Справа № 369/19598/23
Провадження №2/369/2982/24
26.01.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Проте, в провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. перебувала справа № 369/1502/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті аліментів.
У вказаній справі суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченком А.В. 01.11.2023 року постановлено заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, ухваленого 10.06.2019 року в межах розгляду цивільної справи № 369/1502/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті аліментів - залишити без розгляду.
Після постановлення ухвали заявник ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами справи № 369/1502/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті аліментів.
В той же день ОСОБА_3 почав виявляти агресивну поведінку пов'язану із незгодою з рішенням суду, яка відображалася у криках, необґрунтованих претензіях як в кабінеті судді Янченка А.В., так і в подальшому шляхом оголошення по рупору нічим необґрунтованої негативної інформації на вулиці перед приміщенням Києво-Святошинського районного суду Київської області стосовно судді ОСОБА_4 , що є об'єктивною причиною виключення моєї участі у розгляді справи № 369/8408/21 в якості головуючого судді.
Крім того, за тих же обставин 23.11.2023 року у справі № 369/19239/23 за скаргою ОСОБА_3 на постанову серії ГБВ № 624097 про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2023 року мною також було заявлено самовідвід.
Крім того, за тих же обставин 27.11.2023 року у справі № 369/8408/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про припинення користування квартирою та усунення перешкод у здійсненні права власності жилим приміщенням мною також було заявлено самовідвід.
Враховуючи вище наведене, наявна обставина може викликати у сторін сумніви, щодо об'єктивності та неупередженості головуючого судді, що є безумовною підставою для скасування рішення по справі.
Тому, 26.01.2024 року головуючий суддя Янченко А.В. до відкриття провадження у справі заявив самовідвід у даній справі № 369/19598/23 з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Розглянувши заяву головуючої судді Янченка А.В. про самовідвід у даній справі, суд вважає, що вказана заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частина 1, 2, 9 статті 40 ЦПК України визначає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»).
Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення.
Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
В зв'язку з даними обставинами, з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд, -
Заяву судді Янченка А.В. про самовідвід у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення - задовольнити.
Передати дану справу для повторного розподілу між суддями Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку, передбаченому ст. 14 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Янченко