Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/15506/23
Провадження №1-кп/523/820/24
29.01.2024 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12022162490001400 від 24.12.2022 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, одруженого, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей 2017, 2021, 2022 років народження, проходив військову службу за призовом у званні рядовий, на посаді водія-електрика польової лазні взводу матеріального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , має неповну середню освіту, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
по звинуваченню в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді водія-електрика польової лазні взводу матеріального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «рядовий», маючи намір на придбання для себе, без передбаченого законом дозволу, вибухових пристроїв, при невстановлених обставинах, у невстановлений час, однак не пізніше 24.12.2022 року, придбав шляхом знахідки 16 (шістнадцять) корпусів ручних осколочних гранат РГН з маркуванням «РГН 254-40-89» та цинк з запалами типу УДЗ в кількості 20 (двадцяти) одиниць з маркуванням на цинку «УДЗ 334 14-89 20 шт.» які при конструктивному поєднанні між собою утворюють 16 (шістнадцять) ручних осколкових гранат РГН, що належать до бойових припасів, після чого продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне володіння бойовими припасами, незаконно перевіз зазначені боєприпаси за допомого автомобіля марки "Volkswagen Passat", д/н НОМЕР_2 , до АДРЕСА_2, блокпост № НОМЕР_3 та без передбаченого законом дозволу зберігав їх в багажнику вказаного автомобіля, чим порушив вимоги, передбачені постановою Верховної Ради України № 2471-ХП від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженою постановою Кабінету Міністерств України №576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 662 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» зі змінами та доповненнями від 17.06.2008 року.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті, пояснивши, що він дійсно ранком 24.12.2022 року, керуючи автомобілем "Volkswagen Passat", д/н НОМЕР_2 перевозив із зони бойових дій до місця свого мешкання 16 (шістнадцять) корпусів ручних осколочних гранат РГН з маркуванням «РГН 254-40-89» та цинк з запалами типу УДЗ в кількості 20 (двадцяти) одиниць з маркуванням на цинку «УДЗ 334 14-89 20 штук». На одному з блок постів, а саме на вул.Луцька, 3 в м.Одесі їх автомобіль зупинили, та під час огляду виявили та вилучили зазначені боєприпаси. Також пояснив, що він їхав з Херсонської області, по дорозі проїхав 4 блокпости, але до м.Одеси їх не зупиняли та авто не оглядали. Він знав, що не мав права перевозити зазначені предмети, але пояснити причину з якою він це зробив не зміг. Свою провину визнає, у скоєному розкаюється, просить суворо не карати та надати йому ще один шанс.
Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати:
- по ч.1 ст.263 КК України за ознаками: придбання, носіння, зберігання, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні доказана повністю.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, факт скоєння злочину особою, що раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який із жовтня 2022 року був призваний до лав ЗСУ, де проходив службу в званні рядовий в/ч НОМЕР_1 , одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, 2017, 2021, 2022 років народження, посередньо характеризується за місцем проходження служби, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, щиро покаявся, сприяв розкриттю злочину.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст..65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
Обставин, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання судом не виявлено.
Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність завданої шкоди, особу винного, який до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений та має на вихованні 3-х неповнолітніх дітей, думку прокурора, який вважала за необхідне обрати обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, думку обвинуваченого, який просив не позбавляти його свободи та надати йому ще один шанс, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання не пов'язане із позбавленням волі із застосуванням ст.75 КК України.
Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування складають 956,00 гривень - визнані обвинуваченим та підлягають стягненню з останнього.
Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міра запобіжного заходу обвинуваченій не обиралась та скасуванню не підлягає.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Держави - 956,00 (дев'ятсот п'ятдесят шість гривень) - вартість проведеної судової експертизи.
Речові докази, а саме: 16 (шістнадцять) корпусів ручних осколочних гранат РГН з маркуванням «РГН 254-40-89» та цинк з запалами типу УДЗ в кількості 20 (двадцяти) одиниць з маркуванням на цинку «УДЗ 334 14-89 20 шт.», які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області - конфіскувати в дохід Держави та передати на потреби ЗСУ.
Копію вироку, негайно після оголошення вручити учасникам процесу.
На вирок може бути подано апеляцію до Одеського Апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя: