Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 278/5416/23
Провадження № 2/935/339/24
05 січня 2024 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Василенко Р.О. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі, -
Позивач 27.10.2023 року звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області з вказаним вище позовом про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 03 листопада 2023 року матеріали даної цивільної справи передано до Коростишівського районного суду Житомирської області за підсудністю.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що він був мобілізований та працював у військовій частині НОМЕР_1 . Зазначає, що за період грудня 2022 року та січня 2023 року йому було нараховано та виплачену заробітну плату не у повному обсязі.
Вважає такі дії відповідача неправомірними, з урахуванням вимог ст. 115, 116, 117 КЗпП України. Тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по невиплаченій заробітній платі, за період з 17 грудня 2022 року до 22 грудня 2022 року в розмірі 7760,14 грн. та за період з 01 січня 2023 року до 06 січня 2023 року в розмірі 8020,28 грн., а також премії за грудень 2022 року 34703,45 грн., за січень 2023 року 34 464 грн., що в загальному розмірі становить 68 928 грн..
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку відмовити у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідност. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із частиною 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
При цьому пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність.
Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов'язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов'язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов'язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби.
Правове становище осіб, які проходять військову службу, у тому числі звільнення з військової служби, а також порядок та умови оплати праці врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а в частині, яка не врегульована вказаним законодавством, - застосовуються норми Кодексу законів про працю України.
Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов'язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач звернувся до суду у зв'язку з невиплатою заробітної плати при звільненні його з військової служби, а саме з посади солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 , відповідно такий спір є публічно - правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року по справі № 761/33941/16-ц, у якому крім іншого зазначено, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій посадових осіб військової частини, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
У відповідності дост. 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 КАС України, ст.ст. 19, 186, 258-261, 354 ЦПК України, суддя, -
У відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі, - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутись з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО
.