Справа № 344/1512/24
Провадження № 1-кс/344/817/24
29 січня 2024 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024091010000232, внесеного 25 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, -
Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що досудовим розслідуванням установлено, що 25 січня 2024 року о 07.02 год невстановлений водій, невстановленого транспортного засобу, рухаючись по вул. Є. Коновальця в м. Івано-Франківську, зі сторони вул. Ботанічна в напрямку с. Черніїв вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , яка перетинала проїзну частину дороги вул. Є. Коновальця зліва на право відносно руху автомобіля. Вищевказаний автомобіль покинув місце події.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження.
Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував в момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілем марки MAZDA 626, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
26 січня 2024 року під час огляду місця події по вул. Бандери, 12, в
м. Івано-Франківську, було вилучено автомобіль марки MAZDA 626, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким було вчинено наїзд на пішохода ОСОБА_4
26 січня 2024 року вилучений автомобіль марки MAZDA 626, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом та після вилучення зберігається на території арешт-майданчика ГУНП в Івано-Франківській області, який знаходиться за адресою: м. Калуш, вул. Глібова.
По кримінальному провадженні призначено інженерно-транспортну експертизу дослідження технічного стану транспортного засобу марки MAZDA 626, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль марки MAZDA 626, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_2 .
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - накладення арешту на майно може призвести до його можливого приховування, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Метою накладення арешту на автомобіль марки MAZDA 626, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є збереження речового доказу. Підставою накладення арешту на вказане майно є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Прокурор у судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій просить клопотання про арешт майна слухати без його участі, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.
Законний володілець до суду не прибув, але подав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти накладення арешту на автомобіль не заперечував.
Згідно частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частина перша статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності з вимогами абзацу 1 частини третьої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною першою статті 98 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності з положеннями частини п'ятої статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Слідчим суддею встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням, що відповідає вимогам статті 171 Кримінального процесуального кодексу України та у строк, встановлений частиною п'ятою статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Стороною кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як його можливе приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування, відчуження та розпорядження на автомобіль марки MAZDA 626, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучений під час огляду місця події 26 січня 2024 року по вул. Бандери, 12, в м. Івано-Франківську, до закінчення проведення всіх необхідних експертиз та його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1