24 січня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2687/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року (головуючий суддя Сацький Р.В.)
в адміністративній справі №280/2687/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 01.05.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення відображення/коригування даних у інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення (скасування) суми боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 27 164, 50 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню даних у інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення (скасування) нарахованої заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 у розмірі 27 164,50 грн ; Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у грудні 2020 року нею, як самозайнятою особою - адвокатом було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 23.11.2020 №Ф - 29897 - 13, розмір недоїмки (боргу) - 23864, 50 грн за період - 2018 рік - 3 квартал 2020 року. Зазначена вимога була сформована відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, тобто нарахована позивачу відповідачем самостійно. В результаті оскарження цієї вимоги в суді Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі № 280/8989/20 (надалі - Рішення) вимога від 23.11.2020 № Ф - 29897 - 13 була визнана протиправною і скасована. Рішення набрало законної сили, що підтверджується ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 та 22.06.2021 та ухвалою від 16.06.2022 у справі № 280/8989/20. 07.07.2021 позивачем як самозайнятою особою - адвокатом було отримано нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 29.06.2021 №Ф - 29897 - 13 про сплату 27 164, 50 грн (надалі - Вимога) фактично за той саме період, що у оскарженій вимозі від 23.11.2020 № Ф - 29897 - 13 (рішення у справі №280/8989/20). Додатково, порівняно з попередньою вимогою, до Вимоги було включено суму ЄСВ за 4 квартал 2020 року. Зазначена вимога була сформована відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, тобто нарахована позивачу відповідачем самостійно. В результаті оскарження Вимоги від 29.06.2021 її було скасовано як неправомірну (рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2021, рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі № 280/5966/21). Проте, у відомостях, які містяться у кабінеті платника податків позивача у розділі «Стан розрахунків з бюджетом», заборгованість (недоїмка) зі сплати ЄСВ, зазначена у Вимозі № Ф - 29897 - 13 від 29.06.2021 за період: 2018 рік - 2020 рік досі наявна, що підтверджується роздруківкою зведеної інформації за запитами у періодах 2018 - 2020 роки. Заборгованість рахується зі сплати ЄСВ як самозайнятої особи - адвоката. Позивачка зверталась до відповідача з вимогою здійснити дії з відображення/коригування у її інтегрованій картці платника податків дійсного стану зобов'язань перед бюджетом зі сплати ЄСВ за період 2018 - 2020 років (лист від 09.02.2022, вх. № 12210/6), проте відповіді позивачу відповідачем надано не було. Заборгованість перед бюджетом зі сплати ЄСВ за період 2018 - 2020 на дату звернення до суду з цим позовом відображалась в інтегрованій картці платника податків позивача. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) щодо не проведення відображення/коригування даних у інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення (скасування) суми боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 27 164, 50 грн.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити дії по відображенню/коригуванню даних у інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення (скасування) нарахованої заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 у розмірі 27 164, 50 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем безпідставно нараховано контролюючим органом заборгованість із єдиного соціального внеску в інтегрованій картці позивача в загальній сумі 27 164,50 грн., оскільки у справах №280/5966/21 №280/8989/20 визнано протиправними і скасовано вимоги №Ф-29897-13 від 23.11..2020 на суму 23 864,50грн. за період 2018 -3 квартал 2020р., та №Ф-29897-13 від 29.06.2021 на суму 27160,50 грн. за період 2018-2020 роки. В силу ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені вказаними рішеннями при розгляді іншої справи не доводяться.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що відповідно до зазначених відомостей відображених в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 є заборгованість за період з 2 кварталу 2018 р. по 3 квартал 2020 року - 23 864,50 грн (сума зазначена у вимозі від 23.11.2020 № Ф-29897-13, а за період з 2 кварталу 2018 року по 4 квартал 2020 р. - заборгованість складала 27 164,50 грн (сума зазначена у вимозі від 29.06.2021 № Ф-29897-13).
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що у грудні 2020 року позивачкою, як самозайнятою особою - адвокатом, було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 23.11.2020 № Ф - 29897 - 13, розмір недоїмки (боргу) - 23 864, 50 грн. Період, за який було сформовано означену вимогу - 2018 - 3 квартал 2020. Зазначена вимога була сформована відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, тобто нарахована позивачу відповідачем самостійно.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі № 280/8989/20 вимога від 23.11.2020 №Ф - 29897-13 визнана протиправною і скасована. Рішення набрало законної сили, що підтверджується ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 та 22.06.2021 та ухвалою від 16.06.2022 у справі №280/8989/20.
07.07.2021 позивачкою як самозайнятою особою - адвокатом, отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 29.06.2021 №Ф - 29897-13 про сплату 27164,50 грн. фактично за той саме період, що у оскарженій вимозі від 23.11.2020 № Ф - 29897 - 13 (рішення у справі № 280/8989/20). Додатково, порівняно з попередньою вимогою, до Вимоги було включено суму ЄСВ за 4 квартал 2020. Зазначена Вимога була сформована відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, тобто нарахована позивачу відповідачем самостійно.
В результаті оскарження Вимоги від 29.06.2021 її було скасовано як неправомірну (рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2021, рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі № 280/5966/21).
Однак у відомостях, які містяться у кабінеті платника податків позивача у розділі «Стан розрахунків з бюджетом», заборгованість (недоїмка) зі сплати ЄСВ, зазначена у Вимозі № Ф - 29897 - 13 від 29.06.2021 за період: 2018 - 2020 роки наявна на цей час, що підтверджується роздруківкою зведеної інформації сформованою позивачем в електронному кабінеті: https//cabinet.sfs.gov.ua за запитами у періодах 2018 - 2020 роки. Заборгованість рахується зі сплати ЄСВ як самозайнятої особи - адвоката.
09.02.2022 позивачка звернулась до відповідача з вимогою здійснити дії з відображення/коригування у її інтегрованій картці платника податків дійсного стану її зобов'язань перед бюджетом зі сплати ЄСВ за період 2018 - 2020 роки (лист від 09.02.2022, вх. № 12210/6). Проте, відповідач не надав відповіді на звернення позивача та не виправив відомостей і інтегрованій картці платника податків.
20.03.2023, з огляду на відсутність відповіді на лист позивача від 09.02.2022, позивачка повторно звернулась до відповідача з проханням надати відповідь на лист від 09.02.2022 та розглянути його по суті.
Відповідно до листа відповідача від 29.03.2023 № 12169/6/08 - 01 - 24 - 10 - 02, отриманий позивачкою 21.04.2023, позивачку поінформовано про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф - 29897-13 від 29.06.2021 на виконання рішення суду у справі №280/5966/21 та про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) у сумі 23 864,50 грн. від 23.11.2020 на виконання рішення суду у справі № 280/8989/20.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Нормативно - правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України.
Відповідно до підпунктів 19 - 1.1.40 та 19 - 1.1.41 пункту 19 - 1.1 статті 19 - 1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 - 3 цього Кодексу: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; організовує інформаційно - аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами.
Відповідно до підпунктів 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до статті 71 ПК України, інформаційно - аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За змістом статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно - телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (Порядок № 5).
Пунктом 1 вказаного порядку, зокрема, визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно з пункту 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно - територіальною одиницею.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).
Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку № 5.
Відповідно до пункту 2 підрозділу 3 цього розділу VII Порядку № 5, у разі судового провадження керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов'язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі юрист).
Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС, - наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сканована цифрова копія документа, що надійшла до територіального органу ДПС, або електронна копія документа, підготовлена територіальним органом ДПС, із додатками приєднується юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.
Оскаржені документи приєднуються юристом до базового запису про відкриття провадження у справі не пізніше трьох робочих днів від дня отримання відповідної ухвали суду шляхом встановлення зв'язку із відповідними записами інформаційної системи через екранні форми інтерфейсу інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Інформація про встановлення або зміну контрольного терміну оскарження рішення суду (ухвали, постанови, рішення) вноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, для кожного документа окремо не пізніше наступного робочого дня з моменту проголошення або складання у повному обсязі (якщо представник податкового органу відсутній у судовому засіданні - з дня отримання копії постанови, ухвали, рішення) рішення суду, прийнятого не на користь податкового органу.
Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення - рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Відповідно до розділу VI п. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (надалі - Інструкція) вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо, зокрема, вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили .
На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі № 826/9288/18.
Слід взяти до уваги, що Верховний Суд неодноразово (у постановах від 19.02.2019 (справа №825/999/17) та від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), від 17.06.2021 (справа №520/7599/19), від 25.03.2021 (справа №280/4506/18) вказував, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Відображення податковим органом в інтегрованих картках платника відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань спричиняють правові наслідки саме для платника податку, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв'язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Спосіб захисту прав та інтересів осіб, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Матеріалами справи підтверджується, що у справах № 280/5966/21, № 280/8989/20 було визнано протиправними та скасовано вимоги № Ф - 29897-13 від 23.11.2020 на суму 23 864,50 грн за період 2018 рік - 3 квартал 2020 р., та № Ф - 29897-13 від 29.06.2021 на суму 27 164,50 грн за період 2018 - 2020 роки.
Також судами у цих справах встановлена відсутність обов'язку у позивача сплачувати ЄСВ за 2018 - 2020 роки як адвокату - самозайнятої особи.
Таким чином, відповідачем безпідставно нараховано контролюючим органом заборгованість із єдиного соціального внеску в інтегрованій картці позивача в загальній сумі 27 164,50 грн.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд вважає, що відомості в інтегрованій картці платника податків позивача мають бути приведені у відповідність із здійсним станом розрахунків із бюджетом.
Наявність в інтегрованій картці платника податку - позивачки неіснуючої заборгованості із ЄСВ може призвести до порушення майнових прав позивачки відповідачем (зокрема, відповідачем вже приймалось двічі рішення по стягненню недоїмки з ЄСВ фактично за один і той самий період, через що позивачка вже двічі зверталась до суду для захисту своїх прав і інтересів).
Приймаючи до уваги, що інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, то зазначення в цій картці сума податку, нарахування якої скасовано судом, порушує права позивача, оскільки відображає наявність неіснуючих податкових зобов'язань.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо не проведення відображення/коригування даних у інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення (скасування) суми боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 27 164,50 грн., є протиправними.
Необхідність приведення облікових даних позивачки у відповідність із дійсним станом розрахунків з бюджетом, є ефективним захистом прав позивачки, а тому наявні підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії по відображенню/коригуванню даних у інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення (скасування) неправомірно нарахованої заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 у розмірі 27 164,50 грн.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачкою та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини,
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 24.01.2024 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 238 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 24.01.2024.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко