Справа № 346/4161/23
Провадження № 1-і/346/1/24
18 січня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023091182222214 від 05 січня 2023 року клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 307 ч. 2, 263 ч. 1 КК України, -
прокурор звернувшись до суду із вказаним клопотанням посилається на те, що 28 липня 2023 року до Коломийського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023091180000014 від 05 січня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ст.ст. 307 ч. 2, 263 ч. 1 КК України.
Вказує, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що маючи непогашену судимість за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут за невстановлених слідством обставин та в невстановлений час незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який зберігав при собі з метою подальшого збуту, шляхом продажу громадянам на території міста Коломия.
Надалі 15 березня та 10 травня 2023 року перебуваючи в парку ім. К.Трильовського, в м. Коломия, незаконно збув у формі продаж за ціною 1 000 грн та 1 500 грн, ОСОБА_7 подрібнену рослинну речовину, яка відповідно до висновку експерта є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, вагою 2,752 грама та 4,5623 грама.
Крім того, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, час та у невстановлених осіб обвинувачений придбав бойовий припас, а саме корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, після чого діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на зберігання бойових припасів, без мети збуту, переніс його до місця проживання в АДРЕСА_1 , де зберігав до 10 травня 2023 року. Вказаний предмет вилучено у обвинуваченого в ході проведення обшуку за вказаним місцем проживання.
12 травня ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Ухвалою слідчого судді від 05 липня 2023 року, дію запобіжного заходу продовжено.
14 липня 2023 року після внесення застави ОСОБА_5 звільнено з під варти.
28 липня 2023 року обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 скеровано до суду.
Проте, обвинувачений в судові засідання не з'являвся без поважних причині 24 жовтня 2023 року ухвалою Коломийського міськрайонного суду задоволено клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його проводу у судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи наведене прокурор вказує, що обґрунтованість обвинувачення у даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Зважаючи на це просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також звернути в дохід держави внесену за ОСОБА_5 заставу.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні щодо клопотання заперечили. Обвинувачений вказав, що не був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань у кримінальному провадженні, оскільки проходив стаціонарне лікування. Крім того має співжительку у м. Івано-Франківську і певний час проживав у неї, а захисник не повідомляв його про виклики у суд. Просить в задоволенні клопотання відмовити.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам :
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Як вбачається із матеріалів долучених до клопотання, 28 липня 2023 року до Коломийського міськрайонного суду поступив на розгляд обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення в сфері обігу наркотичних речовин, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 307 КК України та згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено виключно у вигляді позбавлення волі на строк від шести до дев'яти років, а також кримінального правопорушення передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України за яке встановлено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
У зв'язку із постійною неявкою обвинуваченого в судові засідання без поважних причин ухвалою суду від 24 жовтня 2023 року задоволено клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його проводу у судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До матеріалів клопотання долучено протокол затримання обвинуваченого від 18 січня 2024 року на підставі вказаної ухвали суду та рапорти працівників поліції про спробу втечі ОСОБА_5 при цьому.
Вивчивши матеріали додані до клопотання та беручи до уваги тяжкість кримінальної відповідальності яка загрожує обвинуваченому за пред"явлене обвинувачення тільки у вигляді позбавлення волі, відсутність можливості свого життєзабезпечення викликаного відсутністю місця роботи, що може спонкати до вчинення нового кримінального правопорушення, а також те, що він порушив встановлений відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді застави, не виконував належним чином обов'язки, зокрема тривалий час не являвся в судові засідання без повідомлення причин та не повідомив суд про зміну місця проживання, а тому вважаю доведеними наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягаючим до задоволення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Підстави для тримання під вартою передбачені нормами Кримінального процесуального кодексу України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме, ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість), а також рішеннями Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Основна мета вказаної ст. 5 Конвенції полягає в тому, щоб виключити необґрунтоване тримання під вартою особи (рішення ЄСПЛ по справі Маккей проти Сполученого королівства). Вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства, а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені (справа Плесо проти Угорщини).
Згідно статті 5§1(c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції) нікого не може бути позбавлено свободи, крім такого випадку і відповідно до процедури, встановленої законом, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, викладеної в рішенні Джессіус проти Литви, особа може бути позбавлена волі на підставі статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод лише в рамках кримінального провадження, з тим, щоб вона постала перед компетентним судовим органом за обґрунтованою підозрою у вчиненні злочину.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.
Також підлягає до задоволення вимога прокурора про звернення в дохід держави внесеної за ОСОБА_5 застави, у зв'язку із порушенням ним процесуальних обов'язків визначених ухвалою суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 87, 107, 176-178, 182 - 184, 193, 194, 196, 198 КПК України, слідчий суддя,-
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на строк шістдесят днів: з 10 год 10 хв 18 січня 2024 року до 17 березня 2024 року.
Утримувати під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 .
Визначити заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк до 17 березня 2024 року наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
Роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Звернути в дохід держави заставу в у розмірі 107 360 грн внесену за ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя : ОСОБА_1