Справа № 216/5313/23
Провадження № 2/216/663/24
22 січня 2024 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, -
15 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що позивач мати ОСОБА_2 , який у період з 2013 року по листопад 2015 року проживав з ОСОБА_3 , та мають спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення спільного проживання відповідачів, дитина стала проживати разом з позивачем, та перебувала на її утриманні, ОСОБА_2 також проживав разом з ними до 2016 року, після чого почав мешкати окремо, наразі не працює, відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, та взагалі будь-яким чином приймати участь в житті дитини. ОСОБА_3 в період з 2019-2021 років жодного разу не бачила доньку, а з 2021 року по 2023 рік - двічі зустрічалася. Відповідачі самоусунулись від обов'язків по вихованню дитини, не цікавляться її навчанням, не беруть участі в її утриманні. Наявність у дитини батьків, які не виконують своїх обов'язків і при цьому не позбавлені батьківських прав спричиняє позивачу трудності у піклуванні за дитиною, зокрема позивач не може без згоди батьків зареєструвати місце проживання дитини, медичні огляди та щеплення також мають проводитись у присутності батьків. Позивач вважає, що позбавлення відповідачів батьківських прав буде відповідати інтересам дитини.
Позивач в судове засідання не з'явилась, її представник - адвокат Романенко О.С. надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, позов визнали.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 78, ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_3 матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно акту про фактичне проживання від 27.06.2023, посвідченого головою правління ОСББ «Станкова-17», ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 навчається в 2в класі Криворізької гімназії № 99, характеризується позитивно. Дитина проживає разом з бабусею ОСОБА_1 , остання цікавиться навчання дитини, відповідально ставиться до її виховання, регулярно відвідує заклад та підтримує зв'язок з вчителем, що підтверджено характеристикою, та довідкою Криворізької гімназії № 99 Криворізької міської ради від 26.03.2023 № 156.
Частинами 1-3 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Одночасно відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Верховний Суд України у своїх роз'ясненнях, викладених в п. 16 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 зазначав, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 22.11.2023 № 8/33-4121, виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).
Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні беззаперечні та достатні докази, які свідчать, що відповідачі у порушення вимог статті 150 СК України свідомо не виконують обов'язків щодо виховання та розвитку дитини, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав.
Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Вказаний висновок узгоджений з постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що відповідає приписам Закону України «Про судовий збір», та підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно їх неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок), з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
- відповідач: ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27.
Суддя Ю.В.Онопченко