Справа № 639/115/24
Провадження № 3/639/252/24
29 січня 2024 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Курило В. О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не непрацевлаштованого, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП,
20 грудня 2023 року о 10 годині 53 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Власенка, 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ИЖ 412», номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння. Огляд водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», за результатами проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди, опіати), що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 3706 від 27.12.2023. Водій ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за статтею 130 КУпАП.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , у призначене судове засідання 29.01.2024 о 11:00 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки поштою за адресою його фактичного проживання, однак судова повістка не вручена адресату, у зв'язку з його відсутністю за місцем проживання.
Крім цього, ОСОБА_1 викликався у судове засідання шляхом направлення SMS-повідомлення за номером мобільного телефону, який зазначено в матеріалах справи, повідомлення доставлено абоненту 11.01.2024, що підтверджується довідкою від 11.01.2024.
Поважні причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, клопотань чи заяв на адресу суду від нього не надходило.
При цьому ОСОБА_1 не надав на адресу суду письмові пояснення по суті адміністративного правопорушення чи заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Крім того, відповідно позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03), сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Частиною 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з статтею 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 604700 від 29.12.2023, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3706 від 27.12.2023, яким підтверджується, що під час проведення огляду 20.12.2023 о 12 год 00 хв встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди, опіати);
- постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.03.2023 (справа № 639/249/23, провадження № 3/639/271/23), згідно якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.09.2023 (справа № 639/4496/23, провадження № 3/639/1694/23), згідно якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП;
- рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Куценка А. С. від 29.12.2023;
- відеозаписом, на якому 20.12.2023 о 10:53:11 зафіксовано момент руху та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу «ИЖ 412», номерний знак НОМЕР_1 ;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції від 20.12.2023, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився та пройшов медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня».
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що огляд водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння було проведено лікарем-наркологом у закладі охорони здоров'я з дотриманням вимог статті 266 КУпАП та положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за статтею 130 КУпАП.
Вимогами ст. 68 Конституції України визначено, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
За результатами проведеного огляду встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» № 3706 від 27.12.2023, це є порушенням вимог пункту 2.9 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані наркотичного сп'яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за статтею 130 КУпАП.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
В частині накладення на порушника адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд виходить з таких обставин.
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Тарасенка В. підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних ІПНП не отримував посвідчення водія.
Санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Суд враховує, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, яка викладена у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Київського апеляційного суду від 30.10.2023 у справі № 379/789/23 (провадження № 33/824/4544/23); у постанові Київського апеляційного суду від 14.11.2023 у справі № 754/8022/23 (провадження № 33/824/4374/23); у постанові Хмельницького апеляційного суду від 08.12.2023 у справі № 671/2464/23 (провадження № 33/4820/697/23); у постанові Полтавського апеляційного суду від 12.12.2023 у справі № 536/1174/23 (провадження № 33/814/1736/23); у постанові Волинського апеляційного суду від 18.12.2023 у справі № 161/16203/23 (провадження № 33/802/768/23); у постанові Чернігівського апеляційного суду від 19.12.2023 у справі № 735/658/23 (провадження № 33/4823/963/23); у постанові Вінницького апеляційного суду від 26.12.2023 у справі № 127/34794/23 (провадження № 33/801/1185/23; у постанові Вінницького апеляційного суду від 10.01.2024 у справі № 131/1030/23 (провадження № 33/801/33/24).
Таким чином, суд накладає на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, яке передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Тарасенка В. підтверджується, що транспортний засіб «ИЖ 412», номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП конфіскація може бути застосована лише до транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Таким чином, адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «ИЖ 412», номерний знак НОМЕР_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд накладає на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню порушником нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року - 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 коп.) (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В. О. Курило