24 січня 2024 року м. Дніпросправа № 280/3230/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Управління інформаційно-аналітичного забезпечення
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року (головуючий суддя Кисіль Р.В.)
в адміністративній справі №280/3230/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Управління інформаційно-аналітичного забезпечення, Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 19.05.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів: Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Управління інформаційно-аналітичного забезпечення (відповідач-1), Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України (відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не видалення з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» недостовірної інформації про відкриття СУ УДМС України в Запорізькій області стосовно позивача кримінальної справи від 12.07.2007 року №08009-2-1-2007/000017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК України, та обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд;
- зобов'язати відповідачів видалити з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» недостовірну інформацію про відкриття СУ УДМС України в Запорізькій області стосовно позивача кримінальної справи №08009-2-1-2007/000017 від 12.07.2007 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК України, та обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в Інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» наявна інформація (запис) про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, якій СУ УМВС України в Запорізькій області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК України, і обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, та зняття запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд ОСОБА_2 . Оскільки ця інформація не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства, тому наявність спірного запису є протиправним та свідчить про необхідність його вилучення з метою повного захисту порушених прав позивача. Проте відповідачі відмовились видаляти зазначену інформацію (запис), що зумовило необхідність звернення позивача до суду. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в особі Управління інформаційно-аналітичної підтримки, та Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо не видалення з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» недостовірної інформації про пред'явлення СУ УМВС України в Запорізькій області 29.04.2007 обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК України, і обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, у кримінальній справі №08009212007000017 від 12.07.2007, яка направлена до суду 24.09.2007.
Зобов'язано Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України видалити з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» недостовірну інформацію про пред'явлення СУ УМВС України в Запорізькій області 29.04.2007 обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК України, і обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, у кримінальній справі №08009212007000017 від 12.07.2007, яка направлена до суду 24.09.2007.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції (в частині задоволених вимог) мотивоване тим, що відповідачами не надано жодного доказу па підтвердження правомірності наявності в базі даних оперативно-довідкової картотеки станом на 11.01.2023 відомостей про те, що ОСОБА_3 є особою, яка притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК України, кримінальна справа №08009-2-1-2007/000017. Вказав, що в даному випадку наявна бездіяльність відповідачів щодо належного ведення ІАС та не видалення з неї недостовірної інформації щодо позивача. Разом з тим, в силу приписів п. 5 розділу І Положення про інформаційно-аналітичну систему «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», яке затверджене наказом МВС України від 30.03.2022 №207, проведення корегування інформації в ІАС покладене на Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України (тобто на відповідача 2), а не на відповідача-1. Тобто у суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача-1 видалити недостовірну інформацію з ІАС. Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Управління інформаційно-аналітичного забезпечення подало апеляційну скаргу, в якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що позивачем не надано доказів існування обставин, які в силу п.11.1 Інструкції №823/188 є підставою для вилучення інформації з бази даних оперативно-довідкового обліку.
В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в 2007 році займав посаду техніка пожежної роти військової частини НОМЕР_1 , за військовим званням прапорщик.
Відповідно до змісту витягу (повного) ВР-000561539, виданого станом на 11.01.2023, з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 11.01.2023 року незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває та є особою, якій 29.04.2007 року СУ УМВС в Запорізькій області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК України і обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд; кримінальна справа №08009212007000017 від 12.07.2007 року направлена до суду 24.09.2007 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили.
Представником позивача до Дніпровського апеляційного суду подано заяву від 02.02.2023 року про надання інформації з приводу розгляду кримінальної справи №08009212007000017 від 12.07.2007 року, та прийнятого рішення по справі.
Відповідно до листа-відповіді Дніпровського апеляційного суду від 07.02.2023 року за вих.№04.4-32/12/2023. кримінальна справа №08009212007000017 від 12.07.2007 року до ліквідованого Військового місцевого суду не передавалася і на даний момент справ, вироків стосовно ОСОБА_4 за 2007 рік у архіві Дніпровського апеляційного суду не має.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідачів щодо не видалення з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» інформації стосовно нього.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-XII, Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI, Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI, норми Положення про інформаційно-аналітичну систему «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», яке затверджене наказом МВС України від 30.03.2022 №207.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої і другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII визначає інформацію про фізичну особу (персональні дані) як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ч.1 ст.11).
Інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, є конфіденційною та може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч.2 ст.21 ЗУ №2657-XII).
Статтею 1 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI визначено що цей Закон регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Під обробкою персональних даних розуміється будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем (абз.8 ст.2 ЗУ № №2297-VI).
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про захист персональних даних" (№2297-VI) володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
При цьому, у частині 2 статті 5 Закону України "Про захист персональних даних" (№2297-VI) закріплено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
Статтею 6 Закону України "Про захист персональних даних" (№2297-VI) передбачено, що:
мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (ч.1);
склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки (ч.3);
обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (ч.5);
не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч.6).
Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров'я, статевого життя, біометричних або генетичних даних (ч.1 ст.7 ЗУ №2297-VI).
Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних (п.1 ч.2 ст.7 ЗУ №2297-VI).
Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч.2 ст.14 ЗУ №2297-VI).
Слід взяти до уваги, що наведеним положенням Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних" кореспондують норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI, згідно з яким публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч.1 ст.1 ЗУ №2939-VI).
За загальним правилом публічна інформація є відкритою (ч.2 ст.1 ЗУ №2939-VI).
Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (ч.1 ст.6 ЗУ №2939-VI).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч.2 ст.7 ЗУ №2939-VI).
Таким чином, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані: надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Матеріалами справи підтверджується, що представником позивача до спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону подано адвокатський запит від 11.02.2023 року щодо:
Проведення службового розслідування з приводу зникнення/втрати кримінальної справи №08009212007000017 від 12.07.2007 року, та незнятої до теперішнього часу в Інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості про участь ОСОБА_4 у кримінальній справі №08009212007000017 від 12.07.2007 року, та запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Надання наступних документів:
- завіреної належним чином копії постанови про часткове припинення кримінальної справи №08009212007000017, що винесена слідчим військової прокуратури Запорізького гарнізону від 08 жовтня 2007 року, відповідно до якої кримінальна справа відносно ОСОБА_1 була припинена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, тобто, за відсутністю в його діях складу будь-якого злочину;
- довідки про те, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, постанова про притягнення його в якості обвинуваченого не виносилася, і він після прийняття процесуального рішення був свідком по справі.
Відповідно до листа-відповіді Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері від 13.03.2023 року за вих.№5-4-1014ВИХ-23, воєнною прокуратурою Запорізького гарнізону та Запорізькою спеціалізованою прокуратурою і військовій та оборонній сфері Південного регіону не проводилося досудове розслідування та не здійснювалося процесуальне керівництво в досудовому розслідування. Порада: звернутися з відповідним запитом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Також, представником позивача до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області подано заяву від 24.03.2023 року щодо:
Проведення службового розслідування з приводу зникнення/втрати кримінальної справи №08009212007000017 від 12.07.2007 року, та незнятої до теперішнього часу в Інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості про участь ОСОБА_4 у кримінальній справі №08009212007000017 від 12.07.2007 року, та запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Надання наступних документів:
- завіреної належним чином копії постанови про часткове припинення кримінальної справи №08009212007000017, що винесена слідчим військової прокуратури Запорізького гарнізону від 08 жовтня 2007 року, відповідно до якої кримінальна справа відносно ОСОБА_1 була припинена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, тобто, за відсутністю в його діях складу будь-якого злочину;
- довідки про те, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, постанова про притягнення його в якості обвинуваченого не виносилася, і він після прийняття процесуального рішення був свідком по справі.
Скасування (зняття) в Інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення, особи до кримінальної відповідальності та .наявності, судимості», інформацію (запис) про те, що гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, якій 29.04.2007 року СУ УМВС України в Запорізькій області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК України і обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, та скасувати (зняти) запобіжний захід гр. ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд.
Відповідно до листа-відповіді Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 28.04.2023 року за вих.№Д-141/6/03-2023, за автоматизованими обліками Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП єдиної системи МВС наявна інформація про притягнення до кримінальної відповідальності за матеріалами кримінальної справи №08009-2-1-2007/000017 від 12.07.2007 року у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 cт. 262 КК України та 13.07.2007 року обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. 24.09.2007 року матеріали кримінальної справи скеровано до суду для розгляду по суті.
Крім того, повідомлено, що у вказаній кримінальній справі оперативне супроводження здійснювалось працівниками Управління по боротьбі з організованою злочинністю Мелітопольського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області. Відповідно до інформаційних ресурсів ГУНП інформація щодо здійснення досудового розслідування слідчими територіальних підрозділів ГУНП відсутня.
На теперішній час до Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП відомості про результати розгляду по даній кримінальній справі не надходили.
Згідно пункту 10 розділу II Положення про інформаційно-аналітичну систему «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», яке затверджене наказом МВС України від 30.03.2022 №207, підставою для корегування, видалення запису чи окремих відомостей є відповідні зміни в інформаційних системах, які є джерелами наповнення ІАС (інформаційно-аналітичної системи), завірені належним чином копії процесуальних документів, рішень суду, офіційні листи органів досудового розслідування, у проваджені яких знаходяться кримінальні провадження, або органів прокуратури.
У разі надходження або надання будь-якої інформації про результати судового розгляду або іншого прийнятого рішення по кримінальній справі №08009-2-1-2007/000017 від 12.07.2007 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 cт. 262 КК України, надана інформація буде внесена до автоматизованих обліків.
24.05.2023 адвокатом Клєц T.C., повторно направлено заяву до ГУ НП в Запорізькій області в особі Управління ІАП та ДІ МВС України з вимогою видалити з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» недостовірну інформацію про відкриття СУ УМВС України в Запорізькій області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальної справи №08009-2-1-2007/000017 від 12.07.2007 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК України, та обрання запобіжної о заходу у вигляді підписки про невиїзд.
06.06.2023 на електронну адресу представника ОСОБА_3 від ГУНП в Запорізькій області в особі Управління ІАП надійшов лист-відповідь від 06.06.2023 року за вих.№1173/2101-2023, відповідно до змісту якого відповідач повідомляє про відмову у видаленні такої інформації в зв'язку з відсутністю інформації з приводу розгляду кримінальної справи №08009-2-1-2007/000017 від 12.07.2007 року. Тобто, ця відповідь тотожна тій, що містить первинний лист-відповідь ГУНП в Запорізькій області від 28.04.2023 року за вих.№Д-141/6/03-2023. Також зазначено, що надана позивачем копія постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2008 по справі №2а-149/2008, в якій зазначено про припинення кримінального провадження відносно позивача не є підставою для видалення зазначеної інформації з ІАС.
13.06.2023 на електронну адресу представника ОСОБА_1 від ДІ МВС України надійшов лист-відповідь від 13.06.2023 року за вих.№757АЗ/16-715-2023, відповідно до змісту якого відповідач повідомляє про відмову у видаленні такої інформації в зв'язку з відсутністю інформації з приводу розгляду кримінальної справи №08009-2-1-2007/000017 від 12.07.2007 року.
Також, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувала адміністративна справа №2а-149/2008 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, командування військ Південного оперативного командування та командира військової частини НОМЕР_1 про захист прав, свобод та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин, по якій ухвалено судове рішення.
Підставою для звернення ОСОБА_4 до суду було саме поновлення прав військовослужбовця після припинення відносно нього кримінальної справи. Вимогами позову ОСОБА_4 було визнання незаконним та скасування акту індивідуальної дії про позбавлення прапорщика ОСОБА_1 військового звання в порядку дисциплінарного стягнення, виключення із списку особового складу ЗСУ, особового складу ВЧ НОМЕР_1 та поновлення па посаді техніка пожежної роти 275 артилерійської бази ракет та боєприпасів (1 розряду) Південного оперативного командування, або на рівній посаді у ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до мотивувальної частини постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 25.11.2008 року по адміністративній справі №2а-149/2008 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, командування військ Південного оперативного командування та командира військової частини НОМЕР_1 про захист прав, свобод та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин (далі мовою оригіналу): «Крім того, судом з'ясовано, що 08 жовтня 2007 року слідчим військової прокуратури Запорізькою гарнізону винесена постанова про часткове припинення кримінальної справи. У зв'язку з цим кримінальна справа щодо позивача ОСОБА_1 була припинена на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України, тобто, за відсутністю у його діях складу злочину.
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 29.07.2008 №323, прийнятим у зв'язку з нововиявленими в ході досудового слідства за кримінальною справою, порушеною за фактом викрадення військового майна з території військової частини НОМЕР_1 , обставинами, що пов'язані з встановленням і визначенням ступеня участі та вини військовослужбовців, скасовано наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19.07.2007 №418 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується накладення дисциплінарного стягнення, відповідно до п. «ж» ст. 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - позбавлення військового звання прапорщик зі звільненням з військової служби у запас стосовно позивача, крім інших.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідно до пунктів 1-8 розділу 1 Положення про інформаційно-аналітичну систему «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», яке затверджене наказом МВС України від 30.03.2022 №207, це Положення визначає структуру, основні завдання, мету, функції та порядок роботи інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ (далі - ЄІС МВС).
Інформаційно-аналітична система «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (далі - ІАС) - це структурована автоматизована база даних, яка використовується для збирання, зберігання, обліку, пошуку, узагальнення, захисту, перевірки достовірності відомостей, перетворення та відображення інформації, забезпечення доступу до даних про притягнення особи до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.
У цьому Положенні терміни вжито в таких значеннях:
користувачі робочого місця віддаленого доступу до ІАС (далі - користувачі ІАС) - посадові особи Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, уповноважених структурних підрозділів центрального органу управління поліції та територіальних органів Національної поліції України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства економіки України. Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, уповноважених органів з питань пробації. Державної судової адміністрації України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур. Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, регіональних сервісних центрів МВС. працівники віддалених пунктів реєстрації акредитованого центру сертифікації ключів МВС, які формують та надсилають запити щодо перевірки фізичних осіб за ІАС;
робоче місце віддаленого доступу до ІАС - спеціалізоване програмне забезпечення, що дозволяє надсилати запити, електронні документи та отримувати відомості з ІАС:
суб'єкти наповнення ІАС - Офіс Генерального прокурора, Міністерство внутрішніх справ України, Департамент з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Державна судова адміністрація України, Служба безпеки України, Національна поліція України, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України.
Інші терміни в цьому Положенні вживаються у значеннях, визначених у Положенні про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року №1024.
Власником ІАС та володільцем інформації, що обробляється в ІАС, є держава в особі Міністерства внутрішніх справ України, що здійснює організаційне, нормативно-правове забезпечення функціонування ІАС та контроль за дотриманням вимог законодавства ведення ІАС.
Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України (далі - служба ЄІС МВС) забезпечує:
методичне та методологічне забезпечення функціонування ІАС;
проведення аналізу структури та змісту інформаційних ресурсів ІАС з метою підвищення рівня інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними системами;
проведення перевірки повноти та актуальності відомостей, які містяться в ІАС, вжиття заходів щодо усунення недоліків, виявлених у роботі ІАС;
визначення механізмів інформаційного обміну;
проведення моніторингу та аналізу якості функціонування ІАС;
здійснення контролю за дотриманням користувачами ІАС вимог законодавства щодо доступу до інформаційних ресурсів у межах їх повноважень;
проведення корегування інформації в ІАС;
впровадження та модернізацію програмного забезпечення з централізованою технологією обробки запитів фізичних осіб за ІАС, яке дозволяє формувати витяги в електронному вигляді (у форматі PDF);
надання користувачам робочого місця віддаленого доступу до ІАС спеціалізованого програмного забезпечення, що дозволяє надсилати запити та отримувати відомості з ІАС»;
ведення електронного реєстру запитів, отриманих з робочих місць віддаленого доступу, витягів в електронному вигляді;
упровадження та модернізацію сервісу з перевірки достовірності виданих витягів на офіційному вебсайті МВС;
виконання інших завдань, покладених на нього власником ІАС, що необхідні для реалізації цілей, визначених цим Положенням.
Адміністратором ІАС є державне підприємство, яке належить до сфери управління МВС, що забезпечує:
створення та функціонування ІАС;
реалізацію заходів з інформаційного, технічного, програмно-технологічного функціонування ІАС;
визначення порядку або правил управління інформаційною безпекою, політики та підходів до управління ризиками;
технічне супроводження інформаційного обміну із суб'єктами наповнення ІАС; проведення аналізу та діагностики збоїв або припинення роботи апаратно-програмних інформаційних ресурсів ІАС;
інформування служби ЄІС МВС про виявлені факти несанкціонованих дій щодо інформації в ІАС;
надання користувачам ІАС доступу до інформаційних ресурсів;
виконання інших завдань, покладених на нього службою ЄІС МВС, необхідних для забезпечення ефективного функціонування ІАС.
Об'єктами обліку ІАС (далі - об'єкти обліку) є:
фізичні особи, які відповідно до Кримінального процесуального кодексу України набули статусу підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого;
фізичні особи, щодо яких застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
фізичні особи, яких звільнено від кримінальної відповідальності згідно із статтями 44-49, 97 Кримінального кодексу України;
фізичні особи, яких оголошено в розшук;
громадяни України, яких засуджено судами інших держав;
архівна інформація репресивних органів.
В ІАС обробляються такі відомості про об'єкти обліку:
установчі дані: прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження;
громадянство, стать, реєстрація місця проживання, реквізити документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України або спеціальний статус особи, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реєстраційний номер облікової картки платника податку, дактилоскопічна формула (за наявності);
повідомлення особі про підозру (пред'явлення обвинувачення);
застосування щодо особи запобіжних заходів; оголошення особи у розшук;
наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень (закриття кримінального провадження; звернення до суду з обвинувальним актом; з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру);
судове рішення: дата, найменування суду, статті Кримінального кодексу України вид та строк покарання, дата набрання законної сили;
виконання покарання;
здійснення Президентом України помилування щодо засудженого;
застосування заходів пробації;
засудження громадян України на території іноземних держав;
зняття/погашення судимості.
Згідно з п. 3 розділу ІІ Положення про інформаційно-аналітичну систему «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», яке затверджене Наказом МВС України від 30.03.2022 №207, підрозділи інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів поліції здійснюють наповнення ІАС відомостями шляхом цифровізації з регіональних алфавітних оперативно-довідкових картотек.
Наповнення ІАС та зберігання паперової алфавітної оперативно-довідкової картотеки міста Києва та Київської області покладається на службу ЄІС МВС.
Відповідно до пункту 10 розділу II Положення про інформаційно-аналітичну систему «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», яке затверджене Наказом МВС України від 30.03.2022 №207, підставою для корегування, видалення запису чи окремих відомостей є відповідні зміни в інформаційних системах, які є джерелами наповнення ІАС, завірені належним чином копії процесуальних документів, рішень суду, офіційні листи органів досудового розслідування, у проваджені яких знаходяться кримінальні провадження, або органі в прокуратури.
У разі здійснення корегування запису, видалення запису або окремих відомостей засобами ІАС забезпечується фіксація історії таких змін з можливістю ідентифікації посадової особи, яка їх здійснила.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (№580-VІІІ) передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення та формування інформаційних ресурсів визначені статтями 25. 26 Законом №580-VІІІ.
Пунктом 1 частини 2 статті 25 Закону №580-VІІІ визначено, що в рамках інформаційно-аналітичної діяльності поліція формує бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.
Частина 2 статті 25 Закону №580-VІІІ регламентує, що поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 2 частини 1 статті 26 Закону №580-VІІІ визначено, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.
Наказом МВС України та ДДУПВП від 23.08.2002 №823/188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2002 за №38/7026, затверджено Інструкцію про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України (далі-Інструкція №823/188).
Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать ньому Закону.
Таким чином, вказана Інструкція №823/188 застосовується в діяльності органів Національної поліції.
За положеннями п. 2.1 Інструкції №823/188, об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.
Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем.
Пункт п. 3.1 Інструкції №823/188 визначає підстави для поставлення па облік осіб, які засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності, оголошені в розшук, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, якими є:
а) постанова про притягнення як обвинувачуваного;
б) вирок суду;
в) санкціоновані прокурором протоколи, складені відповідно до статті 426 КПК України;
г) постанова про заведення оперативно-розшукової справи;
г) постанова про затримання особи, яка підозрюється в занятті бродяжництвом.
Відповідно до пункту 11.1 Інструкції №823/188 з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються:
а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, шо стоять на обліку;
б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду;
в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства па підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок;
г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв'язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.
Слід взяти до уваги, що в пункті 14 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України наведене наступне визначення:
«притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».
Отже, в силу приписів наведеної вище норми з повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається така стадія кримінального провадження як притягнення до кримінальної відповідальності.
За приписами ч. 1 ст. 43 КПК України (в редакції, яка втратила чинність з 19.11.2012, але була чинною станом на дату пред'явлення позивачу обвинувачення у скоєнні злочину, а також станом на 08 жовтня 2007 року - дату ухвалення слідчим військової прокуратури Запорізькою гарнізону постанова про часткове припинення кримінальної справи, якою кримінальна справа щодо позивача була припинена на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України, тобто, за відсутністю у його діях складу злочину) обвинуваченим є особа, щодо якої в установленому цим Кодексом порядку винесена постанова про притягнення як обвинуваченого. Після призначення справи до судового розгляду обвинувачений називається підсудним.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 6 зазначеного кодексу кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за відсутністю в діянні складу злочину.
При цьому, факт закриття 08.10.2007 кримінального провадження відносно позивача встановлений постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2008 у справі №2а-149/08. Відповідачами не надано суду жодного доказу на спростування даного факту.
Під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке здійснюється за наявності обставин, які виключають подальше провадження, або підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Із закриттям кримінального провадження процесуальна діяльність щодо такої особи повністю закінчується, подальший рух провадження щодо неї виключається, поки постанова про закриття провадження не скасована у встановленому законом порядку.
Відповідно, у зв'язку із закриттям кримінального провадження 08.10.2007 кримінальна відповідальність позивача припинилась.
За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином, на поліцію покладено обов'язок наповнення та підтримання в актуальному стані бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України, стосовно виявлених кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.
Водночас, вищенаведеними положеннями Інструкції №823/188 чітко визначені підстави для поставлення на облік осіб, які засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності, оголошені в розшук, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, якими є:
постанова про притягнення як обвинувачуваного;
вирок суду;
санкціоновані прокурором протоколи, складені відповідно до статті 426 КІІК України;
постанова про заведення оперативно-розшукової справи;
постанова про затримання особи, яка підозрюється в занятті бродяжництвом.
У ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, па підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять (відповідачами не надано) жодного доказу на підтвердження правомірності наявності в базі даних оперативно-довідкової картотеки станом на 11.01.2023 відомостей про те, що ОСОБА_3 є особою, яка притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК України, кримінальна справа №08009-2-1-2007/000017.
Згідно з п. 7.1 Інструкції №823/188 з метою забезпечення повноти подання і якості оформлення обліково-реєстраційних документів здійснюється постійний контроль за належною фіксацією в них інформації про об'єкти обліку.
Управління (відділи) оперативної інформації використовують такі форми контролю за повнотою і достовірністю облікових документів:
ведення контрольних картотек на осіб, щодо яких запобіжним заходом обрано взяття під варту (по кожному СІЗО, тюрмі, УВП окремо);
приймання від слідчих та дізнавачів правоохоронних органів, перелічених у пункті 4.1. статистичних карток на осіб, які скоїли злочини (форма 2), та на злочини, за вчинення яких особам пред'явлено обвинувачення (форма 4), - здійснюється за наявності алфавітних карток ф.1 (додаток І) на цих осіб;
проведення звірень з обліками зацікавлених служб не рідше одного разу на рік.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та помилковістю доводів відповідача, що підставою для вилучення з картотеки УІЗ документів є виключно постанова органу досудового слідства або вирок суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі №199/5324/19.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції обґрунтовано врахував положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю;
у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору;
виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення;
обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту;
обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): встановлено, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; пункт 29).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку наявна бездіяльність відповідачів щодо належного ведення ІАС та не видалення з неї недостовірної інформації щодо позивача. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржувалось, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався, як наслідок, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини,
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Управління інформаційно-аналітичного забезпечення - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 24.01.2024 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 238 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 24.01.2024.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко