вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6730/20 (904/3862/23)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Бордюг О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", м.Дніпро
відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"ІНГОССТРАХ", м.Дніпро
про визнання п.5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 року недійсним
Представники:
від позивача: Ювко В.О., довіреність №3850-К-Н-О від 17.11.2022
від відповідача-1: Чичва О.С., свідоцтво №448 від 19.03.2013
від відповідача-2: Волова О.В., довіреність №14/01-21-1
Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", м.Дніпро, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", м.Дніпро про визнання п.5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 року недійсним, в якому просило:
1. відкрити провадження та здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
2. визнати недійсним пункт 5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017, укладений між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (місцезнаходження юридичної особи: 49100, Дніпропетровська область, м.Дніпро, узвіз Кодацький, буд.2, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності - 33248430) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська область, м.Дніпро, узвіз Кодацький, буд.2, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності - 33248430) в частині застосування розміру процентів, встановлених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України в розмірі 360 процентів річних, тобто визнати недійсним частину наступного тексту: "при простроченні Боржником виконання грошового зобов'язання перед Кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 360 процентів річних".
3. судові витрати за результатом розгляду справи покласти на відповідачів.
18.07.2023 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №904/6730/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075 та відкрито провадження у справі;
- прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;
- призначено підготовче засідання на 03.08.2023 о 09:30 год.;
- запропоновано позивачу подати уточнення щодо прохальної частини позову в частині місцезнаходження відповідача-1; відповідь на відзив відповідача (у разі його отримання - до дня першого підготовчого засідання), складену відповідно до вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відповіді на відзив відповідачу;
- запропоновано відповідачам надати відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття; одночасно надіслати позивачу, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; докази в обґрунтування заперечень; заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня першого підготовчого засідання), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу.
02.08.2023 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" Чичви О.С. електронною поштою надійшло клопотання №02-29/123 від 02.08.2023 про відкладення судового засідання.
03.08.2023 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" надійшов відзив на позов від 02.08.2023, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі та витребувати докази у позивача.
У підготовчому засіданні 04.09.2023 оголошено перерву до 14.09.2023 о 10:00 год.
08.09.2023 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив від 08.09.2023 Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", в якому представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі.
13.09.2023 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" надійшли заперечення від 12.09.2023 на відповідь на відзив Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" щодо визнання недійсним п.5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 року, в якому представник відповідача-2 просить залучити заперечення до матеріалів справи та врахувати їх під час розгляду справи; залишити поза увагою доводи та заперечення Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" у відповіді на відзив; витребувати у Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" копію Договору застави частки в статутному фонді та права на виплату (отримання) майна №DNHSLON06912/DZ від 28.10.2016 року.
13.09.2023 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" надійшло клопотання від 12.09.2023 про витребування доказів, в якому представник відповідача-2 просить витребувати у Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" копію Договору застави частки в статутному фонді та права на виплату (отримання) майна №DNHSLON06912/DZ від 28.10.2016 року.
Ухвалою суду від 14.09.2023 клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" від 12.09.2023 про витребування у Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" копію Договору застави частки в статутному фонді та права на виплату (отримання) майна №DNHSLON06912/DZ від 28.10.2016 року відхилено. Закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2023 о 10:00 год.
10.10.2023 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ІНГОССТРАХ" у справі №904/6730/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" надійшла заява про відвід судді Камші Н.М.
Ухвалою суду від 11.10.2023 заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" №09-10/23-01 від 09.10.2023 про відвід судді Камші Н.М. від розгляду справи №904/6730/20 та всіх позовних проваджень, що розглядаються в даній справі задоволено. Постановлено передати справу №904/6730/20 та всі позовні провадження, що розглядаються у даній справі, для автоматизованого визначення нового складу суду.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області №589 від 17.10.2023 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" матеріали справи №904/6730/20 передано на повторний автоматизований розподіл у зв'язку з тим, що задоволено заяву про відвід судді Камші Н.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 справу №904/6730/20 передано на розгляд судді Соловйовій А.Є.
Ухвалою суду від 23.10.2023 прийнято матеріали справи №904/6730/20(904/3862/23) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" про визнання п.5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 року недійсним до розгляду в межах справи №904/6730/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ". Призначено судове засідання на 14.11.2023 о 12:40 год.
Судове засідання, призначене на 14.11.2023 о 12:40 не відбулось у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Дніпропетровської області з 12:20 год. до 13:15 год., що підтверджується інформацією з офіційного сайту "Мапа повітряних тривог" - map.ukrainealarm.com.
Ухвалою суду від 14.11.2023 відкладено судове засідання на 05.12.2023 о 10:40 год.
04.12.2023 відповідачем-2 подано пояснення вих.№04-12/2023/1 від 04.12.2023 щодо підстав відмови у задоволенні позову.
Суд долучив подане пояснення до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене на 05.12.2023 з'явився представник позивача та представники відповідачів-1,2.
Представник відповідача-2 оголосив зміст поданих пояснень.
Суд заслухав вступне слово учасників справи.
З метою виконання завдань господарського судочинства та дотримання його основних засад, для продовження розгляду справи по суті, а саме: переходу до судових дебатів та прийняття рішення у справі, в судовому засіданні оголошено перерву до 20.12.2023 о 12:00 год.
У судове засідання, призначене на 20.12.2023 з'явився представник позивача та представники відповідачів-1,2.
У судовому засіданні, призначеному на 20.12.2023, оголошено перерву до 16.01.2024 о 12:40 год.
У судове засідання, призначене на 16.01.2024, з'явився представник позивача та представники відповідачів-1,2.
В судовому засіданні 16.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/6730/20 від 11.01.2021 відкрито провадження у справі №904/6730/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075. Визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" "ІНГОССТРАХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075) на суму 47 399 559,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 66 020,00 грн (витрати у справі про банкрутство) - 1 черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.01.2021. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 30.06.2021. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", 49040, м. Дніпро, пр.Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075 призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, свідоцтво №448 від 19.03.2013 (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 42 Ц, оф. 83).
09.04.2021 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвали по справі № 904/6730/20, якими:
- визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075) на суму 4 540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 466 945 291,46 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м. Дніпро, пр.Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075) на суму 4 540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 248 232 282,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Отже, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" є кредитором у справі №904/6730/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075).
Позивач у позовній заяві зазначає, що як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутством №14/12/20-8 від 14.12.2020, 28.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "АКЦЕНТ - БАНК" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія" ІНГОССТРАХ" укладений договір №16/07/28-02К страхування кредитів.
У зв'язку з настанням страхового випадку у відповідності до кредитного договору №ABHOLKI06758 від 28.01.2016, що укладений між ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" та ПАТ "АКЦЕНТ - БАНК", ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" 20.12.2017 здійснило страхове відшкодування на користь ПАТ "А- Банк" в сумі 53 399 559,52 грн.
Страхове відшкодування ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" здійснене на підставі заяви ПАТ "Акцент - Банк" про страхову подію (вих. №Е.АВ.32.0.0/3-10688 від 20.12.2017), в якій міститься вимога про сплату відшкодування через порушення з боку ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" у мов кредитного договору №ВНОLКІ06758 від 28.01.2016.
25.12.2017 між ПРАТ "СК"ІНГОССТРАХ" (далі - кредитор) та ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (далі - Боржник) укладено угоду про добровільне погашення заборгованості (далі - угода).
Пунктом 2 вказаної вище Угоди передбачено, що Боржник гарантує, що протягом 6 місяців з моменту укладення цієї Угоди до 25 червня 2018 заборгованість перед Кредитором, вказана у п. 1 цієї Угоди, буде погашена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора.
Пунктом 4 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 зазначено що Кредитор гарантує, що після підписання цієї Угоди та до настання терміну, вказаного в п.2 Угоди, він не застосовує до Боржника ніяких заходів стягнення.
Пунктом 5 вказаної вище Угоди передбачено, що у разі прострочки Боржником виконання грошових зобов'язань, на вимогу Кредитора за цією Угодою, Боржник зобов'язаний сплатити на користь Кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні Боржником виконання грошового зобов'язання перед Кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 360 процентів річних.
На підставі зазначеної Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017, ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" було заявлено грошові вимоги до Боржника в справі про банкрутство, які були визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів в розмірі:
- 47 399 559,00 грн - сума основної заборгованості;
- 4 292 310,55 грн - інфляційні витрати за період з 26.06.2018 до 27.08.2019;
- 3 014 937,29 грн - інфляційні витрати за період з 28.08.2019 до 10.01.2021;
- 225 419 291,26 грн - розмір річних, зазначений в Угоді за період з 26.06.2018 до 27.08.2019;
- 234 218 752,36 грн - розмір річних, зазначений в Угоді за період з 28.08.2019 до 10.01.2021.
Отже, саме на підставі п. 5 угоди про добровільне погашення заборгованості ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" нараховано заборгованості в сумі 466 945 291,46 грн (360% річних).
На думку АТ КБ "ПриватБанк" вищезазначений пункт угоди є проявом зловживання правами щодо заявлення у справі про банкрутство грошових вимог з процентів річних - згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, - у розмірі 360 % річних, що більш ніж в 10 разів перевищує суму основної заборгованості.
А отже, пункт 5 угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 року містить ознаки фраудаторного правочину, що передбачають збільшення 3% річних за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України до 360% річних - який був укладений боржником після отримання ним кредитів на велику суму, які не були повернуті кредитору АТ КБ «ПриватБанк».
Позивач зазначив, що оспорюваний пункт угоди, за своїм змістом: встановлює для ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" наслідки у вигляді отримання неспіврозмірного з його майновим станом додаткового фінансового навантаження (товариство взяло на себе значні додаткові зобов'язання при наявності невиконаних зобов'язань перед іншими кредиторами); не спрямований на досягнення розумної ділової мети та економічного інтересу Боржником; встановлює вочевидь каральні наслідки за несвоєчасне виконання простроченого зобов'язання (неспівмірно збільшений в порівнянні з основним зобов'язанням, розмір процентів).
Пунктом 5 вказаної вище Угоди передбачено, що у разі прострочки Боржником виконання грошових зобов'язань, на вимогу Кредитора за цією Угодою, Боржник зобов'язаний сплатити на користь Кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні Боржником виконання грошового зобов'язання перед Кредитором на строк більше 10 (десяти) календарних днів, розмір процентів, встановлений ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 360 процентів річних.
Отже, саме на підставі п. 5 угоди про добровільне погашення заборгованості ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" нараховано заборгованості в сумі 459 638 043,62 грн (360% річних).
На думку АТ КБ "ПриватБанк" вищезазначені нарахування є такими що: очевидно не співмірні із заборгованістю за Угодою та більше, ніж в декілька разів її перевищують; невиконують компенсаторну функцію, яка передбачена ст. 625 ЦК України, натомість мають явно каральний характер та за своєю суттю є фінансовою санкцію. Розмір процентів, який дорівнює 360 % річних, в 120 разів перевищує розмір процентів, який передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України; ціллю нарахування ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» процентів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у збільшеному розмірі та їх включення до складу кредиторських вимог є недобросовісна спроба обійти законодавчі обмеження ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлені до визначення «грошового зобов'язання», які не передбачають включення до складу грошового зобов'язання неустойки чи інших фінансових санкцій; нараховані проценти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України є несправедливими щодо інших кредиторів у справі про банкрутство, оскільки їх визнання та задоволення унеможливлює виконання боржником зобов'язань перед іншими кредиторами, має на меті порушення балансу інтересів кредиторів, внаслідок штучного збільшення розміру конкурсних кредиторських вимог ПрАТ СК«ІНГОССТРАХ».
Позивач зазначив, що як вбачається з матеріалів справи про банкрутство №904/6730/20, зокрема з заяви АТ КБ "ПриватБанк" з вимогами до боржника (в порядку ст. ст. 45, 59 Кодексу України з процедур банкрутства), ТОВ "Коновалівське" мало значний розмір заборгованості перед кредитором - АТ КБ "ПриватБанк" за зобов'язаннями, строк виконання яких настав.
Наявність заборгованості Боржника перед АТ "КБ "ПриватБанк" підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2018 по справі №904/1479/18 яким було розірвано укладений між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" кредитний договір №DNHSLON06912 від 28.10.2016, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суми грошових коштів у вигляді наданого кредиту за кредитним договором №DNHSLON06912 від 28.10.2016 в розмірі 220 623 137,63 грн та відсотків в розмірі - 14 764 483,90 грн, а разом - 235 387 621,53 грн, а також судовий збір у розмірі 618 462,00 грн.
При цьому, рішенням суду встановлено, що за період з 26.07.2017 по 25.10.2017 на підставі умов кредитного договору Відповідачу нараховані відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 5 820 054,19 грн, які Відповідач повинен був сплатити 25.10.2017.
Отже, на момент укладення оспорюваного правочину, ТОВ "Коновалівське" мало власні невиконання зобов'язання перед АТ КБ "ПриватБанк".
Позивач зауважив, що з фінансово-майнового стану за 2017 рік, отриманого з інформаційної системи УОUCONTROL щодо ТОВ "Коновалівське" (ЄДРПОУ 32535075), вбачається, що дане підприємство задекларувало:
1. непокритий збиток на кінець року: -200 000 - 190 000 тис. грн;
2. довгострокові зобов'язання на кінець року: 220 000 - 230 000 тис. грн;
3. поточні зобов'язання на кінець року: 270 000 - 280 000 тис. грн;
4. збиток: 83 000 - 84 000 26 000 - 27 000 тис. грн.
Отже, у 2017 році, на момент укладення оспорюваного правочину, ТОВ "Коновалівське" було збитковим підприємством, мало значні зобов'язання, та не було спроможним виконати свої зобов'язання перед ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ", тим більше, сплати завищені річні проценти у розмірі 360 % річних.
Позивач вважає, що невиконання зобов'язання ТОВ "Коновалівське" перед ПрАТ "СК "Інгосстрах" і штучне нарахування 360 процентів річних на суму заборгованості мало на меті наступні цілі:
- визнання цих вимог судом у справі про банкрутство як конкурсних вимог кредиторів;
- отримання права вирішального голосу у зборах кредиторів та у комітеті кредиторів;
- використання вирішального права голосу з метою завдати шкоди цивільним правам
реального кредитора АТ КБ "ПриватБанк".
Позивач зазначив, що укладення оспорюваного паровичну відбулось внаслідок аномального режиму здійснення права, оскільки ТОВ «Коновалівське» перебуваючи у не змозі виконати власні грошові зобов'язання, приймає на себе додаткові грошові зобов'язання у вигляді сплати 360% річних, що є нетиповим та не відповідає економічній меті, а навпаки, мають наслідком порушення права інших контрагентів (кредиторів) боржника, оскільки неспівмірні із основним боргом суми нарахованих процентів річних як відповідальність за порушення грошового зобов'язання позбавляють можливості боржника розрахуватись за основними зобов'язаннями з іншими особами (контрагентами, кредиторами тощо).
Крім того, на думку позивача Укладення відповідачами оспорюваного правочину мало своїм наслідком: 1) збільшення фінансових зобов'язань ТОВ «Коновалівське» як боржника у справі про банкрутство в період наявної заборгованості перед Позивачем, 2) при його укладенні додаткових гарантій Банку щодо належного виконання боржником своїх кредитних зобов'язань надано не було, 3) Банк як кредитора боржника не було повідомлено про збільшення останнім своїх фінансових зобов'язань перед третіми особами 4) укладення оспорюваного правочину вчинено без очевидної господарської мети та 5) не мало на меті збільшення активів боржника, або поліпшення фінансового стану тощо 6) вчинено з метою покладення "роздутих" фінансових зобов'язань на ТОВ «Коновалівське» та створення штучної конкуренції кредиторських вимог до боржника.
Відтак, існування у справі про банкрутство кредиторів з несправжніми грошовими вимогами (що виникли на підставі фраудаторних угод) впливає на формування конкурсної маси, її реалізації та задоволення вимог кредиторів, а відтак порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами.
Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати п.5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 недійсним.
В матеріалах справи містяться відзиви відповідачів-1,2, в яких товариства заперечують проти задоволення позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк", вважають їх недоведеними та необгрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Згідно з частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі- КУзПБ), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 1 КУзПБ визначено матеріально-правовий статус кредитора у справі про банкрутство, який є і учасником, і стороною у справі про банкрутство, що обумовлений та визначається наявністю вимог щодо грошових зобов'язань до боржника. Кредитор у зв'язку з наявністю цих вимог є заінтересованою особою стосовно боржника у розумінні положень статей 3,13,15,16, 202, 203,215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з правом на судовий захист шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, вчиненого боржником, хоча кредитор і не є стороною цього правочину.
Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - якомога справедливе задоволення вимог кредиторів.
Кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених ЦК України, КУзПБ та інших законів у межах справи про банкрутство, і таке звернення є належним способом захисту, що гарантує можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок чого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитись під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудатороного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам. Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам. Такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство.
З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (позивач) не є стороною Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 укладеної між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ".
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі №6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс 16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі №910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20 тощо.
Отже правом оспорювати правочин ГПК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи».
Тобто стороння особа, якщо вона має заінтересованість та доведе це, управі пред'являти позов про визнання недійсним правочину, укладеного іншими сторонами.
Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення мас встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з і клоном про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов'язаних з вчиненням такого правочину (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Сулу від 29.06.2021 у справі №910/23097/17).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, то закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлене порушене право, (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19, від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/337/21).
У справі, що розглядається з вимогами про визнання недійсним пункту 5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 звернулося АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як кредитор у справі про банкрутство, який не є стороною цього правочину.
Обґрунтовуючи свою заінтересованість АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що пункт 5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 укладений в результаті недобросовісних дій боржника ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" на шкоду кредиторам задля нарощування штучної заборгованості кредитора ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" з метою отримання права вирішального голосу у зборах (комітеті) кредиторів та використання вирішального права голосу з метою завдати шкоди цивільним правам кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Судом встановлено, що під час розгляду справи №904/6730/20(904/3862/23) керівництво ПрАТ «СК «Інгосстрах» ухвалило рішення про часткове прощення боргу ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» за Угодою про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017, в частині заборгованості зі сплати інфляційних втрат у розмірі 7 307 247,84 грн та річних у розмірі 459 638 043,62 грн, а всього - 466 945 291,46 грн, які визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2021 по справі №904/6730/20 (4 черга задоволення вимог кредиторів), про що було повідомлено боржника ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» відповідним листом від 27 листопада 2023 року.
Цим листом від 27.11.2023 ПрАТ «СК «Інгосстрах» повідомив, що зобов'язання ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» перед ПрАТ «СК «Інгосстрах» зі сплати інфляційних втрат та річних відповідно до пункту 5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 у розмірі 466 945 291,46 грн (інфляційні втрати 7 307 247,84 грн + річні 459 638 043,62 грн), які визнанні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2021 по справі №904/6730/20 вважаються прощеними з моменту отримання цього листа, а розмір залишку заборгованості за Угодою про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 складає - 47 470 119,00 грн, в тому числі судові витрати у розмірі 70 560,00 грн.
Також, ПрАТ «СК «Інгосстрах» повідомив, що з моменту отримання ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» цього листа не має та не матиме на далі до боржника жодних матеріальних претензій пов'язаних з виконанням чи припиненням зобов'язань за Угодою про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 в частині сплати інфляційних втрат та річних у розмірі 466 945 291,46 грн.
Лист ПрАТ «СК «Інгосстрах» від 27.11.2023 про часткове прощення боргу у розмірі 466 945 291,46 грн, який виник на підставі пункту 5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 отримано ліквідатором ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» арбітражним керуючим Чичвою О.С. 28 листопада 2023 року.
Таким чином, борг ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» за Угодою про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 в частині інфляційних втрат та річних (п. 5 Угоди) у розмірі 466 945 291,46 грн, який визнаний ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2021 року по справі №904/6730/20, є прощеним ПрАТ «СК «Інгосстрах» з 28 листопада 2023 року.
Так, 01.12.2023 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія" ІНГОССТРАХ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про часткову відмову від задоволення грошових вимог визнаних ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2020 по справі № 904/6730/20 в розмірі 466 945 291,46 грн (інфляційні втрати та річні), які виникли на підставі пункту 5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017.
Ухвалою суду від 20.12.2023 заяву ПрАТ «СК «Інгосстрах» про часткову відмову від задоволення грошових вимог до ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» визнаних ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2020 по справі № 904/6730/20 в розмірі 466 945 291,46 грн (інфляційні втрати та річні), які виникли на підставі пункту 5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 задоволено частково. Зобов'язано ліквідатора ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів банкрута та не враховувати суми грошових вимог ПрАТ «СК «Інгосстрах» включених до реєстру вимог кредиторів ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» у розмірі 466 945 291,46 грн (інфляційні втрати та річні) визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2020 по справі № 904/6730/20. В іншій частині заяви ПрАТ «СК «Інгосстрах» про часткову відмову від задоволення грошових вимог відмовлено.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" не є кредитором у справі №904/6730/20 про банкрутство ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" на суму 466 945 291,46 грн, та відповідно втратив праву голосу у зборах (комітеті) кредиторів і можливість впливу на процедуру банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Проте, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права (інтересу), але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав (інтересів) має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Тобто, захисту підлягає наявний законний і порушений (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) такого інтересу та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушений інтерес, і чи цей інтерес порушено відповідачем.
Таким чином, захисту підлягають не теоретичні або примарні права, а права практичні та ефективні. При цьому, відсутність порушеного права (інтересу) встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано нате, що під час вирішення господарського спору суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес, якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорений відповідачем, якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Враховуючи, що станом на дату розгляду справи заборгованість ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" за пунктом 5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 в розмірі 466 945 291,46 грн (інфляційні витрати та річні), який визнаний ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2017 по справі №904/6730/20, є прощеним та не враховуються у справі №904/6730/20 про банкрутство ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ", а тому права позивача не порушуються.
З урахуванням наведеного, господарський суд вважає, що визнання недійсним пункту 5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 не матиме жодних наслідків які б впливали на розмір кредиторських вимог заявлених до боржника та відповідно не порушує прав та законних інтересів позивача, як кредитора у справі №904/6730/20.
Судом враховано що встановлена відсутність порушення прав та законних інтересів скаржника є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, той факт, що оспорюваний правочин не порушує прав і законних інтересів позивача, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" про визнання п.5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 року недійсним.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
З урахуванням наведеного, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233,237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075), відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (49100, м.Дніпро, Узвіз Кодацький, буд. 2, код ЄДРПОУ 33248430) про визнання п.5 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 року недійсним - відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 26.01.2024.
Суддя А.Є. Соловйова