Справа №338/138/24
26 січня 2024 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
26 січня року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
У позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначає адресу проживання - масив АДРЕСА_1 . Адреса відповідача ОСОБА_2 вказана: АДРЕСА_2 .
Із позовної заяви вбачається, що позивач звернулась до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області про розірвання шлюбу відповідно до ст. 28 ЦПК України за фактичним своїм місцем проживання, так як на її утриманні перебуває малолітній син.
Як вбачається із матеріалів справи позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7).
За даними з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманими в порядку ч. 8 ст.187 ЦПК України, місце проживання відповідача ОСОБА_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).
У наданому до позовної заяви акті про фактичне місце проживання в селі Старобогородчанської територіальної громади від 10.01.2024, виданого Старобогородчанською сільською радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області зазначено, що позивач ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 1 статті 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Вказаними положеннями про підсудність визначено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтись за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, якщо на його утриманні є малолітні діти, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", де зазначено, що місце перебування є житло у якому особа, проживає строком менше шести місяців на рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання (перебування) особи внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Отже, належним доказом зареєстрованого місця проживання фізичної особи є довідка відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно ст. 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
З аналізу вказаних положень вбачається, що реєстрації підлягає як місце проживання, так і перебування особи.
Суд констатує, що місце реєстрації відповідача, як і позивача не відноситься до підсудності Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Положеннями статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин суд вважає, що справа не підсудна Богородчанському районному суду Івано-Франківської області та її слід передати на розгляд Коломийському міськрайонному суду Івано-Франківської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 31, 32, 187, 260 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати на розгляд Коломийському міськрайонному суду Івано-Франківської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя