Головуючий І інстанції: Мельников Р.В.
26 січня 2024 р. Справа № 520/18861/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/18861/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд"
до Одеської митниці
про визнання протиправними та скасувань рішення та карток відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (далі - позивач, ТОВ "Велотрейд" ) звернулось до суду з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці № UA500490/2023/000022/2 від 31.05.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500490/2023/000167 від 31.05.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці № UA500490/2023/000021/2 від 30.05.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500490/2023/000165 від 29.05.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці № UA500490/2023/000018/2 від 29.05.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500490/2023/000161 від 29.05.2023 року.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості № UA500490/2023/000022/2 від 31.05.2023 року, № UA500490/2023/000021/2 від 30.05.2023 року, № UA500490/2023/000018/2 від 29.05.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2023/000167 від 31.05.2023 року, № UA500490/2023/000165 від 29.05.2023 року, № UA500490/2023/000161 від 29.05.2023 року є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення. Вказував, що митним органом не надано жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. При цьому, використання відповідачем ціни за кілограм товару, на думку позивача, є некоректним в даному випадку, оскільки товари, митна вартість яких декларувалась, є штучними виробами та можуть мати різні антропометричні показники, характеристики, оснащення та відповідно вартість. Заперечував проти доводів відповідача щодо відсутності даних щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням вважає неприйнятними, оскільки відповідно до положень додаткової угоди до Договору поставки від 07.10.2020 № 07/10-2020 у вартість товару включається вартість упаковки, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори, а також розвантажувально-вантажні роботи в країні продавця, а тому при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Зазначив, що відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, на думку позивача, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці № UA500490/2023/000022/2 від 31.05.2023 року, № UA500490/2023/000021/2 від 30.05.2023 року, № UA500490/2023/000018/2 від 29.05.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500490/2023/000167 від 31.05.2023 року, № UA500490/2023/000165 від 29.05.2023 року, № UA500490/2023/000161 від 29.05.2023 року.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" сплачену суму судового збору у розмірі 15288 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі № 520/18861/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з (МД) № 23UА500490003472UA від 31.05.2023 року, № 23UА500490003419U8 від 29.05.2023 року, № 23UА500490003413U3 від 29.05.2023 року містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Так, митним органом констатовано, що відповідно до пп. в п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Крім того, згідно п.2.3. контракту від 07.10.2020 №07/10-2020 вказано, що ціна на продукцію фіксована та протягом строку дії Договору зміні не підлягають, але до митного оформлення прайс-лист або спеціфікація з визначеними цінами не надавалась. Отже, зазначає, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у контролюючого органу відсутня можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України, що зумовила необхідність направлення запиту декларанту в порядку ст. 53 МК України. Разом з цим вказує, що декларантом на вимогу митного органу не подано всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, а відтак розбіжності не спростовано.
Позивач подав відзив на апеляційну каргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа та поштовим повідомленням про отримання.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд", код ЄДРПОУ - 30036332, зареєстровано відповідно до норм чинного законодавства України як суб'єкт господарювання, є українським виробником велосипедів.
Основним видом економічної діяльності ТОВ «Велотрейд» є код КВЕД 30.92 Виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок, дата державної реєстрації: 29.07.1998, номер запису: 1 480 120 0000 004551.
07.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Велотрейд» та TIANJIN FREE TRADE SERVICE CO, LTD (Китай) було укладено контракт № 07/10-2020, відповідно до п. 1.1 якого продавець повинен поставити частини і комплектуючі велосипеда, далі по тексту - товар, покупець повинен прийняти і оплатити його на умовах, вказаних в цьому контракті.
Позивачем для здійснення митного оформлення товарів до Одеської митниці подано митні декларації (МД) № 23UA500490003472U1 від 31.05.2023 року, №23UA500490003419U8 від 29.05.2023 року, №23UA500490003413U3 від 29.05.2023 року та документи, які зазначені у графі 44 МД.
На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вказаними митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у розділі 3 Рішення про коригування митної вартості товарів UA500490/2023/000022/2 від 31.05.2023 року, № UA500490/2023/000021/2 від 30.05.2023 року, № UA500490/2023/000018/2 від 29.05.2023 року.
Щодо МД №23UA500490003413U3 від 29.05.2023, судом встановлено наступні обставини:
-відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару
-згідно п.2.3. контракту від 07.10.2020 №07/10-2020 вказано, що ціна на продукцію фіксована та на протязі строку дії договору зміні не підлягають, але до митного оформлення прайс-лист або специфікація з визначеними цінами не надавалась;
- звіт про оцінку майна №29/05/2023/05 від 29.05.2023 в якому в п.7 вказано момент оцінки на 27.01.2023, тоді як інвойс № 23ZMT221943 виданий 02.03.2023 тобто пізніше, ніж момент оцінки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Щодо МД № 23UA500490003419U8 від 29.05.2023 року:
-відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару
-згідно п.2.3. контракту від 07.10.2020 №07/10-2020 вказано, що ціна на продукцію фіксована та на протязі строку дії договору зміні не підлягають, але до митного оформлення прайс-лист або специфікація з визначеними цінами не надавалась.
Щодо МД № №23UA500490003472U1 від 31.05.2023 року:
-відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару
-згідно п.2.3. контракту від 07.10.2020 №07/10-2020 вказано, що ціна на продукцію фіксована та на протязі строку дії договору зміні не підлягають, але до митного оформлення прайс-лист або специфікація з визначеними цінами не надавалась.
На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Додатково декларанта повідомлено про те, що він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
По всім митним деклараціям позивачем було надіслано додаткові документи, а саме: акт зважування №0000029657 від 29.05.2023, документи попередніх митних оформлень, судові рішення та звіт про оцінку майна.
Врахувавши, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 23UA500490003472U1 від 31.05.2023 року, №23UA500490003419U8 від 29.05.2023 року, №23UA500490003413U3 від 29.05.2023 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не подання декларантом витребуваних митницею додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
По МД №23 UA500490003472U1 від 31.05.2023 року:
-по товару №1 є більшим - МД від 21.04.2023 № UА204060/2023/003235 становить 5,0203 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 2,0703 дол. США/кг); по товару №2 є більшим - МД від 08.05.2023 №UА204060/2023/003737становить 5,02дол.США/кг (ніж заявлено декларантом 2,032 дол. США/кг); по товару №3 є більшим - МД від 08.05.2023 № UА408020/2022/012293 становить 5,163 дол. США/кг що у перерахунку за одиницю становить 16,9139 дол. США/шт. (ніж заявлено декларантом 1,9232 дол. США/кг (6,3005 дол. США/шт.)); по товару №4 є більшим - МД від 13.05.2023 № UА204060/2023/004020 становить 5,02дол. США/кг (ніж заявлено декларантом1,9515дол. США/кг); по товару №5 є більшим - МД від 13.05.2023 №UА204060/2023/004020 становить5,02дол. США/кг (ніж заявлено декларантом1,9385дол. США/кг).
По МД № 23UА500490003419U8 від 29.05.2023року:
-по товару №1 є більшим - МД від 06.05.2023 №UА408020/2023/029545 становить 5,01дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 2,007дол. США/кг); по товару №2 є більшим - МД від 12.03.2023 №UА408020/2023/018228 становить 5,02 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 1,93дол. США/кг);по товару №3 є більшим - МД від 08.05.2023 № UА204060/2023/003737 становить 5,02 дол. США/кг що у перерахунку за одиницю становить 14,164 дол. США/шт. (ніж заявлено декларантом 1,91 дол. США/кг (5,398 дол. США/шт.)); по товару №4 є більшим - МД від 21.04.2023 № UA204060/2023/003235, від 04.07.2022 № UA408020/2021/022016 становить 5,02 дол. США/кг що у перерахунку за одиницю становить 7,13 дол. США/ шт. (ніж заявлено декларантом 2,56 дол. США/кг (3,64 дол. США/шт.)); - по товару №5 є більшим - МД від 13.05.2023 №UА204060/2023/004020 становить 5,02 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 1,967дол. США/кг).
По МД №23UА500490003413U3 29.05.2023 року:
-по товару №1 є більшим - МД від 06.05.2023 №UА408020/2023/029545 становить 5,01дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 2,188 дол. США/кг);по товару №2 є більшим - МД від 12.03.2023 №UА408020/2023/018228 становить 5,02 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 1,957 дол. США/кг); по товару №3 є більшим - МД від 08.05.2023 № UА204060/2023/003737 становить 5,02 дол. США/кг, що у перерахунку за одиницю становить 17,77 дол. США/шт. (ніж заявлено декларантом 1,94 дол. США/кг (6,88 дол. США/шт.)); по товару №4 є більшим - МД від 13.05.2023 №UА204060/2023/004020 становить5,02дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 1,967дол. США/кг); по товару №5 є більшим - МД від 13.05.2023 №UА204060/2023/004020 становить 5,02дол. США/кг (ніж заявлено декларантом1,994 дол. США/кг).
У зв'язку з викладеним вище та відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2023/000022/2 від 31.05.2023 року, № UA500490/2023/000021/2 від 30.05.2023 року, № UA500490/2023/000018/2 від 29.05.2023 року та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України № UA500490/2023/000167 від 31.05.2023 року, № UA500490/2023/000165 від 29.05.2023 року, № UA500490/2023/000161 від 29.05.2023 року.
Не погодившись з вказаними рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що надані позивачем при митному оформленні документи в повному обсязі підтверджують визначену декларантом ціну товару - за основним методом, а тому висновок відповідача про наявність підстав для визначення митної вартості за резервним методом є недоведеним, а оскаржувані рішення - протиправними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з таких підстав.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями МК України від 13.03.2012 № 4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).
Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.
Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 55 МК України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
За правилами частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16.
Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У митниці є обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вищевказаний висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15).
Судовим розглядом встановлено, що в якості джерела інформації у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 500490/2023/000022/2 від 31.05.2023 відповідач зазначає наявні в митному органі митні оформлення по МД від 21.04.2023 № UА204060/2023/003235, МД від 08.05.2023 №UА204060/2023/003737, МД від 08.05.2023 № UА408020/2022/012293, МД від 13.05.2023 № UА204060/2023/004020 МД від 13.05.2023 №UА204060/2023/004020, згідно з якими митне оформлення подібних товарів повинно бути визначено на рівні 5,0203, 5,163, 5,02 дол. США/кг щодо Товарів 1-5.
В обґрунтування спірного рішення № UA 500490/2023/000021/2 від 30.05.2023 відповідач послався на МД від 06.05.2023 №UА408020/2023/029545, МД від 12.03.2023 №UА408020/2023/018228, МД від 08.05.2023 № UА204060/2023/003737, МД від 21.04.2023 № UA204060/2023/003235, від 04.07.2022 № UA408020/2021/022016 МД від 13.05.2023 №UА204060/2023/004020, у зв'язку з чим митне оформлення подібних товарів повинно бути визначено на рівні 5,01, 5,02 дол. США/кг щодо Товарів 1-5.
В обґрунтування спірного рішення № UA 500490/2023/000018/2 від 29.05.2023 - наявні в митному органі митні оформлення по МД від 06.05.2023 №UА408020/2023/029545, МД від 12.03.2023 №UА408020/2023/018228, МД від 08.05.2023 № UА204060/2023/003737, МД від 13.05.2023 №UА204060/2023/004020, МД від 13.05.2023 №UА204060/2023/004020, що на думку відповідача вказує на те, що митне оформлення подібних товарів повинно бути визначено на рівні 5,01, 5,02 дол. США/кг щодо Товарів 1-5.
Отже, фактично підставою для коригування митної вартості слугувало те, що розбіжності в наданих позивачем документах мали вплив на визначення митної вартості. Та, крім того, заявлена митна вартість ввезеного позивачем товару, є нижчою, ніж вартість товару, вказана у зазначених вище митних деклараціях.
Водночас, статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Однак, як вбачається зі змісту спірних рішень про коригування митної вартості, відповідач, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вказаних вимог, обмежився лише посиланням на номер, дату митної декларації, а також вартість товару за одиницю (5,01, 5,02 дол. США/кг та 5,163, 5, 0203 дол. США/кг ), яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не зазначивши при цьому жодного показника, який свідчив б про можливість такого порівняння.
Колегія суддів зауважує, що не зазначення у спірних рішеннях порівняльних характеристик імпортованого позивачем товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, свідчить про невмотивованість та, як наслідок, необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості.
Щодо твердження митного органу про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, які на його думку вплинули на правильність визначення митної вартості, колегією суддів встановлено таке.
Так, з п. 2 наданої позивачем до митного оформлення Додаткової угоди до Договору поставки від 07.10.2020 року № 07/10-2020 вбачається, що сторони узгодили включення у вартість товару вартість упаковки, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори, а також розвантажувально-вантажні роботи в країні продавця, а відтак упаковка та маркування товару здійснюється за рахунок продавця та її вартість включена до ціни товару (а.с. 42 т. 1).
Відповідно до п. 2.2 Договору поставки від 07.10.2020 року № 07/10-2020 загальна остаточна сума контракту складає суму всіх інвойсів, які будуть виставлені продавцем, а в кожному інвойсі вказана остаточна сума по товару, що міститься в ньому.
Отже, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є необґрунтованою. Таким чином, упаковка та маркування товару здійснюється за рахунок продавця та її вартість включена до ціни товару, тому при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).
Стосовно доводів відповідача про не надання прайс-листа до документів, що подавалися до митного оформлення, судом встановлено наступне.
Приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що для підтвердження митної вартості товару подається саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Відповідно до п.1.1 договору поставки від 07.10.2020 року визначено, що предметом договору є постачання продавцем покупцю продукції, а саме частини та комплектуючі велосипедів, згідно інвойсів (проформами-інвойсами) до цього договору (далі - "продукції"), у межах, встановлених даними договором, відповідно до 2.1 договору від 07 жовтня 2020 року зазначено, що ціна на продукцію умови оплати та постачання по даним договором визначаються інвойсом (проформа-інвойс) до договору. Таким чином, у договорі поставки відсутні посилання, що ціна встановлюється у специфікаціях чи прайс-листах, водночас в договорі визначено, що ціна на продукцію визначається інвойсом, який й декларантом було подано до митного оформлення.
Відтак, прайс-лист не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, натомість прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Отже, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не має підстав посилатися на його відсутність або неповноту, або обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Тобто? прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на його відсутність чи неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Відповідні висновки викладені в Постанові від 23 жовтня 2020 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 810/690/17.
Отже, суд вважає зазначені доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають врахуванню.
Стосовно доводів митного органу щодо надання звіту про оцінку майна судом встановлено наступне.
Колегія суддів зазначає, що у звіті про оцінку майна зазначено, що ринкова вартість відповідає вартості товару, заявлена позивачем до митного оформлення, оскільки саме ринкова вартість приймає значення отримане при розрахунку за порівняльним підходом, оскільки цей підхід достатньо повного мірою відображає специфічні особливості об'єкту оцінки: враховує комплектність, загальний фізичний та технічний стан, запас ресурсу, знос об'єкту оцінки і може виступати в якості ринкової вартості. Для товарів, переміщуваних через митний кордон України, застосовується вартість вказана в договорах, інвойсах або інших документах, що містять відомості про митну вартість.
Слід зазначити, що юридичні особи, які декларують товари, згідно законодавства України мають право довести достовірність відомостей, наданих для визначення митній вартості, вказаній в первинних документах. Надані декларантом відомості, і заявлена митна вартість повинні базуватися на фактичному і документально підтвердженій інформації, а тому вказаний звіт надано позивачем як додаткове підтвердження, та його не подання не може бути підставою для відмови в прийнятті, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
За встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку, що документи ТОВ “Велотрейд”, які подані до митного оформлення, не містили жодних розбіжностей, які б вплинули на правильність визначення позивачем митної вартості задекларованого товару.
Наведені помилки, допущені митним органом в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема, в частині, в якій наводиться обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару зазначеної декларантом, на думку колегії суддів свідчать про поверхневе дослідження відповідачем поданих до митного оформлення документів, що призвело до виявлення розбіжностей у вказаних документах, яких насправді не існує.
На підставі аналізу вказаних документів у сукупності з іншими документами, поданими позивачем під час митного оформлення оцінюваного товару, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, з огляду на наявність розбіжностей в документах.
Колегія суддів звертає увагу, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів лише з посиланням на те, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 803/776/17.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості.
З приводу обраного відповідачем методу визначення митної вартості колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідачем відкориговано митну вартість за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на підставі наявної в митного органу інформації, яка міститься в вище перелічених судом апеляційної інстанції митних деклараціях.
Згідно з частинами 1-4 статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та вмотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Колегія суддів звертає увагу, що застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), відповідач використовував митні декларації, при цьому, як зазначалось вище, обмежився лише посиланням на їх номер та дату, які були взяті за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань.
Крім того, як зазначено вище, у рішеннях про коригування митної вартості митним органом наведено розрахунок митної вартості, який складає 5,01, 5,02 дол. США за кг товару.
Разом з цим, враховуючи специфіку товару, який було задекларовано позивачем (частини до велосипедів), колегія суддів вважає некоректним використання саме такого способу розрахунку митної вартості (за ціною за кілограм) товару, оскільки товари в даному випадку є штучними виробами та можуть мати різні антропометричні показники, характеристики, оснащення та відповідно вартість.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості з огляду на не зазначення у спірних рішеннях порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зважаючи, зокрема, на очевидну неможливість розрахунку ціни ввезеного товару виходячи із ціни останнього за кілограм.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500490/2023/000022/2 від 31.05.2023 року, № UA500490/2023/000021/2 від 30.05.2023 року, № UA500490/2023/000018/2 від 29.05.2023 року, винесені відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2023/000167 від 31.05.2023 року, № UA500490/2023/000165 від 29.05.2023 року№ UA500490/2023/000161 від 29.05.2023 року, вбачається, що останні містять вимоги, виконання яких забезпечує митне оформлення - подання нової МД з урахуванням відомостей, наведених у рішенні про коригування митної вартості.
Тобто, подання нової митної декларації не було для декларанта повністю добровільним.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист права здійснити митне оформлення за митною вартістю, визначеною ним самостійно, а також інтересом, який полягає у одержанні правових підстав для повернення митних платежів, сплачених у зв'язку з прийняттям відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Таким чином, у випадку, коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у ст. 301 МК України, ст. 43 Податкового кодексу України та статті 45 Бюджетного кодексу України. Відтак, звертаючись до суду з даним позовом, позивач обрав належний спосіб захисту.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12.04.2018 по справі № 820/2014/17.
З огляду на вказане, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2023/000167 від 31.05.2023 року, № UA500490/2023/000165 від 29.05.2023 року№ UA500490/2023/000161 від 29.05.2023 року, які винесені відповідачем у зв'язку з прийняттям спірних рішень про коригування митної вартості, яке визнані судом протиправними, підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі № 520/18861/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко