ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/962/24
провадження № 2-з/753/25/24
"26" січня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Ліндаєва О.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна,
до Дарницького районного суду міста Києва у січні 2024 року надійшла вказана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 16 січня 2024 року матеріали позову передані судді Шаповаловій К.В. У період з 17 січня по 19 січня 2024 року суддя була відсутня на роботі через тимчасову непрацездатність. Фактично справу було передано судді 23 січня 2024 року.
Одночасно із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 25 січня 2024 року заяву про забезпечення позову передано судді Шаповаловій К.В.
Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову представник позивача просив суд накласти арешт на автомобіль марки BMW моделі X5, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та заборонити його відчуження у будь-який спосіб будь-яким особам, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі; накласти арешт на майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 у Житловому комплексі під комерційною назвою « GREAT » («ГРЕЙТ»), що має проектну назву «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціально-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 (IV черга)», до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі; заборонити будь-яким особам здійснювати будь-які дії, направлені на зміну сторони покупця (інвестора) у договорі за № 3682/ДН6/207 щодо придбання майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_7 у Житловому комплексі під комерційною назвою « GREAT » («ГРЕЙТ»), що має проектну назву «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціально-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 (IV черга)», з ОСОБА_2 на будь-яку інші особу, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі; Заборонити всім суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, вчинення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та інших, щодо квартири під будівельним номером АДРЕСА_7 у Житловому комплексі під комерційною назвою «GREAT» («ГРЕЙ»), що має проектну назву «Будівництво житлового комплексу з об?єктами соціально-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 (IV черга)», до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, представник позивача вказав, що предметом позову у справі серед іншого є визнання за позивачем права власності на 1/2 частку майнових прав на квартиру будівельним номером АДРЕСА_7 у Житловому комплексі під комерційною назвою «GREAT» («ГРЕЙ»), що має проектну назву «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціально-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 (IV черга)», а також стягнення з відповідачки 647870 грн в рахунок вартості частки автомобіля марки BMW моделі X5, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Зауважив, що реально виконати рішення суду буде можливо, якщо у відповідача буде наявне спірне майно на відповідну суму стягнення та майно, права на частину від якого буде визнано за позивачем, та виконання рішення суду буде можливим (або не буде передбачати додаткових дій, зусиль та витрат), лише у тому випадку, якщо відповідач як власник відповідного майна залишиться незмінним на час набрання рішенням у цій справі законної сили.
У випадку же подальшого відступлення прав на відповідне майно, тобто
відповідача іншим особам, позивачу для виконання рішення суду доведеться вчинити додаткові дії - заявляти позови про визнання договорів недійсними або же позови витребування майна із чужого незаконного володіння, вчиняти інші дії, нести додаткові витрати часу та майнові витрати тощо.
Вивчивши доводи заяви та подані до неї матеріали, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150
ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом зазначених норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Стосовно накладення арешту на автомобіль марки BMW моделі X5, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , суд зазначає, що на підтвердження факту реєстрації за відповідачем вказаного автомобіля представником позивача до позову долучено відповідь Головного сервісного центру МВС від 29 вересня 2023 року, відповідно до якої дійсно за відповідачем ОСОБА_2 22 лютого 2022 року зареєстрований транспортний засіб BMW моделі X5, 2014 року випуску.
Вказана інформація зазначена станом на 28 вересня 2023 року, поряд з цим представник позивача звернувся із відповідною заявою про забезпечення позову 29 грудня 2023 року, тобто через 3 місяці та ним не долучено до заяви доказів того, що вказаний транспортний засіб станом щонайменше на грудень 2023 року досі зареєстрований за відповідачем. Враховуючи те, що запит адвокатом позивача до ГСЦ МВС був скерований 25 вересня 2023 року, а відповідь була надіслана 29 вересня 2023 року, отримання інформації не займає значного часу та не є перешкодою для надання адвокатом актуальної інформації на час звернення із позовом до суду.
Стосовно вимоги про накладення арешту на майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 у Житловому комплексі під комерційною назвою «GREAT» («ГРЕЙТ»), що має проектну назву «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціально-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 (IV черга)» суд зазначає, що на підтвердження укладання ОСОБА_2 будь-яких договорів стосовно вказаного нерухомого майна представником позивача до позову, як і до заяви про забезпечення позову, не надано, як і не надано взагалі будь-яких доказів вчинення позивачем/відповідачем дій на придбання такого нерухомого майна.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості особи користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; зважаючи на те, що представником позивача не надано належних доказів (актуальної інформації) наявності у відповідачки станом на час звернення із позовом до суду майна, накласти арешт на яке просив представник позивача до набрання майбутнім рішенням суду законної сили, з метою не порушення прав, зокрема права власності, третіх осіб, які можуть мати відношення то вказаного у позові та заяві майна, зважаючи на те, що вжиття таких заходів забезпечення позову, за відсутності достатніх доказів на підтвердження того, що майно належить відповідачці, може призвести до незворотних наслідків, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а твердження представника позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суддя, -
у задоволенні заяви представника позивача адвоката Ліндаєва О.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Шаповалова К.В.