ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
29 січня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2023 року за №12023163500000642, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Івано-Франківської області Косівського району, с.Брустуров, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 08.12.2023 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
встановив:
ОСОБА_5 22.09.2023, приблизно о 16:00 годині, більш точний час не встановлено, перебував біля будівлі магазину «Дніпро М», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Катериненська, 90, де познайомився з ОСОБА_6 . Під час спілкування між ними виникла суперечка, яка переросла в з'ясування стосунків, та супроводжувалась взаємними образами. На ґрунті зазначеної конфліктної ситуації у ОСОБА_5 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 як покарання за виказані на його адресу образи.
Діючи з вказаною метою та переслідуючи мету фізичного покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_5 діючи умисно та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, раптово для потерпілого наніс йому один удар правою рукою, зжатою в кулак в область верхньої губи, тим самим спричинивши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваної рани верхньої губи зліва та підвивиху 1-го правого зуба верхньої щелепи.
Зазначенні ушкодження не були небезпечними для життя і самі по собі викликають розлад здоров'я тривалістю понад шести днів, але не більш як на три тижні (21 день). За цим критерієм згідно п.п.2.3.5. і 4.6 «Правил судово-ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся у вчиненні вказаного кримінального проступку, підтвердив обставини кримінального проступку, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.
Потерпілий ОСОБА_6 про дату, час та місце проведення судового провадження повідомлялась належним чином, але у судове засідання не з'явився, причини не явки до суду не повідомив.
З урахуванням думки учасників судового розгляду, які вважали за можливе розглядати справу за відсутності потерпілого, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду без участі потерпілого.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.
У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого, а також доказів та документів, що стосуються речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_5 дав суду показання про те, що він 22.09.2023, приблизно о 16:00 годині, перебував біля будівлі магазину «Дніпро М», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Катериненська, 90, зі знайомим ОСОБА_6 . Під час спілкування між ними виникла суперечка, яка переросла в з?ясування стосунків, та супроводжувалась взаємними образами. Під час цієї конфліктної ситуації він наніс потерпілому удар правою рукою, зжатою в кулак в область верхньої губи, тим самим спричинивши ОСОБА_6 тілесні ушкодження. При цьому він розумів, що застосована ним фізична сила до потерпілого потягне негативні наслідки для останнього у виді тілесних ушкоджень. На сьогодні він дійшов примирення з потерпілим, надавав йому гроші на лікування й у того немає до обвинуваченого будь-яких претензій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального проступку, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання винного.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив направлене проти здоров'я потерпілого кримінальне правопорушення, яке у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
ОСОБА_5 має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_5 необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.2 ст. 125 КК України.
Визначаючи розмір штрафу, як покарання, яке має понести винний ОСОБА_5 за вчинений кримінальний проступок, суд враховує, наявність встановлених у цій справі обставин, що пом'якшують покарання винного та відсутність обтяжуючих покарання винного обставин, а також те, що потерпілий до обвинуваченого претензій у цьому провадженні а ні морального а ні матеріального характеру не заявляв. Відтак, суд дійшов висновку про призначення винному покарання у виді штрафу у мінімальному його розмірі, визначеному санкцією частини статті, за якою ОСОБА_5 визнається винуватим.
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді штрафу саме у мінімальному розмірі повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.
Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_5 саме такого виду покарання.
Разом з цим, враховуючи, що ОСОБА_5 08.12.2023 року засуджений Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, але кримінальний проступок у вчиненні якого ОСОБА_5 визнається винним у даному кримінальному провадженні, скоєний ним до ухвалення попереднього вироку, а тому суд відповідно до положень ч.4 ст. 70, ч.3 ст. 72 КК України призначає остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю кримінальних правопорушень, при цьому покарання, призначене цим вироком у вигляді штрафу, та покарання, призначене вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.12.2023 року відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, слід виконувати самостійно.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.125 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Згідно ч.4 ст. 70, ч.3 ст. 72 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю кримінальних правопорушень, та покарання, призначене цим вироком та вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.12.2023 року, виконувати самостійно.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
29.01.2024
Єдиний унікальний номер справи: №522/23789/23
Номер провадження № 1-кп/522/849/24
Головуючий суддя - ОСОБА_1