Справа №345/389/24
Провадження № 2/345/286/2024
29.01.2024 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Онушканича В.В.
за участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на майно в порядку спадкування, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «Відродження», с. Перекоси, Калуського району, розміром 8,81 в умовних кадастрових гектарах.
Коли позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на земельну частку (пай), їй було відмовлено, оскільки не пред'явлено сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ІФ №010916, №271, виданий на прізвище ОСОБА_3 . Тому позивачка змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_1 , а саме на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Відродження», с.Перекоси, Калуського району розміром 8,81 в умовних кадастрових гектарах.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачки, просить суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій просить суд розглядати справу в його відсутності, позов визнає, не заперечує щодо його задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на земельну частку (пай), оскільки не пред'явлено Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ №010916, виданого на прізвище ОСОБА_3 (а.с.4).
Відповідно до повідомлень Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (а.с.11, 14) за інформацією, наданою відділом №2 управління надання адміністративних послуг Головного управління в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки по с.Перекоси зареєстровано 03.09.1999 сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ІФ №010916 за №271, який видано ОСОБА_3 в розмірі 8,81 умовних кадастрових гектарів і вартістю 1345 грн.
З витягу з Книги реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки по с.Перекоси (а.с.15-17) вбачається, що під №271 наявний запис про сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ІФ №010916, який видано на ім'я ОСОБА_3 .
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну частку (пай), розміром 8,81 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Відродження», с.Перекоси, Калуського району, Івано-Франківської області.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються нормами ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Згідно зі ст.534 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять,
так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям
Відповідно до ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця та вчинення певних дій, а саме: 1) якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Позивачка, як спадкоємець за законом, фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , вступивши в управління спадковим майном (а.с.10 зворот).
Відповідач на спадкове майно не претендує, про що свідчить подана ним до суду заява. Отже, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачкою права власності на спадкове майно.
На підставі викладеного, ст.ст. 529, 534, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) , керуючись ст.ст.200,206, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну частку (пай), розміром 8,81 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Відродження» в с. Перекоси, Калуського району, Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 29.01.2024 року.
Головуючий