печерський районний суд міста києва
Справа № 757/62437/21-ц
Категорія 52
12 грудня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку суброгації, -
Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (далі - позивач, ПрАТ «Європейський страховий альянс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача 12 891,75 грн шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 31.10.2018 року між ПрАТ «Європейський страховий альянс» та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортного засобу № 1062663, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної застрахованого транспортному засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 .
22.11.2018 року у м. Києві на вул. Драгомірова, буд. 20, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2019 року справа № 757/60072/18-п вказана ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем вимог Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3б та п. 13.1 ПДР України, яка також залишила місце події до прибуття працівників поліції, чим порушила ст. 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП). ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Внаслідок ДТП, було пошкоджено транспортний засіб «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 .
Відповідно до звіту № 143/18 про визначення вартості матеріального збитку, виконаного на замовлення позивача, вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 37 203,68 грн, а вартість ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу без ПДВ - 23 527,03 грн.
Згідно з рахунком-фактурою № зн-П085094-2 від 19.12.2018 року та нарядом-замовленням № зн-П085094-2, виставлених СТО ТОВ «Ілта» на замовлення ОСОБА_2 , вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 38 016,24 грн.
Отже, позивач здійснив страхову виплату у розмірі 38 016,24 грн на рахунок СТО ТОВ «Ілта», що підтверджується платіжними дорученнями від 04.01.2019 року № ЦО00148, від 11.01.2019 року № ЦО00324, від 14.01.2019 року № 325.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на час ДТП була застрахована ТДВ «Експрес Страхування» згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АК/7962111, франшиза за цим полісом складає 0 грн.
25.06.2019 року позивач звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування № 3206/8.
06.12.2019 року ТДВ «Експрес Страхування» сплачено на рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 25 124,49 грн.
Оскільки, позивачем було сплачено за ремонт пошкодженого автомобіля «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , грошові кошти в розмірі 38 016,24 грн, тобто розмір страхової виплати згідно з полісом цивільно-правової відповідальності відповідача менший ніж сума шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 12 891,75 грн, що розраховується наступним чином: 38 016,24 грн - 25 124,49 грн = 12 891,75 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до суду з указаним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2022 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку суброгації, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.10.2022 року.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги та припиненням роботи суду під час неї, призначене судове засідання на 10.10.2022 року знято з розгляду та призначено на 01.02.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2023 року розгляд справи відкладено на 03.05.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2023 року розгляд справи відкладено на 29.08.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2023 року розгляд справи відкладено на 12.12.2023 року.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 10 ст. 130 ЦПК України, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідачу направлялась судова повістка про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
На виконання вимог ст. 187 ЦПК України суд витребовував інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача. З отриманої на запит суду відповіді компетентного державного органу вбачається, що за вказаною адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані особи відсутні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував про прийняття заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, повідомлялася судом про розгляд справи шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції, до суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим повідомленням без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за указаною адресою».
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відзив на позов відповідач не подав.
Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 31.10.2018 року між ПрАТ «Європейський страховий альянс» та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортного засобу № 1062663, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної застрахованого транспортному засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 .
22.11.2018 року у м. Києві на вул. Драгомірова, буд. 20, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2019 року справа № 757/60072/18-п вказана ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем вимог Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3б та п. 13.1 ПДР України, яка також залишила місце події до прибуття працівників поліції, чим порушила ст. 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП). ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Внаслідок ДТП, було пошкоджено транспортний засіб «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 .
Відповідно до звіту № 143/18 про визначення вартості матеріального збитку, виконаного на замовлення позивача, вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 37 203,68 грн, а вартість ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу без ПДВ - 23 527,03 грн.
Згідно з рахунком-фактурою № зн-П085094-2 від 19.12.2018 року та нарядом-замовленням № зн-П085094-2, виставлених СТО ТОВ «Ілта» на замовлення ОСОБА_2 , вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 38 016,24 грн.
Отже, позивач здійснив страхову виплату у розмірі 38 016,24 грн на рахунок СТО ТОВ «Ілта», що підтверджується платіжними дорученнями від 04.01.2019 року № ЦО00148, від 11.01.2019 року № ЦО00324, від 14.01.2019 року № 325.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на час ДТП була застрахована ТДВ «Експрес Страхування» згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АК/7962111, франшиза за цим полісом складає 0 грн.
25.06.2019 року позивач звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування № 3206/8.
06.12.2019 року ТДВ «Експрес Страхування» сплачено на рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 25 124,49 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як визначено у ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з частиною 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Положення статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» передбачають можливість виникнення у страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відтак, позивач набув право вимоги (в порядку суброгації) до особи, винної у заподіяні шкоди у розмірі фактично сплачених грошових коштів, а до її страховика - в частині, передбаченій статей 22.1, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 649/384/16-ц зроблено висновок про те, що положеннями Закону України «Про страхування» та ЦК України не встановлено обов'язку страховика при розрахунку розміру страхового відшкодування застосовувати коефіцієнт фізичного зносу щодо вартості пошкоджених деталей, які підлягають заміні. Так, відшкодування шкоди у вигляді понесених витрат на відновлення транспортного засобу, які були перераховані страховиком, тобто реальних збитків, які відповідно до вимог частини другої статті 1192 ЦК України підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Отже, відповідальність винуватця ДТП за завдану шкоду обмежується реальним розміром збитків та у випадку відновлення транспортного засобу може відповідати вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
Виходячи з матеріалів справи, дійсна вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням фізичного зносу склала 38 016,24 грн.
У свою чергу, ТДВ «Експрес Страхування», яким було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача на час ДТП, сплачено 06.12.2019 року на рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 25 124,49 грн.
Отже, обов'язок з відшкодування різниці між дійсною вартістю відновлювального ремонту застрахованого автомобіля та сумою страхового відшкодування, виплаченою страховиком відповідача, покладається саме на винного водія, тобто в даному випадку на відповідача.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
Тобто, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20.
Матеріали справи містять докази проведення відновлюваного ремонту транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , згідно з нарядом-замовленням № зн-П085094-2, складеного СТО ТОВ «Ілта» на замовлення ОСОБА_2 , на суму 38 016,24 грн. із ПДВ.
Крім того, ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
У той же час, за змістом договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АК/7962111, франшиза за цим полісом складає 0 грн.
Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню у порядку суброгації страхове відшкодування в розмірі 12 891,75 грн., тобто позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № ЦО14868 від 17.11.2021 року.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 270,00 грн у відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 988, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, , ЗУ «Про страхування», ст.ст.12, 81, 82, 141, 258, 264, 265, 273, 280, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку суброгації, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» у порядку суброгації 12 891 (дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто одну) грн. 75 коп. страхового відшкодування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» витрати зі сплати судового збору у розмір 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»: 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28, літ. А; код ЄДРПОУ 19411125.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено та підписано 12.12.2023 року.
Суддя Є.С. Хайнацький