Справа № 215/6112/23
1-кс/215/16/24
Іменем України
23 січня 2024 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за учатю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі №1 за скаргою засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рідкодуб, Дворічанського району, Харківської області, громадянина України, такого що перебуває в ДУ «Криворізька УВП (№3) МЮ України
про захист прав людини та основоположних свобод,
19.10.2023 до слідчого судді в порядку передбаченому ч.1 ст.206 КПК України надійшла скарга засудженого ОСОБА_4 про захист прав людини та основоположних свобод, яка полягає в оскарженні незаконного тримання засудженого під вартою за неконституційним покаранням - довічному позбавленні волі.
В обґрунтування вказує, що відбуває в ДУ «Криворізька УВП (№3) МЮ України (далі Установа) покарання в вигляді довічного позбавлення волі, за фактично неконституційним вироком Апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2015 р.
Фактично вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 07.06.2012 р. йому було призначено покарання 17 років позбавлення волі (далі Вирок) і вказаний Вирок набрав законної сили. Так вироком Апеляційного суду Херсонської області від 26.03.2013 р. Вирок був скасований призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Але Ухвалою ВССУ від 17.09.2013 р. вирок від 26.03.2013 р. яким йому призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі - був скасований, справа направлена на новий апеляційний розгляд.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 10.04.2014 р. Вирок залишено без змін, тобто остаточне призначене покарання становить 17 років позбавлення волі.
Вироком Апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2015 р. йому призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, цей Вирок-2 залишено без змін, ухвалою колегії суддів ВССУ від 22.03.2016 р.
Тобто відносно нього є два вироки за одне діяння, що не відповідає приписам ст.19 КПК України та ст.4 Протоколу №7 Конвенції про захист прав та основоположних свобод щодо заборони двічі притягувати до кримінальної відповідальності за те саме правопорушення та повторне кримінальне провадження відбувалось після винесення «остаточного» рішення у справі.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 подану скаргу підтримав, вказує, що про існування Вироку-2 дізнався вже відбуваючи покарання за Вироком-1, таке покарання за Вироком-2 без скасування попереднього вироку, як остаточного рішення у справі не відповідає ст.61 Конституції України.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 вказує, що Держава згідно ст.61 Конституції України повинна забезпечити щоб особа не могла бути двічі притягнута до кримінальної відповідальності за те саме кримінальне праовопорушення.
Прокурор просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки ОСОБА_4 відбуває покарання в Установі відповідно до вироку суду, який набрав законної сили, тому підстав для захисту прав засудженого слідчим суддею немає.
Заслухавши засудженого, його захисника, прокурора, дослідивши матеріали скарги, та витребувані з Установи судові рішення, слідчий суддя, приходить до наступного.
Згідно ст.206 ч.1-5 КПК України яка передбачає та регулює загальні обов'язки слідчого судді щодо захисту прав людини, то ко жен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
3. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:
1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;
3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Згідно витребуваних слідчим суддею судових рішень, то вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 07.06.2012 р. ОСОБА_4 за ст.115 ч.2 п.п.1,12 КК України було призначено покарання 17 років позбавлення волі а.с.64-65.
Вироком колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2015 р. р. а.с.22-28, який розглянув кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 07.06.2012 р. відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ; то вказаним вироком суд мотивував, що призначене засудженим покарання за вироком є м'яким, скасував вирок від 07.06.2012 р., та призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Вирок від 28.04.2015 р. залишено без змін, ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 22.03.2016 а.с.29-32.
Таким чином остаточними судовими рішенням по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_4 є вирок апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2015 р., та ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 22.03.2016, що відповідає приписам ст.61 Конституції України і ст.19 КПК України.
Крім того слідчий суддя наголошує, що при наявності відповідних вироків апеляційної та касаційної інстанції які набрали законної сили, слідчий суддя згідно приписів ст.206 КПК України позбавлений права оцінювати на відповідність діючого законодавства законність вироку, який набрав законної сили, що відповідає принципу «res judicata» закріпленому в п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином слідчим суддею відповідно до приписів ст.206 ч.3 КПК України з'ясовано що існують судові рішення на підставі яких ОСОБА_4 позбавлений свободи, та підстави для захисту його прав за скаргою відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.206 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні скарги засудженого ОСОБА_4 про захист прав людини та основоположних свобод.
Повний текст ухвали проголошено 29.01.2024 р. о 14.00 год.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районий суд міста Кривого Рогу протягом п'яти днів, засудженим в той же строк з дня вручення ухвали виготовленої в повному обсязі.
Слідчий суддя: