24 січня 2024 р. Справа № 120/19120/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці у письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі № 120/19120/21-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/19120/21-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 НГУ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 12.08.2022 вказаний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період військової служби з 28.03.2016 по 01.03.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 НГУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.03.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 НГУ залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 - без змін.
19.10.2023 поштою до суду надійшла заява позивача, подана в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення суду від 12.08.2022, а саме щодо застосування відповідачем під час виконання судового рішення "випереджувального методу" та, як наслідок, нарахування позивачу нульової індексації.
Ухвалою суду від 26.10.2023 вказану заяву прийнто до розгляду, а відповідачу встановлено строк для подання заперечень (пояснень) на заяву протягом п'єяти днів з дня отримання ухвали.
20.12.2023 поштою надійшов відзив на заяву, в якому відповідач зазначає, що на виконання рішення суду від 12.08.2022 у справі № 120/19120/21-а військовою частиною НОМЕР_1 НГУ здійснено нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28.03.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року.
Водночас відповідач зауважує, що відповідно до пропозицій Головного управління Національної гвардії України виконання рішень суду щодо виплати індексації з базовим місяцем - січень 2008 року проводиться із застосуванням до її виплати випереджаючого методу. Відтак виплату індексації за період з січня 2016 року по лютий 2018 року необхідно здійснювати з урахуванням положень ч. 5 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та абзаців 9-11 пункту 5 Порядку проведення індексації грошового населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078, яким передбачено, що у разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення.
Відповідач зазначає, що згідно з розпорядження командувача НГУ від 04.02.2016 № Р-5 "Про підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України" розмір грошового забезпечення військовослужбовців частини з 01.01.2016 значно збільшився. Наступне рішення щодо збільшення з 01.08.2017 розмірів грошового забезпечення було прийнято командувачем НГУ у вересні 2017 року, яке було доведено до військових частин листом від 04.09.2017 № 27/33/4-6240.
Крім того, відповідно до розпорядження командувача НГУ від 09.02.2018 № Р-4 у січні 2018 року військовослужбовцям було проведено збільшення розміру щомісячної премії з одночасним зменшенням ЩДГВ. А З 01.03.2018, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, військовослужбовцям було проведено збільшення розмірів посадових окладів та інших складових місячного грошового забезпечення.
Отже, як зазначає відповідач, сума індексації за лютий 2018 року, обчисленої з базовим місяцем "січень 2008 року", менша ніж сумарне збільшення грошового забезпечення за період з січня 2016 року по березень 2018 року. У зв'язку з цим розрахунок виплати індексації з базовим місяцем "січень 2008 року" за період з січня 2016 року по лютий 2018 року здійснений із застосуванням методу, який визначений ч. 5 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та абзацами 9-11 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 № 1078.
Вирішуючи заяву позивача, суд керується такими мотивами.
Статтею 129 Конституції України установлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Водночас частиною шостою статті 383 КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Отже, суд застосовує до суб'єкта владних повноважень-відповідача положення статті 383 КАС України та постановляє окрему ухвалу лише в разу встановлення факту невиконання відповідачем дій зобов'язального характеру, визначених судовим рішенням.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.08.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 НГУ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.03.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року.
Тобто вирішений судом спір за своєю суттю стосувався питання наявності/відсутності у відповідача обов'язку провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 28.03.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року.
Поряд з цим резолютивна частина зазначеного судового рішення не містить зобов'язань для відповідача щодо порядку виконання рішення, зокрема щодо методу, який слід застосовувати відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачу індексації та щодо сум нарахування.
Відповідач зазначає про те, що на виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 НГУ правомірно здійснено нарахування позивачу індексації грошового забезпечення з базовим місяцем січень 2008 року за період з січня 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням методу, який визначений ч. 5 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та абзацами 9-11 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Водночас судвраховує, що в межах розгляду справи № 120/19120/21-а судом не надавалася оцінка вищевказаному питанню і суд не визначав розмір індексації грошового забезпечення та порядку її обчислення.
Вирішений між сторонами спір у даній справі стосувався наявності підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період військової служби з 28.03.2016 по 01.03.2018 та необхідністю врахування при цьому як базового місяця січень 2008 року.
Таким чином, оскільки питання щодо визначення розміру індексації грошового забезпечення та застосування того чи іншого методу під час її обчислення не досліджувалося судом при ухваленні рішення за наслідками розгляду цієї справи, то такі обставини не можуть досліджуватися судом при розгляді заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, з наданням їм правової оцінки.
Суд зазначає, що норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у такій справі.
Відтак, у поданій заяві позивач фактично не погоджується з обставинами, які не були предметом розгляду і оцінки при вирішенні спору по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд вважає, що між сторонами виник новий спір, вирішення якого можливе шляхом ухвалення судом рішення за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали в порядку, визначеному статтею 249 КАС України.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, суд
Залишити без задоволення заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі № 120/19120/21-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сало Павло Ігорович