вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5166/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 40121452
до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, 49041, м.Дніпро, вул.Панікахи, 23, код ЄДРПОУ 38299914
про стягнення основного боргу, штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов'язання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в розмірі 32 043,76грн., в тому числі: основний борг - 21 404,88грн., пені - 3 160,88грн., 3 % річних - 906,05грн., інфляційні втрати - 6 571,95грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині своєчасної оплати вартості природного газу.
Ухвалою суду від 02.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкритои провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
13.10.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій заперечує щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Відповідач зазначає, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надсилала на його адресу акт № 30623 приймання-передачі природного газу за період з 01.12.2021 по 12.12.2021, в якому зазначена 58 державна пожежно-рятувальна частина Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області. 26.04.2021р. наказом № 238 було припинено діяльність 58 ДПРЧ, а 8 ДПРЗ став правонаступником зазначеного підрозділу. Так як в акті зазначена ліквідована юридична особа, у 8 ДПРЗ була відсутня можливість виконати зобов'язання за договором. 8 ДПРЗ неодноразово звертався до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" щодо внесення змін в акт, із зазначенням 8 ДПРЗ як споживача. Тому у 8 ДПРЗ була відсутня можливість зареєструвати зазначений акт в УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра.
23.10.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що відповідачем не спростовано, що у спірний період з 1.11.2021 по 11.12.2021 він не був включений до реєстру споживачів жодного з постачальників, не нажав доказів складання актів приймання-передачі природного газу від інших постачальників у спірний період, а тому спожиті об'єми природного газу автоматично включені оператором газотранспортної системи до портфеля постачальника "останньої надії".
31.10.2023р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відзив, в яких посилається на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" та просить суд відмовити в позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
03.11.2023р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення в яких зазначає, що він не надавав послуги відповідачу житлово-комунальних послуги за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», оскільки цей Договір регулює правовідносини між сторонами, в результаті яких позивач, як постачальник, поставляв споживачеві природний газ, з огляду на що, підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відсутні і, як наслідок, відсутні підстави для застосування підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-ІХ та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану".
Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв'язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.
Суддя Панна С.П. в період з 15.01.2024р. по 28.01.2024р. перебувала у щорічній відпустці.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов'язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Споживачем протягом листопада -грудня 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 19.07.2023 № ТОВВИХ-23-9766, інформацією щодо споживача, який був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10), відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823:
- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити:
- ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача;
- прізвище, ім'я, по батькові (для побутових споживачів);
- назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими);
- поштову адресу об'єкта споживача.
На виконання зазначеного пункту Оператором ГРМ було надано Позивачу вказаний реєстр за Формою № 10, що погоджений листом НКРЕКП від 30.09.2020 № 10261/16.3.2/7-20 за зверненням ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 29.09.2020 № ТОВВИХ-20-11085.
Згідно з Формою № 10 відповідач був зареєстрований в Реєстрі Споживачів постачальника «останньої надії».
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015р. (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі -Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 1 жовтня 2021 р. ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн. за 1 куб.метр.
З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача.
Відповідно до пункту 4.4. Договору, Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Пунктом 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення Відповідачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ в об'ємі 1,369 тис. куб.м. на загальну суму 36 491,62 грн. (з урахуванням вартості транспортування).
На виконання п.4.4. вказаного вище договору позивачем 18.01.2022р. направлялись на адресу 58 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСУ з НС у Дніпропетровській області - правонаступником якого є відповідач, рахунки на оплату поставленого природного газу, що підтверджується списками рекомендованих листів. (а.с. 43-53)
Станом на сьогоднішній день заборгованість складає 21 404,88грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Щодо стягнення пені в розмірі 3 160,88грн. за період з 01.02.2022р. по 31.07.2022р., 3 % річних в розмірі 906,05грн. за період з 01.02.2022р. по 30.06.2023р. та інфляційних втрат в розмірі 6 571,95грн. за період з лютого 2022р. по червень 2023р.
Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення Відповідачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3%, пені та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.
Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а саме по стягненню пені в розмірі 3 160,88грн. за період з 01.02.2022р. по 31.07.2022р., 3 % річних в розмірі 906,05грн. за період з 01.02.2022р. по 30.06.2023р. та інфляційних втрат в розмірі 6 571,95грн. за період з лютого 2022р. по червень 2023р.
Щодо правонаступництва відповідача та належного відповідача по даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідач є бюджетною установою.
Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26.04.2021 № 238 було припинено П'ятдесят восьму Державну пожежно-рятувальну частину Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, реорганізувавши її шляхом приєднання до Восьмого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (п.5 Наказу №238).
Встановити, що вищезазначені державні пожежно-рятувальні загони Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є правонаступниками майна, усіх прав та обов'язків відповідних державних пожежно-рятувальних частин головного управління Державної служби України з надзвичайних частин Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, що припиняються (п.8 Наказу №238).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст.ст.4, 173-175 і ч.1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 58 державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - Споживач) постачання природного газу якому не здійснювалося жодним постачальником (38354867), в розділі «Дані про юридичних осіб -правонаступників» зазначено - 8 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Отже, 8 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків 58 державної пожежно-рятувальна частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 21 404,88грн., пені в розмірі 3 160,88грн., 3 % річних в розмірі 906,05грн., інфляційних втрат в розмірі 6 571,95грн.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2 684,00грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, 49041, м.Дніпро, вул.Панікахи, 23, код ЄДРПОУ 38299914 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 40121452 заборгованість в розмірі 21 404,88грн., пеню в розмірі 3 160,88грн., 3 % річних в розмірі 906,05грн., інфляційні втрати в розмірі 6 571,95грн. та судовий збір в розмірі 2 684,00грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.01.2024
Суддя С.П. Панна