П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/6903/23
Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Дата і місце ухвалення 19.06.2023 р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив:
- визнати бездіяльність Департаменту патрульної поліції, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з 05 грудня 2015 року по 30 квітня 2018 року;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічий час за період з 05 грудня 2015 року по 30 квітня 2018 року;
- визнати бездіяльність Департаменту патрульної поліції, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2016 року по 31 жовтня 2017 в сумі 2718 грн. 85 коп.;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2016 року по 31 жовтня 2017 в сумі 2718 грн. 85 коп.;
- визнати бездіяльність Департаменту патрульної поліції, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення, в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 за період з березня 2020 року по листопад 2022 року включно;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення, в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 за період з березня 2020 року по листопад 2022 року включно.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 31.10.2017 року, а також додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення, в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 за період з березня 2021 року по листопад 2022 року включно.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 31.10.2017 року, а також додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення, в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 за період з березня 2021 року по листопад 2022 року включно.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги в частині відсутності підстав для стягнення заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 31.10.2017 року, апелянт зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. До вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 внесені зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, шляхом доповнення абзацу п'ятого після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Вказані зміни набрали чинності 24.10.2017 року, а відтак до листопада 2017 року у позивача не виникло право на індексацію грошового забезпечення, оскільки норми Порядку № 1078 на поліцейських не розповсюджувались.
Що стосується стягнення заборгованості з додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення, в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 за період з березня 2020 року по листопад 2022 року включно апелянт вказував на те, що аналіз нормативно-правових актів, які врегульовували порядок здійснення такої доплати вказує на те, що така доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Апелянт вказував на те, що згідно Відомості про грошове забезпечення за період: з січня 2020 р. по грудень 2020 р. позивачеві була виплачена заборгованість по додатковій доплаті на період дії карантину за 2020 рік. В свою чергу, як зазначив апелянт, фінансування для здійснення вищевказаної доплати поліцейським Департаменту патрульної поліції в період з 01.01.2021 по 31.12.2022 до Департаменту патрульної поліції не надходило. Згідно положень Порядку № 302 та Постанови № 375 Департамент патрульної поліції не є розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень чи подання звернень про виділення таких коштів. Вказане, на думку апелянта, свідчить про те, що Департамент патрульної поліції вчинив всі залежні від нього дії, щодо здійснення додаткової доплати у зв'язку із забезпеченням життєдіяльності населення, в межах виділених коштів. ,
Крім того, відповідач посилався на те, що позивачем не доведено його безпосередньої участі у період з березня 2020 року по листопад 2022 року до забезпечення правопорядку і безпеки громадян, що зумовлює безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.
Як зазначив апелянт, згідно з рапортом командира роти ТОР УПП в Миколаївській області від 10.07.2023 р. в/н 9946/41/16 2023 в період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, командир взводу № 1 роти ТОР УПП в Миколаївській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ніс службу в звичайному режимі, згідно своїх посадових інструкцій. В період дії карантину не залучався жодними наказами до прямого контакту з підтвердженими хворими на гостру респіраторну хворобу COVID-19.
Зважаючи на зазначене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на те, що позивачем у справі рішення суду першої інстанції не оскаржувалось, перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року здійснюється в межах доводів апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 05.12.2015 року позивач проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
За період проходження служби з 01.03.2016 року по 31.10.2017 року позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
За період з березня 2020 року по листопад 2022 року включно позивачу не виплачувалась додаткова доплата до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення, в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
09.12.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.12.2022 року щодо надання інформації стосовно наведених вище виплат.
Листом від 06.01.2023 року Управління патрульної поліції в Миколаївській області ДПП надало інформацію щодо розміру доплат позивача за службу в нічний час за період з лютого 2018 року по грудень 2018 року, відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з грудня 2015 року по листопад 2022 року включно, інформацію стосовно виконання службових обов'язків та несення служби ОСОБА_1 у формі довідки за період з червня 2022 року по листопад 22 року включно; інформацію стосовно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за службу в умовах карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 за період з березня 2020 року по грудень 2021 року включно, інформацію стосовно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за роботу/службу у період дії воєнного стану за період з лютого 2022 року по листопад 2022 року включно.
З отриманої інформації та наданих документів позивачеві стало відомо про неповний із ним розрахунок по спірним виплатам, що і стало підставою для звернення його до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи дану справу, суд першої інстанції дійшов висновку про допущення Департаментом патрульної поліції протиправної бездіяльності у зв'язку з ненарахуванням ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 31.10.2017 року, а також додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення, в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 за період з березня 2021 року по листопад 2022 року включно.
Суд першої інстанції зазначив, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті позивачу.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Згідно пункту 4 частини десятої статті 62 поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 94 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Частиною 5 статті 34 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО).
За приписами п.3 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до абз.2 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно абз.4 частини першої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Приписи частини шостої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначають, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За правилами частини першої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 1 січня 2016 року - 103 відсотка).
Згідно частини другої статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням змін внесених постановою КМ України від 18 жовтня 2017 року №782.
За приписами п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 1 січня 2016р. - 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - з місяця введення в дію (опублікування) Закону України від 6 лютого 2003р. № 491-IV «Про внесення змін до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п.4 Порядку).
Відповідно до п.6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013р. у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Як вже зазначалось вище, 07 листопада 2015 року набув чинності Закон України «Про Національну поліції», нормами якого визначено, що поліцейські мають право на індексацію грошового забезпечення. Пунктом 1 Постанови №988 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На підставі постанови КМУ від 18 жовтня 2017 року № 782, після внесених змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, якими 5 абзац було доповнено словом «поліцейський», у зв'язку з набранням чинності вказаною постановою 24 жовтня 2017 року виплата індексації грошового забезпечення позивачу здійснювалась з листопада 2017 року.
Однак, враховуючи те, що частиною п'ятою статті 94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 31.10.2017 року.
Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 24 жовтня 2017 року, тобто до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Закон України «Про Національну поліції» №580-VIII має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити додаткову доплатиу до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення, в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 за період з березня 2020 року по листопад 2022 року включно, слід зазначити наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з березня 2020 року по листопад 2022 року ОСОБА_1 проходив службу у Департаменті патрульної поліції на посаді поліцейського роти ТОР УПП в Миколаївській області у званні старший сержант поліції, що підтверджується спеціальним жетоном № 0005708 від 30.03.2020 року.
Відповідно до відомості про нарахування додаткової доплати до грошового забезпечення на період дії карантину позивачу така виплата проведена з березня 2020 року по лютий 2021 року включно у загальній сумі 51558,09 грн.
Враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині, що стосуються періоду виплати додаткової винагороди з березня 2020 року по лютий 2021 року включно задоволенню не підлягають.
У період з березня 2021 року по листопад 2022 року виплата спірної доплати не здійснювалась, що відповідач обґрунтовує відсутністю бюджетних асигнувань та відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у спірний період у забезпеченні правопорядку і безпеки громадян, що зумовлює безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Надаючи оцінку доводам сторін, колегія суддів зазначає наступне:
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 (далі - Постанова № 375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 5 Постанови № 375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” (із змінами, внесеними постановами КМУ) установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
В подальшому строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України, ркайній раз Постановою № 383 від 25.04.2023 року (до 30 червня 2023 року).
Постановою КМУ від 10 червня 2020 року № 485 “Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я” затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок № 485).
У Порядку № 485 визначено механізм використання коштів державного бюджету, зокрема, за програмою “Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками” (далі - бюджетні кошти)”.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03 червня 2020 року № 431 “Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину”, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
За наслідком аналізу чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підставами для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечення такою особою життєдіяльності населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, така доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Як встановлено судом, у спірному періоді позивач проходив службу у поліції на посаді поліцейського, та відповідно до посадової інструкції посади, яку він обіймав, до завдань та обов'язків входило забезпечення охорони громадського порядку у публічних місцях, під час масових заходів, та виконання інших обов'язків, які передбачають безпосередній контакт з населенням.
Крім того згідно посадової інструкції позивача, до його обов'язків віднесено також забезпечення реалізації задач патрульної поліції в межах завдань, визначених Національною поліцією України, патрулювання в пішому порядку в місцях скупчення людей таабо підвищеної криміногенної обстановки з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, затримувати осіб на підставах та в порядку, передбаченому законодавством, а також доставляти затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення та осіб, які вчинили адміністративні правопорушення (у визначених законом випадках) до підрозділів Національної поліції України, реагувати на порушення правил дорожнього руху (з можливістю передачі складання адміністративних матеріалів патрульним поліцейським) та ін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що займана позивачем посада відповідала встановленим Постановою №375 критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням.
Крім того слід зазначити, що наявність у позивача права на отримання такої виплати підтверджується також тим фактом, що у період з березня 2020 року по лютий 2021 року включно відповідачем нараховувались та виплачувались такі виплати позивачу.
Апелянтом до суду апеляційної інстанції був наданий рапорт командира роти ТОР УПП в Миколаївській області від 10.07.2023 р. в/н 9946/41/16 2023, в якому зазначено, що в період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, командир взводу № 1 роти ТОР УПП в Миколаївській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ніс службу в звичайному режимі, згідно своїх посадових інструкцій. В період дії карантину не залучався жодними наказами до прямого контакту з підтвердженими хворими на гостру респіраторну хворобу COVID-19.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч. 4 ст. 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Зазначений вище рапорт до суду першої інстанції відповідачем не подавався, причин неможливості його подання до суду першої інстанції апелянт не зазначив, а тому не приймається до уваги колегією суддів.
В свою чергу слід зазначити, що вказаний рапорт жодним чиним не впливає на висновок суду першої інстанції стосовно наявності у позивача права на отримання спірної доплати, з огляду на те, що Постановою № 375 не встановлювалась така вимога для її виплата, як безпосередній контакт поліцейського із підтвердженими хворими на гостру респіраторну хворобу COVID-19.
Необхідною умовою для виплати доплати є забезпечення життєдіяльності населення та безпосередній контакт з населенням, внаслідок виконання своїх обов'язків, що і забезпечувалось позивачем в силу своїх посадових обов'язків.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначав, що фінансування для здійснення доплати поліцейським Департаменту патрульної поліції в період після лютого 2021 року до Департаменту патрульної поліції не надходило. Разом з тим, Департамент патрульної поліції не є розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень чи подання звернень про виділення таких коштів.
Колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника, оскільки відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено протиправну бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення поліцейським пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення, в період дії карантину, за період з березня 2021 року по листопад 2022 року включно, а відтак позовні вимоги про зобов'язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 таку заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з березня 2021 року по листопад 2022 року підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Частиною 1статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук