Справа № 932/1452/23
Провадження № 2/932/405/23
01 серпня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій, які становлять пряму дискримінацію через ознаки інвалідності, соціального статусу, пособництво в дискримінації, утиск та відшкодування моральної шкоди, - Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій, які становлять пряму дискримінацію через ознаки інвалідності, соціального статусу, пособництво в дискримінації, утиск та відшкодування моральної шкоди, -
09.02.2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради, в якій позивач просить визнати неправомірними дії Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради, які становлять пряму дискримінацію через ознаки інвалідності, соціального статусу, пособництво в дискримінації, утиск, приниження честі і гідності особи із інвалідністю, знущання та відшкодування моральної шкоди; стягнути з Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради на користь позивача моральну шкоду у розмірі 6 000 000,00 грн., що становить 2867х2093,00 грн. мінімальних прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2023 року для розгляду даної справи визначено суддю Кудрявцеву Т.О.
Ухвалою від 09.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням проведення підготовчого засідання.
28.03.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів у даній цивільній справі, в якій просив звернутись до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини про надання висновку по матеріалам справи № 932/1452/23 щодо прямої дискримінації, пособництва дискримінації, утиску ОСОБА_1 , особи з інвалідністю ІІ групи, із тяжким психічним захворюванням, тривалий час з боку Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради; заяву про забезпечення доказів просив розглянути без повідомлення відповідачів, оскільки в наслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення доказів буде поставлена під загрозу. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що висновок Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є належним і необхідним доказом для справедливого розгляду і вирішення даної справи по суті, ефектного захисту його порушених прав, свобод та інтересів як особи з інвалідністю ІІ групи, яка зазнала прямої множинної дискримінації за ознакою інвалідності, соціального статусу, пособництва дискримінації, утиску з боку відповідачів, що нанесли йому тяжкі і серйозні моральні і душевні травми, порушили тривалий процес його реабілітації і соціалізації в суспільстві.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.05.2023 року у даній цивільній справі за клопотанням позивача призначено судово-психологічну експертизу, в зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.
Ухвалою суду від 31.07.2023 року провадження у даній цивільній справі поновлено.
Відповідно до положень ч.4 ст. 118 ЦПК України суд, враховуючи клопотання заявника, розглядає заяву про забезпечення доказів без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд вважає наступне.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання), що підтверджується копіями Індивідуальної програми реабілітації інваліда Дніпропетровського обласного центру медико-соціальної експертизи № 473 від 30.03.2021 року; довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Міжрайонної психіатричної МСЕК № 4 Комунального закладу «Обласного клінічного центру медико-соціальної експертизи «ДОР» серії 12 ААВ № 127357 від 30.03.2021 року; пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 20.07.2021 року.
У позовній заяві в обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 22.12.2021 року він звернувся до Дніпровського міського голови із заявою про надання матеріальної допомоги як мешканцю м.Дніпра, який опинився в складних життєвих обставинах. Обгрунтовуючи свою заяву, він просив надати матеріальну допомогу на тривалу реабілітацію та соціалізацію його як особи з інвалідністю ІІ групи, безстроково у зв'язку з психічним захворюванням, при цьому він постійно потребує матеріального забезпечення на виконання індивідуальної програми реабілітації інваліда, має медичні обмеження щодо життєдіяльності, для забезпечення яких необхідні матеріальні витрати; допомогу просив надати в розмірі десяти прожиткових мінімумів 19 340 грн. 10.01.2022 року він отримав лист Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради «Про розгляд звернення», зі змісту якого вбачається, що вищевказана заява про отримання матеріальної допомоги знята з контролю, а у призначенні матеріальної допомоги відмовлено. Обгрунтовуючи своє рішення, відповідач виходив з того, що питання про надання йому матеріальної допомоги не може бути розглянуто на засіданні міської комісії щодо призначення та надання адресної матеріальної допомоги, оскільки серед поданого ним пакету документів відсутній оригінал довідки медичного закладу про необхідність лікування, проведення операції, реабілітації, термін видачі якої не пізніше ніж за 6 місяців до подання звернення. Його подальші звернення до відповідачів, в тому числі зі скаргою на дії і рішення щодо вимагання надання додаткових довідок, оригіналів документів, залишені без задоволення. Позивач зазначає, що дії відповідачів, зокрема, вимагання від особи з інвалідністю ІІ групи, безстроково, у зв'язку із тяжким психічним захворюванням, підтверджене належною Довідкою до Акту МСЕК про присвоєння ІІ групи інвалідності, додаткових довідок оригіналів медичних документів про його захворювання та примушування повторно подавати заяву і збирати пакет документів, є незаконними та необгрунтованими, є дискримінацією, умисно спрямованими діями на знущання із особи з інвалідністю, особливими потребами. .
Відповідно до ч.1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У відповідності до частин 1, 2 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до положень ст. 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 1 Протокол № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України від 09.02.2006 року № 3435-IV передбачено, що здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою; ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1 (пункти 1, 2).
Відповідно до ст. 25 Конституція України, гарантії рівності громадян у конституційних правах і свободах, рівності їх перед законом, недопустимості привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 101 Конституції України, парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 року № 776/97-ВР, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, цим та іншими законами України; Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб; діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», п. 14 ст. 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції запобігає будь-яким формам дискримінації та здійснює заходи щодо протидії дискримінації, в тому числі, надає висновки у справах про дискримінацію за зверненням суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 56 ЦПК України, п. 10 ст. 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», у випадках, встановлених законом, та з дотриманням правил щодо обґрунтування підстав відповідного представництва, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах; з метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 ЦПК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень; участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
У відповідності до ч.5 ст. 57 ЦПК України, прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їхньої участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та отримувати з них копії.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 ЦПК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.
Таким чином, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може бути залучений судом до участі у справі для подання на виконання своїх визначених законом повноважень висновку у справі про дискримінацію. При цьому, залучена до участі в справі особа має процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 ЦПК України, а також має право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.
В заяві про забезпечення доказів позивач просить судовим рішенням звернутись до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини про надання висновку по матеріалам справи № 932/1452/23 щодо прямої дискримінації, пособництва дискримінації, утиску ОСОБА_1 , особи з інвалідністю ІІ групи, із тяжким психічним захворюванням, тривалий час з боку Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради.
Зважаючи на зміст позовних вимог позивача та наведені положення чинного законодавства, для повного і всебічного з'ясування обставин справи, забезпечення учасникам справи можливості належної реалізації процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, належною процесуальною формою отримання судом висновку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справі про дискримінацію є залучення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до участі у справі для подання такого висновку, тому заява позивача про забезпечення доказів підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 84, 116, 118, 189, 197, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - задовольнити частково.
Залучити до участі в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій, які становлять пряму дискримінацію через ознаки інвалідності, соціального статусу, пособництво в дискримінації, утиск та відшкодування моральної шкоди, - Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для подання висновку у справі про дискримінацію на виконання своїх повноважень.
Копію ухвали та копію позовної заяви ОСОБА_1 направити Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів зо дня отримання копії ухвали, через суд першої інстанції.
Суддя Т.О. Кудрявцева