25 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/16583/23
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Власюка В.В.,
представника відповідачів Ананка Ю. М.,
представника відповідача Веретенник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " М'ЯСНА ІСТОРІЯ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю " М'ЯСНА ІСТОРІЯ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та просить:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гу ДПС у м. Києві № 0533460707 від 14.08.2023 на суму 17000 грн.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гу ДПС у Чернігівській області № 7952/Ж10/25-01-07-05-01 від 14.08.2023 на суму 16579,35 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області № 7953/Ж10/25-01-07-05-01 від 14.08.2023 на суму 5100 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що фактична перевірка магазину-кафе, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мокра, буд. 20 А, була здійснена безпідставно та не правомірно.
Також позивач вказує на помилковість зазначеного контролюючим органом порушення статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв,тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» із змінами та доповненнями,
Від так позивач стверджує, що винесене ППР є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідачів: Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Представник відповідача Головного управління ДПС у місті Києві в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 67 Конституції України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Статтею 37 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що виконання податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до наказу від 04.07.2023 № 3379-п та на підставі направлень від 05.07.2023 № 11490/26-15-07-07-01, №11491/26-15-07-07-01, №11492/26-15-09-01 проведено фактичну перевірку магазину-кафе, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мокра, буд. 20 А, де здійснює діяльність ТОВ «М'ЯСНА ІСТОРІЯ».
За результатами перевірки складено акт від 17.07.2023 № 48954/26/15/07/43245855.
Згідно з вимогами п.п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 та ст. 85 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до вимог ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Фактична перевірка була проведена в присутності відповідальної особи, адміністратора Владислава Анатолійовича.
Згідно з п.п.80.1, 80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, гід розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених цим Кодексом.
У відповідності до п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно з пунктом 85.4 статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Крім того, пунктом 85.8 статті 85 ПК України встановлено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Згідно з пунктом 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків.
З наведеного вбачається, що перевірка була призначена підставно та правомірно.
Щодо виявлених, у ході перевірки порушень, суд зазначає наступне.
Платник податків ТОВ «М'ЯСНА ІСТОРІЯ» у своєму адміністративному позові стверджує про помилковість зазначеного контролюючим органом порушення: статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв,тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» із змінами та доповненнями, а також, що проведена фактична перевірка була не правомірною, а винесене ППР є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
З поданих суду доказів вбачається, шо перед початком перевірки, представників ТОВ «М'ЯСНА ІСТОРІЯ» було ознайомлено з направленнями на перевірку, службовими посвідченнями та вручено копію наказу «Про проведення фактичних перевірок».
Перевіркою встановлено порушення статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481), а саме: встановлено факт зберігання однієї пляшки настоянки «Апgostura Aromatic Bitters» об'ємом 200 мл, міцністю 44,7 % - без наявності акцизної марки.
Позивач в своєму позові вказує на те, що вони здійснюють продаж алкоголю на розлив, та пляшка була відкрита завчасно, то ж марка не збереглася.
У такому випадку, при програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних таке як сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.
Позивач, до позову жодних підтверджуючих доказів (Z-звіт), що, при відкупорюванні плашки, акцизна марка була присутня
Аудиторами, при перевірці, було зроблено фото-доказ пляшки настоянки «Апgostura Aromatic Bitters» об'ємом 200 мл, міцністю 44,7 %, без наявності акцизної марки.
Відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 27.12.2010 № 1251 марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).
На кожну марку наносяться такі реквізити: слова «Україна», «МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ»; позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)»; індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знаку, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв; реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
Відповідно до підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному КМУ щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до пункту 226.2 статті 226 Кодексу наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються КМУ (пункт 226.5 статті 226 Кодексу).
Згідно п 226.7 ст. 227 Кодексу Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Згідно ст. 11 Закону №481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ст. 17 Закону №481 передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Зважаючи на наведене, судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві винесене податкове повідомлення-рішення є таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні, у цій частині, що не підлягають задоволенню.
Стаття 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» визначає відповідальність за порушення норм цього Закону.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавстві.
Застосовуються санкції у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, -100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень; виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень; вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень; порушення вимог частини другої статті 15 цього Закону щодо реалізації (передачі) ферментованої тютюнової сировини лише на експорт або виробникам тютюнових виробів - 50 відсотків вартості партії відвантаженого товару; неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень; п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Враховуючи викладене вище податкове повідомлення-рішення Гу ДПС у м. Києві № 0533460707 від 14.08.2023 на суму 17000 грн. прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України і скасуванню не підлягає.
Щодо позовних вимог до Головного управлінням ДПС у Чернігівській області, суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, у ході перевірки були встановлені наступні порушення:
- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), а саме: проведення розрахункової операції в безготівковій формі без роздрукування відповідного розрахункового документа (встановленої форми) відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі - Положення № 13) (в чеках не відображено ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, ідентифікатор електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимими правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ». Загальна сума розрахунків по фіскальним чекам з порушенням, становить 11 052,90 грн;
- пункту 11 статті 3 Закону № 265, а саме: реалізація алкогольних напоїв з видачею розрахункових документів без зазначення коду УКТ ЗЕД (не вірно зазначено (відображено) код товарної підкатегорїї для підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД) для даного виду підакцизної продукції (чек від 11.06.2023 № 51085, проведено реалізацію підакцизного товару - вина «Каберне Совіньон резерв», у кількості 1 (одна) пляшка по ціні 660,00 грн);
- статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481), а саме: встановлено факт зберігання однієї пляшки настоянки «Аngostura Aromatik Bitters» об'ємом 200 мл, міцністю 44,7 % - без наявності акцизної марки (податкове повідомлення-рішення по даному порушенню винесено Головним управлінням ДПС у м. Києві).
Зазначені порушення підтверджуються наявною інформацією в системі СОД РРО.
За результатами розгляду матеріалів перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.08.2023, якими до ТОВ «М'ЯСНА ІСТОРІЯ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 38679,35 грн, в т. ч.:
Головним управлінням ДПС у м. Києві - № 0533460707: у розмірі 17 000,00 грн за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; Головним управлінням ДПС у Чернігівській області:
- № 7953/Ж10/25-01-07-05-01 - у розмірі 5 100,00 грн (17,00 грн х 300) - за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД;
- № 7952/Ж10/25-01-07-05-01 - у розмірі 16 579,35 грн (11 052,90 грн х 150 %) - за проведення розрахункових операцій через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту, вчинене повторно, за порушення, вчинене вперше, застосовано штрафні санкції ППР від 14.08.2023 № 7954/Ж10/25-01-07-05-01).
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Абзацем другим пункту 3 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі - Положення № 13) визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою N ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення (пункт 1 розділу II Положення № 13).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакцїї в платіжній системі, значення коду) (рядок 16).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом № 265.
У статті 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265);
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2 статті 3 Закону № 265);
- застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування (пункт 3 статті 3 Закону № 265);
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (пункт 11 статті 3 Закону № 265).
Статтею 12 Закону № 265 передбачено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько- технологічній та програмній документації виробника. Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці. Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій. Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положень законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.
Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2020 за № 624/34907 (далі - Наказ № 306), внесено зміни до Положення № 13, зокрема, розділів II, III Положення № 13 та викладено у новій редакції, що передбачає нові обов'язкові реквізити фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскальних касових чеків видачі коштів.
Згідно з пунктом 3 Наказу № 306 вимоги до форми і змісту розрахункових документів у частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб'єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.
До 01.08.2021 вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб'єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.
До 01.08.2021 РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265 передбачено за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (пункт 1 статті 17 Закону № 265); у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості (пункт 7 статті 17 Закону № 265).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі - Постанова N 894) визначено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Також, абзацом 3 пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» від 15 червня 2006 року N 833 (із змінами) та пунктом 28 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» 30 червня 2021 року N 1591-IX, із змінами, передбачено, що торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.
Реєстратори розрахункових операцій, також програмно-технічні комплекси, як і інші фіскальні реєстратори, які були включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в тому числі ті, що не мають власного керуючого пристрою та програмні реєстратори розрахункових операцій, забезпечують інтеграцію (можливість з'єднання чи поєднання) завдяки інтерфейсам RS-232, USB, Ethernet або Wi-Fi, з POS-системою персонального комп'ютера касира, платіжними системами та POS-терміналами банківських установ. Зазначена можливість касової техніки використовується всіма без виключення платниками податків, зокрема, при використанні Wi-Fi з'єднання РРО/ПРРО з мережею Інтернет.
З'єднання можуть бути дротовими та бездротовими, а факт підключення РРО або фіскального принтера, керуючого персонального комп'ютера касира, POS-терміналу установи банку за допомогою єдиного та спільного інтерфейсу (наприклад - Wi-Fi), що надає кожному з них доступ до мережі Інтернет, перетворює множину таких пристроїв у єдину інформаційно-телекомунікаційну систему, що об'єднує групу різних пристроїв так, що вони можуть функціонувати узгоджено та підпорядковуватись єдиній формі управління.
В зв'язку з вищевикладеним та те, що жодну модель РРО/ПРРО та POS-термінала не можливо використовувати без підключення до мережі Інтернет, відбувається це за допомогою єдиного спільного інтерфейсу - РРО/ПРРО та POS-термінал установи банку, які розміщені на одному робочому місці касира та знаходяться в робочому стані слід вважати з'єднаними.
Відсутність відповідного програмного забезпечення або навмисне ігнорування саме деякими надавачами POS-терміналів (послуг з еквайрингу) необхідності забезпечити з'єднані між собою пристрої програмним забезпеченням, з метою належного обміну інформацією між ними, жодним чином не впливає на сам факт з'єднання пристроїв між собою та відповідно на обов'язок, що виникає у зв'язку з цим у користувача таким пристроєм.
Таким чином, користувачі РРО/ПРРО, на яких поширюються вимоги Постанови N 894, зобов'язані забезпечити відображення реквізитів про трансакції у фіскальних чеках РРО/ПРРО. Виникнення такого обов'язку пов'язане з інтегруванням у локальну мережу користувача, у тому числі за допомогою інтерфейсу Wi-Fi, спеціальних платіжних терміналів (POS-терміналів установ банків), для забезпечення можливості споживачів здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги), з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток емітованих банками) та виконання обов'язку з видачі відповідних розрахункових документів.
При цьому, слід звернути увагу про необхідність зазначати не тільки назву платіжної системи з 01.08.2021 відповідно вимог Положення № 13, а й іншу обов'язкову інформацію щодо платіжних систем, як обов'язкових реквізитів розрахункових документів із 21.01.2016, є обов'язком суб'єктів господарювання, а не їх правом.
Враховуючи викладене, заповнення рядків 11 - 18 фіскального чека, у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, є обов'язковим за умови здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.
За таких підстав, суд дійшов переконання, що виносячи податкові повідомлення-рішення №7952/Ж10/25-01-07-05-01 від 14.08.2023 на суму 16579,35 грн. та № 7953/Ж10/25-01-07-05-01 від 14.08.2023 на суму 5100 грн. ГУ ДПС у Чернігівській області діяло обгрунторано, правомірно і вказані рішення скасуванню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю " М'ЯСНА ІСТОРІЯ" необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю " М'ЯСНА ІСТОРІЯ" (вул. Богдана Хмельницького, 23,м. Бахмач,Чернігівська обл., Ніжинський р-н,16500) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053), Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44116011 вул.Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 ) Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 26 січня 2024 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ