Справа № 346/7477/13-к
Провадження № 1-кп/351/8/24
26 січня 2024 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів
під головуванням судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 19.08.2013 р. за №12013090020000833 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дебеславці Коломийського району Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, депутатом не обирався, не одруженого, судимого за ст.185 ч.3 КК України Коломийським міськрайонним судом 06.03.2007р., судимість погашена, у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкі злочини, передбачені п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України - за наступних обставин:
Влітку 2013 року ОСОБА_6 довідався про те, що в с. Дебеславці Коломийського району проживає перестаріла, одинока жінка ОСОБА_8 , 1937 року народження, яка займається позикою грошей громадянам із сплатою останніми відсотків, і у неї можуть зберігатись значні суми грошей. У зв'язку із чим у нього виник злочинний намір заволодіти майном потерпілої ОСОБА_8 , а саме вчинити на неї розбійний напад та її умисне вбивство з корисливих мотивів.
Приводячи у виконання свій злочинний намір, ОСОБА_6 , заздалегідь озброївшись господарським ножем для нанесення тілесних ушкоджень, в ніч з 18.08.2013 р. на 19.08.2013 р. прибув у с. Дебеславці Коломийського району та направився до господарства потерпілої ОСОБА_8 , що по АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій злочинний намір на вчинення розбійного нападу та умисного вбивства потерпілої ОСОБА_8 з корисливих мотивів заволодіння майном потерпілої - грошима, обвинувачений ОСОБА_6 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх неправомірних дій, бажаючи позбавити життя ОСОБА_8 і заволодіти чужим майном, проник через відкрите вікно в приміщення кімнати, де знаходилась потерпіла ОСОБА_8 , відкрито напав на неї та, тримаючи ніж в руці, став їй погрожувати позбавленням життя, вимагаючи негайно передати йому грошові кошти.
Коли ОСОБА_8 відмовила йому, ОСОБА_6 , бажаючи довести до кінця свій злочинний намір на заволодіння майном потерпілої, умисно наніс їй ножем численні цілеспрямовані удари в життєво важливі ділянки тіла - грудну клітку та шию, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням правої легені, різаних ран в ділянках правого плечового суглобу, правої китиці, правого променево-зап'ясного суглобу, правої вушної раковини, правої ключиці, потиличної ділянки голови, шиї, синців в ділянках правої щоки, правого та лівого стегон, які є небезпечними для життя в момент спричинення, від яких ОСОБА_8 померла на місці, тобто умисно вбив її. Всього ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_8 не менше 26-ти ножових ударів, при цьому передбачав настання смерті ОСОБА_8 і свідомо бажав цього.
Позбавляючи життя ОСОБА_8 , ОСОБА_6 бажав одержати майно потерпілої. З цією метою, одразу ж після вбивства ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливі мотиви, заволодів грошима ОСОБА_8 на загальну суму 10000 грн., заволодів мобільним телефоном марки «Nokia 1280», вартістю 229,95 грн. із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 9,99 грн., а всього на загальну суму 239,94 грн. та покинув місце вчинення злочину.
Скриваючись з місця події, ОСОБА_6 , розуміючи, що через викрадений в ОСОБА_8 мобільний телефон із сім картою його можуть викрити та притягнути до відповідальності, викинув зазначений телефон з сім картою в АДРЕСА_7, неподалік місця проживання ОСОБА_8 .
В подальшому викраденими грошовими коштами в сумі 10000 грн. ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та під час дачі показів заперечив свою причетність до вчинення злочинів.
Зокрема обвинувачений пояснив, що до серпня 2013 року він був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Для того щоб йому було зручніше добиратись до роботи переїхав в АДРЕСА_2 , дана квартира належала на праві приватної власністю ОСОБА_9 , зазначає, що час від часу ОСОБА_9 ночував у вищевказаній квартирі.
У вказаному помешканні він проживав за усною домовленістю з ОСОБА_9 , сплачував лише за комунальні послуги. В квартирі були як його речі, так і майно власника квартири.
ОСОБА_6 повідомив, що займався підприємницькою діяльністю, торгував різними речами на базарі та таксував. Він та ОСОБА_9 на той час займалися перевезенням пасажирів у службі таксі та по черзі таксували. Для перевезень пасажирів ними використовувався один автомобіль.
ОСОБА_6 зазначає, що ніч з 18.08.2013 на 19.08.2013 він провів за місцем свого тимчасового проживання по АДРЕСА_2 , де перебував сам. 18.08.2013 ввечері розмовляв по телефону зі своєю знайомою ОСОБА_10 та у подальшому до ранку наступного дня ні з ким не спілкувався. До села Дебеславці Коломийського району в зазначений період часу або раніше не їздив.
Вказує, що 19.08.2013 року перебував у парку на дискотеці в м. Коломия, так як це був день міста. З дискотеки він повернувся десь в 4-5 годині ранку. Від чого і коли проснувся не пам'ятає, але проснувшись побачив біля себе 3-4 незнайомих йому людей, як вони там опинились не знає. Зазначає, що двері у квартирі були відчинені, він їх ніколи не зачиняв коли був вдома. Одразу не зрозумів, що відбувається, захотів взяти свій телефон та подзвонити, але в цей момент у нього з рук вибили телефон.
Пізніше невідомі особи наказали йому одягатися та поїхати з ними, куди йому не сказали. ОСОБА_6 посалили в автомобіль, точної марки не пам'ятає, але йому здалось, що то був автомобіль марки «Опель», у якому його повезли в напрямку міста Чернівці.
З приводу проведення огляду місця події за місцем його проживання 20.08.2013 обвинувачений вказав, що вважає його незаконним оскільки він не давав на це дозволу.
20.08.2013 року десь біля 10 години ранку його доставили в поліцію та провели в кабінет і з того часу він фактично був затриманий.
У кабінеті його почали розпитувати з приводу причетності до вбивства ОСОБА_8 , ОСОБА_6 своєї вини не визнавав та зазначив, що її не знав і ніколи до неї не звертався. Пізніше у нього почали відбирати відитки пальців рук, зрізати нігті та проводили процесуальні слідчі дії, при цьому йому не запропонували скористатись послугами адвоката. Згодом принесли багато мобільних телефонів і сказали вказати на його.
ОСОБА_6 зазначає, що у кабінеті він пробув цілу добу, під час якої до нього постійно заходили різні люди. Тільки під ранок 21.08.2013 року десь біля 10 години його вивели та відвезли в поліклініку для проходження флюрографії та здачі різних аналізів.
22.08.2013 року ОСОБА_6 відвезли у м. Івано-Франківськ для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений також вказав, що він дійсно палив сигарети на той час, однак вилучена пошкоджена ліхтарик-запальничка за місцем його проживання йому не належить.
Щодо співпадіння сліду взуття вилученого на місці події зі взуттям, яке було вилучено у нього під час затримання, зазначив, що це не його взуття.
Стосовно виявлення відбитку пальця на батареї викраденого у ОСОБА_8 мобільного телефону марки «NOKIA»зазначив, що працівники поліції у нього вилучили телефони з аналогічними батареями, а тому могли поміняти місцями такі батареї. Вказує, що користувався 3-4 мобільними телефонами. Також зазначив, що мав багато телефонів, оскільки здійснював їх ремонт, заробляючи таким чином гроші.
Щодо виявлення за його місцем проживання та вилучення ножів у паперових чохлах з написами «Shangxing STAINLESS STELL» червоно-оранжевого та жовтого кольорів із зображення зірочки червоного кольору та півмісяця жовтого кольору, обвинувачений зазначив, що раніше займався продажем указаних ножів, а той факт, що на місці події виявлено аналогічний паперовий чохол для ножа, нічого не означає, оскільки таких ножів багато продавалось в Коломийському районі.
Обвинувачений просив визнати неналежним речовий доказ - мобільний телефон, який був вилучений із місця події в с. Дебеславці, оскільки відсутні докази належності такого телефону ОСОБА_8 , а також відсутній протокол впізнання такого телефону. А тому, настоює на тому, що висновок експерта-криміналіста про проведення дактилоскопічної експертизи є неналежними та не допустимими.
Своє затримання пов'язує з тим, що раніше був судимим і працівники поліції йому помстились за написані ним скарги.
Просив його виправдати, а кримінальне провадження відносно нього закрити, так як не встановлені достатні докази для доведення його винуватості.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що підтримує покази обвинуваченого та вважає, що обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, не відповідає фактичним обставинам справи та базується на неналежних та недопустимих доказах. При цьому захисник просив визнати недопустимим доказом протокол огляду місця події (обшуку) від 20.08.2013 року за місцем проживання обвинуваченого: квартира АДРЕСА_4 , оскільки фактично був проведений обшук в житлі ОСОБА_6 з істотним порушенням вимог ст.ст.237-238 КПК України, без дозволу суду на проведення такої процесуальної дії. Також просив визнати недопустимими всі похідні докази, які були здобуті стороною обвинувачення внаслідок проведення незаконного обшуку, вилучені речові докази, а саме: вінчестер 1 шт., ножі - 14 шт., гаманець і гроші - 30 грн., 890 грн., мобільні телефони - 4 шт., сім-картки - 11 шт.. системний блок - 1 шт., взуття - 2 пари, перстень - 1 шт., футболка - 1 шт., спортивні штани, а також висновок експерта слідів взуття, вилучених при огляді 19.08.2013 року в АДРЕСА_3 та підошви напівчеревика, вилученого у ОСОБА_6 а також висновок експерта щодо частин ліхтарика запальнички від 16.10.2013 року №652 (т.2 а.с. 107).
Крім цього захисник вказує, що протокол огляду місця події по АДРЕСА_2 , складений 20.08.2013 року старшим слідчим Коломийського МВ УМВС ОСОБА_11 , відповідно до постанови про створення слідчої групи від 19.08.2013 року, такого слідчого не було включено в слідчу групу.
Адвокат ОСОБА_7 , також просив визнати недопустимим протокол відібрання біологічних зразків (відбитків пальців) від 21.08.2013 року, оскільки таке відбувалося без участі захисника ОСОБА_6 , що є істотним порушення права на захист. Також захисник ОСОБА_6 просив визнати неналежним речовий доказ - мобільний телефон, який був вилучений із місця події в с. Дебеславці, оскільки відсутні докази належності такого телефону ОСОБА_8 , а також відсутній протокол впізнання такого телефону. А тому, адвокат ОСОБА_7 настоює на тому, що висновок експерта-криміналіста про проведення дактилоскопічної експертизи №194 від 21.08.2013 року (т.2 а.с. 115) є неналежними та не допустимими. Також звертає увагу на те, що є різниця у розмірах мобільного телефону та наявність ворсистої тканини на різних зображеннях такого телефону у висновку №194 від 21.08.2013 року.
Просив виправдати обвинуваченого, а кримінальне провадження , що зареєстроване в ЄРДР 19 серпня 2013 року за № 12013090020000833 закрити, так як не встановлені достатні докази для доведення його винуватості.
Однак, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих злочинів, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні даних злочинів підтверджується, а заперечення останнього та його захисника спростовуються, наступним.
Так в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 пояснив, що 19 серпня 2013 року біля 11:00 год. до нього подзвонили сусіди мами, сказали, що худоба голодна, а в мами закриті двері. Коли він приїхав в будинок мами, двері дійсно були зачинені, вікно від дороги було привідчинене, але не зламане. Він виламав двері будинку та побачив, що його мама лежала в коридорі нежива. В кімнатах все було перевернуто, навіть на горищі був безлад. Він одразу зателефонував в поліцію.
Потерпілий вказує, що окрім зниклого мобільного телефону мами також і пропали гроші в сумі близько 10000 грн. ОСОБА_12 зазначив, що йому не було відомо, скільки заощаджень мала його мама, але він знав, що вона їх позичала людям, через що у них виникали неодноразові суперечки. Мобільний телефон марки «NOKIA», який вкрали у вбитої, свідок ОСОБА_12 подарував своїй матері ще раніше, зазначив, що зберіг квитанції, гарантійний талон з IMEI кодом, коробку, інструкцію та стартовий пакет до сім картки, які добровільно видав вслічим.
В день перед подією свідок ОСОБА_12 спілкувався зі своєю матір'ю та проблем не було. Потерпілий також зазначив, що запальничку, яку знайдено в будинку йому та матері не належали, адже ні мати ні він не палили. Саме тому, вважає, що обвинувачений (зловмисник) був на горищі будинку. ОСОБА_12 вважає, що мета злочину гроші, а міра покарання для обвинуваченого має бути максимально суворою.
Потерпілий ОСОБА_12 через канцелярію суду подав заяву Вх.№1681 від 02.03.2023 року, в якій зазначив, що просить суд обвинуваченого суворо покаратизгідно закону, судові дебати проводити без його участі.
Допитаний як свідок ОСОБА_13 показав, що ОСОБА_6 особисто не знає, з ним жодних відносин не підтримував. Проте знає брата останнього, який проживає в АДРЕСА_5 . З приводу обставин вбивства ОСОБА_8 розповів, що безпосереднім очевидцем події не був. Про вбивство ОСОБА_8 дізнався від односельчан на свято Спаса . Потерпіла була його сусідкою через один будинок, проживала сама та вела домашнє господарство.
Допитана як свідок ОСОБА_15 показала, що проживала в с. Дебеславці по сусідству з потерпілою ОСОБА_8 на свято Спаса вона йшла із церкви та зустріла жінку та чоловіка. При цьому вони зауважили, що ОСОБА_8 не виходила з дому, корова останньої ревіла та була недоєна. Далі вони підійшли до дверей будинку, які були закриті. Вікно із сторони подвір'я та вікно із сторони дороги були закриті, але потягнувши за вікно від дороги воно відчинилось, чоловік подивився у вікно і побачив, що у хаті все розкидано і було видно ноги людини. Вони зателефонували до її сина ОСОБА_12 та повідомили, що з його мамою щось не добре. Через деякий ОСОБА_12 приїхав, вибив вхідні двері будинку та виявив мертвою ОСОБА_8 .
Допитана як свідок ОСОБА_16 показала, що проживає в с. Дебеславці по сусідству з потерпілою ОСОБА_8 через два будинки. Зазначила, що добре пам'ятає той день. Зранку ОСОБА_8 не пригнала свої корови в череду. Згодом вирішила десь біля 11 години піти і подивись, чому так довго немає ОСОБА_8 . Зазначає, що по дорозі побачила ОСОБА_17 і почала його розпитувати, чи він не знає чому ОСОБА_8 не пригнала свої корови в чергу, він відповів, що нічого не знає.
Свідок ОСОБА_16 зазначила, що коли вона з ОСОБА_18 зайшли на подвір'я та побачили, що корова в стайні, кухня відкрита, а вхідні двері будинку закриті. Підійшовши ближче до дверей будинку не змогли їх відкрити. Вони разом із ОСОБА_19 почали ходити по подвір'ю та заглядати у вікна. Потім побачили, що вікно від дороги привідкрите. Через це вікно вони побачили, що в будинку всі речі з шафи розкидані на підлозі. ОСОБА_19 сказав їй, що побачив сусідку ОСОБА_8 , а саме її ноги, вона в коридорі, а також зазначив, що біля неї є кров. Після чого останні подзвонили до сина ОСОБА_8 , коли він приїхав, то почав виламувати двері, відкривши їх, сказав нікому не заходити в будинок.
Допитана як свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що в той день вона йшла з церкви і по дорозі від людей їй стало відомо, що вбили ОСОБА_8 . ОСОБА_20 пояснила, що ОСОБА_8 є її сусідкою, яка проживає разом із нею по вулиці. Свідок пішла додому, віднесла кошик і пішла до подвір'я ОСОБА_8 в цей час син вбитої відкрив двері будинку, ми всі хто був на подвір'ї побачили на підлозі в калюжі крові вбиту ОСОБА_8 ..
Також свідок ОСОБА_20 зазначила, що їй було відомо про те, що раніше вже в будинок ОСОБА_8 через розбите вікно зайшли злодії, ОСОБА_21 втекла від них і почала кричати. Саме тоді злодії вкрали у неї мобільний телефон. Вона прибігла до ОСОБА_20 та попросила її подзвонити на її номер, остання погодилась. Коли ОСОБА_20 набрала номер телефону ОСОБА_21 їй хтось відповів і почав виражатись нецензурними словами в її адресу. ОСОБА_20 вказала, що після того як в ОСОБА_22 викрали мобільний телефон, у неї був інший.
Допитаний як свідок ОСОБА_23 показав, що проживає в с. Дебеславці по сусідству з потерпілою ОСОБА_8 . Раніше до події вбивства ввечері одного дня до них прибігала ОСОБА_24 та казала, що у її будинку хтось є. Коли він та інші прийшли до її будинку, то побачили, що вікно було відкритим та до будинку ОСОБА_8 дійсно хтось проникав. Щодо обставин виявлення ОСОБА_8 мертвою, то свідок повідомив, що це було на свято Спаса зранку близько 11-12 год. Він та інші сусіди виявили, що остання не вигнала в чергу худобу та не виходила з дому. Коли він підійшов до будинку потерпілої то через вікно побачив, що всередині порушена обстановка, все перекидано. В коридорі будинку двері були привідкриті і у тому місці він помітив ноги людини. Сам будинок був закритий, а одне із вікон привідкритим. Він зрозумів, що щось сталось із сусідкою та повідомив про це сина потерпілої. Через деякий час ОСОБА_25 приїхав на місце події, де вибив вхідні двері та виявив мертвою свою маму, яка лежала на підлозі будинку. ОСОБА_8 мала грошові кошти та позичала їх жителям села. Зокрема він особисто позичав в неї 1500 грн, які через деякий час повернув. Перед подією вбивства ОСОБА_8 здала бика, а тому грошові кошти у неї однозначно були. Також, приблизно за рік до події вбивства у ОСОБА_8 невідомий викрав з помешкання останньої її мобільний телефон.
Допитаний як свідок ОСОБА_9 підтвердив, що він був власником житла за адресою: АДРЕСА_2 , де за усною з ним домовленістю проживав ОСОБА_6 . За проживання в указаному житлі ОСОБА_6 кошти сплачував.
Інколи ОСОБА_9 залишався і ночував у даній квартирі. ОСОБА_6 в 2013 році таксував і займався ремонтом мобільних телефонів. З приводу обставин події свідок ОСОБА_9 також розповів, що в ніч з 18 на 19 серпня 2013 року він працював на таксі. При цьому таксувати поїхав ввечері 18 серпня 2013 року з адреси по АДРЕСА_6 . ОСОБА_6 у цей час був вдома. Після роботи на таксі він повернувся до дому уже зранку наступного дня 19.08.2013 та знову застав там ОСОБА_6 , який сидів за комп'ютером. Свідок зазначив, що надавав згоду на проведення огляду житла як власник житла. При огляді працівники міліції вилучили взуття, два ноутбуки та системний блок. Що ще вилучали не пригадує.
Також свідок підтвердив покази, які раніше надавав в суді, зокрема про те, що перед подією ОСОБА_6 казав йому, що хоче позичити грошові кошти в жінки похилого віку для ремонту свого автомобіля. При цьому свідок сказав, що якщо такі покази раніше надавав, то він підтверджує цю інформацію, однак детально пригадати це вже не може через сплив значного проміжку часу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 працює Івано-Франківському НДЕКЦ з 2000 року. Він повідомив, що досліджував два об'єкти. Перший - частини запальнички, а інший - слід взуття. Повідомив, що два пакети з об'єктами досліджень поступили в упакованому вигляді порушень цілісності упаковок не було. Висновок експерта №652 2013 року підтримав повністю. Висновок експерта №548 підтримав повністю. В ході проведення експертизи була виготовлена велика таблиця, де було відібрано кілька відбитків слідів, для того щоб довести, що саме це взуття було на місці злочин.
Свідок ОСОБА_26 повідомив, що об'єкт дослідження тобто плівка із слідом , яку він досліджував, мав розмір 90 на 260 мм. А на фототаблиці формату А4 розмір взуття був інший - 120 на 90. Свідок пояснив, що розбіжності в розмірах є тому , що на плівці відображається неповністю вся підошва взуття, а її фрагменти, частини, тому він може бути і меншим.
Щодо дослідження частин запальники свідок в судовому засідання повідомив, що частини запальнички, вилученої з квартири в АДРЕСА_2 , де проживав обвинувачений ОСОБА_6 , та частини запальнички, які були знайдені на горищі будинку потерпілої ОСОБА_8 , співпали як частина цілого.
Свідок ОСОБА_27 зазначив, що працює головним інспектор НДЕКЦ. 19.08.2013 року він перебував у слідчо-оперативній групі та виїхав по факту вбивства у с.Дебеславці, був залучений до проведення огляду місці події як спеціаліст. Розписувався в протоколі огляду місця події. Вилучалися сліди взуття на місці події, вилучалися сліди пальців рук, частини запальнички,змиви речовини бурого кольору. Всі речові докази було упаковано, що було зазначено в протоколі огляду місця події, слідчими, підписами понятих. Ще відбувалася відео зйомка та проводилася відео фіксація. У нього зауважень до протоколу не було. Вказав, що вилучався слід взуття шляхом перекопіювання на плівку. Розмір сліду не пам'ятає. Слідчий описав слід на місці події і його розмір. Слідчий вилучав плівку і з цим розміром. Коли ми приїхали на місце події , двері вже були відчинені, там був уже син потерпілої і вже потім викликали міліцю (на той час). При копіюванні сліду при вилученні може відкопіюватися не весь слід, а лише його частина. Тому слід на поверхні і перекопійований слід - по розмірах різний.Також показав, що було виявлено в с. Залуччя мобільний телефон. Телефон був знайдений на узбіччі дороги. Це все було зафіксовано на фотоапарат. Телефон був зовнішньо оглянутий, проводилися його заміри, що фіксувалося в протоколі огляду місця події. В подальшому телефон був вилучений . Телефон він фотографував особисто. Упакували, поняті підписали протокол і в подальшому телефон був у слідчого. Упаковував телефон він особисто, порушення цілісності упаковки не було. На той момент телефон був включений.
Знайдений телефон він не розбирав, зовні описав розміри. Підтвердив правильність цього протоколу огляду, зауважень не було. В подальшому він виконував експертизу по цьому телефону. Корпус телефону був сірого кольору, а на клавіатурі була вставка чорного кольору. Телефон пролежав у траві трохи, на ньому були залишки роси , а тому в наслідок дії природних чинників сліди пальців рук могли знищитися, а в середині- ні. Зазначив, що слід на батареї може зберігатися до місяці часу, якщо немає зовнішніх чинників, які могли б їх знищити, а от на зовнішньому корпусі- сліди можуть знищитися. Слід, який виявили на батареї, було зроблено дактилоскопічним для проведення експертизи. Скопійований слід після експертизи було повернуто слідчому.
Допитаний як свідок ОСОБА_28 зазначив, з 2010 р. працює заступником начальника відділу розслідування особливо важких злочинів СУГУНПВ в Івано-Франківській області, ствердив, що протокол огляду з місця події складався із двох частин. Першу частину огляду проводив він , а другу інший слідчий - це був один протокол. На місці події вилучений один слід взуття. Дане взуття було упаковано у спецпакет без порушень та направлено на експертизу. Припускає, що могло бути помилково зазначено інший розмір взуття. Цілісність упаковки не порушував. Щодо розбіжностей в датах, зазначив, що це є механічна помилка. При огляді житла обвинуваченого ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 присутнім не був, стверджує, що до обвинуваченого психічне чи фізичне насильство не застосовувалось.
Свідок зазначив, що наскільки він пам'ятає, під час досудового розслідування надійшла оперативна інформація про те, що у вчиненні цього злочину підозрюється саме ОСОБА_6 , тому що не задовго до цієї події десь за пару днів ОСОБА_6 звертався до ОСОБА_8 з наміром позичити у неї певну суму грошей, на що остання йому відмовила. Також було відомо, що особа, яка підозрюється у скоєні даного злочину, пересувалась на червоному авто, саме на такому автомобілі і підпрацьовував ОСОБА_6 , тому було прийнято рішення на проведення огляду тимчасового перебування ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 .
ОСОБА_6 був затриманий в м. Коломия. Свідок ОСОБА_29 підтвердив обставини щодо затримання ОСОБА_6 21.08.2013. Підозру останньому було вручено із запізненням у зв'язку із ускладненням дорожньої обстановки при переміщенні до місця утримання підозрюваного - Надвірнянського ізолятора тимчасового тримання
Щодо знайденого мобільного телефону, який належав потерпілій ОСОБА_21 свідок ОСОБА_29 зазначив, що даний мобільний телефон було знайдено на ймовірних шляхах відходу злочинця, а саме при по дворовому обході поблизу місця події, про що було складено відповідний протокол огляду.
Допитаний як свідок ОСОБА_30 , пояснив, що був залучений у слідчо-оперативну групу та проводив огляд місця події в с. Дебеславці Коломийського району Івано-Франківської області, під час якого в с. Залуччя зі сторони с. Дебеславці було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «NOKIA». Зазначив, що начальник відділу поліції дав вказівку про те, що треба їхати на огляд місця події. Огляд проводився з експертом ОСОБА_27 , та двома понятими. Експерт ОСОБА_27 упакував належним чином даний телефон у спецпакет. Чи телефон марки «NOKIA» на момент його знайдення був включений чи вимкнений він не пам'ятає.
Допитаний як свідок ОСОБА_30 , показав, що станом на 2013 рік обіймав посаду старшого слідчого Коломийського РВ УМВС України в Івано-Франківській області та входив до складу слідчої групи по розслідуванню вбивства ОСОБА_8 , вчиненого в с. Дебеславці.
При цьому підтвердив фактичні обставини стосовно проведення огляду місця події від 20.08.2013 в с. Залуччя Коломийського району, в ході якого при дорозі в кущах вилучено мобільний телефон. В подальшому було виявлено, що вилучений мобільний телефон з місця події належав потерпілій ОСОБА_8 .
До слідчо-оперативної групи, яка проводила слідчі дії входив він, експерт-криміналіст ОСОБА_31 та двоє понятих.
Про необхідність вибуття слідчо-оперативної групи до указаного місця йому повідомив начальник райвідділу міліції (на той час).Речовий доказ було вилучено з місця події та належним чином упаковано та опечатано. У подальшому пакет з мобільним телефоном у запакованому вигляді він передав старшому групи слідчих для призначення відповідних експертиз.
Крім вищезгаданих доказів вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних по справі письмових та речових доказів, а саме:
- даними протоколу огляду місця події від 19.08.2013 року, в якому детально описано домогосподарство за адресою в АДРЕСА_3 . Під час якого було оглянуто та ретельно досліджено подвір'я, будинок, вхід до нього та огорожа, а також детально описано їх габарити та розміри ( т.1, а.с.17);
- даними протоколу огляду місця події (продовження) від 19.08.2013 року та фототаблицями та відеосаписом до нього, згідно яких огляд проводився за місцем виявлення трупа потерпілої ОСОБА_32 в АДРЕСА_3 . Під час огляду в одній з кімнат будинку виявлено частково відчинену віконну раму, на підвіконнику пляму бурого кольору розміром 50х10 мм. Під час огляду трупа потерпілої ОСОБА_32 на ньому виявлено футболку синього кольору, інший одяг відсутній. На задній поверхні футболки наявні 7 пошкоджень тканини з рівними краями, тканина в ділянці деяких пошкоджень просочена речовиною бурого кольору, схожою на кров. Трупне заклякання добре виражене у всіх досліджуваних групах м'язів. На відкритих ділянках тіла, лівій бічній та задній поверхнях шиї виявлено 10 ран розмірами 1х0,1см. На шкірі верхніх та нижніх кінцівок наявні нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров. На плитці попереду та позаду трупа наявна речовина бурого кольору. Під час цього огляду з місця події вилучено, крім іншого, частини запальнички та картонний футляр від ножа (т.1, а.с.22-49), також в ході судового розгляду був оглянутий відеозапис даної процесуальної дії;
- даними додаткового протоколу огляду трупа від 19.08.2013 року, та даними додаткового протоколу огляду місця події (трупа) потерпілої ОСОБА_32 від 20.08.2013 року та фототаблицями до нього, згідно яких на вказаному трупі виявлено наступні ушкодження: на боковій поверхні правого плеча наявна рана розміром 3,5х0,4 см; на тильній поверхні правої китиці - рана 2х0,3 см; в ділянці зап'ястя - 2 рани розміром 3,5х0,4 см та 0,5х0,3 см; в ділянці правої ключиці - рана 2,1х0,3 см; в потиличній ділянці зліва - рани розмірами 6,5х1,5 см, 0,9х0,3 см, 2,2х0,3 см, 1,9х0,3 см, 0,8х0,2 см; в ділянці правої лопатки - 4 рани розмірами 2,1х0,3 см, 2,4х0,3 см, 1,9х0,3 см, 2,1х0,4 см; в ділянці правої ключиці на задній поверхні - рана 1,4х0,3 см; в ділянці лівої лопатки - 2 рани розміром 1,5х0,3 см та 1,4х0,4 см. Всі рани на задній поверхні грудної клітки проникають в грудну клітку, краї ран рівні, один край гострий, інший - П-подібний. На боковій поверхні правого стегна виявлено синець подовгуватої форми розміром 3,6х2,2 см, а на задній поверхні лівого стегна в середній третині синець розміром 5,9х4,3 см. На правій щоці наявна рана розміром 1,3х0,4 см, на правій вушній раковині - рана 2,2х0,3 см, в правій завушній ділянці - рана 1,9х0,3 см, на боковій поверхні шиї справа 2 рани, розміром 1,7х0,3 та 1,8х0,2 см. Всі рани аналогічного характеру. На боковій поверхні шиї зліва 2 рани розміром 1х0,1 та 0,9х0,1 см. На правій щоці синець 4х2,1 см.; на спині в області правої легені 2 рани, розмірами 2,4х0,5 см та 3,5х0,5 см (т.1, а.с.55-61);
- оглянутими в судовому засіданні речовими доказами: футболкою синього кольору із засохлою кров'ю, на якій є численні пошкодження тканини, та паперовий футляр від ножа; дві частини від запальнички, мобільний телефон марки «NOKIA»сірого кольору та зворотною частиною чорного кольору; сім карту оператора мобільного зв'язку «Київстар», картонну коробку синього кольору з під мобільного телефону марки «NOKIA», пластикову карту оператора «Київстар» з під сім карти НОМЕР_1 , фіскальний чек на мобільний телефон марки «NOKIA» та стартовий пакет, пару чоловічих туфель чорного кольору з надписом «НАОВАНАОВА»;
- даними висновку експерта № 148 від 20.08.2013-18.09.2013 року, згідно якого смерть потерпілої ОСОБА_32 настала від масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, яка розвилась внаслідок проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням правої легені. На трупі потерпілої ОСОБА_32 виявлено тілесні ушкодження: проникаючі колото-різані рани грудної клітки з ушкодженням правої легені, різані рани в ділянках правого плечового суглобу, правої китиці, правого променево-запясного суглобу, правої вушної раковини, правої ключиці, потиличної ділянки голови, шиї, синці в ділянках правої щоки, правого та лівого стегон, що є небезпечними для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням правої легені мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Різані рани в ділянках правого плечового суглобу, правої китиці, правого променево-запясного суглобу, правої вушної раковини, правої ключиці, потиличної ділянки голови, шиї відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Синці в ділянках правої щоки, правого та лівого стегон відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження спричинені плоским колючо-ріжучим предметом, який має обушок та лезо, можливо, ножем, а також дією тупих твердих предметів. Враховуючи кількість тілесних ушкоджень, потерпілій ОСОБА_32 нанесено не менше 26-ти ударів, а тих, що спричинили смерть не менше 2-х ударів (т.2, а.с.8-11);
- даними з протоколу огляду місця події від 20.08.2013 року та фототаблицями до нього, складеним слідчим ОСОБА_33 в присутності понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35 за участі експерта ОСОБА_27 . Відповідно до протоколу проводився огляд ділянки дороги по АДРЕСА_7 зі сторони с. Дебеславці. На відстані 7,2 м від краю проїзної частини дороги знаходиться електроопора №37д Л-подібної форми, на відстані 6,1 м від вищевказаної електроопори в напрямку центру с. Залуччя та 1,3 м. від правого краю проїзної частини дороги виявлено та вилучено мобільний телефон потерпілої марки «NOKIA» в режимі очікування при поверхневому огляді телефона, що наявні десять пропущених телефонних дзвінків і клавіатура розблокована. До протоколу додано фототаблицю на якій зафіксоване місце виявлення телефону та загальний вигляд працюючого телефону, сірого кольору із вставками сірого кольру. З місця події вилучено мобільний телефон, який опечатано та підписано понятими. (т.1 а.с.51-54);
- висновком експерта №194 від 21.08.2013 року, відповідно до якого на дослідження надано білий паперовий конверт з написами: «20.08.2013 року слідчий ОСОБА_36 . Спеціаліст НДЕКЦ ОСОБА_27 мобільний телефон марки «NOKIA» вилучений під час ОМП 20.08.2013 року в АДРЕСА_7 по факту вбивства з місця події вилучено: - Поняті 1./Підпис/ 2. /Підпис/». На момент огляду упаковка непорушена (клапани конверта заклеєно), що забезпечує зберігання об'єкту дослідження і запобігає об'єкту дослідження й запобігає несанкціонованому доступу до нього. Дактилокарти, заповнені на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . При відкритті конверта у ньому було виявлено телефон марки «NOKIA» у робочому стані. За результатами експертного дослідження встановлено, що на поверхні акумуляторної батареї телефону марки «NOKIA», вилученого 20.08.2013 року по АДРЕСА_7, є слід пальця руки максимальними розмірами 19х11мм, придатний для ідентифікації особи. Вказаний слід залишений безіменним пальцем правої руки обвинуваченого ОСОБА_37 (т.2 а.с.115-120);
- даними протоколу огляду місця події (предметів) від 20.08.2013 року відповідно до якого було оглянуто та вилучено у ОСОБА_6 три мобільні телефони, які були оглянуті в судовому засідання, як речові докази.
Твердження сторони захисту про неналежність та недопустимість речового доказу мобільного телефону «NOKIA», який був вилучений 20.08.2013 року в АДРЕСА_7, оскільки відсутні докази його належності потерпілій ОСОБА_8 та протоколу його впізнання колегія суддів оцінює критично, виходячи з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що потерпілий ОСОБА_12 20.06.2012 року придбав телефон марки «NOKIA1280», ІМЕІ№ НОМЕР_2 з карткою мобільного телефона НОМЕР_1 , які передав своїй матері ОСОБА_8 за довго до її смерті в користування. Підтвердженням вказаного є те, що в ході досудового розслідування ОСОБА_12 , як в доказ добровільно надав коробку з під телефону, два посібника користувача, на одному з яких є гарантійний талон для мобільного телефона «NOKIA» ІМЕІ № НОМЕР_2 , який було викрадено у його матері, картку від стартового пакету на номер НОМЕР_1 , інструкцію абонента та фіскальні чеки на телефон та стартовий пакет, а також написав добровільну заяву-згоду на передачу вищевказаного мобільного телефону та всіх підтверджуючих документів щодо його придбання (т.1, а.с. 82-83).
Вказані речові докази разом із мобільним телефоном марки «NOKIA» ІМЕІ № НОМЕР_2 оглянуті у ході судового розгляду. При цьому судом встановлено відповідність речового доказу - мобільного телефона «NOKIA» ІМЕІ № НОМЕР_2 речовому доказу - гарантійному талону до мобільного телефону марки «NOKIA» ІМЕІ № НОМЕР_2 , наданому потерпілим ОСОБА_12 . А також колегією суддів встановлено відповідність представленого в судовому засіданні стороною обвинувачення речового доказу - мобільного телефону марки «NOKIA» ІМЕІ № НОМЕР_2 - телефону марки «NOKIA», який було вилучено в АДРЕСА_7, відповідно до протоколу від 20.08.2013 року з детальними кольоровими фототаблицями, доданих до нього, а також наданого на експертне дослідження згідно висновку експерта №194 від 21.08.2013 року.
У зв'язку із вищенаведеним колегія суддів приходить до висновку про належність та допустимість речового доказу мобільного телефону «NOKIA 1280», ІМЕІ№ НОМЕР_2 з карткою мобільного телефона НОМЕР_1 , який належав потерпілій ОСОБА_8 , та який був вилучений 20.08.2013 року в с. Дебеславці Коломийського району та на батареї якого ідентифіковано відбиток пальця обвинуваченого ОСОБА_6 . Сумніви сторони захисту щодо різниці у розмірах мобільного телефону марки «NOKIA» на зображеннях у висновку експерта №194 від 21.08.2013 року (т.2, а.с. 115-120) та наявності на отворах динаміків мобільного телефону ворсистої тканини колегія суддів оцінює критично, оскільки така різниця є візуальною похибкою через різний ракурс фотографій. Ворсистість, на яку вказує захисник, не є такою, а є залишками примагніченого дактилоскопічного порошку «Долматин» на отворах динаміка телефона «NOKIA».
Також колегія суддів критично оцінює твердження сторони захисту про можливість фальсифікації доказів на етапі досудового слідства шляхом підміни батареї мобільного телефона «NOKIA», викраденого у вбитої ОСОБА_8 , на батарею до мобільного телефона, яка була вилучена в ході обшуку по АДРЕСА_2 , оскільки доказів зловмисних дій працівників слідства суду не представлено. Мотивів особистої помсти по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_6 також не надано.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що відібрання біологічних зразків (відбитків пальців) згідно протоколу від 21.08.2013 року була проведена без участі захисника ОСОБА_6 , що є грубим порушенням права останнього на захист, колегія суддів вважає необгрунтованою, виходячи з наступного.
Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 із змінами і доповненнями, трасологічна та біологічна експертизи є видами криміналістичних експертиз.
До завдань біологічної експертизи, зокрема, належить ідентифікація (приналежність) зразків біологічного походження до одного цілого.
Основними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально фіксованими слідами - відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об'єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо).
Трасологічною експертизою можна також установлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення та особливостей слідоутворювальних об'єктів.
Перед трасологічною експертизою можуть ставитися питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об'єктів.
Розрізняються такі основні підвиди трасологічної експертизи: експертиза слідів рук людини; експертиза слідів ніг людини, її взуття, шкарпеток, панчіх; експертиза слідів рукавичок, одягу людини, слідів пошкоджень на об'єктах, слідів нашарувань на об'єктах; експертиза слідів ніг (лап) тварини; експертиза знарядь, агрегатів, інструментів, холодної зброї і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами, експертиза слідів знаряддя та інструментів; експертиза слідів транспортних засобів; експертиза замикальних та контрольних засобів; експертиза слідів поділу цілого на частини; експертиза рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах; експертиза вузлів та петель.
Таким чином, системний аналіз нормативних актів свідчить, що взірці відбитків пальців рук не є зразком біологічного походження.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.09.2023 року справа № 727/5640/18 та у постанові від 11.01.2022 року справа № 185/2915/18.
Відібрання проводилось на підставі постанови прокурора від 21.08.2013, про що зазначено в протоколі. При цьому, такі зразки надані підозрюваним добровільно. Про те, що зразки надані добровільно також зазначено у відповідному протоколі їх отримання, окрім цього наявний підпис ОСОБА_6 у дактилокарті.
Також, у протоколі зазначено, що жодних заяв і зауважень в учасників цієї процесуальної дії не було.
ОСОБА_6 відмовився підписувати протокол відібрання зразків для експертизи. Проте підозрюваний під час досудового розслідування відмовлявся від підпису майже усіх процесуальних документів, і це аж ніяк не свідчить про те, що такі зразки відпечатків рук ним не надавались.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах від 06.09.2023 року справа № 727/5640/18 та у постанові від 11.01.2022 року справа № 185/2915/18, відібрання у ОСОБА_6 за його згодою зразків відпечатків пальців рук без участі адвоката в даному конкретному випадку не може свідчити про недопустимість висновку експерта про їх дослідження та порушення процедури передбаченою статтей 241, 245 КПК України.
Таким чином, підсумовуючи указані докази у їх сукупності, зважаючи на доведеність наявності відбика пальця ОСОБА_6 на батареї мобільного телефона вбитої ОСОБА_8 , який було викрадено з її помешкання в с. Дебеславці, та було одразу знайдено після скоєного злочину, неподалік місця події, колегія суддів поза розумним сумнівом прийшла до висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Згідно ч.2 ст.439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, яку висловлено у постанові від 31.10.2019р. у даній справі, власник житла не мав право давати дозволу на огляд тієї частини житла, яку винаймав ОСОБА_6 , тому проведення цієї слідчої дії без ухвали слідчого судді чи дозволу особи, яка на правових підставах фактично користувалась цим помешканням, було безумовним порушенням права останнього на недоторканість житла.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Тому огляд місця події (тобто фактичний обшук) житла ОСОБА_6 , проведений без ухвали слідчого судді в передбаченому порядку ст. 234 КПК України та без наступної легалізації за ч.2 ст.233 КПК України, оформлений протоколом від 20.08.2013 року та вилучені речові докази, зокрема: вінчестер, два ноутбуки, 14 ножів, тапок, гаманець, гроші 30 грн., гроші 890 грн., мобільні телефони 4 шт., сім-карти - 11 шт., системний блок - 1 шт., взуття - 2 шт., перстень з металу жовтого кольору 1 шт., футболка - 1шт., запальничка - 1 шт., спортивні штани чорного кольору - 1 шт., резинові тапки - 2 пари, є недопустимими доказами.
Зважаючи на те, що судом визнано недопустимим доказом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 колегія суддів розцінює дані дії слідчих як різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, які не були б отримані, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України та ст.17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Так доктрина «плодів отруйного дерева» сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України.
Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини, а тому колегія суддів вважає висновок експерта від 13.09.2013 року № 548, згідно якого досліджувався слід взуття, вилучений під час огляду місця події 19.08.2013, та взуття ОСОБА_6 вилучене та запаковане 20.08.2013 року (т.1, а.с. 63), а також висновок експерта від 16.10.2013 року № 652 (частин запальнички, вилученої з місця події, та частин запальнички, вилученої у ОСОБА_6 ) - недопустимим.
Колегія суддів критично відноситься до твердження прокурора про належність та допустимість вищевказаного висновку експерта, від 13.09.2013 року № 548, оскільки вищезазначене взуття було вилучено під час затримання ОСОБА_6 , відповідно до протоколу затримання підозрюваного (т.1, а.с. 126), а не під час огляду (обшуку) житла обвинуваченого за адресоюАДРЕСА_2 відповідно до протоколу огляду місця події від 20.08.2013 року (т.1, а.с. 63). За твердженням прокурора вказаний висновок підтверджується тим, що запакований 20.08.2013 року спецпакет з вилученим взуттям «НАОВАНАОВА» був підписаний понятими ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , які фактично були відсутні при проведення огляду (обшуку) житла ОСОБА_6 20.08.2013 року, оскільки не зазначені в протоколі протоколу огляду місця події (обшуку) від 20.08.2013 року. Натомість, вказані поняті підписали протокол затримання підозрюваного ОСОБА_6 від 21.08.2013 року. Однак, такі твердження прокурора, як зазначено вище, колегія суддів відкидає, оскільки поняті ОСОБА_40 та ОСОБА_41 також були присутні 20.08.2013 року в ході огляду місця події (предметів) відповідно до протоколу від 20.08.2013 року (т.1, а.с.75) відповідно до якого ОСОБА_6 видав три мобільних телефона. А тому твердження прокурора про належність та допустимість доказів, здобутих в ході вилучення взуття «НАОВАНАОВА» під час затримання 21.08.2013 року підозрюваного ОСОБА_6 , а не 20.08.2013 року в ході огляду (обшуку) місця проживання останнього, є не обгрунтованими.
Також, пояснення прокурора та покази свідка ОСОБА_28 про описку в даті пакування спецпакета із взуттям «НАОВАНАОВА», а саме вірна дата пакування є 21.08.20213 року, а не 20.08.2013 року, колегія суддів, оцінюючи крізь конституційний принцип трактування всіх сумнівів на користь обвинуваченого, вважає неспроможними та нічим не підтвердженими.
Таким чином, оцінюючи зібрані докази, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, доведеності змісту і спрямованості умислу обвинуваченого колегія суддів вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
Після вивчення особи обвинуваченого колегія суддів встановила, що ОСОБА_6 згідно вимог ст. 89 КК України рахується не судимим.
За місцем реєстрації проживання в с. Тростянка Коломийського району Івано-Франківської області характеризується з позитивної сторони.
Згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно та повідомлення з УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 у власності нерухомості або транспортних засобів не має.
13.11.2006 згідно постанови Ківерцівського районного суду Волинської області примусові заходи медичного характеру стосовно ОСОБА_6 скасовані у зв'язку з покращенням стану здоров'я.
На обліку у лікарів нарколога та психіатра за місцем реєстрації згідно повідомлень Коломийської ЦРЛ ОСОБА_6 не перебував та не перебуває.
Однак, згідно повідомлення з Івано-Франківського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_6 в 2006 році переніс тяжкий реактивний стан у зв'язку із чим лікувався в ОПНЛ № 3. Надалі за медичною допомогою не звертався.
Згідно акту № 192 стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 хронічними психічними захворюваннями, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, виявляє ознаки дисоціального розладу особистості, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічними психічними захворюваннями, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України оскільки він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій та вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), з корисливих мотивів.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень, особу винуватого та його ставлення до вчинених кримінальних правопорушень, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
При призначенні покарання суд також враховує думку потерпілого, який наполягає на призначенні найсуворішого покарання обвинуваченому.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що при відсутності обставин, що пом'якшують покарання, наявності обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, який характеризується посередньо за місцем проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисний тяжкий злочин, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження інших правопорушень останнім, є призначення покарання в межах санкції п.6 ч.2 ст.115, ч.4ст.187 КК України у виді позбавлення волі.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому вироку, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ч.3 ст.439 КПК України при новому розгляді у суді першої чи апеляційної інстанції застосування суворішого покарання або закону про більш тяжке кримінальне правопорушення допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника, а також якщо при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, або якщо збільшився обсяг обвинувачення.
Враховуючи те, що постановою Верховного Суду від 31.10.2019р. задоволено касаційну скаргу сторони захисту з підстав сумнівів у доведеності обвинувачення, а ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11.02.2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 та його захисника задоволено частково та зроблено висновок про достатність призначеного покарання у випадку висновку про винуватість ОСОБА_6 при новому розгляді кримінального провадження, колегія суддів вважає недопустимим призначення тяжчого покарання від призначеного попередньо.
Враховуючи принципи, передбачені ст.5 КК України, керуючись ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 року № 838-VIII, а також враховуючи постанову Великої палати Верховного суду від 29.08.2018, строк відбутого попереднього ув'язнення з 21.08.2013 року по 11.02.2020 рік зарахувати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Призначення такого покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
До набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - залишити без змін.
З обвинуваченого підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення судових експертиз, які складають 8209,30 грн. в дохід держави у відповідності до ст.124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370,373,374,391 КПК України, колегія суддів,-
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4ст.187 КК України, і призначити йому покарання:
-за ч. 4 ст. 187 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - 13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_6 визначити у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_6 зарахувати попереднє ув'язнення з 21.08.2013 року - з моменту його затримання у порядку ст. 208 КПК України, по дату фактичного звільнення останнього з-під варти Івано-Франківським апеляційним судом - 11.02.2020 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Строк відбуття покарання за даним вироком рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 витрати на залучення експертів, що в загальному становлять 8209 (вісім тисяч двісті дев'ять) гривень 30 копійок.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 залишити у виді особистого зобов'язання.
Речові докази:
- слід від взуття, перекопійований на дактилоплівку, дві частини від запальнички, 18 слідів відбитків пальців рук, змив речовини бурого кольору з-під трупа, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_6 , зрізи нігтьових пластин ОСОБА_8 , змиви з рук ОСОБА_8 , мікрооб'єкти з рук трупа ОСОБА_8 , поміщених в один загальний пакет, опечатаний біркою з пояснювальними написами; футболку з тканини синього кольору з дефектами у вигляді наскрізних пошкоджень після набрання вироком законної сили, знищити;
- мобільний телефон марки «NOKIA 1280» сірого кольору, сім-карту оператора мобільного зв'язку Київстар, картонну коробку синього кольору з-під телефону, пластикову карту оператора мобільного зв'язку Київстар, в якій розміщувалась сім-карта, фіскальний чек на даний мобільний телефон та стартовий пакет, зошит та блокнот повернути потерпілому ОСОБА_12 після набрання вироком законної сили;
- DVD-R диск білого кольору із написом Verbatimіз змістом відеозапису огляду місця події від 19.08.2013 року, CD-R диск сірого кольору із написом MAXITECH із додатком до висновку компютерно-технічної експертизи №09/26-167 від 05.09.2013 року, три CD-R диски із написамиМТС-122,Київстар - 121,Астеліт №120із вмістом роздруківок телефонних з'єднань залишити у матеріалах кримінального провадження;
- пару чоловічих туфель чорного кольору, виготовлених з матеріалу, схожого на шкіру, з написом НАОВА НАОВА Fashion Shoes, повернути обвинуваченому ОСОБА_6 після набрання вироком законної сили;
- 14 (чотирнадцять) ножів, гаманець, грошові кошти в сумі 920 гривень, вилучені з фактичного місця проживання обвинуваченого ОСОБА_6 - конфіскувати в дохід держави;
- жорсткий диск пам'яті від комп'ютера, два ноутбуки, мобільний телефон марки Nokia номер ІМЕІ НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «NOKIA» номер ІМЕІ НОМЕР_4 , мобільний телефон марки Аlcatelномер ІМЕІ НОМЕР_5 , мобільний телефон марки Самсунг, номер ІМЕІ НОМЕР_6 , одинадцять сім-карт операторів зв'язку, системний блок до комп'ютера, дві пари взуття, один перстень, одну футболку, одну запальничку, одні спортивні штани, дві пари гумових тапок, телефон марки Nokia номер ІМЕІ НОМЕР_7 з сім-картою оператора Лайф (Астеліт), телефон марки Nokia номер ІМЕІ НОМЕР_8 з сім-картою оператора Київстар, телефон марки Самсунг номер ІМЕІ НОМЕР_9 , штани чоловічі класичного пошиву сірого кольору, футболку жовтого кольору, туфлі чорного кольору, повернути їх законним володільцям, в іншому разі конфіскувати в дохід держави.
Повернути ОСОБА_9 ноутбук марки LENOVO придбаного останнім 07.04.2012р, що підтверджується видатковою накладною № РН-КЛ000123 від 07.04.2012 р. на суму 4170,00 грн., ноутбук марки LENOVO придбаного ОСОБА_9 05.04.2012р, що підтверджується товарним чеком № 0072608 0064603 від 05.04.2012 р. на суму 4148,00 грн. та системний блок придбаний ОСОБА_9 28.04.2012 р., що підтверджується товарним чеком № 0004650 0003368 від 27.04.2012 р. на суму 3026,00 грн.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим протягом тридцяти днів з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення
Головуючий: ОСОБА_1
Суддя :
ОСОБА_3 Суддя: ОСОБА_2