Справа № 277/1393/23
Номер рядка звіту 17
іменем України
"29" січня 2024 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 56860,00 грн., інфляційні витрати - 15409,06 грн., три відсотки річних - 2733,95 грн. сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Вимоги мотивує тим, що 29.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено електронний договір №4849865 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого сума кредиту складає 20000 грн.; строк кредиту 7 днів; дата повернення кредиту (06.10.2021 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
06.10.2021 року, 13.10.2021 року, 21.10.2021 року, 24.10.2021 року, 31.10.2021 року та 08.11.2021 року відповідач здійснював оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору кожного разу відбувалось продовження строку кредиту ще на сім днів, останній раз до 15.11.2021 року.
15.11.2021 року відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснювала.
18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) було укладено договір факторингу №18,04/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, які зазначені в реєстрі боржників.
Позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20000,00 грн. тіло кредиту та 36860,00 грн. нараховані проценти, а всього 56860,00 грн.
23.10.2023 року по справі було відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Одночасно відповідачу та третім особам було роз'яснено право подати відзив на позовну заяву та встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для його подання. Також відповідача було попереджено про те, що у разі ненадання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Відповідач отримала копію ухвали про відкриття провадження 23.11.2023 року, однак відзиву на позовну заву до даного часу до суду не надала.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 29.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4849865 про надання споживчого кредиту, відповідно до п.1.2 якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5.1 договору сума кредиту складає 20000 грн.; строк кредиту 7 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплата процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору; стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п.4.2 договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору.
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6 договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 22660,00 грн.; за зниженою ставкою 21596,00 грн.
Відповідно до п.2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Договір №4849865 про надання споживчого кредиту підписано сторонами, зокрема ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М417915, 29.09.2021 року.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту) датою повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків є 06.10.2021 року, сума до сплати 21596,00 грн. Якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, в зв'язку з чим будуть мати наступні значення: 1) сума платежу за розрахунковий період складе 22660,00 грн.; 2) проценти за користування кредитом складуть 2660,00 грн.; 3) реальна річна процентна ставка складе 67151,57% річних; 4) загальна вартість кредиту складе 22660,00 грн. В даному Графіку зазначено реквізити для оплати. Графік підписано сторонами, зокрема ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М417915, 29.09.2021 року.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно ст.10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
На веб-сайті ТОВ «Авентус Україна» https://creditplus.ua/ розміщена покрокова інформація як оформити кредит: необхідно зареєструватися та створити електронний кабінет, куди надходить текст кредитного договору, правила, паспорт споживчого кредиту, з якими можна ознайомитися.
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.10.6 договору про надання споживчого кредиту цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Саме відповідач ініціювала укладення договору про надання споживчого кредиту, створивши на сайті ТОВ «Авентус Україна» особистий кабінет, де ознайомилася з умовами договору та підписала його з використанням одноразового ідентифікатора.
З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №369 від 20.04.2023 року слідує, що 29.09.2021 року, вказаним товариством на підставі укладеного договору на переказ коштів №ФК-20/11/2019 від 28.11.2019 року укладеного з ТОВ «Авентус Україна» успішно здійснено переказ коштів за платіжною операцією №111389462 на картковий рахунок № НОМЕР_1 на суму 20000 грн.
Таким чином ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі.
Відповідно до пп.4.3.1, п.4.3 договору сторони домовилися, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль.
Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2 договору (пп.4.3.2 п.4.3 договору).
Згідно п.5.4 договору споживач зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.
Відповідно до п.6.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів.
Відповідач свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту виконала частково та як слідує з картки обліку договору (розрахунок заборгованості), складеної ТОВ «Авентус Україна», кредитної заборгованості заборгованість погашала частково та за період з 29.09.2021 року по 17.04.2023 року має заборгованість в сумі 56860,00 грн., яка складається з 20000 грн. основного боргу (тіла кредиту), 36860,00 грн. процентів за користування кредитом.
Відповідно до п.п.7.1, 7.2 договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору; порушення умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Відповідно до договору факторингу №18.04/23-Ф від 18.04.2023 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (далі Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (далі Клієнт) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
П.3.9 договору факторингу передбачено, що у разі отримання коштів від боржника, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання відповідного реєстру боржників, клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти фактору протягом 3 банківських днів з дати їх отримання (включно) на рахунок фактора.
Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу №18.04/23-Ф від 18.04.2023 року клієнт ТОВ «Авентус Україна» передав, а фактор - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийняв реєстр боржників кількістю 9333, після чого, з урахуванням п.1.2 Договору факторингу №18.04/23-Ф від 18.04.2023 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно ж до витягу Реєстру боржників до Договору факторингу №18.04/23-Ф від 18.04.2023 року слідує, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №4849865, основна сума заборгованості становить 20000 грн., сума заборгованості за відсотками 36860,00 грн., а всього заборгованість становить 56860,00 грн.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).
Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується договором надання споживчого кредиту, договорами факторингу.
Як встановлено судом, відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за договором кредиту, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит, і суд приходить до висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 56860,00 грн., яка складається з 20000,00 грн. тіла кредиту та 36860,00 грн. - суми заборгованості за відсотками.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що зобов'язання, яке виникло між сторонами, є грошовим.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов'язання, судом не встановлено.
За таких обставин, позивач має право вимагати від відповідача сплати 3% річних за період прострочення грошового зобов'язання та інфляційних втрат.
Однак, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по червень 2023 року та розрахунок 3% річних за період з 24.02.2022 року по 22.09.2023 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 15409,06 грн. слід відмовити, оскільки розрахунок проведений з лютого 2022 року, тобто з часу початку дії на території України воєнного стану, а розрахунок 3% річних необхідно провести за період з 14 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року, тобто сума 3% річних за вказаний період становитиме - 46,73 грн.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 56860,00 грн. (20000,00 грн. - тіло кредиту, 36860,00 грн. - сума процентів за користування кредитом, 46,73 грн. - 3% річних).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції в національній валюті №917 від 21.09.2023 року позивачем при зверненні до суду з позовом, який сформовано в системі «Електронний суд», сплачено судовий збір у сумі 2147,20 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1629,08 грн.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень.
На підтвердження розміру витрат на професійну (правничу) допомогу позивачем надано договір №10/07-2023 про надання правової допомоги від 10.07.2023 року; рахунок на оплату по замовленню №1166/21/09 від 21.09.2023 року відповідно до якого адвокатом Столітнім М.М. надано ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» послуги зі збору та аналізу доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складення позовної заяви та подання позовної заяви, вартість наданих послуг становить 10000,00 грн.; платіжну інструкцію №947 від 21.09.2023 року відповідно до якої ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило адвокату Столітньому М.М. 10000,00 грн. за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви згідно рахунку №1166/21/09 від 21.09.2023 року; звіт про надання правової допомоги згідно договору №10/07-2023 від 10.07.2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 від 18.09.2020; ордер на надання правничої правової допомоги серії АІ №1423361 від 14.09.2023 року.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З урахуванням викладеного, враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на їх виконання, суд дійшов висновку, що позов у цій частині також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти на відшкодування його витрат по наданню правничої допомоги в сумі 10000 грн.
На підставі ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 626, 628, 633, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2) заборгованість за кредитним договором в сумі 56860 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок, 3% річних за період прострочення грошового зобов'язання в сумі 46 (сорок шість) гривень 73 копійки, сплачений при подачі позовної заяви,судовий збір в розмірі 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев'ять) гривень 08 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, а всього кошти в сумі 68535 (шістдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень 81 копійка.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Заполовський