Єдиний унікальний номер 205/9726/14-к
1-кп/205/591/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-кп/205/591/24 Справа № 205/9726/14-к
16 січня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013040690006886 від 17 грудня 2013 року стосовно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, українця, громадянина України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_6
ОСОБА_3 , 04 грудня 2013 року близько 22 годин знаходячись в стані алкогольного сп'яніння діючі групою осіб разом з особою, кримінальне провадження щодо якої не розглянуто, перебуваючи в приміщенні кафе «Бухта», розташованого по вул. Докучаєва, 33 в м. Дніпропетровську, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .. ОСОБА_3 діючі групою осіб з особою, кримінальне провадження щодо якої не розглянуто, з хуліганських спонукань, діючи усвідомлено, навмисно і безпричинно, проявляючи при цьому п'яну завзятість і бажання показати свою уявну перевагу над оточуючими, грубо порушуючи громадський порядок та ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності і благопристойності та не реагуючи на зауваження про свою непристойну поведінку від присутніх у кафе громадянин ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які зробили їм зауваження з приводу їх поведінки та висловлювань в адресу оточуючих що виразилося у вигляді нецензурної лайки та погроз фізичної розправи, крім цього в наслідок хуліганських дій ОСОБА_3 разом з особою, кримінальне провадження щодо якої не розглянуто, що супроводжувались особливою зухвалістю та продовжувалися близько 30 хвилин, робота кафе «Бухта», розташованого по вул. Докучаєва, 33 в м. Дніпропетровську була зупинена та як наслідок було порушено нормальне його функціонування, після чого на неодноразові вмовляння гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , припинити порушувати громадський порядок ОСОБА_3 діючі групою осіб з особою, кримінальне провадження щодо якої не розглянуто, на зауваження не відреагували, тим самим змусили, ОСОБА_8 , викликати державну службу охорони, для припинення протиправних дій ОСОБА_3 та з особи, кримінальне провадження щодо якої не розглянуто, по приїзду працівників державної служби охорони, ОСОБА_3 разом з особою, кримінальне провадження щодо якої не розглянуто, свої хуліганські дії не припинили, та продовжували порушувати громадський порядок з явної неповагою до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та опором представникові влади, що виразилося, у явній зневазі до працівників державної служби охорони, не реагування на їх зауваження та погроз фізичною розправою в їх адресу.
Продовжуючи скоювати злочин, ОСОБА_3 в невстановлений слідством час перебуваючи за місцем свого мешкання, маючи умисел на переробку рушниці
«Сайга-410К» № НОМЕР_1 , 410 калібру, незаконно вилучив з каналу ствола стаціонарний захисний елемент та з пістолету «RG 88», серії НОМЕР_2 , калібру 9 мм незаконно вилучив тягу блокувального пристрою таким чином своїми умисними діями ОСОБА_3 надав їм властивостей вогнепальної зброї, пристосованої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, зброї, придатної до стрільби. Після чого став зберігати перероблену рушницю «Сайга-410К» № НОМЕР_3 , 410 калібру, пістолет «RG 88», серії « НОМЕР_4 , калібру 9 мм, за місцем свого мешкання без передбаченого законом дозволу.
11 січня 2014 року в період часу з 15 годин 47 хвилин до 17 годин 49 хвилин працівниками міліції в ході проведення санкціонованого обшуку Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за місцем мешкання ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено рушницю «Сайга-410К» № НОМЕР_3 , 410 калібру, пістолет «RG 88», серії « НОМЕР_2 , калібру 9 мм P.A. Knall. Рушниця «Сайга-410К», перероблена з гладкоствольної мисливської дробової самозарядної рушниці моделі «Сайга-410К», № НОМЕР_3 , 410 калібру, виробництва ВАТ «Їжмаш», росія. В конструкцію рушниці внесені зміни саморобним способом демонтована тяга блокувального пристрою, що забезпечує проведення стрільби з рушниці виключно при розкладеному прикладі. Пістолет «RG 88», є самозарядним пістолетом, переробленим саморобним способом з газо - шумового пістолета моделі «RG88», серії « НОМЕР_5 », № НОМЕР_6 , калібру 9 мм P.A. Knall, шляхом видалення з каналу ствола стаціонарного захисного елементу, що перешкоджає проведенню пострілів кінетичними снарядами (кулями). Конструкція пістолета дозволяє проводити постріли способом роздільного заряджання з використанням як ініціюючого складу шумових патронів калібру 9мм P.A. Knall, а в якості снаряда - куль сферичної форми діаметром до 7 мм. При цьому забезпечується достатня вражаюча дія вистріляних з нього снарядів (куль).
Таким чином ОСОБА_3 переробив без передбачуваного законом дозволу рушницю «Сайга-410К» № НОМЕР_3 , 410 калібру, пістолет «RG 88», серії « НОМЕР_2 , калібру 9 мм та надав їм властивостей вогнепальної зброї.
Після чого ОСОБА_3 став незаконно зберігати рушницю «Сайга-410К» № НОМЕР_3 , 410 калібру, пістолет «RG 88», серії « НОМЕР_7 , калібру 9 мм без передбачуваного законом дозволу за місцем свого мешкання.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 296 КК за ознаками хуліганства, тобто, грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, пов'язане з опором представникові влади, що виконував обов'язки з охорони громадського порядку, ч. 1 ст. 263-1 КК за ознаками незаконної переробки вогнепальної зброї та за ч. 1 ст. 263 КК за ознаками незаконного зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, тобто у зв'язку з закінченням строків давності. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що з моменту вчинення ним кримінального правопорушення пройшло більше десяти років, а тому наявні законні підстави для звільнення його від відповідальності.
Прокурор не заперечував проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
Заслухавши заявлене клопотання, думку сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
За змістом статті 285 КПК, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 286 КПК, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 49 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі...
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі 735/1121/20 ).
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Умовами для звільнення особи від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав є: (1) якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності; (2) якщо протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); (3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); (4) законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК та відповідно до висунутого обвинувачення інкриміновані дії він вчинив за останнім епізодом 11 січня 2024 року.
За час розгляду кримінального провадження ОСОБА_3 не вчинив нових кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим, визначений п. 4 ч. 1 ст. 49 КК строк давності не переривався.
Таким чином, з 11 січня 2014 року строки давності за вказаними кримінальними правопорушеннями у цьому кримінальному провадженні розпочали спливати і закінчились 11 січня 2024 року.
Відповідно до правового висновку щодо застосування норм матеріального та процесуального закону, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов'язок відповідно роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Нероз'яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 285 КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 - 4 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Під час розгляду кримінального провадження встановлені матеріальні та процесуальні підставі для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, оскільки матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся внаслідок ухилення обвинуваченого від органу досудового розслідування та/або суду, або переривався у зв'язку з вчиненням нового злочину.
Отже, станом на час розгляду кримінального провадження та постановлення цієї ухвали - 16 січня 2024 року, сплинув десятирічний строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, визначений в ст. 49 КК, а тому останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Судом, відповідно до ст. 285 КПК ОСОБА_3 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що обвинувачений підтримав своє клопотання, наполягав на його задоволенні та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.
При цьому, обвинувачений підтвердив, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, на що надав свою згоду.
Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого.
Отже, встановлення вищевикладених обставин є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено.
Тільки у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 знайшли своє повне підтвердження під час розгляду кримінального провадження, у зв'язку з чим воно підлягає задоволенню, а кримінальне провадження має бути закрито.
Крім цього, під час досудового розслідування кримінального провадження №12013040690006886 органом досудового розслідування було понесено процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта для проведення судової балістичної експертизи.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (Постанова ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі №203/241/17).
Таким чином, суд вважає за необхідне також вирішити питання про віднесення процесуальних витрат, понесених у кримінальному провадженні №12013040690006886 на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів вирішуються судом в порядку, передбаченому ст. 100 КПК.
Керуючись ст. ст. 284, 285, 370, 372 КПК, 49 КК, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 3 ст. 296 КК на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12013040690006886 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 3 ст. 296 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта за проведення судової балістичної експертизи №67/07-20 від 17.01.2014 у розмірі 978 гривень 00 копійок віднести на рахунок держави.
Речові докази, якими визнано рушницю «Сайга-410К» № НОМЕР_3 , 410 калібру та пістолет «RG 88», серії НОМЕР_2 , калібру 9 мм знищити, а рушницю «ІЖ-58» № НОМЕР_8 , дозвіл на неї, 124 патрони та вісім ножів повернути обвинуваченому ОСОБА_3 за належністю.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: ОСОБА_1