вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про поновлення провадження у справі
29.01.2024м. ДніпроСправа № 904/4870/22
За позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (м. Дніпро)
до Фізичної особи-підприємця Воронко Юлії Ігорівни (м. Дніпро)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дніпровського фахового коледжу радіоелектроніки (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за договором "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" № 250 від 11.09.2020 у загальному розмірі 38 280 грн. 57 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Без участі представників сторін
Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Воронко Юлії Ігорівни (далі - відповідач) заборгованість за договором "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" № 250 від 11.09.2020 у загальному розмірі 38 280 грн. 57 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 24 778 грн. 54 коп. - основний борг;
- 6 245 грн. 55 коп. - пеня;
- 248 грн. 25 коп. - штраф (згідно з пунктом 7.1. договору);
- 2 482 грн. 50 коп. - штраф (згідно з пунктом 7.2. договору);
- 3 984 грн. 00 коп. - інфляційні втрати;
- 541 грн. 73 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" № 250 від 11.09.2020 в частині повної та своєчасної оплати за наданий позивачем у користування майданчик для паркування, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 24 778 грн. 54 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі статті 231, частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.06.2022 по 16.12.2022 в сумі 6 245 грн. 55 коп. Крім того, на підставі пункту 7.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 248 грн. 25 коп., а також, на підставі пункту 7.2. договору, штраф у розмірі 2 482 грн. 50 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 26.03.2022 по 16.12.2022 у сумі 3 984 грн. 00 коп., а також 3% річних за період прострочення з 26.03.2022 по 16.12.2022 у сумі 541 грн. 73 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.
Ухвалою суду від 26.12.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (вх. суду № 46539/22 від 30.12.2022), в яких він просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на таке:
- відповідач звертає увагу на те, що дана справа має суттєве значення для відповідача, так як стягнення з відповідача коштів під час військового воєнного стану в Україні призведе до негативних наслідків;
- на підставі пункту 8.3. договору № 250 ОП від 11.09.2020 позивача у листах вих. №24/02/001 від 24.02.2022 (вх. № 9/20 від 02.03.2022), вих. № 25/05/001 від 25.05.2022 (вх. №9/53 від 07.06.2022), вих. № 25/06/001 від 25.06.2022 (вх. № 9/56 від 27.06.2022), вих. № 24/07/001 від 24.07.2022 (вх. № 9/62 від 25.07.2022), вих. № 18/09/001 від 18.09.2022 (вх. № 9/78 від 19.09.2022) ФОП Воронко Ю.І. неодноразово повідомляла про настання форс-мажорних обставин;
- з урахуванням того, що настання форс-мажорних обставин підтверджується актами державного органу (як передбачено пунктом 8.4. договору), а ФОП Воронко Ю.І. неодноразово повідомляв позивача про настання таких обставин (як передбачено пунктом 8.3. договору) незрозумілою, безпідставною та необґрунтованою є позовна заява позивача, так як після завершення дії воєнного стану в Україні ФОП Воронко Ю.І. планує і надалі здійснювати підприємницьку діяльність та належним чином виконувати всі обов'язки за укладеним з позивачем договором № 250 ОП від 11.09.2020;
- наразі є необхідність переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, так як необхідно оглянути в суді оригінали поданих документів позивачем, оскільки є сумніви щодо їх відповідності оригіналу;
- відповідач бажає особисто пояснити суду свою позицію щодо настання для нього наслідків форс-мажорних обставин, з наданням до суду копій листів, які направлялися позивачу, а також листів позивача про дію форс-мажорних обставин, про які позивач жодним чином не зазначив у своїй позовній заяві, дотримуючись принципів рівності та змагальності сторін;
- позивач стверджує, що повідомляв відповідача про наявну заборгованість та необхідність її погашення, але відповідач нібито не надав відповіді, але відповідач нібито не надав відповіді, але вказане не відповідає дійсності, так як відповідач систематично повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин.
Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову, категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту, характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд не вбачав підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
В той же час, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд вважав за доцільне здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.01.2023 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на 07.02.2023.
Від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху (вх. суду № 694/23 від 06.01.2023), в якому він просить суд, на підставі частини 11 статті 176 Господарського кодексу України, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху, посилаючись на таке:
- належними доказами відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів є надані в оригіналі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція), виданий відправникові оператором поштового зв'язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання, та опис вкладення у цінний лист, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, у якому зазначаються номер поштового відправлення, найменування одержувача, його адреса та поштовий індекс, поіменний перелік документів, вкладених до відправлення;
- як вбачається із долучених до матеріалів справи опису (а.с. 11) вкладення у цінний лист, на ньому всупереч вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку відсутні: 1) найменування відправника (після графи "відправник" міститься лише підпис невідомої особи, без зазначення посади/посадового становища, що унеможливлює ідентифікувати особу і відповідно, встановити наявність у неї відповідних повноважень на її відправку); 2)найменування Перевірив (після графи "перевірив" міститься лише підпис невідомої особи, без зазначення посади/посадового становища, що унеможливлює ідентифікувати особу і відповідно, встановити наявність у неї відповідних повноважень на її перевірку). Відтак, долучений позивачем опис вкладення у лист, за відсутності вищевказаних даних, не є належними доказами надсилання відповідачу позовної заяви, яка надіслана до господарського суду;
- неотримання учасником справи (відповідачем) копії позовної заяви порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також, позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення;
- до поданої позовної заяви додано копії письмових доказів (а.с. 16, 29-32), що не містять обов'язкових реквізитів: відмітки "Згідно з оригіналом", "підпису особи", "зазначення посади", "імені та прізвища особи, що посвідчує відповідні документи", "дати засвідчення копії", "відбитку печатки юридичної особи". Також, копії письмових доків на а.с. 13-28 "не засвідчені відбитком печатки юридичної особи". Таким чином, копії документів, надані позивачем (а.с. 16, 29-32, а.с. 13-28) не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 977/23 від 09.01.2023), в якому він просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи власну позицію наступним:
- позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідно до умов договору № 250 від 11.09.2020 відповідач нібито не виконує своїх обов'язків, експлуатуючи майданчик для паркування транспортних засобів, розташований у м. Дніпро за адресою: вулиця Шмідта, 19, але в м. Дніпро Дніпропетровської області на теперішній час не існує такої адреси, а позивач не надав до свого позову належних доказів того, що така адреса або існує або існувала, або мається додаток до договору № 250 ОП від 11.09.2020, відповідно до якого сторони договору дійшли згоди, що якась нова адреса відповідає адресі, вказаній у договорі;
- позивач звертає увагу суду на те, що відповідач так і не отримував по теперішній час від позивача позовної заяви з додатками, чим порушив пункт 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, а також на те, що всупереч до вимог чинного законодавства України до поданої позовної заяви додано копії письмових доказів (а.с. 16, 29-32), що не містять обов'язкових реквізитів: відмітки "Згідно з оригіналом", "підпису особи", "зазначення посади", "імені та прізвища особи, що посвідчує відповідні документи", "дати засвідчення копії", "відбитку печатки юридичної особи". Також, копії письмових доказів на а.с. 13-28 "не засвідчені відбитком печатки юридичної особи" (про що більш детальніше йде у поданому до суду клопотанні про залишення позову без руху);
- у позовної заяві позивач вводить в оману суд посилаючись на те, що він повідомляв відповідача листом від 01.09.2022 № 9/9-56 про наявну заборгованість, а відповідач нібито на зазначений лист відповіді не надав;
- умовами пункту 8.4. договору № 250 ОП від 11.09.2020 передбачено, що виключно єдиним передбаченим у договорі критерієм, який повинен підтверджувати те, що ФОП Воронко Ю.І. постраждала від наслідків форс-мажорних обставин є саме наявність акту державного органу, яким є акт Торгово-промислової палати України від 24 лютого 2022 року, і будь-яких інших обов'язків доказувати те, що ФОП Воронко Ю.І. постраждала від наслідків форс-мажорних обставин не передбачено умовами договору № 250 ОП від 11.09.2020;
- відповідно до договору № 250 ОП від 11.09.2020, у розділах, присвячених форс-мажорним обставинам, передбачено:
"пункт 8.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору у разі дії форс-мажорних обставин, настання яких не залежить від сторін і безпосередньо впливає на можливість виконання договору",
"пункт 8.3. Сторона, що піддалася дії форс-мажорних обставин, негайно повідомляє іншу сторону письмово про початок і можливий строк припинення дії таких обставин протягом 3-5 календарних днів",
"пункт 8.5. У разі дії форс-мажорних обставин виконання зобов'язань за договором може бути припинене в повному обсязі або частково на термін дії таких обставин".
Тому, на підставі пункту 8.3. договору позивача у листах: вих. № 24/02/001 від 24.02.2022 (вх. № 9/20 від 02.03.2022), вих. №25/05/001 від 25.05.2022 (вх. № 9/53 від 07.06.2022), вих. № 25/06/001 від 25.06.2022 (вх. № 9/56 від 27.06.2022), вих. № 24/07/001 від 24.07.2022 (вх. № 9/62 від 25.07.2022), вих. № 18/09/001 від 18.09.2022 (вх. № 9/78 від 19.09.2022) ФОП Воронко Ю.І. неодноразово повідомляла про настання форс-мажорних обставин;
- позивач звертає увагу на те, що після повідомлення позивача по настання форс-мажорних обставин та неможливістю виконувати покладених на оператора ФОП Воронко Ю.І. обов'язків, передбачених договором № 250 ОП від 11.09.2020, позивач 02.08.2022 направив своїх інспекторів на майданчик для паркування транспортних засобів, розташований у м. Дніпро, за адресою: вул. Шмідта, 18, для здійснення обстеження майданчика на предмет проведення на ньому діяльності з паркування. За результатами проведеного обстеження інспекторами саме позивача було виявлено (дослівно з листа позивача вих. № 9/9-41 від 05.07.2022), що: "Вул. Шмідта, буд.18 - перевірку провести не вдалося, бо військові особи 02.08.2022 не допустили інспекторів на територію майданчику для паркування". Тобто, фактично інспектори позивача самостійно встановили той факт, що у зв'язку із тим, що майданчик для паркування транспортних засобів, розташований у м. Дніпро, за адресою: вул. Шмідта, 18 використовується військовими для їх потреб, то відповідач за період часу з 01.03.2022 по 30.11.2022 фактично був обмежений у доступі, позбавлений можливості, і не міг у повній мірі використовувати його за призначенням, передбаченим договором №250 ОП від 11.09.2020. До того ж, введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, призвело до того, що за період часу з 01.03.2022 по 30.11.2022 уся діяльність ФОП Воронко Ю.І. на значеному вище майданчику для паркування була пов'язана виключно зі збереженням та охороною наявного на ній майна та без надання послуг по паркуванню, так як більша частина транспортних засобів або роз'їхалась у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України або їх власники залишили свої автівки на майданчиках та не з'являлися (так як поїхали на Західну Україну або за кордон) або використанню майданчика для паркування за призначенням перешкоджали військові, які використовували цей майданчик для своїх потреб;
- чітко простежується причинно-наслідковий зв'язок, який пов'язаний з неможливістю за період часу з 01.03.2022 по 30.11.2022 у повній мірі використовувати зазначений вище майданчик для паркування за призначенням у зв'язку із тим, що зазначені вище обставини унеможливлювали надання послуг по паркуванню з причин використання його військовими для їх потреб та з інших зазначених вище причин;
- інформація про місце дислокації, розташування та знаходження військових підрозділів Збройних Сил України під час введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року є військовою таємницею відповідно до Закону України "Про державну таємницю" та Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" і за збирання і розповсюдження такої інформації передбачена кримінальна відповідальність, згідно з статтею 114-2 Кримінального кодексу України, тому, у відповідача виникають відповідні труднощі в отриманні доказів того, чи використовували військові (повністю або частково) зазначений вище майданчик для паркування за період часу з 01.03.2022 по 30.11.2022, у зв'язку з чим відповідач звернувся до суду з клопотання про отримання відповідних доказів.
Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду № 978/23 від 09.01.2023), в якому він просить суд витребувати/отримати від Дніпропетровської обласної державної адміністрації/Дніпропетровської обласної військової адміністрації інформацію, чи використовували військові (повністю або частково) для своїх потреб майданчик для паркування транспортних засобів, розташований за адресою: вулиця Шмідта, в районі будинку 18, за період з 01.03.2022 по 30.11.2022. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:
- після повідомлення позивача по настання форс-мажорних обставин та неможливістю виконувати покладені на оператора ФОП Воронко Ю.І. обов'язків, передбачених договором №250 ОП від 11.09.2020, позивач 02.08.2022 направив своїх інспекторів на майданчик для паркування транспортних засобів, розташований у м. Дніпро, за адресою: вул. Шмідта, 18, для здійснення обстеження майданчика на предмет проведення на ньому діяльності з паркування. За результатами проведеного обстеження інспекторами саме позивача було виявлено (дослівно з листа позивача вих. № 9/9-41 від 05.07.2022), що: "Вул. Шмідта, буд.18 - перевірку провести не вдалося, бо військові особи 02.08.2022 не допустили інспекторів на територію майданчику для паркування";
- інформація про місце дислокації, розташування та знаходження військових підрозділів Збройних Сил України під час введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року є військовою таємницею відповідно до Закону України "Про державну таємницю" та Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" і за збирання і розповсюдження такої інформації передбачена кримінальна відповідальність, згідно з статтею 114-2 Кримінального кодексу України, тому, у відповідача виникають відповідні труднощі в отриманні доказів того, чи використовували військові (повністю або частково) зазначений вище майданчик для паркування за період часу з 01.03.2022 по 30.11.2022, у зв'язку з чим відповідач звертається до суду із даним клопотанням про отримання судом відповідних доказів;
- на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку Президент України підписав Указ від 24.02.2022 № 68/2022 щодо утворення військових адміністрацій на всій території України у зв'язку з військовим вторгненням. У зв'язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених в Указі, обласні, Київська міська державна адміністрація та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій;
- наразі отримання від Дніпропетровської обласної державної адміністрації/ Дніпропетровської обласної військової адміністрації інформації чи використовували військові (повністю або частково) майданчик для паркування транспортних засобів, розташований за адресою: вулиця Шмідта, 18, є необхідним для підтвердження неможливості у повній мірі користуватися цим майданчиком.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 3210/23 від 20.01.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:
- згідно з рішенням Дніпровської міської ради № 43/27 від 21.09.2022 "Про перейменування топонімів міста Дніпра, назви яких пов'язані з державою-агресором" вулиця Шмідта була перейменована на вулицю Степана Бандери;
- щодо претензії про сплату заборгованості повідомляємо, що лист № 9/9-56 від 01.09.2022 ніяким чином не стосується форс-мажорних обставин, про які зазначає відповідач у своєму відзиві, так як згідно з пунктами 4.1. - 4.8. договору позивачу необхідно сплачувати плату за користування майданчиком;
- 02.08.2022 інспекторами Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради було здійснено обстеження майданчиків для паркування, у ході якого виявлено, що по вулиці Степана Бандери (стара назва - Шмідта, 18) - перевірку провести не вдалося, тому що на момент перевірки військові особи не допустили інспекторів на територію майданчику для паркування, чим порушили умови пунктів 2.1.1., 3.11. договору. Отже, твердження ФОП Воронко Ю.І. про те, що за період з 01.03.2022 по 30.11.2022 вона фактично була обмежена у доступі, позбавлена можливості, і не могла у повній мірі використовувати майданчик для паркування транспортних засобів за призначенням, передбаченим договором, є хибним та необґрунтованим та не доведено належними доказами у розумінні статей 74-76 Господарського процесуального кодексу України.
Від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху (вх. суду № 3212/23 від 20.01.2023), в яких він вказує про те, що подане позивачем клопотання є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на таке:
- 20.12.2022 позивачем було надіслано відповідачу позовну заяву разом з доданими до неї документами на зазначену позивачем у позовній заяві адресу місцезнаходження відповідача: 49128, м. Дніпро, вулиця Максима Дія, будинок 8, квартира 124, що підтверджується списком згрупованих відправлень Укрпошти Експрес № 15637, за формою № 103, проте, вказане відправлення не вручене під час доставки - 09.01.2023, у зв'язку з письмовою відмовою адресата, тому документи були передані на зберігання, тобто ФОП Воронко Ю.І. відмовилася від їх отримання, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошта за ідентифікатором № 0504523650988;
- неотримання відповідачем поштової кореспонденції було зумовлене не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції;
- твердження відповідача, що надані до позову документи не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством є безпідставними та необґрунтованими. Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради було подано позовну заяву з додержанням вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Від відповідача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (вх. суду № 5889/23 від 06.02.2023), в якій він просить суд залучити до участі справі Дніпровський фаховий коледж радіоелектроніки у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що результати розгляду справи вплинуть на права та законні інтереси коледжу, так як останній є власником (користувачем) земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, за адресою: м. Дніпро, вулиця Шмідта, будинок 18.
У підготовче засідання 07.02.2023 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дніпровського фахового коледжу радіоелектроніки, яке було задоволено судом.
Також, у судовому засіданні 07.02.2023 розгляд клопотання відповідача про витребування доказів був відкладений до наступного судового засідання.
Крім того, у судовому засіданні 07.02.2023 розглянуто клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, судом було зауважено про таке.
Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Так, на підтвердження надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками позивачем до позовної заяви був доданий фіскальний чек від 20.12.2022, список згрупованих відправлень Укрпошти Експрес № 15637, за формою № 103, та опис вкладення до поштового відправлення № 0504523650988, відповідно до яких позовна заява з додатками була надіслана Фізичній особі-підприємцю Воронко Юлії Ігорівні за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Воронко Юлії Ігорівни є: АДРЕСА_2 .
Так, судом було здійснено відстеження вказаного поштового відправлення №0504523650988 та з'ясовано, що відповідачем воно не було отримано за письмовою відмовою адресата 09.01.2023, отже невручення відповідачу позовної заяви з додатками стало наслідками саме активних дій відповідача, що полягали у письмовій відмові від отримання позовної заяви з додатками від позивача.
При цьому, позивачем надані належні докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками за офіційним місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Воронко Юлії Ігорівни.
Судом також було відзначено, що неотримання відповідачем кореспонденції за його офіційним місцезнаходженням є суб'єктивною відповідальністю відповідача, на підставі чого клопотання позивача про залишення позовної заяви без руху в частині відсутності доказів, які підтверджують направлення позовної заяви з додатками відповідачу, задоволенню не підлягає.
Разом з тим, судом було зауважено, що відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина 4 стаття 91 Господарського процесуального кодексу України).
Так, відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації, Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, який затверджено наказом Державного підприємства "Український науково - дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" № 144 від 01.07.2020 та який набрав чинності з 01.09.2021, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій".
Приклад
Згідно з оригіналом
Менеджер із персоналу Особистий підпис Власне ім'я Прізвище
Дата Відбиток печатки
Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Натомість, позивачем серед додатків до позовної заяви додані копії письмових доказів, які не засвідчені належним чином, а саме:
5) копія договору № 250 ОП віл 11.09.2020;
6) копія акту приймання-передачі від 11.09.2022 до договору;
7) копія додаткової угоди № 1 від 31.03.2021 до договору;
9) копія листа № 9/9-56 від 01.09.2022;
10) роздруківка рішення Дніпровської міської ради № 6/3 від 10.02.2021.
У судовому засіданні 07.02.2023 представник позивача підтвердив факт наявності печатки Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, проте вказані вище додатки не містять відбитку печатки підприємства.
Враховуючи вказане, клопотання позивача про залишення позовної заяви без руху в цій частині було задоволено судом.
З огляду на викладене, керуючись положеннями частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 07.02.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк у 5 днів, з дня отримання вказаної ухвали суду, для усунення недоліків, а саме подання до суду належним чином засвідчених письмових доказів, доданих до позовної заяви, а саме: додатку № 5 - копії договору № 250 ОП віл 11.09.2020; додатку № 6 - копії акту приймання-передачі від 11.09.2022 до договору; додатку № 7 - копії додаткової угоди № 1 від 31.03.2021 до договору; додатку № 9 - копії листа № 9/9-56 від 01.09.2022; додатку № 10 - роздруківки рішення Дніпровської міської ради № 6/3 від 10.02.2021, у відповідності до Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації, Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, який затверджено наказом Державного підприємства "Український науково - дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" № 144 від 01.07.2020 та який набрав чинності з 01.09.2021.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду 7312/23 від 13.02.2023), до якої додані документи, на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2023.
З огляду на викладене, суд вважав за необхідне продовжити розгляд даної справи.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 20.02.2023 було продовжено розгляд справи, судове засідання було призначено на 14.03.2023.
Від третьої особи засобами електронного зв'язку надійшли письмові пояснення (вх. суду № 10758/23 від 06.03.2023), в яких Дніпровський фаховий коледж радіоелектроніки просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- предметом договору є надання балансоутримувачем операторові права на організацію та експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів, площею 253 кв. м, кількістю машино-місць - 22, пільгових місць - 2, дні роботи: щоденно; час роботи: з 20.00 до 08.00, що розташований за адресою: вул. Степана Бандери (колишня Шмідта) 18. Майданчик для паркування транспортних засобів вважається переданим в експлуатацію оператору з моменту підписання сторонами одночасно договору та акту приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договору. Зазначений майданчик для паркування розташований на земельній ділянці, яка надана коледжу в постійне користування на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 25.10.2001 № 2468 та видано Державний акт на право постійного користування землею від 23 листопада 2003 року 1-ДП №001572;
- 22.02.2023 на адресу Дніпровського фахового коледжу надійшов лист від Міністерства освіти і науки України Управління з питань державного майна та підприємств, в якому останнє повідомляє коледж, що 30.01.2023 до них надійшов лист № 07-06-00447 від Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, стосовно перевірки виконання орендарями умов договорів оренди нерухомого майна, що перебуває на балансі коледжу. За інформацією Регіонального відділення в ході перевірки встановлені недоліки та порушення питань оренди державного майна, які відображені в Інформаційній довідці та направлені листом до коледжу з метою їх усунення. При цьому Регіональним відділенням зазначено, що під час перевірки встановлено використання майданчика для розміщення транспортних засобів по вул. Степана Бандери (колишня Шмідта), 18 у м. Дніпро, договір оренди стосовно якого Регіональним відділенням не укладався;
- як вбачається з вищенаведеного та підтверджується документами виданими згідно з вимогами чинного законодавства України, коледж є єдиним Балансоутримувачем вказаної земельної ділянки. Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради не має правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку, самовільно зайняла її та безоплатно і незаконно використовує державну власність з метою одержання прибутку, хоча не має права вчиняти правочини та виступати балансоутримувачем і жодних договорів з Регіональним відділенням не укладало;
- позивач не мав права укладати з відповідачем договір оренди земельної ділянки, балансоутримувачем якої він не являється, а відтак не має права вимагати від відповідача сплати оренди за даним договором, а відтак позовні вимоги є незаконними;
- з метою дотримання вимог чинного законодавства України та усунення вказаних Міністерством освіти і науки України Управління з питань державного майна та підприємств та Регіональним відділенням порушень, коледж направив позивачу 01.03.2023 вимогу про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Степана Бандери (колишня Шмідта), 18, м. Дніпро.
Від позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи (вх. суду № 11707/23 від 10.03.2023), в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтовуючи власну позицію наступним:
- майданчик для паркування за адресою: вул. Шмідта, 18 у м. Дніпрі, значиться у Розділі II. Спеціально обладнані майданчики, які розташовані не у центральній частині міста "Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпропетровську" (пункт 13 сторінка 8) відповідно до рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 587 від 30.11.2016 зі змінами та доповненнями, та обліковано на балансі КП "Транспортна інфраструктура міста" ДМР, яка є чинним на момент та розгляду справи та є обов'язковими до виконання;
- рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 1132 від 22.12.2022 внесено зміни до "Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі" та змінено адресу майданчика для паркування: вул. Шмідта, 18 на вул. Степана Бандери, буд. 18. Рішення міської ради було прийнято органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом не було скасовано або визнано недійсним з мотивів його невідповідності Конституції чи законам України в судовому порядку, а отже з огляду на приписи статті 144 Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території;
- третьою особою не надано до суду Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а бланк Державного акту постійного користування втратив чинність у зв'язку з внесеними змінами до Земельного кодексу України;
- державний акт на право постійного користування землею по вул. Степана Бандери, буд. 18, який був наданий третьою особою, не є підтверджуючим документом щодо права власності на земельну ділянку у зв'язку з відсутністю державної реєстрації;
- відповідно до листа Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області від 03.03.11 № 14/3205 зазначено, що схеми організації дорожнього руху робочих проектів на розміщення автопарковок тимчасового зберігання транспортних засобів по вул. Степана Бандери (стара назва - Шмідта, 18) (на 22 маш/місця із них 2 місця для інвалідів) та по вул. Робочій, в районі буд. № 85 (на 22 маш/місця із них 2 місця для інвалідів) у м. Дніпропетровську, УДАІ ГУМВС України розглянута та узгоджена. Отже, згідно з чинним законодавством, майданчик для паркування за адресою: м. Дніпро, вул. Степана Бандери, 18 (стара назва - Шмідта) відповідає всім нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів;
- листом від 10.06.2022 № 9/9 - 31 було проінформовано відповідача, що інспекторами комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради було здійснено обстеження майданчиків для паркування, у ході якого виявлено, що діяльність з паркування ведеться по вул. Степана Бандери (стара назва - Шмідта, 18). На момент перевірки по зазначеній адресі було припарковано 26 одиниць транспортних засобів і це в свою чергу перевищує кількість зазначену в пункті 1.1. договору та узгодженій схеми ОДР;
- договір № 250 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 між сторонами було укладено добровільно з повним усвідомленням його умов, в тому числі сплатою за користування майданчика для паркування за адресою: м. Дніпро, вул. Степана Бандери (стара назва -Шмідта, 18) та наслідками за порушення зобов'язань, що встановлені цим договором. Так, відповідно до пунктів 4.1. - 4.4. договору, відповідач щомісячно сплачує балансоутримувачу за користування майданчиком для паркування плату у розмірі 2 758 грн. 33 коп., яка сплачується щомісячно, авансом, не пізніше 25 числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю;
- предметом позову є заборгованість у розмірі 24 778 грн. 54 коп., яка виникла за договором у період з 01.03.2022 по 30.11.2022;
- невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним;
- саме з метою ухилення від сплати заборгованості ФОП Воронко Ю.І. почала заперечувати право балансоутргшувача щодо користування земельною ділянкою, хоча до цього умови договору нею виконувалися;
- твердження ФОП Воронко Ю.І. про те, що за період 01.03.2022 по 30.11.2022 вона фактично була обмежена у доступі, позбавлена можливості і не могла у повній мірі використовувати майданчик для паркування транспортних засобів його за призначенням, передбаченим договором є хибним та необґрунтованим та не доведено належними доказами у розумінні статей 74 -76 Господарського процесуального кодексу України.
Від відповідача надійшли заперечення (вх. суду № 11918/23 від 13.03.2023), в яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:
- у позивача немає жодного доказу того, що він є власником/балансоутримувачем нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 18 - "майданчика для паркування", який був предметом договору № 250 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 між ФОП Воронко Ю.І. та КП "Міськавтопарк" ДМР. Тобто, договір № 250 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 укладений між Фізичною особою-підприємцем Воронко Ю.І. та КП "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради - є нікчемним та недійсним правочином та не відповідає положенням статті 41 Конституції України, статтям 203, 215, 216, 321, 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, так як вчинений без волевиявлення власника нерухомого майна - Дніпропетровського фахового коледжу радіоелектроніки;
- під час звернення до суду з цим позовом позивач замовчує той факт, що вій не є власником земельної ділянки, на якій нібито розташований об'єкт "майданчик для паркування". Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, за позивачем не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як на час подання позову так і на час розгляду справи. Тож встановлено, що позивач не мав взагалі права звертатися до суду, задля захисту порушеного права, так-як останній не був та не є власником/балансоутримувачем нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 18;
- власник/користувач/балансоутримувач земельної ділянки, згідно з Державним актом на право постійного користування землею, за адресою місто Дніпро, вул. Шмідта, будинок 18 є Дніпропетровський фаховий коледж радіоелектроніки (ідентифікаційний код 21910232). Останній не укладав з позивачем договору оренди земельної ділянки за адресою місто Дніпро, вулиця Шмідта. будинок 18, з правом суборенди. Отже, позивач не мав права укладати договір, щодо земельної ділянки за адресою: місто Дніпро, вул. Шмідта, будинок 18;
- укладенням договору № 250 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 позивач фактично розпорядився майном, що належить третій особі, чим порушив також і положення статей 202-207, 319, 328, 407, 761 Цивільного кодексу України, статей 90, 93, 124 Земельного кодексу України, статей 13, 15, 16 Закону України "Про оренду землі". Вимогами статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. суду №11917/23 від 13.03.2023), в якому він просить суд закрити провадження у справі №904/4870/22 у зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на таке:
- договір № 250 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 укладений між Фізичною особою-підприємцем Воронко Ю.І. та КП "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради - є нікчемним та недійсним правочином та не відповідає положенням статті 41 Конституції України, статтям 203, 215, 216, 321, 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, так як вчинений без волевиявлення власника нерухомого майна - Дніпропетровського фахового коледжу радіоелектроніки. Також, у вказаному договорі № 250 ОП не вказано на підставі яких саме документів позивач вважає себе "балансоутримувачем", а не вказано це тому, що виключно Дніпропетровський фаховий коледж радіоелектроніки є власником/балансоутримувачем нерухомого майна, земельної ділянки "майданчика для паркування" за адресою: місто Дніпро, вулиця Шмідта, будинок 18, що, зокрема, але не виключно, підтверджується Державним актом на право постійного користування землею (І-ДП № 001572);
- оскільки предметом спору у цій справі є правовідносини між позивачем та відповідачем, які полягали у виконанні сторонами нікчемного та недійсного договору, то правовідносини між сторонами є припиненими, відповідно і спір між сторонами щодо заборгованості по договору відсутній;
- під час звернення до суду з цим позовом позивач замовчує той факт, що він не є власником земельної ділянки, на якій нібито розташований об'єкт "майданчик для паркування". Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, за позивачем незареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як на час подання позову так і на час розгляду справи. Тож встановлено, що позивач не мав взагалі права звертатися до суду, задля захисту порушеного права, так-як останній не був та не є власником/балансоутримувачем нерухомого майна за адресою: місто Дніпро, вулиця Шмідта, будинок 18;
- Верховний Суд у постанові від 09.12.2020 у справі № Б-7732/2-25 звертає увагу, що "відсутність предмета спору", в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин;
- позивачем при зверненні до суду не доведено ні наявності у нього права або інтересу, на захист яких подано позов, ні факту порушення такого права або інтересу, ні відповідності обраного позивачем способу захисту порушенню, яке, на його думку, має місце;
- відповідно до пункту 2 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. суду № 12322/23 від 14.03.2023), в яких він просить суд закрити провадження у справі №904/4870/22 у зв'язку з відсутністю предмета спору, обґрунтовуючи власну позицію наступним:
- у договорі № 250 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020, який укладений між Фізичною особою-підприємцем Воронко Ю.І. та КП "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради, не вказано на підставі яких саме документів позивач вважає себе "балансоутримувачем", а не вказано це тому, що виключно Дніпропетровський фаховий коледж радіоелектроніки є власником/балансоутримувачем нерухомого майна, земельної ділянки "майданчика для паркування" за адресою: місто Дніпро, вулиця Шмідта, будинок 18, що, зокрема, але не виключно, підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії І-ДП № 001572;
- відповідно до частини 1 статті 23 Земельного кодексу України у редакції 1990 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів;
- з 1 січня 2013 року, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Державний земельний кадастр" державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 635/2555/16-ц (провадження № 61-2036св21);
- згідно з пунктами 2, 10 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим законом (тобто до 1 січня 2013 року), є дійсними;
- вимога Земельного кодексу України 2002 року про переоформлення прав постійного користування земельною ділянкою до 1 січня 2008 року рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп 2005 визнана неконституційною;
- із державного акту на право постійного користування землею, вбачається, що він відповідає вимог Інструкції щодо його форми та змісту, зокрема, підписаний відповідальними особами, скріплений печаткою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 0012597;
- враховуючи вказане, право користування земельною ділянкою третя особа набула на підставі відповідного державного акта на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 001259, тобто набуте таке право у порядку, який був передбачений на той час. При цьому, зміна законодавства щодо порядку реєстрації права постійного користування землею не дає підстав вважати, що земельна ділянка була набута у користування з порушенням вимог закону, чи його права на земельну ділянку, які підтверджувалися дійним державним актом, припинилися.
У судове засідання 14.03.2023 з'явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з'явився, при цьому судом були враховані подані останньою письмові пояснення, з яких вбачається, що Дніпровський фаховий коледж радіоелектроніки повідомлений про розгляд справи судом.
У вказаному засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з поданими відповідачем запереченнями та поясненнями, які позивачем станом на 14.03.2023 не отримані.
Клопотання позивача було задоволено судом.
Також, судом було відзначено, що розгляд клопотання відповідача про закриття провадження у справі відкладено до наступного судового засідання.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.03.2023 судом було оголошено перерву у судовому засіданні та повідомлено учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 04.04.2023.
Від позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (вх. суду № 14468/23 від 24.03.2023), в яких він просить суд вважати позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, задовольнити останні у повному обсязі та відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на таке:
- договір № 250 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 між сторонами було укладено добровільно з повним усвідомленням його умов, в тому числі сплатою за користування майданчика для паркування за адресою: м. Дніпро, вул. Степана Бандери (стара назва - Шмідта, 18) та наслідками за порушення зобов'язань, що встановлені договором;
- у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладання договору, підлягають виконанню;
- з метою саме ухилення від сплати заборгованості ФОП Воронко Ю.І. почала заперечувати право балансоутримувача щодо користування земельною ділянкою, хоча до цього умови договору нею виконувалися;
- розміщення майданчиків для паркування, їх правовий режим регулюється нормами Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а не Земельним кодексом України;
- рішення міської ради було прийнято органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, не було скасовано або визнано недійсним з мотивів його невідповідності Конституції чи законам України в судовому порядку, а отже, з огляду на приписи статті 144 Конституції України, є обов'язковими до виконання на відповідній території;
- визнання договору недійсним або нікчемним не є предметом розгляду даної господарської справи, так як позовних вимог щодо сумнівів законності укладання договору жодних зі сторін не заявлено.
У судове засідання 04.04.2023 з'явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з'явився, при цьому остання повідомлена про день, час та місце судового засідання шляхом направлення на її електронну адресу ухвали суду від 14.03.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідку про доставку електронного листа (а.с. 10 у томі 2), згідно з якою вказаний документ доставлено до електронної скриньки - 17.03.2023.
У вказаному засіданні представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення із поданими позивачем запереченнями проти клопотання про закриття провадження у справі, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.04.2023 судом було оголошено перерву у судовому засіданні та повідомлено учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 18.04.2023.
У судове засідання 18.04.2023 з'явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з'явився, при цьому остання повідомлена про день, час та місце судового засідання шляхом направлення на її електронну адресу ухвали суду від 04.04.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідку про доставку електронного листа (а.с. 31 у томі 2), згідно з якою вказаний документ доставлено до електронної скриньки - 05.04.2023.
У вказаному засідання судом було оголошено протокольну перерву до 26.04.2023.
Від позивача надійшла заява (вх. суду № 20317/23 від 26.04.2023), в якій він просить суд залучити до матеріалів справи докази обстеження майданчика для паркування за адресою: м. Дніпро, вулиця Степана Бандери (стара назва - Шмідта), будинок 18, про що було зазначено у листі позивача № 9/9 від 10.06.2022 (про дію форс-мажорних обставин за запит відповідача № 9/47 від 24.05.2022).
Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 20378/23 від 26.04.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, посилаючись на таке:
- наразі відповідачем було подано до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву, в якій відповідач просить суд визнати недійсним договір № 250 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020, укладеного між Фізичної особи-підприємця Воронко Юлією Ігорівною та Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради;
- станом на 26.04.2023 відповідачем не отримано ухвалу про відкриття провадження у справі № 904/2074/23 (за поданим вище позовом);
- відповідачем було подано клопотання про закриття провадження у справі № 904/4870/22 у зв'язку з відсутністю предмета спору, так як спірний договір фактично є недійсним.
У судове засідання 18.04.2023 з'явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив.
Так, проаналізувавши викладені представниками сторін правові позиції у спорі та подані сторонами заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до слідуючих висновків.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 26.04.2023 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 02.05.2023.
Від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх. суду № 21375/23 від 02.05.2023), в якій він просить суд зупинити провадження у справі №904/4870/22 до вирішення справи № 904/2074/23 та набрання відповідним судовим рішенням законної сили.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що ним було подано до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву, в якій відповідач просить суд визнати недійсним договір № 250 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020, укладеного між Фізичної особи-підприємця Воронко Юлією Ігорівною та Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради. Станом на 02.05.2023 ним не отримана ухвала про відкриття провадження у справі № 904/2074/23, проте наявна інформація на сайті судової влади про відкриття провадження у справі № 904/2074/23.
Відповідач зазначає, що від результатів розгляду справи № 904/2074/23 залежить питання щодо повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи № 904/4870/22, тому вбачається факт об'єктивної неможливості розгляду справи № 904/4870/22 до вирішення іншої справи - № 904/2074/23.
У підготовче засідання 02.05.2023 з'явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з'явився, при цьому остання повідомлена про день, час та місце судового засідання шляхом направлення на її електронну адресу ухвали суду від 26.04.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідку про доставку електронного листа (а.с. 58 у томі 2), згідно з якою вказаний документ доставлено до електронної скриньки - 26.04.2023.
У вказаному засіданні було розглянуто заяву відповідача про зупинення провадження у справі, яку господарський суд вважає можливим задовольнити з огляду на таке.
Предметом розгляду справи № 904/4870/22 є стягнення заборгованості за договором "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" № 250 від 11.09.2020 у загальному розмірі 38 280 грн. 57 коп.
У той же час, предметом розгляду справи № 904/2074/23 є визнання недійсним договору "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" № 250 від 11.09.2020.
За викладених обставин вбачається, що предмет розгляду справи № 904/2074/23 має безпосереднє відношення до предмету розгляду справи № 904/4870/22, так як стосується одного й того ж спірного договору - договору "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" № 250 від 11.09.2020.
На підтвердження відкриття провадження у справі № 904/2074/23 судом також долучено до матеріалів справи ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд зауважує, що відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України неможливо розглядати справу № 904/4870/22 до вирішення справи № 904/2074/23 та набрання рішенням у цій справі законної сили.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Враховуючи зазначене, а також з метою формування єдності судової практики, повного та всебічного розгляду справи № 904/4870/22, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та зупинити провадження у справі № 904/4870/22 до набрання рішенням у справі № 904/2074/23 законної сили.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.05.2023 було зупинено провадження у справі № 904/4870/22 за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Воронко Юлії Ігорівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дніпровського фахового коледжу радіоелектроніки, про стягнення заборгованості за договором "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" № 250 від 11.09.2020 у загальному розмірі 38 280 грн. 57 коп., до набрання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2074/23 законної сили.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. суду № 3070/24 від 18.01.2024), в якому він просить суд поновити провадження у справі № 904/4870/22, посилаючись на те, що Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024 по справі № 904/2074/23 було скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/2074/23 та постановлено нове, яким відмовлено у задоволені позовної заяви Фізичної особи - підприємця Воронко Юлії Ігорівни до Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, про визнання недійсним договору № 250 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020, укладеного між Фізичною особою - підприємцем Воронко Юлією Ігорівною та Комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради.
Відповідно до приписів статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі відсутні, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі № 904/4870/22 та призначити справу до розгляду у підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 12, 121, 177, 181, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Поновити провадження у справі № 904/4870/22.
2. Справу призначити до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 27.02.24 о 12:40 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
3. Явку представників учасників справи у підготовче засідання визнати обов'язковою.
4. Дану ухвалу направити:
- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;
- відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку зазначено у позовній заяві та договорі;
- третій особі на електронну пошту DRPBK.INFO@GMAIL.COM, яку зазначено нею у письмових поясненнях.
5. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.01.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали підписаний - 29.01.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко