61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
26.01.2024р. Справа №905/210/21 (910/15332/23)
Господарський суд Донецької області в складі судді Харакоза К.С.,
секретар судового засідання Пелих Т.В.,
розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філія "Придніпровська залізниця", м. Дніпро,
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська", м. Київ,
про стягнення штрафу у розмірі 52445,00 грн.
поданої в межах справи №905/210/21
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (код ЄДРПОУ 24820699),
за участю представників сторін:
від позивача - Губорєва Я.А., в режимі відеоконференції,
від відповідача - не з'явився,
третя особа - Козловська Д.В., в режимі відеоконференції,
Ухвалою господарського суду від 22.02.2021 відкрито провадження у справі №905/210/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №484 від 15.03.2013).
29.09.2023 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" про стягнення 52445,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 02.10.2023 матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" про стягнення 52445,00 грн. з додатками до неї передано до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи №905/210/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (ідентифікаційний код: 24820699).
Ухвалою суду від 27.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/210/21 (910/15332/23) в межах справи про банкрутство №905/210/21; підготовче засідання призначено на 17.11.2023 року; залучено розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" арбітражного керуючого Козловьку Діану Валеріївну до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 28.12.2023 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.
Доводи учасників процесу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач по накладній №48273387 від 26.01.2023 неправильно зазначив відомості про масу вантажу у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" у вагоні № 64962236, що підтверджується комерційним актом № 450003/64 від 01.03.2023. За неправильно зазначену у накладній масу у позивача виникло право нарахування відповідачу штрафу у розмірі 52445,00 грн. на підставі ст. 118 Статуту залізниць України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позову повністю зазначивши, що долученими до матеріалів справи документами позивачем не доведено виникнення договірних правовідносин між відповідачем та позивачем. Вказує, що позивачем не підтверджені повноваження осіб, що підписали договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, а також непідписними належним чином є заява про прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг від 13.07.2022; повідомлення про укладання договору про надання послуг від 13.07.2022. Також відповідач вказує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження повноважень працівників, якими проставлена відмітка в розділі «Є» комерційного акту №450003/64 від 01.03.2023.
Третя особа в письмових поясненнях просила суд відмовити в задоволенні позовної заяви наводячи аналогічні з відповідачем обґрунтування.
У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідач не оспорює сам факт здійснення перевезення за накладною №48273387, а твердження щодо недоведення позивачем договірних відносин між відповідачем та позивачем є безпідставним, оскільки електронним повідомленням про укладення договору про надання послуг від 13.07.2022 засвідчено прийняття від відповідача пропозиції (акцепту) укладення зазначеного публічного договору, та у повідомленні було зазначено про присвоєння підприємству відповідача коду відправника/одержувача, а також коду платника. Також позивач вказує, що комерційний акт №450003/64 від 01.03.2023 підписано уповноваженими особами з огляду на те, що положеннями п. 10 та п. 12 Розділу 28 Правил перевезення вантажів імперативно визначено суб'єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення складання комерційного акту й інших працівників залізниці.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.
26.02.2023 вантажовідправником, Приватним акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" зі станції Покровськ Донецької залізниці на станцію призначення Запоріжжя Кам'янське Придніпровської залізниці було направлено за залізничною накладною №48273387 вантаж Вугілля кам'яне марки г-газовий. УДК№26. Вантаж у твердому стані з вологою не більш 12 %; вантажоодержувач ПрАТ «Южкокс».
При оформлені залізничної накладної №48273387 у вагоні №64962236 відповідачем вказано масу нетто 70000 кг, тара 24000 кг; вантаж у вагони завантажено вантажовідправником.
01.03.2023 при проходженні через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 №182, за результатами перевірки маси вантажу у вагоні №64962236 за накладною №48273387, в якому зазначено, що фактична маса брутто вагона склала 91000 кг, тара вагона з ПД 24000 кг., маса вантажу нетто за ПД 70000 кг. Фактична маса вантажу нетто 67000 кг, що менше документа на 3000 кг.
Невідповідність фактичної маси у вагоні № 64962236 з масою, яка зазначена у накладній №48273387, засвідчено комерційним актом № 450003/64, складеним 01.03.2023 на ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.
В даному акті зазначено, що за документом значиться: При зважуванні вагону в статичному режимі, у присутності ДС Іванова, АРВ ОСОБА_4, прийомоздавальника ОСОБА_5, на справних вагонних 150тн електронно-тензометричниї вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 27.09.2022 виявилось: вага брутто 91000 кг., тара за документом - 24000 кг, вага нетто - 67000 кг, що менше ваги вказаної в документі на 3000 кг. У вагоні по документу значиться, що навантаження вантажу рівномірне, ущільнене катком, нижче бортів на 30 см, маркування поперечними борознами по всій довжині вагону. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Зав, вантажним двором за штатним розкладом немає.
Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу та звернення позивача з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на порушення відповідачем положень Статуту залізниць України.
Висновок суду обумовлений наступним.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідно до ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Згідно із ст. 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (ст. 23 Статуту залізниць України).
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 «Найменування вантажу» вноситься відмітка «навалом», «насипом» або «наливом».
У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графи «найменування вантажу, кількість місць», «маса вантажу, визначена відправником» заповнюється, якщо кількість місць та маса вантажу визначені відправником. Вказуються кількість місць цифрами та окремо за кожним його найменуванням і за кожним видом упакування, а також прописом загальна кількість місць, маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі «спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі «ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначається: відправником або залізницею; у графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Правильність внесених до накладної №48273387 відомостей, в тому числі, що у вагоні №64962236 маса вантажу складає 70000кг, своїм підписом підтвердив представник відправника Хмельницький Юрій Леонідович, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів.
Згідно із ст. 52 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана на вимогу вантажоотримувача перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Згідно з ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
З наведеними приписами кореспондуються положення ст.129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за все перевезення.
Отже допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Як встановлено судом, по проходженні вантажу через попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було здійснено контрольне зважування вагону №64962236, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №48273387, про що складено комерційний акт №450003/64 від 01.03.2023, в якому зазначено, що при зважуванні вагону в статичному режимі, у присутності ДС Іванова, АРВ ОСОБА_4, прийомоздавальника ОСОБА_5, на справних вагонних 150тн електронно-тензометричниї вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 27.09.2022 виявилось: вага брутто 91000кг., тара за документом - 24000 кг, вага нетто - 67000 кг, що менше ваги вказаної в документі на 3000 кг.
Відповідно до п.10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже п. 10 Правил складання актів на виконання ст. 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 64 та ч.3 ст.65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Таким чином, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.
Судом встановлено, що комерційний акт №450003/64 від 01.03.2023 складений та підписаний: начальником станції Івановим С.Б., агентом з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_1 , приймальником поїздів ОСОБА_3
У розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" комерційного акту зазначено, що завідуючий вантажним двором за штатним розкладом відсутній.
В матеріалах справи міститься наказ начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Сергія Іванова №12 від 05.01.2023, відповідно до якого призначено прийомоздавальника вантажу та багажу поїздів, зокрема, ОСОБА_3 відповідальною особою, яка має право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.
Разом з цим матеріали справи містять робочу інструкцію від 15.03.2019 прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_3, посадову інструкцію від 14.01.2022 агента з розшуку вантажів та багажу - ОСОБА_1, та посадову інструкцію від 01.08.2022 начальника станції - Іванова С.Б., відповідно до яких робота цих працівників спрямована на здійснення операцій з комерційного огляду поїздів та вагонів, які прибувають/відправляються зі станції; зважування вагонів, що потребують перевірки ваги в статичному режимі згідно Технологічного процесу станції ТА ПКО, здійснення комерційного огляду вантажних вагонів, які прибувають на станцію під навантаження та вивантаження; виконання операцій з прийому вантажів до перевезення, видачі вантажів; здійснення комерційного огляду поїздів по прибуттю та відправленню; приймання участі у контрольному переважуванні вантажів, у комісійній видачі вантажу; підписання комерційних актів тощо.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що комерційний акт від 01.03.2023 №450003/64 підписаний уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Як зазначалося, зважування маси вантажу у вагоні №64962236 на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці здійснювалось на 150тн електронно-тензометричниї вагах заводський № 032, що пройшли держповірку 27.09.2022.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі сторонні організації), підлягають обліку залізницями.
Узяття на облік ЗВВТ здійснюється за письмовим зверненням власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням завірених власником копій: експлуатаційної документації; методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»; свідоцтва про повірку (якщо це передбачено методикою повірки) або державну метрологічну атестацію ЗВВТ, виданого згідно з ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» або ДСТУ 3215-95 «Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення»; переліку вантажів, маса яких буде визначатися на ЗВВТ; висновку за результатами діагностичного обстеження ЗВВТ (у разі потреби).
Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної (далі технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов'язані з визначенням маси вантажу.
Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.12.2012; міжповірочний інтервал ЗВВТ - 12 місяців; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, державна повірка здійснювалась 27.09.2022, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку. Представником відповідача не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на дату складання комерційного акту від 01.03.2023 №450003/64 засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.
Разом з цим п.12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Комерційний акт від 01.03.2023 №450003/64 попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було зареєстровано на станції призначення Запоріжжя Кам'янське Придніпровської залізниці під №450003/64/23.
Враховуючи положення п.12 Правил складання актів, станцією призначення Запоріжжя Кам'янське Придніпровської залізниці в розділі «Є» комерційного акту №450003/64/23 на станції Запоріжжя Кам'янське Придніпровської залізниці внесено відмітку такого змісту: «Під час видачі вантажу 04.03.2023 різниці проти цього акта не виявлено».
Нормами чинного законодавства не передбачено, що відомості, внесені в розділ «Є» комерційного акту, мають підтверджуватися іншими документами про перевірку ваги.
Таким чином комерційний акт від 01.03.2023 №450003/64 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Згідно із ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У накладній №48273387 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Покровськ Донецької залізниці до станції Запоріжжя Кам'янське Придніпровської залізниці у вагоні № 64962236 становить 10489,00грн.
За розрахунком позивача штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 52445,00 грн., виходячи з (10489,00 х 5).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок плати за користування вагонами, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 52445,00 грн. є обґрунтованими.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро, Дніпропетровська область, та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" штрафу у розмірі 52445,00 грн. за неправильне зазначення місць та маси відправленого вантажу.
Заперечення відповідача та розпорядника майна щодо виникнення договірних правовідносин між відповідачем та позивачем суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.
Так, договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом є публічним договором, який укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Матеріали справи містять заяву відповідача про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, та електронне повідомлення перевізника про укладення договору про надання послуг №99-24820699/2022-0001 від 13.07.2022, яким засвідчено прийняття від відповідача пропозиції (акцепту) укладення зазначеного публічного договору.
Суд також визнає необґрунтованими доводи відповідача та розпорядника майна, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності повноважень осіб, що підписали комерційний акт - Бринюк Ю.В. та ОСОБА_2
Суд встановив, що комерційний акт №450003/64/23 від 01.03.2023 в розділі «Є» засвідчений: агентом з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_2 , заступником начальника станції Бринюк Ю.В. та начальником станції Ляля А.В. Матеріали справи містять посадову інструкцію від 12.04.2017 заступника начальника станції Запоріжжя-Кам'янське Бринюк Ю.В., посадову інструкцію від 31.12.2021 агента з розшуку вантажів та багажу - ОСОБА_2 та наказ №54 від 03.01.2023, якими підтверджено права підписання комерційного акту.
Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська", про стягнення 52445,00 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (01001, місто Київ, вул. Прорізна, будинок 12А, код ЄДРПОУ 24820699) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, б.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б. 108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 52445,00грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 26.01.2024 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2024.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз