23 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/13657/23
Суддя І інстанції - Дєєв М.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної Поліції по особовому складу № 965к від 26.05.2023 року в частині звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної Поліції в Дніпропетровській області №340 о/с від 30.05.2023 року про звільнення капрала поліції ОСОБА_1 (0178375), поліцейського відділення №1 взводу №2 роти батальйону конвойної служби №2, з 30 травня 2023 року;
- поновити ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), на службі в поліції на посаді капрала поліції поліцейського відділення №1 взводу №2 роти батальйону конвойної служби №2;
- стягнути з Головного управління Головного управління Національної Поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.05.2023 року по 13.06.2023 року (15 календарних днів) з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на, що відповідач не повідомив його про ініціювання службового розслідування та не викликав на дисциплінарну комісію. Також, зазначено, що матеріали кримінальної справи можуть використовуватися в обґрунтування скоєння позивачем проступку лише за наявності вироку у кримінальній справі, при цьому, позивач до кримінальної відповідальності не притягнутий. Крім того, вказано, що службове розслідування не містить належних та допустимих доказів наявності дисциплінарного проступку в діях позивача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що він хотів допомогти потерпілому і сам позивач перебував у шоковому стані, після чого вже приїхали співробітники поліції, тобто не було потреби викликати поліцейських ще раз, правоохоронні органи вже знали про подію. Наголошує на тому, що під час коли сталась дорожньо-транспортна пригода він був пасажиром і відповідно підпункти б), в), е) пункту 2.10 Правил дорожнього руху не можуть бути застосовані. Вказує, що він особисто, жодним чином не створював небезпечних умов для дорожнього руху, не завдавав своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, адже був пасажиром. Жодними своїми діями не перешкоджав поліцейським виконувати їхні обов'язки, а навпаки сприяв встановленню обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Судом не було враховано, та під час службового розслідування, що згідно службової характеристики за час роботи позивач зарекомендував себе з позитивного боку, як сумлінний, дисциплінований поліцейський, вмілий та вимогливий до себе, до дисциплінарної відповідальності не притягався. Вказує, що суть порушення є недоведеною жодними доказами, його вина не доведена, жодних належних та допустимих доказів, що б вказували на скоєння ним дисциплінарного проступку немає. Лист старшого слідчого третього відділу на який спирається суд першої інстанції в своєму рішенні не може бути визнаний належним та допустимим доказом що доводить факт вчинення ним дисциплінарного проступку. В ході досудового розслідування слідчий не може встановити факти, такі може встановити лише суд відповідним вироком. На час розгляду даної справи судом не винесено обвинувального вироку у відношенні позивача, тобто не можна вважати обставини доведеними поки немає вироку у кримінальному провадженні. Відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу взагалі не розглянуто можливості застосувати до позивача іншого передбаченого ст. 13 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення зі служби.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні та залишити и без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП на посаді поліцейського відділення №1 взводу №1 роти батальйону конвойної служби №2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
30.05.2023 року наказом ГУНП № 340 о/с поліцейського відділення №1 взводу №2 роти батальйону конвойної служби № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 30.05.2023 року, з яким позивач був ознайомлений 30.05.2023 року.
Підставою видання наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції став наказ ГУНП від 26.05.2023 року № 965к, яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, з яким позивач був ознайомлений 30.05.2023 року.
В свою чергу, підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування призначеного відповідно до наказу ГУНП від 28.04.2023 № 948, яке проводилось з метою перевірки за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.04.2023 року.
Відповідно до висновку від 26.05.2023 року про результати службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни було встановлено, що 28.04.2023 до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби о 12.30 год. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 10 Криворізького РУП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_2 , який перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї.
Відповідно до отриманої інформації, 28.04.2023 о 12.30 сержант поліції ОСОБА_2 керуючи автомобілем «AUDI А6», н.з. НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 . видане на ім'я ОСОБА_3 ), на просп. 200-річчя Кривого Рогу у м. Кривий Ріг, скоїв наїзд на громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який перетинав проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво.
Також, в салоні вказаного автомобіля «AUDI А6», н.з НОМЕР_3 , перебували поліцейський відділення № 1 взводу № 2 роти батальйону конвойної служби № 2 ГУНП капрал поліції ОСОБА_1 , та поліцейський відділення № 1 взводу 1 роти батальйону конвойної служби № 2 ГУНП сержант поліції Голуб Назар Леонідович.
28.04.2023 року вказану подію зареєстровано до ЄО відділення поліції № 4 Криворізького РУП ГУНП, а третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 КК України.
29.04.2023 року до відділення поліції № 4 Криворізького РУП надійшло повідомлення з комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради про те, що ОСОБА_4 помер від отриманих тілесних ушкоджень.
15.05.2023 року на запит дисциплінарної комісії старшим слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, Пугачовим Д.О., надано доступ до матеріалів кримінального провадження № 62023170030000523 від 28.04.2023 за ч. 2 ст. 286 КК України, без можливості копіювання та розголошення даних. Крім цього, ОСОБА_5 надано довідку від 24.05.2023 по кримінальному провадженню № 62023170030000523 від 28.04.2023.
Вказаним кримінальним провадженням встановлено наступне:
- сержант поліції ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 одразу після ДТП надавали пояснення про те, що за кермом був він і це не відповідало дійсності, тобто надали неправдиві пояснення та покази. Також, зазначив, що місце ДТП ними не огороджувалося, знак аварійної зупинки не виставлявся, оскільки вказаний знак взагалі був відсутній в автомобілі;
- допитаний 28.04.2023 у якості свідка капрал поліції ОСОБА_1 дав свідчення про те, що 28.04.2023 в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди за кермом автомобіля «AUDI А6», н.з. НОМЕР_3 , перебував сержант поліції ОСОБА_2 ;
- після скоєння дорожньо-транспортної пригоди та зупинки транспортного засобу, ОСОБА_6 самостійно сів за кермо автомобіля «AUDI А6», який був причетний до пригоди та перемістив його на праве узбіччя дороги;
- у листі старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Пугачова Д.О., який надійшов до ГУНП за вх. № 6524 від 01.05.2023, вказано, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023170030000523 від 28.04.2023 за ч. 2 ст. 286 КК України встановлено, що 28.04.2023 року о 12.30 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «AUDІ А6», н.з. НОМЕР_3 , керування яким йому було передано ОСОБА_2 , який в момент руху перебував на передньому пасажирському сидінні, а на задньому сидінні перебував ОСОБА_8 , рухаючись по проїзній частині просп. 200-річчя Кривого Рогу в м. Кривий Ріг, порушив пункт 18.4 Правил дорожнього руху та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який перетинав дорогу по нерегульованому пішохідному переходу.
На підставі вищевикладеного, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що капралом поліції ОСОБА_1 скоєно дисциплінарний проступок, а саме порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1, частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, абзацу 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», підпунктів б), в), е) пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, Присяги поліцейського, що виразилось у не врахуванні дорожньої обстановки та не вжитті заходів щодо уникнення дорожньо-транспортної пригоди з тяжкими наслідками, яка мала місце 28.04.2023, не повідомленні про подію за номером екстреного виклику поліції « 102» не сприянні встановленню обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, тобто перешкоджанні поліцейським виконувати їхні обов'язки, не встановленні знаку аварійної зупинки, не вжитті всіх можливих заходів щодо охорони місця події, огородження слідів пригоди та не організації об'їзду місця пригоди, переміщенні транспортного засобу, який був причетний до пригоди, тобто скоєнні в умовах воєнного стану проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам.
На підставі вищевикладеного, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1, частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, абзацу 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», підпунктів б), в), е) пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 року № 100, Присяги поліцейського, що виразилось у не врахуванні дорожньої обстановки та не вжитті заходів щодо уникнення дорожньо-транспортної пригоди з тяжкими наслідками, яка мала місце 28.04.2023, не повідомленні про подію за номером екстреного виклику поліції « 102», не сприянні встановленню обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, тобто перешкоджанні поліцейським виконувати їхні обов'язки, не встановленні знаку аварійної зупинки, не вжитті всіх можливих заходів щодо охорони місця події, огородження слідів пригоди та не організації об'їзду місця пригоди, переміщенні транспортного засобу, який був причетний до пригоди, тобто скоєнні в умовах воєнного-стану проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, застосувати до поліцейського відділення № 1 взводу № 2 роти батальйону конвойної служби № 2 ГУНП капрала поліції ОСОБА_1 (0178375) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та відсутністю при цьому процедурних порушень під час проведення службового розслідування.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі - Закон України № 580-VІІ).
Згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України № 580-VІІ поліцейський зобов'язаний:
- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною 1 статті 59 Закону України № 580-VІІ визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 64 Закону України № 580-VІІ визначена Присяга працівника поліції такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону України № 580-VІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Приписами пунктів 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.
Нормами абз. 1 п. 1 розділу ІІ та п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Отже, Закон України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут та Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, Присяги поліцейського, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Положеннями ст. 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність зі збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
У разі відсутності поліцейського на службі, дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Відповідно до ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу .
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Крім того, законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначений у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Так оскаржуваний наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 30.05.2023 №340 о/с в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, прийнятого за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 26.05.2023.
Оскаржений висновок містить обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був опитаний під час вказаного службового розслідування.
Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, за недотримання вимог абзацу 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», відповідно до якого, учасники дорожнього руху зобов'язані створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Згідно ст.14 вказаного Закону до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
На підставі вищевикладеного, з огляду на обставини, встановлені службовим розслідуванням, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що порушення вищевказаної норми було правомірно вказано відповідачем в якості однієї з підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, за недотримання вимог підпунктів б), в), е) пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, відповідно до яких у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.
Службовим розслідуванням встановлено, що позивач був водієм транспортного засобу, при цьому доводи апеляційної скарги зворотнього не доведено, а тому порушення вищевказаної норми також, правомірно було вказано відповідачем в якості однієї з підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що висновок службового розслідування не є підставою притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, він є лише складовою частиною службового розслідування. Підставою до притягнення є - матеріали службового розслідування, факти і обставини які були встановленні під час проведення службового розслідування і все це узагальнено у висновку службового розслідування. На позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку.
Саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. т
Спростовуючи доводи позивача з приводу того, що відповідачем при проведенні службової перевірки не було вжито усіх заходів щодо своєчасного інформування позивача про початок, хід та кінцевий результат такої перевірки, не об'єктивно та не в усіх аспектах оцінено і розглянуто докази, суд першої інстанції вірно зазначив, що під час проведення службового розслідування були опитані позивач та інші учасники події дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому зазначений дисциплінарний проступок є відмінним від діяння, яке є предметом кримінального провадження і не залежить від встановлених та доведених під час кримінального провадження обставин.
Так, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
Колегія суддів зазначає, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи поліцейського надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Позивачем не спростовані встановлені відповідачем обставини допущення порушення ним приписів Дисциплінарного статуту, Присяги поліцейського, що виразилося у не врахуванні дорожньої обстановки та не вжитті заходів щодо уникнення дорожньо-транспортної пригоди з тяжкими наслідками, яка мала місце 28.04.2023, не повідомленні про подію за номером екстреного виклику поліції « 102», не сприянні встановленню обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, тобто перешкоджанні поліцейським виконувати їхні обов'язки, не встановленні знаку аварійної зупинки, не вжитті всіх можливих заходів щодо охорони місця події, огородження слідів пригоди та не організації об'їзду місця пригоди, переміщенні транспортного засобу, який був причетний до пригоди, тобто скоєнні в умовах воєнного стану проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час службового розслідування встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Отже, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став зазначений вище дисциплінарний проступок, що свідчить про порушення позивачем службової дисципліни.
Відтак, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Апеляційний суд вважає, що дії відповідача при проведенні службового розслідування та винесенні оскаржуваних наказів є правомірними, оскільки вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке є співмірним вчиненому дисциплінарному проступку.
Враховуючи встановлений факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність спірних наказів та відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про застосування до позивача дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, а тому також задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що не може бути підставою для скасування судового рішення.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 23 січня 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун