Вирок від 29.01.2024 по справі 590/1361/23

Справа № 590/1361/23

Провадження № 1-кп/590/55/24

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року смт. Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченої: ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Ямпільського районного суду Сумської області кримінальне провадження №12023200490001313 від 01.11.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк Донецької області, громадянки України, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

09.11.2022 Ямпільським районним судом Сумської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена з іспитовим строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 12.12.2022,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, введено воєнний стан на всій території України.

При цьому, 27.10.2023 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_4 , будучи обізнаною про введення режиму воєнного стану на території України, знаходячись на законних підставах в будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_5 , побачила мобільний телефон марки «NOMI-i2840», який знаходився на стільці в зальній кімнаті вказаного домогосподарства. В цей момент, у останньої виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме зазначеного мобільного телефону. Продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , впевнившись в тому, що її дії будуть непомітними для потерпілого та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно від оточуючих, діючи повторно, викрала особисте майно потерпілого ОСОБА_5 , а саме:

1) мобільний телефон марки «NOMI-i2840», вартість якої згідно висновку експерта №19/119-23/16069-ТВ становить 680 грн.;

2) карту пам'яті типу «Micro sd на 8 gb марки «kingston», вартість якої згідно висновку експерта №19/119-23/16069-ТВ становить 115 грн.;

3) сім карту мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_1 , яка не становить для потерпілого матеріальної цінності.

Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 795 грн.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю та надала суду чіткі та послідовні покази з цього приводу, пояснивши, що 27.10.2023 близько 18 год. 00 хв., будучи обізнаною про введення режиму воєнного стану на території України, знаходячись у свого знайомого ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_2 , побачивши мобільний телефон марки «NOMI-i2840», який знаходився на стільці в зальній кімнаті вказаного домогосподарства, переконавшись в тому, що її дії будуть непомітиним для інших, викрала вказаний мобільний телефон разом із картою пам'яті та сім картою. Коли, через три дні, до неї приїхали працівники поліції, у вчиненому зізналася та добровільно видала вказаний телефон з картою пам'яті та сім картою, які в подальшому було повернуто власнику. З кількістю та вартістю викраденого майна погодилася. У вчиненому щиро розкаялася, просила суворо не карати.

Заслухавши пояснення обвинуваченої, з'ясувавши думку учасників судового провадження, за згодою обвинуваченої суд відповідно до ч.3 ст.26 та ч.3 ст.349 КПК України визнав за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності її позиції, роз'яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, стосуються речових доказів та судових витрат.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні вказаному кримінальному правопорушенні доведеною повністю та її дії кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Згідно зі ст.337 КПК України суд діє в межах висунутого обвинувачення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_4 у відповідності до положень ст.12 КК України вчинила тяжкий злочин, у вчиненому розкаялася, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, раніше судима, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і це об'єктивно встановлено під час судового розгляду, виходячи з поведінки особи протягом судового провадження, її відвертого визнання вини, сорому з приводу вчинку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно ст.6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, характеристику особи підсудної ОСОБА_4 , яка вину визнала, її вік, ставлення до вчиненого, роль, відсутність тяжких наслідків, майно, що належить потерпілому повернуто, останній претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченої не має, а також зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_4 раніше засуджувалася за вчинення корисливих злочинів і знову вчинила злочин проти власності, то суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної можливе тільки в умовах її ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі. Обрана підсудній міра покарання буде необхідною і достатньою для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, судом установлено, що вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 09.11.2022 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5-ти (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, визначивши іспитовий строк один рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирок набрав законної сили 12.12.2022. На момент розгляду справи ОСОБА_4 перебуває на обліку Шосткинського районного сектору №2 філії ДУ "Центр пробації" в Сумській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що за сукупністю вироків покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні ст. 71 КК України, судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж не відбута частина покарання за попереднім вироком.

На підставі цього, відповідно до вимог ст. 71 КК України, ОСОБА_4 необхідно визначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-23/16069-ТВ від 09.11.2023 в сумі 717,00 грн(сімсот сімнадцять грн. 00 коп.) слід стягувати із обвинуваченої.

Враховуючи відсутність клопотання про застосування запобіжного заходу, а також відсутність відомостей про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 09.11.2022 року за яким її було засуджено до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік та остаточно призначити до відбуття ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 запобіжний захід не обирати.

Після вступу вироку в законну силу долю речових доказів вирішити наступним чином:

- мобільний телефон типу марки «NOMI-i2840», сім карту мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_1 ; карту пам'яті типу «Micro sd» на 8 gb марки «kingston», передані на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави витратина проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-23/16069-ТВ від 09.11.2023 в сумі 717,00 грн(сімсот сімнадцять грн. 00 коп.).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
116601454
Наступний документ
116601456
Інформація про рішення:
№ рішення: 116601455
№ справи: 590/1361/23
Дата рішення: 29.01.2024
Дата публікації: 31.01.2024
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ямпільський районний суд Сумської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (13.12.2023)
Дата надходження: 24.11.2023
Розклад засідань:
13.12.2023 13:00 Ямпільський районний суд Сумської області
19.12.2023 14:30 Ямпільський районний суд Сумської області
17.01.2024 15:00 Ямпільський районний суд Сумської області
29.01.2024 14:00 Ямпільський районний суд Сумської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДЕРКАЧ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ДЕРКАЧ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ
обвинувачений:
Мироненко Світлана Володимирівна
потерпілий:
Карплюк Євген Олександрович