24 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4710/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року (повний текст виготовлено 06.10.2023 року, головуючий суддя Науменко В.В.)
в адміністративній справі №340/4710/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Гідросила» до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Гідросила», 28.06.2023 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 року №00040440702, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ по експортних операціях, лише у зв'язку з інформацією про наявність кримінального провадження, яке на час звернення до суду перебувало на стадії досудового розслідування та предмет якого не стосується ні позивача, ні його посадових осіб.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДПС у Кіровоградській області 07.06.2023 №00040440702.
Рішення суду мотивоване тим, що застосовуючи до спірних правовідносин вимоги пункту 200.14 статті 200 ПК України, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, визначений законом, а отже такі дії та відповідні їм рішення податкового органу є протиправними, що є підставою для їх скасування.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що від'ємне значення з податку на додану вартість, задеклароване до відшкодування з бюджету, виникло за рахунок експортних операцій гідравлічного обладнання (гідромотори шестеренні та насоси шестеренні) та запасних частин до них, які є об'єктом розслідування у кримінальному провадженні, тому відповідно п.200.14, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), наявний факт для відмови в наданні АТ «ГІДРОСИЛА» заявленої до бюджетного відшкодування за лютий 2023 року суми ПДВ 916 928 грн.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Гідросила» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 15.09.2022, перебуває на обліку як платник податку (а.с. 57).
Основним видом економічної діяльності є: 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.
Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у період часу з 27.04.2023 по 09.05.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за наслідками якої складено Акт №3568/11-28-07-02/44777410 від 16.05.2023 (а.с. 20-46).
Згідно висновків зазначеної перевірки, викладених у Акті, податковим органом встановлено наступні порушення з боку позивача:
- встановлено, що від'ємне значення з податку на додану вартість, задеклароване до відшкодування з бюджету, виникло за рахунок експортних операцій гідравлічного обладнання, яке є об'єктом розслідування у кримінальному провадженні №220220000000000220 від 23.05.2023, тому відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України наявний факт для відмови бюджетного відшкодування за лютий 2023 року на суму 916928,00 грн. (а.с. 45).
До вказаного Акту позивачем подано заперечення від 23.05.2023 за №457, у якому позивач звертав увагу на помилковість висновків податкового органу (а.с. 55-56).
Листом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 06.06.2023 позивача повідомлено, що за наслідками розгляду поданих заперечень висновки, зазначені в Акті №3568/11-28-07-02/44777410 від 16.05.2023, залишаються без змін (а.с. 58-61).
На підставі Акту №3568/11-28-07-02/44777410 від 16.05.2023 податковим органом винесене наступне податкове повідомлення-рішення:
- №00040440702 від 07.06.2023, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2023 року на рахунок у банку у розмірі 916928,00 грн. (а.с. 17-18).
Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення №00040440702 від 07.06.2023, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2023 року на рахунок у банку у розмірі 916 928грн.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, що передбачено пунктом 200.7 статті 200 ПК України.
Пункт 200.10. статті 200 ПК України передбачає, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що умовою відмови в наданні бюджетного відшкодування, відповідно до цієї норми закону, є виявлення податковим органом невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.
При цьому, під час проведеної документальної перевірки відповідачем не встановлено такої невідповідності, що випливає зі змісту Акту №3568/11-28-07-02/44777410 від 16.05.2023 та не заперечується відповідачем.
Водночас, відповідачем встановлено, що від'ємне значення з податку на додану вартість, задеклароване до відшкодування з бюджету, виникло за рахунок експортних операцій гідравлічного обладнання, що відображено в Акті перевірки.
Відповідач стверджує, що зазначене обладнання є об'єктом розслідування у кримінальному провадженні 220220000000000220 від 23.05.2022, що, на думку відповідача, свідчить про наявність факту для відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ за лютий 2023 року, при цьому своє рішення обґрунтовує саме пунктом 200.14 статті 200 ПК України.
Відповідно до Акту перевірки, змісту відзиву та наданих до суду письмових матеріали справи, відповідач виходить з того, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №220220000000000220 від 23.05.2022 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 4 ст. 111-1 КК України, під час якого перевіряються факти постачання ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» продукції виробництва групи компаній «Гідросила Груп» до російської федерації після початку 24.02.2022 військової агресії рф проти України. При чому, таке розслідування стосується ПрАТ «Гідросила Груп», АТ «Гідросила», ПрАТ «Торговий дім «Гідросила», АТ «Гідросила МЗТГ», ТОВ «Гідросила Тетіс», а також громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Зокрема, матеріали справи містять листування між ГУ ДПС України в Кіровоградській області та Головним слідчим управлінням СБ України, на яке посилається відповідач, як на підставу прийнятого рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ (а.с. 98-115).
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, у процитованому відповідачем листуванні зі слідчим СБ України відсутні посилання на будь-які факти причетності ТОВ «Торгівельний дім «Гідросила» або ж посадових осіб позивача до протиправної діяльності, яка є предметом розслідування зазначеного кримінального провадження, як і доказів, які б свідчили, що можлива протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірними операціями і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача чи приймали в ній участь.
Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що постановою слідчого від 04.08.2023 кримінальне провадження №22022000000000220 від 23.05.2022 в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (а.с. 147-154), а відповідно до листа слідчого СБУ від 14.08.2023 №6/10466 вбачається, що про підозру у справі повідомлено лише працівникам АТ «Гідросила МЗТГ» та ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України (а.с. 146).
Отже, даних про будь-яку причетність службових осіб ТОВ «Торгівельний дім «Гідросила» до кримінального провадження №22022000000000220 від 23.05.2022 матеріали справи не містять.
Слід зазначити, що відповідачем не надано чіткої відповіді суду, чому відповідач відносить продукцію, поставлену на експорт у лютому 2023 року позивачем, який зареєстрований як юридична особа лише у вересні 2022 року, до «об'єкту розслідування» у вищезазначеному кримінальному провадженні, яке порушено у травні 2022 року, тобто задовго та зазначених подій, а також що взагалі означає термін «об'єкт розслідування», яким нормативно-правовим актом такий термін визначено.
Враховуючи зміст Акту перевірки, відзиву та пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні, можна дійти висновку, що відповідач вважає продукцію, поставлену позивачем на експорт у звітному періоді гідравлічне обладнання, такою, що поставлена до російської федерації, тобто - предметом злочину у наведеному кримінальному провадженні, проте будь-яких доказів таким своїм твердженням не наводить, керуючись у своїх висновках виключно припущеннями.
Належними доказами у даному випадку можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у скоєнні злочину.
Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно посадових осіб позивача, його контрагентів, пов'язаних осіб, засновників, учасників, тощо, який би набрав законної сили, під час розгляду справи контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінального провадження за фактом вчинення злочину посадовими особами підприємств, пов'язаних з позивачем, не може слугувати належним доказом протиправності здійснених позивачем господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
Сліз взяти до уваги, що норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податку, який за результатами своєї діяльності за звітний (податковий) період задекларував від'ємне значення ПДВ та дотримався умов та формальностей, передбачених цим Кодексом, на відшкодування цієї суми з бюджету, від наявності чи відсутності зареєстрованих в ЄРДР кримінальних проваджень, у яких фігурують його власники, засновники, інші уповноважені особи чи такі особи інших пов'язаних з ним юридичних осіб, зокрема, які входять до групи компаній, або комісіонери.
Норми Податкового кодексу України також не визначають умовою узгодження податковим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної чи документальної перевірки відсутність зареєстрованих в ЄРДР кримінальних проваджень щодо платника податку або щодо задекларованих ним господарських операцій.
Водночас, застосовуючи до спірних правовідносин вимоги пункту 200.14 статті 200 ПК України, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, визначений законом, а отже такі дії та відповідні їм рішення податкового органу є протиправними, що є підставою для їх скасування.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано жодних доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ, то таке рішення винесено без належних правових підстав, а відповідне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини,
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 24.01.2024 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 238 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 24.01.2024.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко