Справа № 2-о/593/9/2024
"24" січня 2024 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Крамаря В. М.
при секретарі судового засідання Осадці М.Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно кривдника., -
з участю заявниці - ОСОБА_1
заінтересованої особи - ОСОБА_2
17 січня 2024 року до Бережанського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. В поданій заяві заявниця просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк шість місяців, яким визначити тимчасові обмеження прав ОСОБА_2 : заборонити перебувати за місцем спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити наближатись на відстань менше ніж 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Підставами таких вимог у заяві ОСОБА_1 вказано те, що 03 січня 2024 року близько 02 год. 20 хв. ОСОБА_2 в будинку вчинив домашнє насильство фізичного характеру, а саме: наніс декілька ударів по різних частинах тіла, - в результаті чого спричинив їй тілесні ушкодження; у зв'язку з вказаним фактом ОСОБА_2 було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 255597, яким останньому було заборонено в будь-який спосіб контактувати з потерпілою на строк 10 діб, а саме: з 03 год. 30 хв. 03 січня 2024 року до 03 год. 30 хв. 13 січня 2024 року.
В судовому засіданні заявниця зменшила розмір своїх вимог, просила: видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк шість місяців, яким визначити тимчасові обмеження прав ОСОБА_2 : заборонити перебувати за місцем спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити наближатись на відстань менше ніж 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву підтримала з підстав і мотивів наведених у заяві.
Заінтересована особа ОСОБА_2 під час судового засідання пояснив, що уже не проживає із заявницею, згідний на задоволення заяви. Визнав те, що 03 січня 2024 року близько 02 год. 20 хв. в будинку де проживає заявниця вчинив домашнє насильство фізичного характеру, а саме: наніс декілька ударів по різних частинах тіла ОСОБА_1 , - в результаті чого спричинив їй тілесні ушкодження; у зв'язку з вказаним фактом йому було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 255597, яким заборонено в будь-який спосіб контактувати з потерпілою на строк 10 діб, а саме: з 03 год. 30 хв. 03 січня 2024 року до 03 год. 30 хв. 13 січня 2024 року.
Судом було здійснено наступні процесуальні дії:
Ухвалою від 17 січня 2024 року відкрито провадження у вказаній в справі, засідання по розгляду заяви призначено на 15 год. 30 хв. 19 січня 2024 року.
19 січня 2024 року розгляд справи не проводився у зв'язку із зайнятістю судді в іншій справі.
Суд, вислухавши вступне слово заявниці та заінтересованої особи, дослідивши докази, приходить до висновку, що вимоги які підтримує заявниця слід задовольнити з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. Закону України «Про запобігання та протидію насильству» (далі - Закону) домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно зі ст. 26 Закону право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: 1) постраждала особа або її представник; 2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; 3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи-опікун, орган опіки та піклування. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Таким чином видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Згідно з ч. 8 ст. 26 Закону порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ч.1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3506 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Заявницею стверджується, а заінтересованою особою визнається ті обставини, що 03 січня 2024 року близько 02 год. 20 хв. ОСОБА_2 в будинку вчинив домашнє насильство фізичного характеру, а саме: наніс декілька ударів по різних частинах тіла ОСОБА_1 , - в результаті чого спричинив останній тілесні ушкодження; у зв'язку з вказаним фактом ОСОБА_2 було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 255597, яким останньому було заборонено в будь-який спосіб контактувати з потерпілою на строк 10 діб, а саме: з 03 год. 30 хв. 03 січня 2024 року до 03 год. 30 хв. 13 січня 2024 року. Заважаючи на те, що суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання суд вважає ці обставини встановленими.
Виходячи з наведеного, суд констатує, що заявниця ОСОБА_1 зазнала зі сторони заінтересованої особи ОСОБА_2 домашнього насильства у формі фізичного насильства, а відтак, наявні обґрунтовані ризики продовження вчинення заінтересованою особою насильства відносно заявниці у майбутньому та настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а тому суд приходить до висновку про те, що вимог заявниці слід задовольнити.
Відповідно до ч.3 ст. 3505 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Виходячи з наведеного судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію насильству» ст.ст. 4, 13, 82, 2501-3506, 3508 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву задовольнити.
Видача обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити тимчасові обмеження прав ОСОБА_2 : заборонити ОСОБА_2 перебувати за місцем спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань менше ніж 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , - на строк шість місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.
Відомості про заявницю: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер та серія паспорта НОМЕР_2 .
Відомості про заінтересовану особу: ОСОБА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення 29.01.2024 року.