30 листопада 2023 року Справа № 160/25580/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) №0405033625 від 08.09.2023 року щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років позивачу на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 3акону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, з наступного дня після звільнення зі служби, тобто з 01.10.2021 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що підставами звернення до суду за захистом законних прав та інтересів стало прийняття рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №0405033625 від 08.09.2023 року, щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років на підставі п.«а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року.
Позивач вважає рішення відповідача протиправним, тому звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Ухвалою суду від 10.10.2023р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначено, що позивач не має на момент звільнення необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні лише 23 роки 01 місяць 19 днів при необхідних 25 календарних років. Право на пенсію за вислугу років осіб, зокрема позивача, визначається, виходячи з тривалості вислуги років саме у календарному обчисленні. Враховуючи викладені вище обставини, у ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої п.«а» ч.1 ст.12 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» календарної вислуги років.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є колишнім працівником Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звідки був звільнений за пунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів) Положення, згідно наказу Державної фіскальної служби України №0069-о/д від 21.09.2021 року, де зазначено, що його вислуга років на 30.09.2021 року складає в календарному обчислені - 23 роки 01 місяців і 19 днів, в пільговому обчисленні - 33 роки 08 місяців 01 день.
20.08.2023 року позивач звернувся із заявою до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, з проханням оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і надав необхідні документи, а саме: заяву про призначення пенсії, копію паспорта громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію трудової книжки, заяву про виплату пенсії ОУ АТ «Ощадбанк», копію наказу(витяг) про звільнення працівника податкової міліції Державної фіскальної служби України №0069-о/д від 21.09.2021 року.
30.08.2023 року, комісією з реорганізації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі п.«а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1
29.09.2023 року на адресу позивача прийшов лист «Про надання інформації» ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №0400-010311-8/144931 від 18.09.2023 року з додатком - оригінал рішення про відмову в призначенні пенсії, а саме: рішення №0405033625 від 08.09.2023 року «Щодо відмови в призначенні пенсії» згідно якого ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на підставі п.«а» ч.1 ст.12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно преамбули Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Наказом Державної фіскальної служби України №0069-о/д від 21.09.2021 року звільнено полковника податкової міліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування управління боротьби з фінансовими злочинами ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 30.09.2021 року. На день звільнення він має вислугу років в календарному обчисленні - 23 роки 01 місяць і 19 днів, в пільговому обчисленні - 33 роки 08 місяців і 01 день.
Вказаний наказ прийнятий, в тому числі, відповідно до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 року № 1150-ІХ.
Згідно пункту 4 Розділу VI Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» за колишніми працівниками податкової міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб, встановлені Законом України «Про Національну поліцію».
Згідно статті 30 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» (в редакції на час спірних правовідносин) особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом. Пенсійне забезпечення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відтак, позивач як колишній працівник податкової міліції який має спеціальне звання полковник, має право користуватися соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.
Відповідно до статті 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до ст.17-1 Закону №2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок визначений Кабінетом Міністрів України у Постанові №393 від 17.07.1992 року (далі - Порядок №393).
Згідно вказаного вище наказу Державної фіскальної служби України №0069-о/д від 21.09.2021 року на день звільнення позивач має вислугу років в календарному обчисленні 23 роки 01 місяць 19 днів, в пільговому обчисленні - 33 роки 08 місяців 01 день.
Визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, що передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації права на призначення різних видів пенсій і основним актом, на підставі чого здійснюється таке регулювання є Закон №2262. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинно пов'язуватися не з категорією працівників, а зі спеціальним статусом, якого особа набула після проходження військової служби у визначений період часу, і така можливість передбачена постановою Кабінету Міністрів України №393.
Таким чином, до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті акти, що передбачають кратне (пільгове) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення різних видів пенсій.
Отже, для призначення пенсій за вислугу років за Законом №2262 календарна вислуга може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №750/9775/16-а і підтримана постановою об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а, а також постановою палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 року у справі №480/4241/18.
Водночас Верховний Суд, розглядаючи зазначені справи у складі палат, відступив від раніше висловлених ним висновків, зокрема у справах, на які посилається апелянт, про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідність у цій частині Порядку №393 положенням Закону №2262.
Позивач звільнений зі служби 30.09.2021 року, а тому за приписами п.«а» ст.12 Закону №2262 для отримання права на пенсію повинен мати вислугу у 25 календарних років.
Натомість, як зазначалось вище, вислуга років ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в пільговому обчисленні на день звільнення, тобто з урахуванням Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови Кабінету Міністрів України №393, склала - 33 роки 08 місяців 01 день, що є достатнім для призначення йому пенсії згідно з положеннями п.«а» ст.12 Закону №2262.
При цьому, доводи відповідача зазначенні у рішенні №0405033625 від 08.09.2023 року, що право на пенсію виникає виключно у разі вислуги років в календарному обчисленні є безпідставними, оскільки ст.17-1 Закону №2262, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови №393 встановлюють правило, за яким при визначенні права на пенсію може бути застосована вислуга років у пільговому обчисленні. Правомірність такого застосування підтверджена зазначеними вище постановами Верховного Суду.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії за вислугу років позивачу на підставі п.«а» ч.1 ст.12 3акону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за вислугу років на підставі п.«а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, з наступного дня після звільнення зі служби, тобто з 01.10.2021 року, суд виходить з наступного.
Статтею 58 Закону України №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пенсію позивача.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч.4 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У постанові Верховного Суду України від 24.11.2015 року в справі №816/1229/14 зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення, розрахунок, перерахунок пенсії, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судового збору у розмірі 536грн. 80коп.
Керуючись ст.ст.9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0405033625 від 08.09.2023 року, щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі п.«а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі п.«а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість грн. 80коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова