Справа №: 343/3237/23
Провадження №: 2/343/57/24
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітної дитини, суд-
Позивачка просить ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3500,00 грн щомісячно;
стягнення аліментів розпочати від дня пред'явлення позову і проводити до досягнення дитиною повноліття;
допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць;
судові витрати по справі покласти на відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що 17 жовтня 2014 року вона, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ), уклала шлюб з ОСОБА_2 , який цього ж дня вони зареєстрували у виконкомі Креховицької сільської ради Рожнятвіського району Івано-Франківської області, актовий запис №14.
У них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, ОСОБА_3 .
Їх неповнолітній син проживає разом з нею в АДРЕСА_1 .
Протягом останнього року, вона сама виховує та матеріально забезпечує їх сина. Відповідач взагалі коштів на утримання неповнолітнього сина не надає, хоч як батько зобов'язаний брати участь в матеріальному утриманні дитини до досягнення нею повноліття. Оскільки, в добровільному порядку відповідач не виконує свій батьківський обов'язок по утриманню неповнолітньої дитини, то вона змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Відповідач має постійний дохід, хоч офіційно не працює, однак періодично отримує заробіток від роботи на будівельних роботах. Крім спільного з нею неповнолітнього сина на утриманні у відповідача немає інших утриманців (дітей, непрацездатних батьків), стягнень по виконавчих документах з відповідача не проводиться, а тому вона вважає, що він може сплачувати аліменти на утримання спільної неповнолітньої дитини в розмірі 3500,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, що в свою чергу відповідатиме інтересам неповнолітньої дитини та зможе забезпечити їй належний фізичний та духовний розвиток (а.с.1-2).
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Васютин Я.В. ( ордер серії АТ №1059697 а.с. 27) в судовому засіданні позовні вимоги уточнили просили ухвалити рішення, яким:
стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3200,00 грн щомісячно;
стягнення аліментів розпочати від дня пред'явлення позову і проводити до досягнення дитиною повноліття;
допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць;
стягнути з відповідача на користь позивачки 3000.00 грн витрат за надання юридичної допомоги адвокатом, зіславшись на викладені в поз-овній заяві обставини.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечив щодо їх задоволення.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з урахуванням уточнених позовних вимог підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до вимог ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.
Ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Ч.1 ст.79 СК України, передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Як встановлено в судовому засіданні сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі і за час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17 жовтня 2015 року (а.с.5), копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 від 16 січня 20150 року (а.с.6).
Копія витягу з реєстру територіальної громади, номер витягу:2023/010600125 від 26.12.2023 (а.с.7) свідчить про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Копія витягу з реєстру територіальної громади, номер витягу:2023/010600161 від 26.12.2023 (а.с.8) свідчить про те, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, їх дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на утриманні матері ОСОБА_1 , батько дитини ОСОБА_2 у вихованні та утриманні дитини участі не бере.
Відповідач на даний час офіційно не працює та не має стабільного доходу, про що зазначила позивачка ОСОБА_1 та не заперечив відповідач ОСОБА_2 .
Позивачка у відповідності до ч.3 ст.181 СК України скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про стягнення аліментів, шляхом їх присудження у твердій грошовій сумі.
Крім того, Закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивачка бажає скористатися такою можливістю.
Відповідно до положень ст.141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки утримання неповнолітньої дитини є обов'язком обох батьків, а відповідач ОСОБА_2 добровільно не надає в достатньому розмірі матеріальну допомогу, хоча може та зобов'язаний її надавати, позов ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з урахування уточнених позовних вимог підлягає до задоволення.
Визначаючи розмір аліментів судом враховується матеріальне становище позивачки, матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 , те, що він тимчасово не працює, не має стабільного доходу, відсутність у нього інших утриманців, яких він зобов'язаний утримувати у відповідності до вимог Закону, а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, та приходить до висновку, що з урахуванням положень ст. 182 СК України щодо встановлення мінімального розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» , ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3200,00 гривень, щомісячно.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано: копію договору №112/2023 про надання професійної правничої допомоги укладеної між адвокатом Васютиним Я.В. та Вовк О.В. (а.с. 13); рахунок №01/112/2023 відповідно до якого загальна сума витрат становить 4000,00 грн (а.с.14); акт №01/112/2023 про надання послуг професійної правничої допомоги відповідно до якого загальна сума витрат становить 4000,00 грн (а.с.15) , ордер серії АТ №1059697 (а.с.27) .
Враховуючи вищенаведене, з відповідача слід стягнути на користь позивачки, враховуючи її вимоги в цій частині, 3000,00 гривень понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому , суд враховує, що позивачка при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1211,20 грн.
На підставі ст. ст. 180-182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволити.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень , щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 27 грудня 2023 року і проводити до повноліття дитини.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень 00 коп. витрат за надання правової допомоги згідно квитанції.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителька: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , житель: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення виготовлено 29.01.2024
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш