідного батька. Після смерті ОСОБА_2 його похованням також займався ОСОБА_1 . У ОСОБА_2 , окрім матері, яка померла приблизно у 1940-1950-х роках, більше нікого не було. Свідок також пояснила, що їй не відомо, щоб у ОСОБА_2 були діти або інші близькі родичі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який є сусідом ОСОБА_1 , пояснив суду, що ОСОБА_2 проживав разом із ОСОБА_1 приблизно з 1980 року. ОСОБА_2 та мати ОСОБА_1 працювали на фермі у колгоспі, вони жили як одна сім'я, добудували будинок, збудували літню кухню, купували майно. ОСОБА_1 опікувався і матір'ю, і ОСОБА_2 . Після смерті матері заявника ОСОБА_2 залишився проживати із ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 його похованням займався ОСОБА_1 . Також свідок вказав, що йому невідомо про наявність у ОСОБА_2 дружини чи дітей.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз'яснень, викладених в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення таких юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 26.10.2023 року у справі № 522/10701/20.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що сукупність досліджених у судовому засіданні доказів дають підставу зробити висновок, що заявник ОСОБА_1 проживав однією сім'єю разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2009 року до дня смерті ОСОБА_2 , тобто більше п'яти років до часу відкриття спадщини. Вказаний юридичний факт породжує правовий наслідок і від нього залежить виникнення майнових прав у заявника, зокрема, отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 , а тому суд приходить висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 315, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 1258, 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Монастириська міська рада Тернопільської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю з 2009 року до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скапргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцій скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Заінтересована особа: Монастириська міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.
Повний текст рішення складено 26.01.2024 року.
Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова